Донька покійного Леоніда Яковишина і розпорядниця майна «Землі і Волі» Вікторія Дронова: «Ми виконуємо його волю»
Днями видання Femida Business опублікувало інтерв'ю з Вікторією Дроновою, одною з двох доньок покійного Леоніда Яковишина, гендиректора агрохолдингу «Земля і Воля». Минулого місяця деякі ЗМІ поширили інформацію, що аграрій, який пішов з життя в липні 2025 року, перед смертю начебто анулював заповіт, в якому залишав своє майно та активи кровним родичам. Його спадкоємці — старша донька Вікторія Дронова та її чоловік Олексій Дронов, а також молодша донька Інна та її син Максим Яковишин.
Широкому загалу про конфлікт навколо активів «Землі і Волі» стало в кінці минулого року, після того, як Соломʼянський райсуд Києва зобовʼязав Нацполіцію розпочати кримінальне провадження щодо ймовірного вбивства Леоніда Яковишина, до якого начебто причетне подружжя Дронових. Медіа з сумнівною репутацією досі активно «розганяють» звинувачення в бік Олексія та Вікторії, проте наше видання так і не знайшло в Єдиному державному реєстрі судових рішень верифікованих даних щодо ходу цієї кримінальної справи.

Через суспільний резонанс і велику кількість чуток навколо цього конфлікту, Latifundist.com вибрав ключові цитати в інтерв'ю з Вікторією Дроновою.
Про сім'ю Леоніда Яковишина
«Стосунки у нас дуже гарні, ми сім'я. У сестри три сини, є Максим, є Артемій, є Владислав. У нас з Олексієм Івановичем (Дроновим, чоловіком Вікторії Дронової — ред.) одна дочка, але у нас два красені онука: Володимир і Леонід. Леонід був названий на честь діда, мого батька. І у Максима з Юлією, його дружиною, є син Леонард. Є велика сім'я, і вона дружна. А це горе нас зв'язало ще більше».
Про нового розпорядника майна холдингу і атаки в медіа
«П'ять місяців, я не побоююсь цього слова, просто йде цькування сім'ї (в ЗМІ та телеграм-каналах — ред.). В чому суть? Суть в тому, що розпорядником майна стала я. Нащадки першої хвилі — мама, я і моя рідна сестра. З сім'єю було вирішено після написання заяви у нотаріуса, що розпорядником 100% майна буду я. Із цього все почалося».
Про медіакампанію проти сім'ї Леоніда Яковишина
«Як тільки не стало батька, було багато людей на похоронах. Я на всіх етапах казала, що фірма не продається, «Земля і Воля» не продається. Якби моїх таких однозначних заяв не було — я впевнена, що і не було б цього цькування. У вересні вже почались моменти, претенденти на спадщину, людина, яка заявляє, що прямих нащадків у Леоніда Григоровича нема. Потім пішли статті, у вересні, у жовтні. Зразу починалося все більш спокійно, по одній (публікації — ред.). І вони почали з грудня виходити пачками, по 3-4. Це те, що я знаю. А може є і багато того, чого я не читала і не знаю».

Про наступні кроки з дискредитації в медіа
«Це береться все одне з одного. Вони беруть ту ж саму інформацію, десь якісь деталі додають знову, висмоктані з пальця. Пишуть, готують сім'ю, що ще будуть об'являтися якісь нащадки. Однозначно я хочу сказати всім, що крім двох законних доньок — мене і Інни, у батька дітей нема».
Про інших ймовірних спадкоємців
«Батько дуже порядна людина, і якби у нього були позашлюбні діти, вони були б признані в цьому житті. Однозначно хочу сказати всім, що крім двох законних доньок у батька — мене і Інни, у батька дітей нема».
Про ймовірну причетність Олексія Дронова до смерті Леоніда Яковишина
«Вбивцею» взагалі іде мій чоловік, і кримінальну справу відкрили з цього приводу. А ми відкрили зустрічну кримінальну справу. Тим, хто вірить, що ми вбивці батька, я хочу сказати їм одне: хай вони по такій правді і живуть. І те все, що вони вилили на нас, їм Господь Бог сторицею все поверне. Більше я їм нічого сказати не можу».
Про відносини з ймовірними претендентами на «Землю і Волю», наприклад, нардепом Борисом Приходько
«Був (живим — ред.) батько, і були відносини з Приходько. Я знаю, що вони знайомі, знаю, що між ними були якісь моменти, які вони між собою з'ясовували. Але сьогодні те, що пише жовта преса про Приходько — це теж саме, що звинувачувати мого чоловіка Олексія Івановича і мене в вбивстві батька».

