Польські фермери знову перекривали кордон з Україною і обіцяють вкотре поновити протести. Про латиноамериканську загрозу, російський слід і фантомний біль українських аграріїв

• Невиконання урядом обіцянки зберегти рівень сільськогосподарського податку у 2024 році на рівні 2023 року і звільнити фермерів від четвертого внеску;
• підписання Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю ЄС з асоціацією Mercosur, до якої входить низка країн Південної Америки;
• занадто низької компенсації збитків від посухи і повені. Розмір допомоги постраждалим від повені у Польщі становить 4 тис. злотих за гектар сої, а за решту культур — 5 тис. злотих. 

У 2024 році сільськогосподарський податок у Польщі мав становити 224 злотих за конвертований гектар сільськогосподарської землі та 448 злотих для інших земель. Однак через складну ситуацію в сільському господарстві уряд вирішив залишити розмір податку на рівні 2023 року, тобто 185 злотих та 370,25 злотих, звільнивши від фермерів від четвертого траншу податків.

«Спочатку четвертий внесок податку мали зменшити для всіх фермерів. Але в жовтні уряд прийняв постанови про відшкодування сільськогосподарського податку на 2024 рік у такому вигляді, що звільнили від податку лише аграріїв, які цього року зазнали збитків понад 30% внаслідок граду, сильного дощу, весняних заморозків та урагану», — пише RP.pl.

Організатор протесту Роман Кондрув пояснює, що останній четвертий внесок для Підкарпаття становить 14 мільйонів злотих, а для всієї країни — майже 300 мільйонів злотих.

Об'єднаний ринок країн Південного конусу (MERCOSUR іспанською мовою) — це регіональний південноамериканський економічний союз, заснований Аргентиною, Бразилією, Парагваєм і Уругваєм у 1985 році. Згодом до нього приєдналися як асоційовані члени Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор.  

Об'єднання охоплює майже 60% території Латинської Америки з населенням 270 мільйонів осіб і загальним ВВП понад 3 трильйона доларів США. Наразі це п'ята за потужністю економіка у світі. За розмірами та економічним потенціалом МЕРКОСУР є другим митним союзом після ЄС і третьою зоною вільної торгівлі після ЄС та NAFTA (Північноамериканської угоди про вільну торгівлю)

Переговорний процес про торгову угоду між ЄС та МЕРКОСУР розпочався ще на початку 2000-х років і з перемінним успіхом тривав аж до 28 червня 2019 року. На той час було погоджено всі положення і лишалося тільки підписати документ обома сторонами.

«Угода між регіонами між ЄС і Меркосур скасує більшість тарифів на експорт ЄС до Меркосур, що зробить компанії ЄС більш конкурентоспроможними, заощадивши їм мит на суму 4 мільярди євро на рік.

Агропродовольчий сектор ЄС виграє від зниження існуючих високих тарифів МЕРКОСУР на експортні продукти ЄС, шоколад і кондитерські вироби (20%), вина (27%), алкогольні напої (20-35%) і безалкогольні напої (20-35%). Угода також забезпечить безмитний доступ за умови квот на молочну продукцію ЄС (зараз мито 28%), зокрема на сири», — було сказано в прес-релізі Єврокомісії.

Також було зазначено, що:

• країни МЕРКОСУР запровадять правові гарантії захисту від імітації близько 350 високоякісних європейських харчових продуктів і напоїв;
• ЄС і МЕРКОСУР зобов'язуються ефективно виконувати Паризької угоди щодо клімату;
• стандарти безпеки харчових продуктів ЄС залишаться незмінними, а весь імпорт повинен відповідати суворим стандартам ЄС.

Але коливання, висловлені кількома зацікавленими країнами по обидва боки Атлантики, завадили офіційному підписанню договору. Після обрання у листопаді 2022 року президента Бразилії Луїса Інасіо Лула да Сілва Європейська комісія та МЕРКОСУР відновили узгодження тексту додатку до угоди, який мав би зняти основні зауваження. До кінця 2024 року Єврокомісія і МЕРКОСУР рішуче налаштовані підписати документ.

Але Францію і Польщу вже сколихнули протести фермерів. 

«Угода передбачає скасування митних зборів на імпорт 45 тис. т меду, 60 тис. т рису і навіть 180 тис. т цукру. Але момент, який кристалізує напруженість, стосується квоти в 99 тис. т яловичини, яка оподатковується за ставкою 7,5%, до якої додається 60 тис. т іншого виду яловичини та 180 тис.  т птиці, звільненої від мита. Фермери засуджують нечесну конкуренцію з більш численними великими південноамериканськими фермами, які підпадають під менш вимогливі стандарти охорони здоров’я та навколишнього середовища та де оплата праці нижча», — пише про причини протестів Le Monde.

Польські фермери засуджують відсутність чіткої позиції польського уряду щодо угоди, пише Farmer.pl.

«Ми трохи обмежили надходження цієї зараженої їжі з України, а тепер виходить, що з Америки присилають яловичину, яку ніхто не хоче в них купувати, бо вона виробляється на гормонах росту. Увесь світ не хоче цієї їжі, і тепер ми хочемо підписати з ними контракт на їжу, яка не тільки вб’є наше сільське господарство, але й просто зашкодить нашому суспільству. Тож ми тут стоїмо лише для того, щоб влада схаменулась», — кажуть польські протестувальники.

До речі, в країнах МЕРКОСУР теж далеко не всі в захваті від співпраці з ЄС. Там вважають, що вона сприятиме подальшій вирубці лісів і забрудненню ґрунтів, оскільки з Європи до Латинської Америки експортуватимуть у великих масштабах пестициди.

