Розмінуємо? FSD Ukraine подвоює бюджет проєкту гуманітарного розмінування в Україні
Джерело фото: FSD/Facebook
Швейцарська неприбуткова організація з розмінування FSD не потребує рекомендацій. За 27 років свого існування вона забезпечила знешкодження і знищення безлічі наземних мін і інших боєприпасів у понад 30 країнах світу. І що не менш важливо — сприяла поверненню очищених земельних ділянок в сільськогосподарський обіг. Сьогодні FSD — одна з найбільш відомих в світі міжнародних некомерційних організацій з протимінної діяльності.
В Україні фонд також активно займається гуманітарним розмінуванням. Причому офіційний статус оператора протимінної діяльності він отримав задовго до повномасштабного вторгнення рф. В останні роки, між іншим, спільно с Продовольчою програмою ООН і ФАО і сервісом Feodal.online, реалізує в Україні сільськогосподарський проєкт розмінування, орієнтований на українських фермерів.
Ми поговорили з Ханс-Йоргом Еберле, директором та співзасновником FSD, Елеонорою Порріт, представницею FSD в Україні та Андрієм Дем’яновичем, засновником Military.feodal.online. Розпитали у них, чим саме займається FSD в Україні, яку підтримку від нього можуть отримати українські аграрії і які взагалі перспективи гуманітарного розмінування земель в Україні.
Latifundist.com: Ханс-Йорг, скільки років FSD вже працює в Україні?
Ханс-Йорг Еберле: В Україні FSD розпочав роботу у 2015 році і протягом 7 років — до 2022 року — був одним із трьох операторів протимінної діяльності, офіційно акредитованих в країні. До початку повномасштабного вторгнення оперативні групи FSD базувалися в двох містах на Донеччині — Маріуполі і Слов’янську. При цьому їх діяльність була сконцентрована на виявленні і знешкодженні мін і боєприпасів на територіях вздовж лінії зіткнення.
Latifundist.com: Що в діяльності FSD в Україні змінилося після 24 лютого 2022 року?
Ханс-Йорг Еберле: Ситуація змінилась кардинально. Перш за все, ми були вимушені на кілька місяців призупинити діяльність по розмінуванню територій вздовж лінії зіткнення. В цей період діяльність FSD в Україні була сконцентрована на наданні матеріальної допомоги людям, які постраждали від війни і евакуювалися з небезпечних регіонів. Після деокупації частини українських територій, FSD сконцентрував свою діяльність на півночі і північному сході України. Спочатку ми відкрили великий операційний центр у Чернігові. Потім ще один у Харкові. Обидва цих центри активно працюють і сьогодні, і ми плануємо розширятися в Херсонській та Донецькій областях протягом літа.
Latifundist.com: Як почалась робота з агронапрямком?
Ханс-Йорг Еберле: Оскільки багато аграріїв в Україні були змушені припинити чи обмежити свою діяльність, представники ФАО і Всесвітньої продовольчої програми ООН звернулися до FSD с проханням розробити проєкт підтримки українських фермерів з протимінної діяльності. В результаті цей проєкт зараз вже реалізується в Харківській області.
Націлений він на підтримку невеликих ферм — із земельним банком до 300 га, яким в межах проєкту надаються безкоштовні послуги гуманітарного розмінування. Це обстеження, оцінка безпеки і очищення земель від вибухонебезпечних предметів.
Latifundist.com: Це вже не перший проєкт, який FSD реалізує спільно з Всесвітньою продовольчою програмою ООН?
Ханс-Йорг Еберле: Так, FSD має багаторічний досвід співпраці з ВПП ООН і статус партнера. У минулому ми проводили програми розмінування у партнерстві з ВПП в Афганістані, Іраку, Судані та Південному Судані.
Latifundist.com: В порівнянні з цими зонами конфлікту, ми маємо більше проблем в аграрній частині?
Елеонора Порріт: Вплив на сільське господарство в Україні справді відчутний. Фермери не можуть обробляти свої поля, оскільки це загрожує їхньому життю і техніці. Відповідно, вони втрачають дохід і можливість продовження своєї діяльності. Фактично опиняються на межі виживання і потребують як державної, так і міжнародної гуманітарної допомоги.
