Експортувати зерно в Сирію? Ринок преміальний, але і санкції болючі
Джерело фото: Latifundist.com
Україна традиційно постачає сільгосппродукцію в регіон MENA — країни Близького Сходу та Північної Африки, конкуруючи з іншими експортерами. Із завершенням п'ятнадцятирічної громадянської війни в Сирії в нас з'явився шанс відкрити і цей ринок, але вільній торгівлі перешкоджають санкції, введені проти режиму Башара Асада.
Керівники агрокомпаній в розмовах з Latifundist.com неодноразово підтверджували свій інтерес до цієї країни. Тому ми вирішили розібратись, чи реально відвантажити врожай до Сирії, які перспективи лібералізації торгівлі, і чи є в України шанс потіснити з цього ринку росіян.
Скільки буде відкритим сирійське вікно можливостей
Через громадянську війну і санкції в цій країні відсутня сучасна банківська система, розповідає сирієць Хазем Сакер, трейдер та експерт з арбітражів GAFTA-FOSFA. Більш ніж двадцять років тому він переїхав в Україну, щоб розвивати торгівлю між країнами Чорноморського регіону і MENA. За цей економіка та банківська система Сирії пройшла від лібералізації до занепаду, який почався після введення санкцій ЄС і США проти режиму Асада.
Жорстоке придушення протестів спричинило міжнародну ізоляцію країни, відключення від SWIFT і замороження активів. Введені Заходом економічні санкції стосувались всього ланцюжка торгівлі: обмеження отримувала не лише конкретна людина, а і контрагент, банк, логістичні компанії тощо. Як результат — звична для нас міжнародна торгівля з Сирією зупинилась, а імпортні товари там досі оплачують переказами через треті країни.
Громадянська війна в Сирії офіційно не завершена, проте є обережна надія на повернення країни до мирного життя. Після повалення режиму Башара Асада у грудні 2024 року, Сирію очолив Ахмед аль-Шараа, котрий виконує обов’язки президента в рамках перехідного уряду. Нова влада почала поступово відновлювати дипломатичні контакти з країнами Заходу, її мета — зняти багаторічну економічну блокаду. У відповідь США скасували економічні санкції, те ж саме зробив і Євросоюз.
Україна теж працює над відновленням дипломатичних відносин з Сирією, проте їх явно недостатньо, свідчить статистика торгівлі між країнами. У 2023 році товарообіг між Україною і Сирією становив близько $4 млн, за десять місяців 2024 року — $9 млн. Прогноз на 2025 рік — близько $13-14 млн, причому найпопулярнішим товаром стала пшениця та борошно, поставлена в рамках гуманітарної програми Grain From Ukraine. Натомість у 2024 році український експорт до країн MENA досяг $6–7 млрд, в тому числі $1,4 млрд до Єгипту і $368 млн до Саудівської Аравії.
Сирія у 2025 році готова імпортувати 2,5 млн т сільгосппродукції, підкреслює співзасновник компанії «АгроВіста» Юрій Скічко. Україні варто скористатись можливістю і якомога раніше зайти на цей ринок, поки його не зайняли інші країни.
За його словами, «Українська зернова асоціація» (УЗА), в склад якої входить «АгроВіста», на останньому засіданні обговорювала ситуацію з експортом зернових в Сирію, а також нові можливості в торгівлі, які з'явились після зняття санкцій США та ЄС. Її результат — члени асоціації домовились звернутись у профільне міністерство економіки та отримати офіційне підтвердження, що українські експортери можуть постачати в Сирію зерно без ризику отримати вторинні санкції від західних країн. Поки такого підтвердження немає — експорт в Сирію не відбувається.
«Остання інформація, отримана від митниці в усному порядку, наступна: офіційних обмежень щодо експорту в Сирію немає. Є заборона на експорт на адресу підсанкційних фізичних та юридичних осіб, сирійських і не тільки. Тому необхідно якісно проводити комплаєнс з контрагентами, але прямої заборони експортувати немає»
Зараз Україна нормалізує відносини з Сирією, в тому числі в торгівлі, зазначає віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка в коментарі Latifundist.com. Розвиток цього напрямку важливий для уряду України, і з новою владою країни вже зустрілись очільник українського МЗС та міністр агрополітики, ще до ліквідації відомства.
«В загальних рисах, це складне технічне питання, індивідуальне для кожної угоди. Там цілий «пасьянс» з ризиків отримати вторинні санкції. Якщо я вам зараз скажу: всім можна, то ви скажете, що я заохочую наш бізнес порушувати міжнародні санкції. Це займе певний час, поки глобальне співтовариство зніме санкції, які накопичились за десятиліття. А поки наш агробізнес може вільно експортувати зерно в інші країни MENA. Наприклад, в Ліван, Ірак — в України там теж дуже великий потенціал для відновлення експорту»
Скасувати санкції ≠ дозволити вільну торгівлю
Повне зняття санкцій може тривати роками, і скасування санкції ЄС і США — лише початок процесу, пояснює Хазем Сакер. Проти Сирії досі діє «Закон про захист цивільного населення Сирії 2019 року», відомий як «Акт Цезаря» і введений Конгресом США у 2020 році.
