росія вимагає зняття санкцій: подробиці домовленостей про судноплавство в Чорному морі і як відреагував ринок (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Джерело фото: Міністерство інфраструктури України/Facebook
Білий дім оприлюднив перелік домовленостей між США, росією та Україною після переговорів у Саудівській Аравії 23-25 березня. Окрім заборони ударів по енергетичних об'єктах росії та України сторони домовилися про безпечну навігацію в Чорному морі, відмову від сили та заборону використання комерційних суден у військових цілях. Водночас США сприятимуть поверненню росії на світовий аграрний ринок, зниженню витрат на морське страхування та покращенню доступу до портів і платіжних систем.
Детальніше про «морське перемир’я», про які додаткові умови почала говорити росія та реакцію ринку — у нашому матеріалі.
Які наслідки можуть бути для України
росія активізувала обстріли українських портів та суден у Чорному морі. Наслідки цих атак критичні: нещодавно при ударі по судну під прапором Барбадосу загинуло чотири особи.
«Руйнування — взагалі окрема історія. Тому припинення обстрілів дуже важливе як для загального судноплавства, так і для здешевлення логістики. Проте! Тут питання реального припинення. Оскільки росія висунули доволі велику вимогу до американської сторони — «допомогти відновити доступ рф до світового ринку експорту агропродукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та розширити доступ до портів і платіжних систем» — питання, чи буде це рівноцінним обміном?», — коментує Сергій Лабазюк.
Сергій Лабазюк нагадав, що минулого року ЄС підняв мито на російське та білоруське зерно до 95€/т, а також обмежив імпорт російських добрив, які у 2023 році склали €1,3 млрд. Однак, навіть попри ці обмеження, вкрадене з окупованих територій українське зерно створює серйозну проблему для вітчизняного агросектору.
Тож на думку Сергія Лабазюка, якщо США буде брати участь і заробляти кошти, які підуть в бюджет замість рф — це варіант. Якщо ж рф збільшить доходи, які підуть на зброю… тоді питання риторичне.
«Ніхто з колег, як і я, не довіряє жодній обіцянці чи домовленості з росією. Ми не маємо документів, які могли б проаналізувати та визначити вплив і надати оцінку. Все чим ми керуємось — заявами ЗМІ, які іноді протирічать одна одній».
Те, що зрозуміло, росія намагається контролювати зовнішню морську торгівлю і наше судноплавство, зазначає Віктор Берестенко. Так не має бути. І додає: «Поки що ми не бачимо для нас плюсів, так як немає підписаного документу з забезпеченням безпеки судноплавства та захисту морської інфраструктури».
Ексзаступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков теж говорить, що зараз важко щось аналізувати, бо треба читати документ, а його наразі немає в доступі.
Юрій Васьков
ексзаступник міністра інфраструктури України
«Все поки на рівні заяв, які, до речі, між собою відрізняються. Інтерпретувати їх можна по-різному. Має бути письмова угода чи протокол. Виходячи з цього, будемо розуміти що позитивне отримаємо».
Якщо говорити про бажані для України позитивні наслідки від такої угоди, то мова передусім про гарантії безпеки портової інфраструктури, зауважує Юрій Васьков. Це було вказано в The Black Sea Grain Initiative (BSGI) і це лишалось одним з позитивних моментів для України від тієї угоди.
Юрій Васьков
ексзаступник міністра інфраструктури України
«Так, був приліт по Одеському порту на наступний день після підписання «зернової угоди», але після цього порти не атакували. Другий позитивний момент, який ми б хотіли отримати: відкриття і поширення гарантій безпеки на всі порти, що знаходяться на підконтрольній території, включаючи Миколаїв, Ольвію, Херсон, Білгород-Дністровський. І, відповідно, безпеку всього комерційного судноплавства в напрямку цих портів. Коментувати, що хоче отримати інша сторона — я не буду».
Чи можливе повернення інспекцій в рамках пункту про заборону використання суден у військових цілях? Це буде безглуздям, ніякі інспекції не потрібні, говорить Юрій Васьков. По-перше, їх результативність була нульова, судна жодного разу нічого тут не порушили, нема сенсу возити щось, крім комерційних вантажів.
По-друге, угода ж стосується двох сторін, тобто трафік множимо мінімум в п'ять разів. Фізично, без зупинки руху судноплавства, такі інспекції робити неможливо.
