ЄС прибирає мито на азотні добрива. А нам воно треба? Як це бачать виробники та імпортери
Джерело фото: Latifundist.com
Євросоюз 22 травня скасував мита на імпорт карбаміду та аміаку терміном на один рік. Захід дозволить місцевому агросектору заощадити близько €60 млн і покликаний диверсифікувати поставки та знизити залежність від добрив із Росії та Білорусі.
Для України ця ідея також виглядає перспективно: вітчизняна азотна група стрімко дорожчає після початку блокади Ормузької протоки. До того ж УКАБ ще в березні пропонувала уряду скасувати мито на імпорт добрив — задля стабільного проведення весняної посівної.
Справа в балансі. Зі збереженням мита український аграрій платить за вирощування врожаю більше, а заробляє менше — зернотрейдера чи експортера його витрати не обходять. З іншого боку, якщо обнулити мито, що становить 2–7% залежно від продукту, може постраждати вітчизняний хімпром. То як діяти уряду? Ми не даємо порад, але окреслюємо позиції сторін.
Європі треба рятувати фермера чи просто почекати?
Єврокомісія реагує на наслідки кризи в Ормузькій протоці — стрімке здорожчання енергоносіїв, природного газу та азотних добрив, для виробництва яких він є сировиною, — пояснює гендиректор УКАБ Олег Хоменко. В Європі вартість добрив сягає 40% у структурі собівартості сільськогосподарського виробництва, що є критичним для місцевого фермера.
«Зараз в ЄС ціни на азотні добрива вищі на 40% порівняно з кінцем 2025-го, а якщо ми порівнюємо з 2024-м, то і взагалі на 70%. Очевидно, вони хочуть захеджувати майбутню посівну кампанію, тому знімають мито на рік. Це підв'язано по строках під посів озимої пшениці, щоб захистити свого виробника і зменшити можливі ризики недоотримання врожаю».
Тимчасове скасування мита — лише один із допоміжних способів утримати ціни на добрива для європейського ринку, уточнює він. Скасування мита не здатне перекрити для агровиробника здорожчання пального чи природного газу, але все ж є корисним інструментом.
Для ЄС призупинка мита означає більше пропозицій та стабілізацію цін замість росту, підтверджують фахівці дистриб'ютора добрив «Санагро Україна». Без цього рішення ціни росли б швидше, і тепер європейський ринок азотних добрив дещо вирівняється.
Очікувані €60 млн економії — доволі скромна сума для масштабної економіки Євросоюзу, уточнює власник і гендиректор компанії-виробника добрив GROSSDORF Андрій Халявка. Рік тому ЄС запровадив загороджувальні мита на добрива з Росії та Білорусі, щоб захистити власного виробника, однак конфлікт в Ірані створив серйозні проблеми як для світової економіки, так і для європейського аграрія. Тому ЄС вирішив тимчасово послабити тягар на своїх фермерів. Імовірно, тепер він імпортуватиме більше азотних добрив з Азербайджану, Грузії, Узбекистану або Єгипту.
Але головна деталь цього рішення — ЄС відміняє мито, вже знаючи про покращення ситуації в Ірані. Раніше чи пізніше, але ситуація в Ормузькій протоці стабілізується. Через неї вже проходять окремі танкери, і, найімовірніше, протягом місяця США та Іран прийдуть до певного мирного рішення. Тому зараз більш ніж достатньо чинників для падіння світових цін на добрива, додає він.
«У горизонті двох-трьох місяців діє кілька чинників: квоти на експорт карбаміду з Китаю на рівні 1,6 млн т, міжсезоння та відкладений попит — усі очікують, що Ормузька протока незабаром відкриється. Тоді добрива просто хлинуть на ринок: карбамід з Оману, заблоковані зараз газовози рушать у путь. Усі чекають, що завтра буде дешевше — тож наразі майже ніхто нічого не купує, а ціна і без того падає».
Залишати в Україні мито чи отримати більше виручки?
У березні 2026 року асоціації УКАБ і ВАР офіційно запропонували уряду тимчасово скасувати мита на імпорт азотних добрив до кінця року, нагадують в «Санагро Україна». Поки офіційного рішення про скасування мит в Україні немає. Публічно уряд цю ініціативу не відхилив, але й до практичних змін справа поки не дійшла.
Український агросектор залежить від цін на світовому продовольчому ринку, тому для аграріїв неможливо безкінечно підвищувати вартість ТМЦ і добрив, пояснює Олег Хоменко. Якщо ціна перевищує граничну, виробники змушені оптимізувати технології — зокрема норму внесення добрив. Далі запускається накопичувальний ефект: зменшуються врожайність, валове виробництво та експортна виручка.
Агросектор залишається чи не єдиним працюючим сектором економіки, що забезпечує надходження валюти в країну та податків до бюджету. Тому в нинішніх умовах неприпустимо ставити під загрозу сектор та його ефективність, додає президент УКАБ.
«В Україні добрива зазвичай становлять 30–35% собівартості рослинництва, а нині цей показник може сягати 50%. До цього додається проблема акцизу на пальне — два роки нам обіцяли знизити коефіцієнт до 0,5, однак так і не виконали. Окремою статтею тиску є підвищення тарифів «Укрзалізниці». Усе це системно заганяє галузь у збитки».
