«Землю і Волю» Яковишина розділили між трьома спадкоємцями
Спадщину засновика компанії «Земля і Воля» Леоніда Яковишина, який помер 26 липня 2025 року у віці 86 років, розподілили між трьома спадкоємцями. Про це свідчать дані аналітичної системи YouControl, пише Суспільне Чернігів.
Йдеться про його доньок Вікторію Дронову та Інну Яковишину, а також онука Максима Яковишина. Вони отримали відповідно 50%, 25% і 25% спадкового майна.
Раніше в інтерв’ю виданню Femida Business наприкінці 2025 року Вікторія Дронова розповідала, що заповіт Леонід Яковишин склав ще у 2014 році, однак у травні 2024 року забрав його в нотаріуса.
«Нащадки першої лінії: мама, я і моя рідна сестра. З сім'єю ми вирішили після написання заяви нотаріусу, що розпорядником майна буду я на 100%. І з цього все почалося. Тому що я, як тільки не стало батька, я на всіх етапах казала, що фірма не продається, «Земля і Воля» не продається. Якби моїх таких однозначних заяв не було, я впевнена, що і не було б цієї травлі. У мене є відповідальність на цих шість місяців за батькову дитину, яку він народив у переносному сенсі, винянчив, викохав і оставив такою повноцінною, мова про товариство «Земля і Воля». І в мене вже як у розпорядника є відповідальність за це», — казала вона.
За словами Дронової, у вересні 2025 року з’явилися люди, які заявили про нібито нові претензії на спадщину. Вона зазначала, що ці заяви поширювалися через різні Telegram-канали, а їхні автори стверджували, що у Яковишина немає прямих нащадків.
«Однозначно, я хочу сказати всім, що крім двох законних доньок у батька, мене та Інни, у батька дітей нема. Батько — дуже порядна людина, і якби у нього були позашлюбні діти, він би їх визнав у цьому житті», — додала вона
Водночас сам Леонід Яковишин раніше тепло відгукувався про свого онука Максима. В одному з інтерв’ю він говорив:
«Це моя надія на майбутнє в економіці, в політиці й в агрономії, і в комп'ютері він бог».
Читайте також: Донька покійного Леоніда Яковишина і розпорядниця майна «Землі і Волі» Вікторія Дронова: «Ми виконуємо його волю»
Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.