Де можуть діяти російські військові кораблі в Чорному морі
Ігор Жовква, заступник керівника Офісу Президента, який приймав участь у перемовинах в Ер-Ріяді, в інтерв’ю Укрінформу сказав, що тиша на морі означає не лише припинення обстрілів цивільних суден, а й припинення ударів по українській портовій інфраструктурі. Це, за його словами, є спільним розумінням України та США. Адже, за визначенням, до портів Чорноморського басейну належать не лише ті, що розташовані безпосередньо на узбережжі Чорного моря, а й порти на річках, які впадають у нього.
Ігор Жовква
заступник керівника
Офісу Президента
«Тому ми говоримо і про ті українські порти, які на сьогодні також не мають зазнавати обстрілів. Наприклад, порт Миколаєва. Дуже важливо, щоб він почав функціонувати».
Водночас міністр оборони України Рустам Умеров, який теж брав участь у переговорах, повідомив, що переміщення росією своїх військових суден за межі східної частини Чорного моря вважатиметься порушенням домовленостей. У такому разі Україна залишає за собою право на самозахист.
Станом на ранок 27 березня характер дій російських сил у морі залишається незмінним, повідомив в етері «Радіо Свобода» речник ВМС Збройних Сил України Дмитро Плетенчук.
Дмитро Плетенчук
речник ВМС
Збройних сил України
«Я не можу зараз прокоментувати, чи ми отримували якісь нові інструкції, тому що це внутрішня документація, незалежно від того, була вона чи ні. Але можу зараз зазначити, що всі завдання виконуються штатно. І в разі чого реагувати ми так само готові адекватно і штатно».
російські вимоги
росія підтвердила всі пункти, опубліковані раніше Білим домом. Проте в заяві кремля зазначається, що пункт про безпеку судноплавства набуде чинності лише після зняття певних обмежень. За повідомленням російської служби ВВС, москва вимагає:
- Зняття санкцій із россільгоспбанку та інших фінансових установ, що забезпечують міжнародну торгівлю продовольством і добривами, їхнє підключення до SWIFT та відкриття кореспондентських рахунків.
- Зняття санкцій із компаній-виробників і експортерів продовольства та добрив.
- Зняття обмежень на страхування вантажів продовольства та добрив.
- Скасування обмежень на обслуговування в портах суден під російським прапором, задіяних у торгівлі продовольством і добривами.
- Зняття обмежень на постачання в росію сільськогосподарської техніки та інших товарів, необхідних для виробництва продовольства й добрив.
Олег Нів'євський з Київської школи економіки, попереджає, що домовленості між росією та США можуть зміцнити російську економіку та збільшити її бюджетні надходження.
Оскільки санкції напряму не обмежували аграрний експорт, тож ефект буде обмежений. Але зниження логістичних витрат (зокрема, через страхування) може стимулювати збільшення географії експорту пшениці з росії і, відповідно, зростання експорту оціночно на 3–4 млн т до кінця МР. Це збільшить доходи до бюджету росії, адже експорт обкладено митами, зауважує експерт.
Олег Нів'євський
голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки
«Аналогічна ситуація по добривам: зменшення бар’єрів на логістику = більше експорту = більше грошей у бюджет РФ через експортні. Це підсилює економічну стійкість росії в умовах війни».
Він додає, що більше пшениці чи добрив у світі — це добре для споживачів, особливо бідніших країн. Але водночас є геополітичні ризики.
«То чи варто стимулювати тимчасову стабільність, посилюючи довгострокову загрозу?», — задається питанням Олег Нів'євський.
Реакція США, України та ЄС на заяви росії
Під час зустрічі Дональда Трампа з американськими послами 25 березня журналісти запитали його про можливість погодження з російськими вимогами. Президент відповів: «Вони будуть розглядатися, і ми думаємо про них прямо зараз. Ідеться про п'ять чи шість умов. Ми розглядаємо їх усі».
У цей же день відбулася зустріч Володимира Зеленського з українськими ЗМІ, під час якої він заявив, що у разі порушення домовленостей щодо безпечного судноплавства в Чорному морі та припинення обстрілів по енергетичній інфраструктурі сторони звертатимуться до США.
Володимир Зеленський
Президент України
«Якщо ми бачимо, що хтось порушує, ми вважаємо, що ми звертаємося по всіх наших лініях до американської сторони з тими фактами і доказами, що російська сторона порушила це», — зазначив Володимир Зеленський.
Також Зеленський наголосив, що росія маніпулює домовленостями, намагаючись перекрутити факти й ввести в оману як посередників, так і світову спільноту. За його словами, кремль неправдиво заявляє, що припинення бойових дій у Чорному морі залежить від санкцій.
Він додав, що Україна і США домовилися, що треті сторони можуть здійснювати моніторинг перемир'я. Зокрема, у майбутньому Туреччина могла б відіграти роль у питанні моніторингу безпеки в Чорному морі, а країни Близького Сходу — у питаннях енергетики.