Польський євродепутат Томаш Бучек повідомив, що в Європарламенті зараз йдуть активно перемовини між представниками європейських країн з розвиненою агроекономікою — Франції, Італії, Угорщини, Німеччини Ірландії. Вони хочуть створити альянс проти підписання угоди МЕРКОСУР.

Томаш Бучек

Польський євродепутат

«Ми сподіваємося, що такий міжнародний альянс буде створений. Тому що ця угода означатиме, що продовольча безпека в Польщі та Європі буде під загрозою», — сказав він в інтерв’ю редакції Farmer.pl.

Експерт європейського офісу української бізнес-організації SUP Геннадій Радченко в коментарі польському виданню rp.pl звернув увагу на поширену думку, що протести на кордоні з Україною проходять за російські гроші.

Геннадій Радченко

експерт європейського офісу української бізнес-організації SUP

«Бо хто виграє? Ми не розуміємо, чому держава не контролює кордон. Ми також не розуміємо, чому фермери вважають, що внутрішні проблеми Польщі можна вирішити, перекривши кордон, торгівлю та дорогу до країни, де йде війна».

Він зазначив, що проблеми між українцями і поляками на кордоні сьогодні немає, адже зерно до Польщі вже давно не потрапляє (навіть легальний транзит зерна майже припинився — ред. rp.pl), а транспортні організації з Польщі та України вже давно порозумілися. Наразі конфлікту між польським та українським бізнесом немає, але він може знову виникнути, адже блокування кордону означає затримку виконання контрактів як у Польщі, так і в Україні. 

Голова правління Асамблеї Аграрних Палат України, президент Української Агропродовольчої платформи Ольга Трофімцева пише, що на світовій мапі торгових відносин, з одного боку, йде завершення перемовин про вільну торгівлю між ЄС та країнами МЕРКОСУР. З іншого боку — всі чекають на обіцяні кроки Трампа щодо введення мит і обмежень на товари з Китаю та ЄС. Паралельно йдуть ще багато процесів, які впливатимуть на ландшафт міжнародної торгівлі наступними роками. А тим часом польські фермери анонсують якісь незрозумілі акції і обмеження на нашому кордоні. 

Ольга Трофімцева

незалежна експертка в галузі АПК

«Знаєте, яка основна вимога тих протестувальників польських, що блокують наш кордон? Повернути сільськогосподарський податок на рівень 2023 року. Я навіть питати не хочу, яким боком тут український АПК чи перевізники, чи Україна загалом. Пропоную нашим фермерам влаштувати дзеркальну акцію на кордоні. А вимогою поставити долар по 8», — пише Ольга Трофімцева.

Вона вважає, що європейцям варто нарешті звернути увагу на свою аграрну політику, яка робить їх неконкурентними, а не створювати проблеми іншим.

Не обійшлося і без традиційних закидів в сторону України. Деякі фермери навіть вважають, що на тлі президентських виборів, які відбудуться у Польщі у травні 2025 року, політики навмисно перенаправляють гнів аграріїв далеко на Латинську Америку, хоча справжня небезпека чаїться за східним кордоном.

«Ми зосереджуємося на Південній Америці, але це не справжня проблема. Німці на цьому отримають найбільший прибуток, бо вони торгують і  торгуватимуть. Нас це не дуже стосуватиметься, тому що у нас тут є сусід, який нас завалить, затопить і таке інше. Якщо на цих кордонах не відновлять транспортні квоти, ми вже раби»,  — каже фермер із гміни Рейовець Збігнєв Мацеєвський.

Міністр сільського господарства та сільського розвитку Чеслав Сєкерський на зустрічі зі своєю колегою з Франції Анні Женевард, яка відбулася 22 листопада, також зазначив, що переговори з Україною у довгостроковій перспективі можуть бути важливішими, ніж угода з країнами МЕРКОСУР.

Чеслав Сєкерський

Міністр сільського

господарства Польщі

«Під час переговорів ми розраховуємо виробити рішення, які назавжди захистять від надмірного зростання імпорту з України та перебоїв на ринку, а також вирівняють умови конкуренції з українською сільськогосподарською продукцією», — сказав міністр Чеслав Сєкерський.

Після недільних переговорів між міністром сільського господарства та розвитку сільських територій Чеславом Сєкерським та фермерами акцію було призупинено.

Чеслав Сєкерський

Міністр сільського

господарства Польщі

«Фермери вимагають від уряду та парламенту рішучої відповіді щодо угоди ЄС з МЕРКОСУР, вираженої у формі відповідних резолюцій проти її укладення. Аграрії також хочуть знати, що буде далі з обмеженнями торгівлі з Україною після червня 2025 року», — сказав міністр Чеслав Сєкерський після переговорів у Медиці.

До вівторка, 26 листопада, усі вимоги аграріїв-мітингувальників будуть подані письмово. Глава Мінагрополітики запевнив, що до 10 грудня уряд надасть відповіді на них.

«Що буде вирішуватися, коли і як — ці вимоги неможливо виконати одночасно, вони потребують низки нормативних рішень, і тому це буде графік виконання завдань із термінами виконання», — уточнив міністр.

Зі свого боку фермери очікують серед іншого, що уряд і сейм Польщі висловляться проти угоди про вільну торгівлю між Європейським Союзом і країнами Південної Америки. Якщо цього не відбудеться, пообіцяли значно масштабніші акції.

«Ми призупинимо акцію протесту, але ми від неї не відмовимося. А якщо домовленості не будуть виконані, ми повернемося, але це буде масова акція протесту на весь східний кордон Польщі», — запевнив Кондрув.