Ускладнює ситуацію те, що розмінування — повільна і дорога процедура. Тобто, для більшості фермерів це є проблемою, яка не має швидкого вирішення. Саме цим обумовлене те, що деякі аграрії, незважаючи на ризики, спробували розмінувати поля самостійно, або обробити їх, що в багатьох випадках призвело до трагічних наслідків.
FSD в Україні. Алгоритм і структура діяльності
Latifundist.com: А в плані персоналу, нових напрямків роботи, яка динаміка діяльності FSD в Україні за два роки?
Ханс-Йорг Еберле: FSD значно збільшила кількість персоналу, задіяного в Україні. У нас зараз працює майже 500 працівників у країні, кількість яких до червня зросте до 600, 90% з них — українці, найняті та навчені на місці.
Одночасно ми поступово розширюємо діапазон діяльності з гуманітарного розмінування. Зокрема, серед операцій, які FSD виконує в Україні сьогодні вже є надання відповідної техніки — для очищення землі від вибухонебезпечних предметів.
І головне — діяльність FSD не обмежена прифронтовими регіонами України, оскільки періодично вся територія країни зазнає обстрілів. Тож одним з напрямків нашої роботи є проведення командами FSD просвітницької роботи в багатьох регіонах України — намагаємось підвищити обізнаність населення щодо мінних ризиків. Дослідження ми також ведемо в різних регіонах — відстежуємо поточну ситуацію.
Latifundist.com: Скільки груп FSD з гуманітарного розмінування сьогодні працює в Україні?
Ханс-Йорг Еберле: У 2023 році в Україні працювало 13 груп FSD з очищення територій. У 2024 році кількість працюючих груп очищення зросте більш ніж вдвічі — до 29.
Крім груп очищення, до нашої команди входять також групи нетехнічного обстеження (НТО) і групи навчальної платформи з мінної небезпеки (НПМН), які на відповідних курсах вчать аграріїв оцінювати і попереджати ризики мінної небезпеки і поводженню з вибухонебезпечними предметами.
Latifundist.com: Як взаємодіють ці групи між собою, і за яким алгоритмом взагалі здійснюється очистка сільськогосподарських земель в Україні?
Ханс-Йорг Еберле: Перший етап — це нетехнічне обстеження. Тобто визначення територій, де є забруднення вибухонебезпечними предметами, і територій, де такого забруднення немає, їх картографування і маркування. При цьому виявлення територій, які не потребують очистки, не менш важливе, ніж сама очистка земель.
Сьогодні в Україні працює п’ять наших груп НТО. Саме вони щоденно безпосередньо контактують з органами місцевого самоврядування та цивільним населенням. Зрозуміло, що всі дані, отримані групами НТО, вносяться до єдиної бази в електронну геоінформаційну систему (IMSMA).
Після картографування визначаються пріоритети знешкодження мін і ВНП на певних територіях.
Що ж стосується безпосередньо очищення земель, класична схема така: розгортаються дві групи розмінування зони бойових дій (BAC) і одна група мінно-розшукових собак (МРС) — чотири провідника і чотири собаки. Окрім того, задіюється спецтранспорт з встановленою детекторної системою і дистанційним керуванням. Це оптимальна структура для технічного обстеження і очищення високо пріоритетних небезпечних зон, де прогнозується наявність неспрацьованих боєприпасів.
Latifundist.com: На практиці в Україні ця схема вже повноцінно працює?
Ханс-Йорг Еберле: На жаль, в 2023 році ми не змогли розгорнути в Україні групу МРС — не встигли отримати акредитацію. Але в 2024 році обов’язково спробуємо зробити.
І один проєкт — сила
Latifundist.com: Скільки проєктів, орієнтованих на фермерів, FSD сьогодні реалізує в Україні?
Ханс-Йорг Еберле: Наразі проєкт гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель FSD в Україні реалізує лише один — спільно з ВПП ООН і ФАО. Але, по-перше, я не виключаю, що з часом кількість проєктів, орієнтованих на надання допомоги українським аграріям зросте.
А по-друге, вже сьогодні ми активно співпрацюємо з українським сервісом Military.feodal. Тобто поступово можливості фермерів з розмінування своїх земель розширюються. Завдяки таким проєктам як Military.feodal — аграрії можуть ефективніше і конструктивніше заявляти про себе. І я сподіваюся, що ця тенденція в Україні збережеться і в майбутньому.
