Вдень +28, вночі –6: Як квітневі заморозки вплинули на озимі та кукурудзу і чи варто очікувати пересівів
Джерело фото: Василь Штендера, керівник підприємства «Агрофірма-Додола»
Дві хвилі квітневих заморозків, що пройшли по всій території України, завдали стресу як озимим культурам, так і тим ярим, які були посіяні рано. Майже 90% учасників опитування Latifundist.com у соцмережах підтвердили, що їхні посіви зазнали видимих ушкоджень через приморозки. Наскільки ситуація критична і чи варто очікувати пересівів, — зібрали в матеріалі.
Ситуація з ріпаком не критична
«Зараз проїжджаю західні області, і на деяких полях уже дискують ріпак. Здавалося б, тут не мало бути так критично, як, скажімо, на півдні, де заморозки пройшли кілька днів тому».
За його словами, остаточні висновки щодо впливу заморозків на посіви ріпаку можна буде зробити за кілька днів. Проте загальна ситуація в Україні така: там, де рослини були добре розвинені, господарства використовували якісні гібриди, дотримувалися технологій і вчасно вносили добрива — ріпак в хорошому стані. А ось у господарствах, де рослини вийшли з зими ослабленими, технології були екстенсивними — ситуація значно гірша.
Артем Юр’єв вважає, що загалом ситуація з ріпаком в Україні не настільки критична, як могла би бути після квітневих морозів. Переважна більшість посівів їх пережила.
Артем Юр’єв
продукт-менеджер з розвитку зернових культур та озимих ріпаків «Лімагрейн Україна»
«Хіба що в Київській області, у Білоцерківському районі, є 4–5 полів у радіусі 10 км, де посіви повністю вимерзли. Суцвіття абортоване, засихає, стебла викручені. Але, як потім ми побачили на фото, ще до морозів ріпак там був слаборозвинений. Квітневі морози лише добили його. Найімовірніше, ці поля доведеться дискувати».
На Кіровоградщині, в Олександрівському районі, підприємство «Богдан Агро» вже передисковує ріпак після удару заморозків.
«Пускаємо «під ніж». Чекатимемо дощу, щоб посіяти соняшник, а як ні — то земля під паром залишиться», — розповідає власник господарства Віталій Богдан.
Про наслідки заморозків також повідомляють аграрії в соцмережах. Фото ріпаку з тріснутим стеблом опублікував Олександр Дрешпак у спільноті «СкаЖений Агроном», додавши, що температура опускалася до -3…-5 °С.
Заморозки пошкодили ріпак і на Черкащині. Ліворуч — фото посівів у Черкаській області, опубліковане Романом Косенком під постом Андрія Капріци, власника господарства «Флора А.А». Праворуч — фото з полів Капріци у Вінницькій області. І його коментар: «Як бачите, нічого критичного».
На Херсонщині керівник підприємства «Агрофірма-Додола» Василь Штендера також зазначає, що заморозки суттєво на ріпаку не позначилися.
Абортації стручків ріпаку не уникнути
За словами Артема Юр’єва, зараз глобальна проблема — розтріскування стебел. Він наголошує, що додатковим стресовим фактором для ріпаку є посуха. Спочатку температура сягала +28 °С, було сухо, і рослини активно вегетували. Потім прийшли морози до -6 °С. Такі різкі перепади температур у поєднанні з посухою та заморозками негативно впливають на потенціал врожаю.
Крім того, активізувалися шкідники — з’явилися оленка волохата, ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники тощо. Тому господарствам, які затрималися з обробкою посівів, зараз важливо бути особливо уважними із застосуванням інсектицидів та контролем шкідників.
Артем Юр’єв
продукт-менеджер з розвитку зернових культур та озимих ріпаків «Лімагрейн Україна»
«Головне — після цих заморозків вчасно внести фунгіциди та інсектициди, адже більшість посівів ріпаку вже починають цвісти. Інсектициди обов’язкові згідно з регламентом. І треба чекати. Абортації стручків у будь-якому випадку не уникнути — питання лише у масштабах: це буде 10% чи 30%. Стане зрозуміло за 7–10 днів».
