Експорт ячменю з України у 2025/26 МР наближається до майже 20-річного мінімуму — ASAP Agri
Український ринок ячменю цього сезону не залишає простору для інтерпретацій — він лише фіксує факт найслабшого сезону за майже два десятиліття. Про це в коментарі Latifundist.com розповіла керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко.
Станом на середину квітня експорт становив лише 1,4 млн т. Попри те, що до завершення маркетингового року залишається трохи більше двох місяців, ринок фактично зупинився: попит залишається слабким, нові угоди — поодинокі, а увага трейдерів дедалі більше зміщується на новий сезон.
Особливо показовою є динаміка останніх місяців: за січень–березень Україна експортувала лише близько 80 тис. т ячменю, а станом на середину квітня цей обсяг зріс лише на 15 тис. т.
За прогнозами ASAP Agri, фінальний показник за сезон 2025/26 заледве перевищить 1,5 млн т. Це не лише на 700 тис. т менше, ніж торік, а й найнижчий рівень щонайменше з 2007/08 МР. У цьому контексті поточний сезон виглядає не просто слабким — він закріплює довгостроковий тренд поступової втрати ячменем своєї ролі в структурі українського агроекспорту.
На цьому тлі прогноз експорту українського ячменю від USDA на 2025/26 МР на рівні 2,2 млн т виглядає завищеним. За поточних темпів його перегляд вниз неминучий. Це, своєю чергою, означатиме збільшення кінцевих запасів, які ASAP Agri вже зараз оцінює на рівні близько 1,5 млн т, створюючи додатковий тиск напередодні нового сезону.
Що стоїть за падінням українського експорту ячменю
Поточна ситуація — це не випадкове просідання, а результат системних змін, які почалися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Війна стала основною причиною різкого скорочення обсягів, порушивши як виробничі, так і логістичні ланцюги. Після пікового сезону 2021/22, коли експорт сягнув 5,7 млн т, ринок перейшов у фазу стабільного зниження.
Ячмінь довго залишався маломаржинальною культурою, тому фермери поступово переходять на більш прибуткові альтернативи. Скорочення виробництва збіглося зі звуженням ринків збуту, що посилило тиск на експорт.
Після початку повномасштабної війни ЄС став ключовим ринком для українського зерна, однак повернення квоти на імпорт ячменю з 6 червня 2025 року змінило ситуацію.
Доступ на ринок ЄС різко звузився: частка Євросоюзу в експорті скоротилася з 16% до лише 4%, а фізичні обсяги впали до 55 тис. т станом на середину квітня проти 344 тис. т роком раніше і понад 1 млн т у попередні пікові. Європа, яка ще донедавна була одним із ключових напрямків, у цьому сезоні практично зникла з карти українського ячменю.
«Перспективи на новий сезон також виглядають обмеженими. Попри очікуване цьогорічне незначне зниження врожаю ячменю в ЄС після доволі високої бази минулого року, внутрішня пропозиція залишається достатньою, а отже, потреба в імпорті, зокрема з України, й надалі буде стриманою», — говорить Блажко.
Водночас різко скоротився попит з боку Китаю. Якщо у 2024/25 маркетинговому році Піднебесна закупила 685 тис. т, то в 2025/26 МР — лише 251 тис. т. Вирішальну роль відіграв рекордний врожай ячменю в Австралії, який змінив баланс на користь цього походження: Китай переорієнтував закупівлі на більш конкурентний за ціною та логістикою австралійський ресурс.
Попри це, частка Східної Азії, де Китай залишається ключовим покупцем, у структурі експорту зросла. Однак це зростання пов’язане не з посиленням попиту, а зі скороченням поставок за іншими напрямками, зокрема до Північної Африки. Саме в цьому регіоні попит у поточному сезоні помітно знизився: частка скоротилася з 27% до 14%, а експорт — із 598 тис. т у 2024/25 МР до 191 тис. т у 2025/26 МР станом на 15 квітня, при цьому Лівія зменшила закупівлі майже вдвічі, а Алжир — майже втричі.
Торішній показник був аномально високим, тому нинішнє падіння виглядає ще сильнішим — обсяги опустилися до одного з найнижчих рівнів за останні роки. Це свідчить про зменшення ролі Північної Африки в експорті.
Натомість структура поставок змістилася до моделі десятирічної давнини: з мінімальною часткою ЄС і домінуванням Близького Сходу. У 2025/26 МР регіон став ключовим ринком, імпортувавши 655 тис. т — більше, ніж за весь попередній сезон, і сформував близько половини експорту українського ячменю.
Серед ключових покупців варто відзначити Туреччину, яка імпортувала майже 300 тис. т на тлі слабкого власного врожаю, а також Ліван, який у цьому сезоні закупив рекордні для себе 110 тис. т. З’явилися й нові напрямки, такі як Ірак і Сирія, однак їхні обсяги залишаються відносно невеликими і не здатні компенсувати втрату великих ринків.
Водночас навіть цей фактор підтримки виглядає тимчасовим. Туреччина, яка була одним із ключових драйверів попиту цього сезону, вже у 2026 році може різко скоротити імпорт. Очікується, що новий врожай буде суттєво вищим — до 8,5 млн т, що приблизно на 3 млн т більше, ніж торік. Ще до початку жнив ці очікування вже формують ринкові настрої і сигналізують про зниження потреби в імпорті, обмежуючи перспективи українського експорту.
«У підсумку навіть поява нових покупців не змінює загальної картини. Сезон 2025/26 у цьому сенсі є показовим. Він не лише демонструє слабкий результат, а й фіксує структурну зміну: український ячмінь поступово виходить із категорії масових експортних зернових культур і дедалі більше наближається до нішевого сегменту. І поки що ринок не дає підстав очікувати розвороту цього тренду», — підсумувала Блажко.
Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.
