Турбіну треба навантажувати: Геннадій Клименко про те, як збирається виводити з кризи Транс Трейд Холдинг
Джерело фото: Latifundist.com
Після просідання бізнесу перевалки, затяжних судових історій і проблем із фінансуванням трейдингу група «Транс Трейд Холдинг» увійшла в період серйозної турбулентності. На цьому тлі власник групи Роман Терещенко — фігура, яку ринок неодноразово згадував у резонансних історіях — прийняв рішення змінити менеджмент і призначив Геннадія Клименка новим гендиректором.
У цій точці трансформації Клименко починає з того, що виносить проблеми на світло. Говорить про зміни менеджменту, нових людей у команді, конфлікти з ДПЗКУ, закриті справи та необхідність будувати систему без «ручних рішень».
Latifundist.com: Геннадій, коли вам поступила пропозиція очолити «Транс Трейд Холдинг»? Чи була вона несподіваною?
Геннадій Клименко: Так. Це насправді було несподівано, оскільки в зоні моєї відповідальності був проєкт будівництва елеваторного комплексу в Сумській області. Хоча, власник компанії в одній із розмов натякнув на можливу зміну мого статусу, але не уточнив, що саме мав на увазі. Я погодився, бо як я люблю казати — «турбіну треба навантажувати».
Latifundist.com: Ви в групі не нова людина, які у вас були ролі до призначення СЕО?
Геннадій Клименко: З лютого 2021 року я працював в компанії на позиції куратора проєктів. Зокрема, це стосувалося будівництва елеваторного комплексу СТС біля Конотопу. Згодом стало актуальним питання проєктування заводу з переробки кукурудзи. А вже після початку війни, в період, коли порти Одеси не працювали, я брав участь в аналізі ще одного проєкту, який стосувався експорту зернових залізницею. Проте, ситуація змінилась і ось я тут.
Latifundist.com: В коментарі після призначення ви сказали, що «компанія не в найкращому стані». Конкретизуйте, що мали на увазі.
Геннадій Клименко: Я мав на увазі те, що термінал компанії «Транссервіс 2008» почав втрачати об’єми товару для перевалки, на ринку поповзли чутки, стосовно якості послуг, які надавалися клієнтам, доходи почали падати. Усе це певною мірою деморалізувало співробітників не тільки терміналу, але й моїх колег, які працюють в інших компаніях, в складі холдингу.
Latifundist.com: Чи повʼязана теза про «не найкращий стан» з тим, що перевалка (основний бізнес групи) переживає складні часи через профіцит потужностей на ринку і падіння ставок?
Геннадій Клименко: Я не вбачаю в цьому прямого зв’язку — тут скоріше внутрішні проблеми. До початку повномасштабного вторгнення, компанія активно займалась трейдингом і близько 50% потужностей терміналу звантажувала самостійно. Крім того, в минулому році, було декілька невдалих угод, по яких ми досі в судах. Це в свою чергу спричинило дефіцит фінансових ресурсів і заважає трейдингу, як такому.
Latifundist.com: З чого почнете зміни в «Транс Трейд Холдинг» і які речі вважаєте принциповими — що точно не можна залишати «як є»?
Геннадій Клименко: Насправді, зміни вже почались. По-перше, сам факт того, що керівник холдингу обговорює на широкий загал болючі проблеми, я вважаю, вже змінами на краще. Питання прозорості є важливим і принциповим для мене. І можливо, якщо б діалог із ЗМІ почався раніше, багато неправдивої або перекрученої інформації не стали б предметом обговорення учасниками ринку.
По-друге, я вважаю, що питання автоматизації процесів в компанії, мають бути вирішені якнайшвидше. Я маю на увазі питання контролю, управлінську звітності, обліку і багато інших питань. Це мінімізує ризик помилок та надає можливість менеджменту оперативно приймати рішення та уникати ситуативного керування. В цьому напрямку, компанія потребує реформ і процес вже йде.
