Російська соняшникова олія втратила одну з основних конкурентних переваг на світовому ринку

Російська соняшникова олія, яка традиційно конкурувала на світовому ринку нижчою ціною, вперше за тривалий час почала торгуватися з премією до української. Причиною стали перебої з морською логістикою через взаємні ракетно-дронові атаки на чорноморські та азовські порти. Про це повідомляють аналітики ІА «АПК-Інформ».

За даними агентства, за підсумками минулого тижня українську соняшникову олію з поставкою у серпні пропонували за 1380–1400$/т FOB, тоді як російську — переважно по 1400–1410 $/т FOB.

Аналітики зазначають, що скорочення пропозиції чорноморської соняшникової олії на світовому ринку та зростання логістичних ризиків фактично нівелювали одну з ключових переваг російського продукту — можливість продавати його дешевше за український.

Водночас у разі затягування проблем із морською логістикою до осені найбільший негативний ефект відчують не світові покупці, а виробники соняшнику в Україні та Росії.

За оцінками «АПК-Інформ», в Україні у 2026 році можуть зібрати близько 13,4 млн т соняшнику, що стане найвищим показником за останні три роки. Якщо морський експорт не відновиться до початку масового надходження нового врожаю, внутрішній ринок може зіткнутися з надлишком сировини в умовах обмежених можливостей збуту олії.

У такій ситуації переробні підприємства, ймовірно, стримуватимуть закупівлі або знижуватимуть закупівельні ціни. Перші ознаки цього вже помітні: у липні — на початку серпня соняшник в Україні подешевшав на 3–5 тис. грн/т, а ціни попиту на врожай нового сезону були приблизно на 10 тис. грн/т нижчими за фактичні робочі закупівельні ціни.

Схожа ситуація може скластися і в Росії, де очікують рекордний врожай соняшнику — понад 20 млн т. Однак, якщо Україна вже має досвід переорієнтації експорту на альтернативні маршрути, то російським компаніям лише доводиться шукати нові логістичні рішення.

За оцінками аналітиків, Україна потенційно здатна експортувати через західний кордон, дунайські порти, залізничні та автомобільні маршрути 350–500 тис. т олії на місяць за сприятливих умов. Водночас цього сезону й ці можливості можуть бути обмежені, зокрема через пошкодження залізничної інфраструктури.

У Росії ж як альтернативи розглядають перевезення у флексітанках, контейнерні поставки, маршрути через Каспій та Іран, а також використання балтійських портів. Проте жоден із цих варіантів не здатний швидко замінити традиційний морський експорт і потребує додаткового розвитку інфраструктури.

Читайте також: Кернел опустив ціни на соняшник майже на 8 тис. грн, а покупці не поспішають контрактувати нашу олію. Чому шкварчить ринок олійних — інтервʼю з Сергієм Репецьким

Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.