Latifundist.com: До речі, Андрій, як ви знайшли один одного?
Андрій Дем’янович: Ми познайомились завдяки проєкту Military.feodal, і зрозуміли що в нашій роботі багато спільного. Можна сказати, партнерство між нами було запрограмоване на генетичному рівні, оскільки займаємось однією справою — гуманітарним розмінуванням. Фактично сервіс Military.feodal є першим фільтром спілкування фермерів з саперами. Звернення до нас допомагає фермеру заявити про себе, про свою проблему, яка дійде в обробленому вигляді до саперів.
Latifundist.com: Як українські фермери сприймають сільськогосподарський проєкт FSD?
Ханс-Йорг Еберле: Для донесення цінності потрібен час. Коли у фермера заміновані поля і він на межі банкрутства, він не буде сильно заглиблюватись в оцінку користі різних проєктів допомоги для нього. Він знає, що його поле заміноване і не вдається в деталі. Зазвичай, нас зустрічають позитивно. Найбільше розчарування фермера, коли він розуміє що його поля не будуть розміновані вже завтра, і що це більш довготривалий процес, ніж він очікував. Проте, ми тут для того, щоб досягнути своєї мети — очистити поля. Якби фермер це не сприймав — ми тримаємось своєї місії і доводимо справу до кінця.
Одне з найгостріших питань сьогодні — віднесення Кабміном значної частини країни до помаранчевої зони мінної небезпеки. У цій зоні аграріям, згідно із впровадженими нормами, землю дозволяється обробляти тільки після розмінування. Тобто вони змушені звертатись до операторів протимінної діяльності.
Latifundist.com: Які тут виникають нюанси?
Ханс-Йорг Еберле: Проблема в тому, що система сертифікації цієї діяльності в Україні ще не напрацьована і фактично реалізується в експериментальному режимі. Наприклад, обов’язкову сертифікацію механізованих засобів розмінування і відповідного обладнання Кабмін затвердив лише пару місяців тому — в березні 2024 року. Звісно, все це ускладнює доступ на ринок операторів. Залишається сподіватися, що в майбутньому ситуація нормалізується.
Крім того, в помаранчевій зоні фермерам заборонено обробляти землю. Це можна робити лише після отримання фермером сертифіката про розмінування земельної ділянки. А це теж дуже непроста і не відпрацьована процедура.
Ключові проблеми: війна, масштаби, бюрократія
Latifundist.com: В цілому, з якими найбільшими труднощами FSD стикнулася під час роботи в Україні?
Ханс-Йорг Еберле: Перш за все, роботу з гуманітарного розмінування в Україні ускладнює те, що війна ще триває. Власне, FSD має великий досвід роботи в країнах із триваючими конфліктами. Зокрема, в Іраці та Афганістані. Але в цих країнах конфлікти все ж таки більш низького рівня. Такого масштабного військового конфлікту, як війна в Україні, в Європі не було з часів Другої світової війни.
Як наслідок, масштаб забруднення вибухонебезпечними предметами в Україні неймовірний. Водночас, на території бойових дій зараз застосовуються найсучасніші системи озброєння, що призводить до забруднення земель новими і маловідомими боєприпасами і ускладнює розмінування.
Тобто, в ідеалі, щоб дійсно ефективно впливати на ситуацію в аграрній галузі стосовно розмінування, необхідна чітка загальногалузева координація на рівні уряду.
Щоб дійсно ефективно впливати на ситуацію в аграрній галузі стосовно розмінування, необхідна чітка загальногалузева координація на рівні уряду.
Latifundist.com: А бюрократія? З нею зіштовхувалися?
Ханс-Йорг Еберле: Так, це ще одна для нас проблема, з якою ми стикнулися в Україні. Це система державного управління взагалі. Особливо, коли мова йде про застосування сучасних машин і впровадження нових технологій, як у випадку з мінно-розшуковими собаками. Також ми стикаємось з труднощами при акредитації і регістрації. Тобто, при всьому бажанні швидко приступити до роботи в Україні неможливо.
Погіршують ситуацію численні законодавчі бар'єри. Незважаючи на те, що на території Україні вже третій рік йде повномасштабна війна, в країні діє законодавство і нормативи мирного часу, що значно уповільнює, ускладнює, здорожує різні процеси і негативно впливає на роботу.