Я завжди намагався побудувати систему, яка б могла самостійно працювати і не потребувала значного людського втручання. В такому випадку залежність від окремо взятого співробітника була б мінімальною.
Latifundist.com: Група завжди залишалася максимально непублічною, хоча її назва не раз звучала у скандалах. Чому така стратегія — це свідомий вибір чи вимушена позиція? І як ви плануєте змінити цю комунікаційну політику?
Геннадій Клименко: Думаю, це свідомий вибір, оскільки ні власник, ні топменеджмент раніше ніколи не приділяли цьому уваги. Просто вважали, що в цьому немає необхідності.
Однак, на мою думку, в еру цифрових технологій, комунікація зі ЗМІ має бути саме політикою. Через інтернет і соцмережі будь-які новини, незалежно від їхнього змісту, миттєво стають відомими широкій аудиторії. До того ж, доволі часто за новини приймають неперевірену або перекручену інформацію. У такому випадку представнику компанії все одно доведеться щось коментувати. Але це вже, схоже, виглядає як спроба виправдатися. Чи не так?
Latifundist.com: Роман Терещенко — фігура, яка викликає суперечливі оцінки на ринку. Ви з ним працюєте безпосередньо. Як би ви охарактеризували його стиль управління і вплив на групу?
Геннадій Клименко: Свого часу Роман Вікторович довірив мені і моїй команді важливий та дороговартісний проєкт. При цьому від старту і до моменту реалізації він практично не втручався в операційну діяльність.
Але зараз, ситуація виглядає інакше. Він завжди на зв’язку і бере участь в дуже багатьох питаннях. Тобто, він дуже глибоко занурений в операційну діяльність. Часом навіть занадто... І це заважає і йому і компанії.
У мене своє бачення стосовно формату керування. Подивимось. В будь-якому разі, я довіряю власнику і налаштований на позитивні зміни.
Latifundist.com: Навколо його імені виникло чимало скандальних історій — від історій про виведення коштів через OnlyFans до ситуацій навколо ДПЗКУ. Давайте поговоримо про них детальніше.
Геннадій Клименко: Давайте. Але будемо оперувати виключно фактами і доказами.
Latifundist.com: Наприклад, справа, де Романа Терещенка звинувачували у привласненні 71 млн грн коштів ДПЗКУ (перевалка на терміналі «Транссервіс» 2008 зерна корпорації). В цій історії його в 2021 році затримував Нацпол разом з екс-керівником держкорпорації Андрієм Власенком в аеропорту. Бачив, що справа досі в судах, який її статус?
Геннадій Клименко: Так її закрили ще у квітні 2025 року. Досудове розслідування щодо Романа Терещенка завершили, і жодних претензій до нього не залишилось. Це факт.
Тепер про саму співпрацю з ДПЗКУ. Ми відвантажили для них великий обсяг зерна, усе зробили якісно і в строк. Жодних офіційних претензій до роботи терміналу не було. Навпаки — за результатами розгляду справ у судах саме ДПЗКУ мала борг перед «Транссервіс 2008» за невиконання своїх зобов’язань.
Але, на жаль, медійний шлейф тягнеться й досі. Публікації про затримання, обшуки, арешти — усе це живе своїм життям і створює враження, що ситуація досі триває. Хоча вона давно вирішена.
Latifundist.com: Бачив інформацію, що в липні цього року ви виграли арбітраж в англійському суді і справу повернули назад в Gafta. Пролийте деталі на статус цієї справи зараз.
Геннадій Клименко: У нас був довгий і, чесно кажучи, виснажливий спір із ДПЗКУ у Gafta. Але в липні ми отримали рішення Високого суду Англії та Уельсу — нашу апеляцію задовільнили.
Це рішення остаточне, ДПЗКУ намагалася ще податися на апеляцію далі, але їм відмовили. Тобто питання закрите, руху далі немає.