АТ «Страхова компанія «АРКС» зі своєї сторони також підтверджує, що ризик морозів, відсутність снігового покриву, а особливо в поєднанні з осінньою посухою часто призводить до загибелі посівів озимих культур. До прикладу, цього року за результатами перезимівлі «АРКС» по одній зі своїх програм здійснює виплати сумарно на понад 5 млн грн за посівами озимого ріпаку.
«Що важливо — виплати проводяться господарствам по всій Україні, це свідчить про те, що минулорічні погодні умови негативно відобразились на посівах ріпаку в більшості регіонів нашої країни», — зазначають в «АРКС».
Дві хвилі квітневих морозів
Квітень відзначився двома потужними хвилями заморозків — одними з найсильніших за останні десятиліття, розповідає Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України. Вони були небезпечні не лише через низькі температури, а й через тривалість впливу.
Тетяна Адаменко
керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України
«У першій хвилі, яка пройшла на фоні дуже низьких середньодобових температур, у ряді регіонів температура вдень не піднімалася вище нуля — і так тривало протягом двох діб».
Друга хвиля заморозків почалася з 26 квітня. Хоча вдень було тепліше, вночі температури падали до критичних значень. Наприклад, у Баришівці Київської області метеостанція зафіксувала -11 °С на висоті 2 см.
Загалом у квітні в окремих регіонах заморозки тривали від 10 до 16 днів — фактично пів місяця. Вони охопили всю територію України та фіксувалися як на поверхні ґрунту (на висоті травостою — 2 см), так і в повітрі на висоті 2 м. Відповідно, заморозки на ґрунті вражали все, що було близько до землі, а в повітрі — завдавали шкоди плодовим деревам і кущам.
Тетяна Адаменко
керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України
«По всій території України заморозки проявлялися рівномірно. Наприклад, у Рівненській, Дніпропетровській тривали по 10–12 днів, на півдні — до 14. В Одеській області — близько 10 днів. І там померзли городні, ягідні культури. У першу хвилю постраждали абрикоси, у другу — решта кісточкових, які ще не встигли зацвісти».
Водночас ступінь пошкодження залежав від конфігурації садів та полів, близькості водойм, які пом’якшили шкідливий вплив заморозків, задіяних засобів боротьби.
Що стосується озимих зернових, то пошкодження є, але не критичні, говорить Тетяна Адаменко. За даними моніторингу відділу агрометеорології Гідрометцентру України, фіксується побіління листя, пошкодження кінчиків — однак рослини можуть відновитися за умови вологого і прохолодного періоду.
«Прохолода є, але вологи, на жаль, немає. Верхній шар ґрунту сухий, повітря має дуже низьку відносну вологість. Це значно посилює стрес для культур», — каже Тетяна Адаменко.
Найбільше, за її словами, постраждав ріпак — у фазі цвітіння, яка є найбільш вразливою до низьких температур.
«Озимина ж не увійшла у фази, які були б критичними на момент морозів — не було колосіння, не було цвітіння. Тому, гадаю, з озимими все буде добре», — резюмує експертка.
Стан пшениці та інших озимих
У Херсонській області на полях підприємства «Агрофірма-Додола» через весняні заморозки загинуло 125 га озимого ячменю, а також підмерзло 400 га гороху, з яких 300 га — дуже сильно. Температура падала до –4...–5 °С, розповідає керівник підприємства Василь Штендера.
«Минулого року теж були приморозки, але вони не дали такого ефекту. Цьогоріч ситуація значно гірша», — каже він.
За словами Василя Штендера, найбільше постраждали слаборозвинені посіви ячменю, які потрапили під морози ще в лютому. Уражане поле в агрофірмі обробили гербіцидами суцільної дії — підприємство працює за технологією no-till — і тепер чекають на дощі. Ймовірно, його пересіють соняшником (попередником тут була кукурудза).
У сусідів приморозки «прихватили» верхівки ячменю, горох постраждав значно сильніше. Натомість льон і соняшник вистояли. Кукурудза лише почала проростати, тож поки що критичних наслідків не зафіксовано, зазначає аграрій.
