Висоцький розповів, як працює схема виявлення вкраденого Росією українського зерна

Україна використовує лабораторні аналізи та супутникові дані для виявлення зерна, вивезеного з тимчасово окупованих територій. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в інтерв’ю DW.

За його словами, у межах спільного проєкту з Великою Британією та Литвою створено базу зразків зерна з окупованих територій. Вони зберігаються у державному насіннєвому банку і містять унікальні маркери, пов’язані з кліматом, ґрунтами та іншими характеристиками місця вирощування.

«На основі цих маркерів напрацьована база даних, яка дозволяє з імовірністю, близькою до 100%, встановити: чи походить те чи інше зерно з конкретних територій», — зазначив Висоцький.

Велика Британія є власником методики та обладнання. Україна підписала меморандум з відповідним відомством Великої Британії. Вони надали технологію та обладнання. Лабораторія знаходиться в Литві — там є і портова інфраструктура, що дозволяє перевіряти рух зерна, у тому числі щодо його можливого походження з тимчасово окупованих територій.

«Отже, на сьогодні ми маємо лабораторні спроможності та маркери, які дозволяють здійснювати таке співставлення. Що нам потрібно для аналізу — це зразок», — сказав Висоцький.

За його словами, технологія дозволяє виявити навіть змішування, якщо частка зерна з окупованих територій перевищує 10%.

«Технологія досить точна, і якщо змішати 50% на 50 %, то точно виявить. Якщо 5% з окупованих і 95% з іншого місця — ймовірність виявлення зменшується. Але й економічної вигоди від такого змішування немає — це занадто трудомістко. Практика показує: якщо домішок більше 10%, технологія це виявляє. Обійти змішуванням, зберігаючи економічну вигоду, дуже складно. Але зразок взяти все одно треба», — пояснив він.

Додатково використовуються супутникові дані. Наприклад, якщо зерно завантажується в портах Криму, Бердянська чи Маріуполя, це вже свідчить про його ймовірне походження.

За словами Висоцького, таких перевірок небагато — йдеться про кілька десятків випадків, оскільки кожен із них має значний резонанс. Ініціаторами можуть бути як українські органи влади, зокрема Офіс генпрокурора, так і міжнародні партнери або сертифікаційні органи.

Він додав, що Росія продовжує вивозити українське зерно, однак робить це обережніше, ніж на початку повномасштабної війни.

Наразі Україна також співпрацює з Ізраїлем у справі щодо суден із зерном, яке може мати походження з окупованих територій. Процес перевірки ще триває.

• Ізраїль 12 квітня 2026 року дозволив російському балкеру ABINSK (IMO: 9303869) розвантажити понад 43,7 тис. т пшениці, яка була незаконно вивезена з тимчасово окупованих територій України.
• Ізраїль не затримав ABINSK, хоча Україна просила про це.
• 26 квітня стало відомо, що до ізраїльського порту Хайфа наближається судно PANORMITIS із партією зерна, яка може походити з окупованих територій України. На борту — понад 6,2 тис. т пшениці та 19 тис. т ячменю.
• 30 квітня компанія-імпортер Zenziper оголосила про відкладення розвантаження партії пшениці на PANORMITIS та повідомила, що постачальник буде змушений знайти інше місце призначення для вантажу. Після заяви імпортера російське судно Panormitis покинуло узбережжя Ізраїлю.
• Згодом Україна почала вимагати провести лабораторний аналіз зерна, яке могло бути вивезене Росією з окупованих територій та доставлене до Ізраїлю судном ABINSK.

Читайте також: Російський ABINSK з зерном з України в порту Хайфи — нова норма? Що Україна може зробити з підсанкційними суднами

Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.