Зараз справу повернули назад у Gafta тільки з однією метою — вирішити технічний момент, хто і скільки має заплатити за арбітражні витрати.
Latifundist.com: А що зі справою про Onlyfans, де йшла мова, що через платформу виводились гроші? Вона ж не виникла на порожньому місці, було розслідування БЕБ.
Геннадій Клименко: А ви не в курсі? У червні 2025 року після проведення досудового розслідування справу закрили у звʼязку з відсутністю складу кримінальних правопорушень. При цьому Роман Терещенко та службові особи компаній групи Trans Trade Holding SA виступали у рамках цієї справи лише у статусі свідків.
Але якщо хочете — розпитайте про все Романа Вікторовича, я організую розмову.
Latifundist.com: Окей, я лише за. Загалом, думаю, що всі на ринку позаздрили креативності в історії :) Проте чи ви обговорювали це всередині компанії? Як у топ-менеджменті сприймають подібні інформаційні хвилі?
Геннадій Клименко: Костянтине, come on! Як на мене це просто абсурд, який хтось намагався використати у власних цілях.
Той, хто вигадав і вкинув цю історію, дійсно креативна людина. Я не здивуюся, якщо хтось в майбутньому насправді буде грати в таку гру. Особливо в Одесі. Але якщо серйозно, таку дичину і обговорювати не має сенсу.
Latifundist.com: Ви місяць на посаді, але перші кроки завжди задають тон. Що вже вдалося змінити і які три пріоритети ви визначили для себе на перший рік?
Геннадій Клименко: Наразі основний фокус — на роботі термінала. Це локомотив усього холдингу, але він зараз працює не на повну потужність і потребує максимальної уваги. Тому питання залучення постачальників для перевалки, погашення заборгованості та кадрові рішення були й залишаються серед пріоритетів. Для посилення роботи термінала я вже запросив кількох досвідчених і надійних фахівців.
Це новий директор терміналу. Людина професійна, досвідчена, вимоглива та перевірена часом. Також, службу безпеки підприємства очолив також дуже досвідчений спеціаліст, який протягом декількох десятиліть працював в одному з агрохолдингів і досконально знає, як має бути організована служба.
Крім того, йде процес реформування лабораторії підприємства.
Наразі «НІБУЛОН» є нашим найбільшим квото-тримачем. Проте, ми будемо раді бачити інші компанії серед наших партнерів.
Кадрове підсилення та оновлення групи відбувається також в інших українських компаніях.
На своїх позиціях залишається багато людей, які своєю професійністю та ефективною роботою довели свою відданість компанії. Це також додає оптимізму і впевненості в успіху нашої спільної справи.
Latifundist.com: На ринку давно звучали розмови, що під час приймання зерна на «Транссервіс 2008» могли виникати суперечності щодо якості — мовляв, показники занижувалися, і це впливало на ціну. Ви на початку інтервʼю сказали, що про це були чутки. Чи повʼязані кадрові зміни, зокрема, і з цим?
Геннадій Клименко: Я завжди підходжу до таких речей так: ми не слідчі органи. Ми не маємо розбиратися, хто що зробив у минулому. Наше завдання — побудувати систему так, щоб у менеджменту просто не було можливості зловживати чи надавати некоректно послуги. Це відповідальність керівника — створити умови, які виключають подібні ризики.
Тому відповідати на питання «було чи не було» я не можу, бо не маю фактів. Якщо є документ, конкретне підтвердження — це інша розмова. А коли хтось приходить із власними емоціями чи образою, ми не знаємо, що за цим стоїть.
Звичайно, якщо ходять розмови, то, ймовірно, якісь проблеми справді були. Але прямих доказів я для себе не побачив. І саме тому я повертаюся до головного: важливо не шукати винних заднім числом, а вибудувати систему, у якій у людини не буде можливості ані «порішати», ані вплинути на процес у непрозорий спосіб.