У Харківській області на полях «АПК Хлібопродукт» заморозки пошкодили 1,2 тис. га озимої пшениці.
Хасан Ісламов
співвласник підприємства
«АПК Хлібопродукт»
«Майже половина посівів постраждала. Мороз пройшов місцями — десь суцільною смугою, десь плямами, особливо в низинах. У сусідів ситуація аналогічна. Пшениця пожовкла, поки не знаємо, що робити далі. Кажуть, треба перечекати хоча б 3–4 дні, тоді стане зрозуміло. Маємо надію, що рослини відійдуть, але проблема лишається».
Читайте також: Росіяни обкладали блокпости мішками з нашою селітрою. Як Ізюмський хлібопродукт пережив пів року окупації
Експерт з агротехнологічних питань Олексій Сергієнко на своєму YouTube-каналі застерігає: у перші дні після заморозків не варто вносити гербіциди чи амінокислоти.
Олексій Сергієнко
Експерт з агротехнологічних питань, засновник агроконсалтингової компанії Art FieldS
«Потрібно почекати щонайменше три доби, перш ніж робити будь-які обробки. Якщо пошкоджена пшениця, варто перевірити, чи не постраждав конус росту, особливо у головних пагонах — адже морози ще можуть повернутись у травні».
За його словами, наслідки приморозків в посівах озимої пшениці залежать від багатьох факторів — фази розвитку культури, експозиції поля, тривалості та сили морозу, вологості ґрунту, сортових особливостей і технологічних заходів. Тому потрібен індивідуальний підхід: бажано звертатися до лабораторій і науковців, щоб фахівці оцінили стан конусу росту.
У Полтавській області ситуація з озимою пшеницею менш критична. Власник агропідприємства «Полтава-Агро» Микола Шамрицький у своєму відео в соцмережах зазначив, що пшениця теж потрапила під заморозки, але її загальний стан задовільний.
«Пшениця трохи «отримала по шапці», але відійде. А от проблеми можуть виникнути з кукурудзою, яку посіяли рано і яка вже зійшла. Якщо у вас уже є сходи кукурудзи — їдьте в поле та уважно моніторьте їхній стан», — закликає аграрій.
То що з кукурудзою?
Проблеми з кукурудзою теж є, зазначає продукт-менеджер компанії «Лімагрейн Україна» Володимир Кузьмич. Проте масових пересівів, найімовірніше, не буде.
Володимир Кузьмич
продукт-менеджер компанії
«Лімагрейн Україна»
«Все залежить від строків посіву. Ті, хто сіяли рано, можуть отримати затримку зі сходами. Але якщо вже з’явилися перші сходи — ситуація не критична. Точка росту кукурудзи на ранніх етапах знаходиться в ґрунті, тому з високою ймовірністю пошкоджень не буде».
У випадку пізніших посівів або тих, що припали ближче до періоду приморозків, сходи будуть нерівномірними. Одні рослини проростатимуть швидше, інші — повільніше. На ситуацію також суттєво впливатимуть: якість посіву (глибина та рівномірність укладання насіння), стан посівного ложа, обробіток ґрунту, рівень вологозабезпечення.
Ті, хто сіяли одразу після приморозків, також можуть зіткнутися з затримкою сходів — насіння опинилося в холодному ґрунті, і на проростання піде більше часу.
Володимир Кузьмич
продукт-менеджер компанії
«Лімагрейн Україна»
«Затримка сходів — уже очевидна. Інша проблема — нерівномірність сходів на частині полів. Це ми точно спостерігатимемо найближчим часом. Ще один важливий фактор — фаза розвитку на момент можливих нових приморозків. Якщо точка росту вже буде близько до поверхні, то ризик пошкоджень значно зростає і пересів стане реальним. Якщо ж вона залишиться в ґрунті, — найімовірніше, обійдеться», — підсумовує Володимир Кузьмич.
Чи чекати морозів у травні?
За словами Тетяни Адаменко, на початку травня синоптики очікують похолодання та заморозки на півночі, заході й, можливо, в центрі країни. Йдеться переважно про заморозки на ґрунті.