«У Сирії останні 14 років один з найжорсткіших санкційних режимів у світі. Це як «ефект доміно»: якщо ми працюємо в Сирії і одна партія зерна виявляється під санкціями, тоді одразу опиняється під санкціями компанія, яка працює з цією партією. Тому в Сирії досі немає банківських переказів, немає акредитивів, їх неможливо отримати. Фактично, санкції досі не зняли»
За його словами, президент США Дональд Трамп може тимчасово призупинити дію частини санкцій, але не скасувати сам закон, який залишається дієвим важелем тиску на сирійську владу. Слід враховувати також, що всередині американського політикуму немає єдності щодо скасування «Акту Цезаря», і деякі політичні групи досі виступають проти повного зняття санкцій з Сирії.
Як приклад він наводить санкції США проти Ірану, які були частково зняті в січні 2016 року. Це рішення приймалось за участі ООН і інших країн, Іран повернув близько $100 млрд активів, заморожених в західних банках. Попри це, банки не поспішали співпрацювати з Іраном, побоюючись вторинних санкцій. В результаті відносини між США та Іраном погіршились і санкції відновили. Санкції болючі тим, що їх завжди легше отримати, ніж скасовувати, наголошує експерт.
| Наприклад, у 1991 році США почали поступово знімати санкції з срср. Проте деякі санкції з радянського періоду діяли до 2012 року: понад двадцять років щодо рф як правоприємниці срср діяла поправка Джексона – Веніка, що ускладнювала міжнародну торгівлю для країни-агресора. |
Також не варто думати, що Сирія після років громадянської війни є тотально злиденною країною, здатною лише отримувати міжнародну гуманітарну допомогу, а не купувати зерно самостійно. Певні накопичення в населення є, як всередині країни, так і за кордоном. За час війни близько восьми мільйонів сирійців стали біженцями, тоді як населення всередині країни оцінюється в 15 млн. Багато емігрантів освоїлись на нових місцях, заробляють там гроші і відправляють родичам в Сирію. Тому за великим рахунком дефіциту валюти в країні немає, але є проблема з менеджментом цієї валюти.
«В країні немає прозорої банківської системи. Покупці зерна є, вони виконують контракт у примітивному вигляді. Вони відправляють гроші переказами через треті країни: Туреччину, Катар тощо. Але все це відбувається непрозоро: не зрозуміло, як брати участь у тендері, як проводити кошти. Ризики дуже великі, але Сирія є преміальним ринком — маржа тут вища, ніж у сусідніх країнах. І без місцевих партнерів, які гарантують безпеку, там угоди не роблять»
Деякі угоди можуть відбуватись через гарантії від третіх країн. Наприклад, у вересні Сирія закупить на міжнародному тендері 200 тис. т пшениці, що стане найбільшою партією сільгосппродукції з моменту зміни влади. Тендер проводиться під гарантії Катару, який випустить відповідний акредитив на підтвердження угоди.
Навіщо Сирії ячмінь та кукурудза
На відміну від кількох інших країн MENA, які через кліматичні умови не можуть забезпечити населення врожаєм, Сирія цілком може стати нетто-експортером агропродукції. Так було до громадянської війни, коли вона щорічно експортувала до 4 млн т твердих сортів пшениці, а також м'ясо і продукцію птахівництва.
Сирія — традиційно сільськогосподарська країна, тому попит на імпортну агропродукцію там зберігатиметься протягом найближчих двох років, поки не відновиться власне агровиробництво. Але це можливо лише за умови закінчення громадянської війни в країні і стабілізації політичної ситуації. Досі південний регіон та північно-східна частина країни не контролюється урядом, нагадує Хазем Сакер.
«Яку культуру вони зараз найбільше імпортують? Ячмінь і кукурудзу. Так, це для кормів, в першу чергу, щоб відновити індустрію свійської птиці. Так, зараз це великий імпортер агропродукції, але цим імпортом вони штовхають своє виробництво продовольства. Тому через якийсь час цей імпорт стане їм не потрібним»
За його словами, зараз українська сільгосппродукція не є оптимальною для поставок в Сирію. Українські ціни зараз не найкращі на ринку. Наприклад, ячмінь іноді вигідніше купувати на базисі CIF в Румунії, а не в Україні. Румунський ячмінь може бути дорожчим за український, але фрахт обходиться дешевше через коротше логістичне плече.
Через обмеження ЄС Україні доведеться шукати ринки збуту для щонайменше 3 млн т пшениці. Чи вдасться повернутися в Азію, Африку та на Близький Схід?
Читати такожНа додачу, рф досі активно відправляє в Сирію зерно, в тому числі крадене в Україні. Російська пшениця дешевша за українську, тож питання конкуренції стоїть гостро і на цьому ринку. Тому залежно від безпекової ситуації, санкцій та конкуренції в регіоні ринок Сирії може бути як дуже цікавим, так і повністю безперспективним, констатує експерт.
