Вийшло друге видання інфографічного дослідження про вплив війни на довкілля
Джерело фото: Top Lead
Агенція візуальних комунікацій Top Lead опублікувала нове видання дослідження «російсько-українська війна: вплив на довкілля». Воно вийшло за підтримки ДТЕК, Adama, а також меценатів проекту. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України виступило генеральним аналітичним партнером дослідження.
Підписуйтесь на наш Telegram: все про внутрішнє життя агрохолдингів
«Співпраця з Top Lead є важливим кроком для інформування міжнародної спільноти про довкіллєві наслідки війни та наші плани щодо відновлення та розвитку», — розповіла Світлана Гринчук, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України:
Про що це дослідження?
50 сторінок інфографіки розповідають про наслідки війни для екосистем України. Дослідження детально показує:
- Загальні збитки довкілля, в тому числі в розбивці за регіонами та напрямами: для водного, повітряного середовища та земель України.
- Кейси національних природних парків, що опинились в окупації, постраждали від бойових дій та наслідків підриву дамби Каховської ГЕС.
- Наслідки підриву дамби Каховської ГЕС, шкоду, нанесену каскаду ГЕС на Дніпрі.
- Масштаби мінування України, вплив мінування на флору і фауну, потреби в розмінуванні.
- Вплив війни на зміну клімату Землі.
- Та багато інших тем і аспектів впливу війни на довкілля.
Працюючи над дослідженням, команда Top Lead звернулась до фахівців Міндовкілля, національних природних парків та інших профільних спеціалістів з питань екології, клімату та захисту довкілля.
Окремий блок дослідження присвячений відновленню українського довкілля, зокрема, принципам «зеленого» відновлення та побудові унікального проекту — Тилігульскої вітроелектростанції під час війни.
«Поряд з перевагами для довкілля, відновлювана енергетика пропонує більшу стійкість і безпеку, оскільки вона менш централізована, ніж традиційні джерела енергії, і її легше ремонтувати. Україна демонструє, що енергетична безпека та кліматичні дії йдуть пліч-о-пліч», — зазначив Джефрі Отем, Chief Sustainability Officer, DTEK Group.
Кілька важливих цифр та фактів з дослідження:
Загальні збитки довкіллю України від повномасштабної війни становлять $62,9 млрд (станом на 13.09.2024). Найбільші — в Донецькій, Луганській та Харківській областях.
Вибухи спричинили принаймні 22 800 пожеж (станом на 31.07.2024).
25 об’єктів природно-заповідного фонду (національні природні парки, заповідники тощо) окуповані або під обстрілами. Всього в Україні 80 об’єктів ПЗФ, тобто прямо постраждала майже третина з них.
росія атакувала принаймні 91 паливне сховище. Внаслідок кожної атаки у повітря викидається величезна кількість шкідливих речовин, і їх концентрація перевищує норму ще кілька днів.
30% території України потребує обстеження на предмет мінування. Це як два Азербайджана або 4 Швейцарії.
Війна збільшує викиди парникових газів. Внаслідок повномасштабної війни в повітря викинуто парникових газів загальним обсягом 175 млн тонн CO2е (еквівалент CO2). Це як річні викиди Фінляндії, Болгарії, Швеції та Данії разом.
«Команда Top Lead вже вдруге випускає інфографічне дослідження, в якому дає слово українській природі та людям, які її доглядають. Цього року ми оновили деякі дані з першого випуску, а також додали нові та унікальні дані. Ми віримо, що спільні зусилля медіа, фахівців у сфері довкілля, політиків та всіх небайдужих допоможуть природі України відновитись», — сказав Станіслав Шум, CEO Top Lead.
Завантажити дослідження можна за посиланням: українська версія, англійська версія.
Автор інфографічного дослідження «російсько-українська війна: вплив на довкілля» — агенція візуальних комунікацій Top Lead. Дослідження опубліковане за підтримки ДТЕК та Adama.
Генеральний аналітичний партнер — Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Аналітичний партнер — DiXi Group.
Меценати дослідження: UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Baker Tilly, KNESS Group.
Генеральний медіапартнер — Liga.net. Аграрні медіапартнери: Latifundist.com та AgroPolit.com. Медіапартнери: UA War Infographics, Aggeek, Ursa.Media, Хмарочос, Ціна Держави, Gazeta Wyborcza, BIQdata.