За чий кошт «банкет»?
Latifundist.com: Ханс-Йорг, за якою моделлю FSD будує свою діяльність в Україні? Хто фінансує гуманітарне розмінування, яке проводить ваш фонд?
Ханс-Йорг Еберле: Кошти для забезпечення гуманітарного розмінування, яке проводить FSD, надходять переважно від урядів різних країн і спеціалізованих установ ООН, таких як ВПП і ФАО. Разом з тим, серед наших фінансових партнерів є приватні фонди і приватні швейцарські донори.
Latifundist.com: А саме аграрний напрям?
Ханс-Йорг Еберле: Що стосується сільськогосподарського проєкту в Україні, він якраз фінансується ВПП і ФАО, які, власне, проєкт і ініціювали. Вони ж визначають пріоритети і формулюють завдання для FSD. Зараз, у пріоритеті гуманітарне розмінування присадибних ділянок в селах Харківської області. Потенційними учасниками проєкту, як я вже сказав, є і фермерські господарства регіону, земельних банк яких не перевищує 300 га.
При цьому FSD в першу чергу проводить НТО невеликих ділянок — площею 10-20 га. Це робиться спеціально, оскільки такий підхід дозволяє поступово вивільняти частину земель для сільськогосподарського використання, а не чекати, поки вся велика ділянка буде обстежена.
Після завершення НТО ми спільно з представниками ВПП ООН і ФАО визначаємо алгоритм розчищення земель. Наразі розмінування зосереджено на присадибних ділянках. Взагалі ж його обсяги обмежені. На процес очищення в повну силу ми плануємо вийти в цьому році. Після розчищення оформляється офіційний сертифікат про розмінування земельної ділянки, який передається власнику чи громаді. І тоді вже землю можна обробляти.
Latifundist.com: Скільки FSD вже витратила на забезпечення гуманітарного розмінування в Україні і який бюджет на 2024 рік?
Ханс-Йорг Еберле: Загальний бюджет, який був витрачений на забезпечення діяльності FSD в Україні в 2015-2023 роках, — $29 млн. Бюджет 2024 року ми оцінюємо приблизно в 30 мільйонів швейцарських франків, тобто, майже в $33,2 млн. А на реалізацію сільськогосподарського проєкту в Україні ВПП ООН і ФАО в 2023 році надали $5,3 млн, за рахунок яких була профінансована робота 7 команд НТО і 3 груп очищення.
Звісно, це не остаточні показники. Незважаючи на те, що Україна вже стала країною з найбільшою гуманітарною програмою протимінної діяльності у світі, необхідна додаткова фінансова підтримка і залучення нових інституційних і приватних донорів. Оскільки і виклик безпрецедентний — площа територій, де необхідно проводити гуманітарне розмінування, і сьогодні вражаюча. І по мірі звільнення нових регіонів вона буде лише зростати.
Обстеження земель. Рахунок йде на мільйони
Latifundist.com: Скільки землі ви вже обстежили? Скільки гектар вдалося повернути фермерам в обробіток?
Ханс-Йорг Еберле: В 2023 році FSD спеціалісти обстежили понад 50 мільйонів квадратних метрів потенційно небезпечних земель в Україні, що еквівалентно 5 тис. га. Протягом цього часу знайшли і нейтралізували більше 1 тис. різних вибухонебезпечних предметів.
Latifundist.com: А в кількісному плані, скільком фермерам вдалось допомогти?
Ханс-Йорг Еберле: Ми, на жаль, не ведемо статистику кількості бенефіціарів за професійною ознакою. Винятком є наш сільськогосподарський проєкт, оскільки він зосереджений виключно на фермерах. Але остаточних цифр ми поки не маємо і відносно нього.
Взагалі, в 2023 році в Україні на земельних ділянках ми в основному займалися НТО. Частину цих земель в результаті нам вдалося вивести з помаранчевої зони за рахунок визнання незабрудненими вибухонебезпечними предметами.
Latifundist.com: Андрій, давай нагадаємо, яка загальна площа с/г земель в Україні потребує застосування заходів гуманітарного розмінування? Бо цифри озвучують різні.