Про відносини з «Кернел»
«Як і з приводу Приходько, ми цю тему закриваємо, з приводу фірми «Кернел». Це наші стратегічні партнери, з якими працював батько, і з якими буде працювати «Земля і воля» надалі. Хоча до того часу, поки ще немає цього моменту вступу в спадщину, вже вистроїли такий механізм відношень, щоб ми щось шукали, щоб ми з кимось почали ці відношення чи відновлювати, чи загострювати. Цього не буде».
Про передачу Леонідом Яковишиним майна в управління родичів
Раніше покійний власник компанії в інтерв'ю Latifundist.com казав, що планує назвати спадкоємцем одного з своїх внуків. У 2019 році він розповідав:
«Готую онука, йому 30 років, працює в мене заступником. І іншого онука, він ще навчається в Англії. Інше питання, що онук-студент мені каже: «Діду Льоня, я ніколи сюди не повернуся. Ти що, не бачиш, я все чудово здаю. Купа фірм мене захоче забрати після закінчення навчання. Виберу ту, де найкраща зарплата. Хто дасть $10 тис. — там і залишусь».
Вікторія Дронова в свіжому інтерв'ю підтверджує слова батька.
«Є багато інтерв'ю, де він офіційно говорить про внука Максима (як спадкоємця — ред.), але він не встиг, я так розумію, зробити це за законом. До останнього він був хазяїном і керівником цього бізнесу, цієї імперії і цього колективу, яким він керував. Бо були моменти із здоров'ям, і інші різні причини. Скільки разів він залишав бізнес на мене, коли їхав на операції. Скільки разів він залишав бізнес на Максима», — зазначила Вікторія Дронова.
Про дату відкликання заповіту
«Хочу офіційно сказати: нотаріус, яка десятками років вела батька, повідомила, що заповіт він поклав у 2014 році. А забрав його в травні, ніяк не за місяць до смерті, а в травні 2024 року (в публікаціях деякі ЗМІ зазначають, що Леонід Яковишин анулював заповіт у 2025 році, за місяць до смерті — ред.)».
Про зміст заповіту
«Не казав (точний його зміст — ред.). Але кожному з нас він казав, і всій сім'ї разом він казав, що заповіт буде зроблений таким чином, ну це знають нотаріуси, як називаються такі форми заповіту, що якщо хтось з родини колись захоче продати фірму — вона відійде в державу (державну власність — ред.)».
Про захист майна агрокомпанії
«Захищати її ми будемо всі разом. Це і сім'я, і трудовий колектив. Як кажуть прості люди? Ми сюди нікого не пустимо. Ми візьмемо все, що є у нас під руками, і ми сюди нікого не пустимо».
Про проблеми зі здоров'ям Леоніда Яковишина
«У батька проблеми по здоров'ю почались з 60 років, коли він переніс обширний трансмуральний інфаркт, з великими ускладненнями. З часом, за наступні 10 років, у нього наросла серцева недостатність, яка визвала ниркову недостатність і легеневу недостатність. І з оцими всіма моментами постійно справлялися».
Про сімейну усипальню
«Люди так роблять. Роблять для всієї сім'ї, коли люди з якихось причин не хочуть бути передані землі. Хтось хоче, щоб його кремували і розвіяли, у кожної людини це по-різному. Батько в цьому плані був скромною людиною. Коли цей проєкт він починав, я мовчала, я цього не розуміла. А от коли його не стало, для мене тепер є місце, куди я можу прийти до батька, закритися від всього світу».

Про плани компанії на майбутнє
«Ми не зупинимось на тому, що зробив батько. Те, що ми будемо — і будувати, і розвиватися, і удосконалюватися. Є моменти, які нам треба удосконалити, це все буде, і ми стояти на місці не будемо. Пам'ять батька — це імперія «Земля і Воля», і вона не пропаде».
Про перспективні культури
«В нас підготовлена база так, як були задуми його. Все повністю підготовлено до вирощування зернової кукурудзи. І є і соняшник, і пшениця, є ячмінь, є овес, але основна питома вага — це зернова кукурудза. Тому що побудована база для зберігання, для дотримання якості кожної культури. А основне — кукурудза дає прибутки, від неї залежать і корми і та сама нафта, і біопаливо».
Про настрої в колективі «Землі і Волі»
«Після смерті Леоніда Григоровича трудовий колектив працює, можна сказати, ще краще. На темпи такі пішли, тому що перед колективом основна відповідальність — це виконання його всіх задумів: і дотримання, і збереження. Основне — зібрати урожай і зберегти. Це основа, і трудовий колектив працює в такому напруженому режимі».
Про соціальні інціативи
«Ось перед нами асфальтний завод Леоніда Григоровича, в нього була і соціальна програма. Це питання житла, це питання доріг, асфальтування і так далі. Купили асфальтний завод — не тільки в себе асфальтувати, а і громадам. Ми в цьому році 30 млн грн вклали в ремонт доріг на п'ять направлень від Бобровиці в сторону Козельця. Є ямковий ремонт в сторону Басані, в сторону Кобижчі, Ніжина».

Про можливу реакцію покійного Леоніда Яковишина на конфлікт щодо спадщини
«Якби він навіть міг припустити, що буде таке цькування сім'ї, особливо такі обвинувачення до мене і мого чоловіка Олексія Івановича — він би зробив той клятий заповіт, і при житті зробив би так, як сам за потрібне рахував. Ну, а якщо він цього не зробив, і заповіту немає, то є сім'я. Ось і все. Ми виконуємо його волю, це його воля».