Вже відомо, що ЄС відхилив вимогу рф зняти обмеження щодо ключового аграрного банку в рамках угоди про часткове припинення вогню, повідомляє Financial Times.
Санкції залишатимуться чинними до повного та беззастережного виведення російських військ з території України, заявила 26 березня представниця Єврокомісії із закордонних справ і політики безпеки Анітта Гіппер.
Реакція ринку: наміри сторін діаметрально протилежні
«Угода по Чорному морю — це класичний приклад того, як працює дипломатія «на багатьох шахових дошках», говорить політолог Вадим Денисенко.
Вадим Денисенко
політолог,
директор Інституту майбутнього
«росіяни змогли продати США одну просту річ: без цієї угоди «спайка» Китай-Туреччина в цьому регіоні стане домінуючою. Це взагалі не стосується України, але угода про Україну буде не лише про Україну. Нам треба готуватися до гри в усьому світі, а не лише в рамках глобусу України», — зауважує Вадим Денисенко.
Весь цей комплекс того, що називається «домовленостями» по морю, одночасно реалізувати неможливо, говорить Андрій Клименко, керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» і головред BlackSeaNews.
Андрій Клименко
керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»
«Наміри сторін діаметральні. Вони не співставні. Я не бачу, що тут обговорювати. Не бачу і можливості щось прогнозувати. Ми хочемо, щоб вони не били по наших портах. Вони хочуть знищити український експортний коридор, повернути те, що було під «ООН» з інспекціями їхніх на кожному судні. Цього не буде ніколи», — каже експерт.
Він додає, ми ніколи не били по їхніх портах, тільки по 44 військовим кораблям і катерам (22 потоплені, 20 пошкоджені). А також по НПЗ в Туапсе і Порт-Крим. А росіяни тільки в 2024-му запустили по Одеській області 128 «Іскандерів», а за весь час великої війни пошкодили 33 цивільних судна.
Андрій Клименко
керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»
«Вони хочуть і мріють повернути свій увінчаний ганьбою Чорноморський флот до Криму. Ми вважаємо, що цього не може бути ніколи... Українська сторона офіційно сподівається, що американці нарешті зрозуміють, що руські брешуть завжди. Я неофіційно сумніваюсь. США хочуть дружити з путіним», — підсумував Андрій Клименко.
Що відбувається на фрахтовому ринку
Ситуацію з фрахтовим ринком на тлі останніх новин прокоментував Геннадій Іванов, директор BPG Shipping & Kronos Bulkers. За його словами, з грудня 2024 року, відповідно до глобального тренду, фрахт 30 тис. т зерна з України до Іспанії знизився до рівня близько 16$/т. Однак для судновласника цей показник залишається на рівні 20-21$/т, включаючи податок на викиди (emission tax) у ЄС. Це мінімальний рівень із урахуванням військової страховки.
Таким чином, із грудня до березня судновласники працювали у збиток, фактично субсидуючи зерновий трейд. Виникає питання: чому вони продовжують це робити, замість того щоб поставити судна на якір?
Основні причини цього:
- Коли судно стоїть витрати не змінюються, і навіть з фрахтом 16$/т ці витрати трохи зменшуються (крім того, можна оптимізувати витрати на страховку).
- Очікування змін на ринку: фрахтовий ринок загалом чутливий до ринкових сентиментів, і судновласники сподіваються на покращення ситуації найближчим часом.
- І головна причина — значні прибутки на початку дії «зернового коридору» дозволили судновласникам накопичити кошти, щоб «перечекати» низький ринок.
Проте з точки зору бізнесу така ситуація не може тривати довго. Якщо фрахтові ставки не піднімуться хоча б до рівня беззбитковості, ці судна або продадуть, або відправлять на утилізацію (scrap). Це особливо актуально, враховуючи, що більшість флоту, який заходить до українських портів, складається із старих суден, говорить Геннадій Іванов.
Щодо поточної ситуації та прогнозів:
- Страховку, ймовірно, не скасують до завершення війни. Навіть якщо її зменшать, 1-1,5$/т не матимуть суттєвого впливу на трейд.
- Фрахтовий ринок наразі демонструє тенденцію до зростання, і очікується його подальший поступовий підйом як у глобальному масштабі, так і в Чорноморському регіоні.
- У Чорному морі головним стримуючим фактором зараз є сезонний мінімум вантажів. Але навіть незначне збільшення експорту може швидко повернути ринок до рівнів третього кварталу 2024 року.
- Якщо росію повернуть на ринок добрив, це додатково стимулюватиме фрахтовий ринок, резюмує Геннадій Іванов.
