Внесення азоту можна зменшити на 30–40% без втрати врожайності — САНАГРО УКРАЇНА
Зменшити внесення мінерального азоту на 30–40% без втрати врожайності — реально, а в окремих випадках це навіть підвищує врожай. Про це заявив головний спеціаліст із живлення і захисту рослин компанії «САНАГРО УКРАЇНА» Павло Маменко, пише SuperAgronom.com.
За його словами, такі результати вже підтверджені практикою, зокрема завдяки використанню біопрепаратів і системному підходу до живлення.
«У світі біопрепарати на основі азотфіксуючих мікроорганізмів давно вийшли на промислові масштаби. Бразилія застосовує штами Azospirillum на площах понад 40 мільйонів гектарів кукурудзи та пшениці. За даними EMBRAPA, це дозволяє стабільно економити до 50% азоту з мінеральних добрив при збереженні, а в деяких випадках підвищенні врожайності на 5–15%. В Україні ми також маємо власні підтверджені кейси. Наші виробничі випробування 2024–2025 років на пшениці, кукурудзі та ріпаку показали збереження й навіть підвищенні врожайності при зниженні норм мінерального азоту на 25–40 кг/га», — розповів він.
Додатковий ефект дає використання сидератів — як бобових, так і культур на кшталт гірчиці, фацелії чи олійної редьки. Вони накопичують органічний азот, покращують структуру ґрунту і підвищують його здатність утримувати вологу. У компанії зазначають, що після правильно підібраних сидератів врожайність наступних культур стабільно зростає.
Водночас максимального ефекту можна досягти лише при поєднанні різних інструментів у єдину систему живлення.
«Глобальний контекст це підтверджує. У Європі (EU Nitrogen Expert Panel) ставлять за мету підвищити NUE до 70% до 2050 року, що дозволить зменшити використання азоту на 40–50% без втрати продуктивності. У США та Канаді NUE вже сягає 60–67%, а глобальні моделі (Our World in Data/Nature) показують, що якщо всі країни досягнуть рівня найкращих практик, глобальне використання мінерального азоту можна зменшити на 35% з мінімальним впливом на врожай (зростання yield gap лише на 1%)», — зауважив Маменко.
Фахівець також звернув увагу, що багато господарств досі працюють за шаблонними нормами внесення і не враховують реальний стан ґрунту, попередники, погодні умови та баланс елементів живлення. У результаті частина азоту не використовується рослинами ефективно.
«Крім того, багато хто недооцінює, наскільки швидко змінюється доступність азоту залежно від вологості ґрунту, температури та його ущільнення. Ще одна поширена помилка — ігнорування біологічної складової ґрунту. Мікробіом безпосередньо впливає на трансформацію та доступність азоту, але мало хто враховує це при плануванні живлення. В результаті значна частина внесеного азоту просто не використовується рослиною ефективно», — розповів фахівець.
Він рекомендує переходити до системного планування живлення під кожне поле — з урахуванням реальної потреби культур, зональної мінливості та фаз розвитку. Це дозволяє зменшити втрати і отримати стабільний економічний ефект навіть за високих цін і кліматичних ризиків.
Читайте також: Ситуація з добривами під час посівної озимих наступного сезону може бути ще складнішою, ніж зараз — САНАГРО
Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.
