Костянтин Соболь: Загроза судноплавству вже не обмежується українськими водами


Джерело фото: Latifundist.com

Росія атакувала судна вже й в економічних зонах Румунії та Болгарії. Небезпека для перевезень українського зерна вийшла за межі нашої акваторії — і тепер питання не лише в тому, скільки коштуватимуть фрахт та страхування. Як ризики для власного судноплавства можуть вплинути на готовність сусідів працювати з українськими вантажами?

Фрахтовий брокер, судновласник і засновник Marelis Navigation S.A. Костянтин Соболь бачить у російських атаках саме такий розрахунок. Про ризики для Дунаю, дорожче страхування та додаткові $3–4 на тонні зерна — у нашій розмові.

Latifundist.com: Костя, після вчорашніх повідомлень про обстріл судна в румунській економічній зоні ти припускав, що наступною може бути Болгарія. Так і сталось. Звідки були здогадки?

Костянтин Соболь: Це було передбачувано. Тому що судна йдуть уздовж цього узбережжя. Якщо небезпека виникає на одному відрізку маршруту, немає підстав вважати, що наступний автоматично буде безпечним. Я припускав, що ризики можуть поширитися й на ділянку біля Болгарії. Не очікував лише, що це станеться настільки швидко.

Для ринку важливо, що небезпека вже не обмежується українськими портами. Судновласник оцінює весь шлях: де судно пройде, скільки це коштуватиме і які ризики він бере на себе.

Latifundist.com: Що буде далі?

Костянтин Соболь: Зараз судна намагатимуться проходити в межах 12-мильної зони, аби уникнути додаткових витрат на страхування. Якщо там вдарять по судна, це означатиме «військове вбивство» на території Болгарії чи Румунії. 

І тоді треба буде дивитися, як на це реагуватиме НАТО, бо це вже «пʼята поправка» (Болгарія відмовилась задіювати «5 поправку» після цієї атаки — прим. ред).

Latifundist.com: Ти казав, що зона військового ризику розширилася до Босфору. Чи відрізняються умови страхування для різних частин Чорного моря? І як страховики реагують на останні атаки?

Костянтин Соболь: За останні два тижні ставка зросла з 0,1% до 0,5% вартості судна. Саме 0,5% — підтверджений рівень станом на вчора. Сьогодні ще чекаємо відповідей страховиків. Очікуємо зростання щонайменше до 1%, але це поки прогноз.

При цьому є можливість уникнути додаткової страхової премії — іти вздовж Румунії та Болгарії в межах 12-мильної зони їхніх територіальних вод. За моєю оцінкою, близько 90% транзитного флоту обирає саме цей маршрут. Якщо атаки поширяться й на ці води, умови страхування можуть змінитися. Наскільки — поки складно прогнозувати.

Latifundist.com: Можеш пояснити на простому прикладі, як ця премія впливає на вартість перевезення?

Костянтин Соболь: Візьмемо умовний п’ятитисячник вартістю $1,5 млн. За ставки 0,5% страхова премія становить $7,5 тис. Якщо він перевозить 5 тис. т вантажу, це $1,5 на тонні додатково до фрахту — для тих, хто дотримується рекомендацій клубу й сплачує цю премію.

Якщо ставка зросте до 1%, премія становитиме вже $15 тис., або $3 на тонні. Але це розрахунок за можливого підвищення, а не підтверджена сьогодні витрата.

Latifundist.com: Ти бачиш у цьому насамперед тиск на український експорт чи також на наших сусідів?

Костянтин Соболь: На мою думку, нас намагаються зробити максимально токсичними для тих, хто організовує український транзит. Сигнал приблизно такий: якщо ви перевозите українські вантажі через свої країни, під загрозою можуть опинитися й судна, які завантажуються у ваших портах.

Раніше я думав, що можуть бити по суднах, які завантажилися у нас, щоб перекрити нам Дунай. А тепер припускаю, що можуть ударити й по судну з українським зерном, яке завантажиться в Галаці. Воно затоне, перекриє прохід — і все, маршрут стане.

Це вже проблема не одного судна чи вантажу. Як решті виходити в море? Є ще Бистре, але там працюють судна класу «річка — море», а їх мало. Тому просто перекинути туди всі перевезення не вийде.

Latifundist.com: Що може змінитися в позиції Румунії та Болгарії?

Костянтин Соболь: Болгарія, думаю, може бути обережною, щоб не наражати своє судноплавство на додаткову небезпеку.Українського транзиту через неї небагато, а ризики є.

З Румунією поки незрозуміло. Вона зацікавлена в нашому транзиті, хоче заробляти на ньому. Але якщо під загрозою опиняться вже її власні експорт та імпорт, боюся, що нам можуть обмежити прохід.

Latifundist.com: Ти згадував про морські дрони. Як ця загроза впливає на роботу торговельного флоту?

Костянтин Соболь: Вразливими є і малі, і великі судна. Але щодо конкретних інцидентів треба розділяти припущення й те, що встановлено. Не в усіх випадках можна одразу точно сказати, чим саме було уражене судно. Для ринку головне, що така загроза є і її доводиться враховувати.

Latifundist.com: Російський зерновий експорт теж залежить від ситуації на морі. Хіба це не стримує Росію?

Костянтин Соболь: Вони розвивають Усть-Лугу, добудовують там термінали. Багато з них були вугільні, тепер націлять на зерно. Але, на мою думку, для Путіна байдуже зерно і торгівля зерном. Головне — корисні копалини, передусім нафта.

Ну, окей залишиться зерно всередині країні, не страшно. Натомість може зробити ставку на те, що обмеження і свого, і нашого експорту підштовхне ціни на пшеницю вгору. А це ще один інструмент тиску на світову спільноту. Тому я б не розраховував, що інтереси власних зернових експортерів самі собою зупинять ескалацію.

Latifundist.com: А Новоросійськ, що там зараз?

Костянтин Соболь: Разові акції, хто проскочив — той проскочив, але ситуація близька до нашої. 

Latifundist.com: Кілька разів зустрічав думку, що удари по трьох суднах із турецькими власниками за останні дні — не випадковість, а цілеспрямоване полювання на їхній флот. Як ти це бачиш?

Костянтин Соболь: Я б поки не поспішав із таким висновком. Візьмемо Palmali, судно якої підбили позавчора. Формально турецька компанія, заснована азербайджанським бізнесменом, але історично її бізнес був тісно пов’язаний із Росією. Їхні судна перевозили нафту й нафтопродукти Волгою та Доном, працювали на Каспії. Тобто ці річки для їхнього флоту — основа роботи. Саме в цьому сенсі я й називаю їх умовно «своїми».

Те саме Royad Mammadov (судно підбите біля берегів Румунії) раніше працювало з Ростова, а останній рейс виконувало вже з нашого Ізмаїла, на Дунаї. Я тобі казав: після закриття Азовського моря частина флоту, який там працював, піде до нас. Це один із таких прикладів. І я допускаю, що за роботу з українськими вантажами їм могли передати такий «привіт», влаштувати показову прочуханку.