Андрій Дем’янович: За приблизними оцінками, тільки на звільнених Україною за останні два роки, гуманітарне розмінування необхідно провести на площі 2,4 млн га. З урахуванням 20 кілометрової зони від лінії фронту, де проводити заходи з гуманітарного розмінування забороняють міжнародні і українські нормативи — це 1,6 млн га.
При цьому вкрай важливо, щоб поле було оцифроване. Це збільшує ефективність планування протимінної діяльності: проведення НТО, маркування обстежених полів і пріоритизацію території, потребуючих технічного обстеження і розмінування.
Latifundist.com: Feodal давно працює з землею. Напевно, вам було нескладно освоїти новий напрям.
Андрій Дем’янович: 100%. Ще до початку повномасштабних бойових дій, ми оцифрували десятки тисяч полів в Україні і зібрали всі отримані дані в єдиній інформаційній системі. Зокрема і стосовно полів, розташованих в межах деокупованих і окупованих територій України.
Технічна сторона
Latifundist.com: Розкажіть про технічну сторону. Все частіше говорять про використання дронів для допомоги в розмінуванні. Ви їх використовуєте?
Ханс-Йорг Еберле: Так, наші нетехнічні дослідницькі групи вже використовують дрони для картографування та документування. Крім того, ми прочали використовувати дрони і для спостереження за технікою безпосередньо під час розмінування — роботи на земельних ділянках.
Latifundist.com: В який бік взагалі рухається техніка з розмінування? Над чим працюєте?
Ханс-Йорг Еберле: Зокрема, ми випробовуємо встановлення на розмінувальну техніку великих петлевих детекторів на дистанційному керуванні для виявлення неспрацьованих боєприпасів, і незабаром ми також впровадимо місцево виготовлені котки.
Також ми вже почали розгортання спеціального програмного забезпечення, яке дозволяє автоматично розміщувати в єдиній інформаційній базі всі дані, які отримують наші групи НТО: супутникові зображення, фотографії, зроблені з дронів, кадастрову та сільськогосподарську інформацію.
При цьому наша база даних об’єднана з глобальної системою управління інформацією у сфері протимінної діяльності IMSMA CORE, до якої Україна приєдналася ще в 2022 році і яка зараз використовується органами влади для координації всієї протимінної діяльності в країні.
Гуманітарне розмінування-2024: плани і фінансування
Latifundist.com: Ханс-Йорг, які у FSD плани на 2024 рік в Україні?
Ханс-Йорг Еберле: Перш за все, ми плануємо розширити географічну присутність FSD в Україні — охопити діяльністю більше регіонів. Наразі повним ходом масштабуємо проєкт протимінної діяльності в Чернігівській та Харківській областях, і розглядаємо можливість створення нової оперативної бази в Херсонській області.
Взагалі, ми плануємо планомірно збільшувати потенціал за рахунок збільшення персоналу фонду в Україні, розширення діяльності наших операційних баз і застосування додаткового інноваційного технічного обладнання.
Latifundist.com: Елеонора, а які плани щодо фінансування гуманітарного розмінування в Україні у міжнародних донорів?
Елеонора Порріт: Фінансування гуманітарного розмінування в Україні на 2024 рік вже затверджено — міжнародними донорами виділені відповідні кошти. У порівнянні з 2023 роком, як ми очікуємо, воно фактично подвоїться. Збір коштів для забезпечення заходів по розмінуванню земель в 2025 році ще триває, але я впевнена, що і в 2025, і в 2026 році донори забезпечать фінансування, зокрема і проєкту FSD в Україні, як мінімум, на поточному рівні. Сподіваюся, що проєкт буде фінансуватись і далі.
Latifundist.com: Чи можуть українські аграрії розраховувати на отримання якоїсь фінансовою допомоги з боку міжнародних донорів?
Елеонора Порріт: В межах Всесвітньої продовольчої програми ООН надання фінансової допомоги безпосередньо фермерам не передбачено. Принаймні на сьогодні.
Втім, наприклад, ФАО такий проєкт вже реалізує. У грудні 2023 року вони розпочали програму надання грошової допомоги українським фермерам, чия земля забруднена вибухонебезпечними речовинами. Допомогу зможуть отримати фермери, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі Україні, які відповідають критеріям ВПП ООН та ФАО.
Костянтин Ткаченко, Валентин Хорошун, Latifundist.com