Україні і так необхідно готуватись до європейських стандартів виробництва, які однозначно збільшать собівартість в рослинництві. Враховуючи ці всі фактори, агровиробництво очевидно опиниться в ситуації коли аграрії будуть вимушені банкрутувати, попреджає він.
За його підрахунками, в умовах цінових гойдалок на добрива та невизначеності з врегулюванням ситуації в Ормузькій протоці, збереження в Україні мита на імпорт азотних добрив може призвести до недоотримання агросектором $1-2 млрд валютної виручки в найближчі сезони. Тому уряду простіше підтримати агровиробника і відмінити імпортне мито, ніж втратити валютну виручку через недоотримання врожаю.
Посівна ярих культур вже добігає кінця — аграрії здебільшого змогли відсіятися з меншими витратами завдяки завчасно закупленим добривам. Тож якщо Україна швидко скасує мито, є шанс провести осінню посівну за кращими цінами. Варто враховувати, що під озимий клин потрібно накопичити значні запаси добрив. До того ж наприкінці року традиційно відбувається закупівля ТМЦ і контрактування під новий урожай — тому Україні є сенс повторити європейське рішення, уточнює Олег Хоменко.
Сенс обнулити мито в Україні є, зазначають і в «Санагро Україна». Особливо зараз, коли ЄС сам тимчасов почав імпортувати азот без мит. Але реальний ефект буде, якщо відкривати ринок для країн з значним ресурсом і конкурентною ціною: це, наприклад, Марокко, Єгипет, Алжир, Саудівська Аравія і Туреччина.
Якщо уряд України скасує мита до кінця 2026 року, обвалу цін не буде — більшість контрактів уже підписано, додають у компанії. Там нагадують оцінку УКАБ, за якою скасування мит може знизити вартість азотних добрив на $25–35 за тонну. Однак до реального аграрія ця економія дійде не в повному обсязі: частину поглинуть логістика, курс, трейдерська маржа і сам ринок. Тому реалістичне зниження ціни в «Санагро» оцінюють на рівні $15–25/т — цей ефект може вплинути на пізні закупівлі, формування запасів і осінню посівну кампанію.
Що робити українському виробнику добрив?
У багатьох випадках вітчизняні виробники використовують азотні добрива як сировину для власної продукції, пояснюють фахівці «Санагро Україна». Це, зокрема, NPK 18:46, селітра і карбамід у карбамідо-аміачній суміші (КАС), а також кристалічні хлористий калій і сульфат амонію у грануляції. Тому скасування мит піде на користь саме таким виробникам.
Водночас вітчизняні виробники селітри і карбаміду часто є основним рушієм зниження ціни, проте не завжди здатні самостійно покрити потреби аграріїв, додають у компанії.
Причина неповного покриття потреб аграріїв — брак обігових коштів у заводів та їхня неповна завантаженість, пояснює Андрій Халявка. Економіка підприємства-виробника добрив передбачає цілорічну роботу для забезпечення прибутковості. Однак нині навіть найбільші українські виробники не можуть працювати в «низький сезон».
Нерівномірність виробництва зумовлена як безпековим чинником, так і рішеннями фермерів. Хімзаводи побоюються накопичувати великі обсяги добрив на складах, фермери — у своїх господарствах. До того ж у фермера наразі бракує вільних коштів, тож ТМЦ він закуповує наприкінці року — після того як продасть зерно за кращою ціною.
«Є й інша позиція: лобісти інтересів великих агрохолдингів прагнуть скасувати мито, щоб створити для себе найвигідніші умови. Проблема з цінами на добрива може вирішитися вже найближчими місяцями, однак їм вигідно закріпити безмитний імпорт на рік чи довше. Це постійне протистояння: вітчизняний виробник прагне обмежити імпорт, тоді як імпортеру вигідно витіснити українську промисловість — аби ввозити товар без мита».
Природні інтереси цих бізнес-груп має врівноважувати уряд, додає він. Ціни на азотні добрива злетять до небес і якщо закриється імпорт, і якщо вітчизняний хімпром не витримає конкуренції та збанкрутує. Перемога однієї зі сторін стане катастрофою для аграріїв, тому держава має підтримувати найслабшу ланку ринку, не надаючи переваг іншим учасникам.
«У наших корупційних реаліях втручатися в механізм мита — це стоп-кран, який не можна часто смикати. Хтось "занесе нагору" — і імпортерів почнуть розвертати на митниці з товаром. Або навпаки: імпортери почнуть завозити максимально дешеві добрива собі в нуль, щоб "ліг" виробник. Я хоч і конкурую і з одними, і з другими — але не хочу перемоги жодної зі сторін», — пояснює Андрій Халявка.
Тому він радить дочекатися природного зниження цін, не змінюючи мита. Тоді стане легше працювати всім учасникам ринку: фермерам, агрохолдингам, виробникам і імпортерам добрив. Тимчасовість цієї проблеми усвідомлює і уряд, констатує підприємець. Тому найімовірніше, мита в Україні зараз не будуть обнуляти, щоб не дати переваги імпортерам добрив на наступні періоди, після стабілізації ситуації.