Latifundist.com: Памʼятаєте, ми з вами спілкувались в 2020 році. Ви колись казали, що елеватори без трейду не виживуть. Якщо провести аналогію — чи не чекає така ж доля перевалочні термінали без інтеграції у вертикальний бізнес?
Геннадій Клименко: Звичайно я пам’ятаю нашу із вами розмову. І досі вважаю, що це так. Однак, треба враховувати, що війна багато чого змінила на агроринку. Україна втратила порти в Маріуполі, Бердянську. Не працюють порти Миколаєва та Херсону. І ці потужності треба чимось заміщати. Тому, я не думаю, що це може статися найближчим часом.
Latifundist.com: Те, що ви знаходитесь за 3 км від води, — це послаблює позиції порівняно з тими, хто має прямий доступ до причалу?
Геннадій Клименко: Теоретично так, але на практиці цим можна нормально управляти. Чому? Бо під час повітряних тривог «Укрзалізниця» не працює, порт теж не працює. І неважливо, ти стоїш прямо біля води чи трохи далі — різниці інколи нуль.
У нас як організовано? Товар, який має йти на судно, ми спершу завантажуємо на свої автомобілі. У нас 27 автопоїздів. І от питання: їхати під час тривоги чи ні — це виключно вибір водія. Він може сказати: «Я не поїду». І ніхто не має права його примусити. Але може й навпаки: «Я поїду».
А далі що? Стоїш ти біля води чи ні — головне, чи можеш виконати норму завантаження.
Подивіться з іншого боку. Термінал біля води — це зручно, логістика швидша. Але це порт. А порт — це зона ризику. Ми з цим уже зіштовхнулися: у червні 2023 року ракета влучила прямо в порт. Загинули працівники порту, а двоє наших співробітників отримали тяжкі поранення і каліцтва. А люди — це головний капітал компанії. Це одразу змінює пріоритети та погляд на такі речі.
Тому ситуація двояка. З одного боку — певний недолік. З іншого — я вважаю це навіть перевагою: принаймні в тебе є хоч якісь шанси мінімізувати ризики.
Latifundist.com: До речі, який нинішній місячний обсяг перевалки термінала?
Геннадій Клименко: Зараз — у межах 40–50 тис. тонн на місяць. До повномасштабного вторгнення максимальний річний показник сягав 1,5 млн тонн. Це цілком досяжний рівень, і я хотів би повернутися до таких обсягів.
Latifundist.com: Ви будували для компанії елеватор в Конотопі. Яка його доля?
Геннадій Клименко: Це правда. Елеватор поблизу Конотопа був побудований, зданий в експлуатацію та запущений в роботу у жовтні 2021 року. Але, на жаль, вже наступного дня після вторгнення він був окупований та частково пошкоджений.
За один місяць окупації було завдано значної шкоди підприємству: вкрали всі силові кабелі, які містили кольорові метали, двигуни, шафи керування, величезний генератор, лабораторне обладнання, оргтехніку. Я вже мовчу про особисті речі. Також була знищена вся первинна документація. Тобто крали все, до чого могли дотягнутися.
Latifundist.com: Які втрати понесла компанія під час війни?
Геннадій Клименко: Найбільші втрати — це, звичайно, люди. Як я вже казав, під час ракетного обстрілу в червні 2023 року співробітники нашої стивідорної компанії отримали важкі поранення.
Latifundist.com: Останнє питання про особисте. Ви активний учасник Аграрного Байкерського клубу. Давно востаннє сідали на байк?
Геннадій Клименко: В минулому році. І то, це чисто символічні 300 кілометрів.
Цього року навіть не виїжджав. Це наче якийсь червоний прапорець всередині, через який геть нема бажання їздити на байку. Єдине, що втішає, що я не один такий. Більшість моїх приятелів теж не виїжджають. Сподіваюся після війни все зміниться на краще.
