Від інсектицидів
до добрив:

Як МХП, Контінентал, Агропросперіс, ТАС Агро, HarvEast, АГРОТРЕЙД та Агро-Регіон застосовують агродрони, скільки це коштує і чи програють вони обприскувачам

Цього року кукурудза виросла до 2,20 м, тоді як обприскувач має кліренс лише 1,70 м. У таких умовах обробити посіви можна було тільки агродронами, розповідає СЕО «ТАС Агро» Олег Заплетнюк. Дрони в полі вже давно є повноцінним елементом агротехнології. Їх застосовують по соняшнику, кукурудзі, ріпаку, нішевих культурах, наприклад, льону. З їх допомогою вносять ЗЗР, проводять десикацію та навіть розкидають сухі добрива.  Ми запитали в AGRONIX та холдингів МХП, Агропросперіс, «ТАС Агро», «Контінентал Фармерз Груп», HarvEast, «АГРОТРЕЙД», «Агро-Регіон» й інших, для яких операцій найчастіше застосовують агродрони. Які площі ними обробляють? Вигідніше мати власний агродрон, чи наймати сервіс? І наскільки він реально здатний конкурувати з обприскувачем?

«За п’ять років агродрони будуть у кожного четвертого-п’ятого фермера, а ще через десятиліття — вже у половини. Тобто з 50 тис. фермерів щонайменше 25 тис. матимуть власні дрони. Адже ці технології стрімко дешевшають і розумнішають»,
‍ — констатує засновник AGRONIX Микола Черняк

За його словами, сьогодні в Україні агродронами обробляють щонайменше 1 млн га. Наприклад, в «Укрлендфармінгу» працює 60–70 власних дронів, якими щороку обробляють близько 200 тис. га. Минулого року ІМК оголошувала тендер на 80 тис. га, «Епіцентр Агро» — на 30–35 тис. га.

У МХП цього сезону власними дронами запланували обробити понад 10 тис. га, з яких на початок серпня було виконано третину, розповідає директор з агровиробництва у рослинництві компанії Федір Куртєв. Найманими дронами обробили понад 20 тис. га — здебільшого для боротьби зі шкідниками на кукурудзі. Також заплановано провести десикацію соняшнику на площі близько 5 тис. га.

«Дрони працюють по кукурудзі, соняшнику та ріпаку. По кукурудзі застосовуємо для внесення інсектициду, по соняшнику — фунгіцид по кошику та десикація, по ріпаку — десикація. Основне навантаження припадає на період з середини липня і може тривати аж до жовтня залежно від погодних умов. Крім того працюємо точково по термінових непланових задачах», — говорить Федір Куртєв

У HarvEast з агродронами працюють з 2020 року. Починали з двох одиниць, нині в арсеналі вже чотири. Як розповідає провідний агроном Петро Кравчук, дрони задіяні на всіх етапах внесення ЗЗР та десикації — насамперед на льоні, а також на соняшнику, кукурудзі та ріпаку.

«В минулому році навантаження на один дрон за сезон було десь 17 тис. га. Цьогоріч станом на 1 серпня маємо виробіток 8 тис. га на один агродрон, але досі продовжуємо виконувати різноманітні операції з їхнім використанням», — каже Петро Кравчук.

У «Контінентал Фармерз Груп» основна культура, на яку залучають агродрони, — соняшник. У сезоні-2024 залучали 17 агродронів, які виконували фунгіцидне обприскування та десикацію соняшнику. Загалом оброблена площа становила 13 тис. га.

У поточному сезоні станом на серпень вже було залучено 8 агродронів, які виконали перше і друге комплексні обприскування на соняшнику в період цвітіння. Оброблена площа — 3,5 тис. га. За приблизними підрахунками протягом 2025 року планують покрити агродронами близько 20 тис. га.

Щодо розширення культур та операцій, то минулого року компанія проводила тест на ріпаку: всі внесення робилися дроном паралельно з обприскувачем. По врожайності різниці практично немає: якісь 10 кг різниці на гектар — це в межах статистичної похибки.

У «ТАС Агро» цього сезону агродронами обробили всю площу кукурудзи — близько 8 тис. га під час цвітіння. По ріпаку дронами відпрацювали близько 30% площ, тобто 3–4 тис. га, включно з частковою десикацією. По соняшнику там, де самохідні обприскувачі не могли зайти, вносили фунгіциди. Також планували провести ними часткову десикацію.

«Сьогодні ця технологія вже цілком життєздатна. Вона стала простішою та досконалішою. Якщо раніше було багато проблем — доводилося з RTK-станціями об’їжджати поля, вимірювати, налаштовувати, то зараз усе значно легше. Тому ми вже користуємося дронами відносно масово. Особливо там, куди самохідною технікою заїхати неможливо», — розповідає СЕО «ТАС Агро» Олег Заплетнюк.

«АГРОТРЕЙД» залучає агродрони для внесення інсектициду на кукурудзі та десикацію соняшника. Потенційно — десикація ріпаку. Загалом в компанії відмічають, що працювати агродронами складно через високу інтенсивність роботи РЕБ. Через це ефективність техніки знижується і запланований обсяг робіт розтягується в часі.

В «Агро-Регіоні» щороку агродронами обробляють близько 20% площ. Але цього року площі під обробкою агродронами скоротилися приблизно на 5% від загальної, що пов’язано з роботою РЕБ на Чернігівщині. 

За словами головного агронома компанії Юрія Лисака, їх використовують переважно для десикації ріпаку та соняшнику, а також для внесення інсектицидів по кукурудзі проти діабротики.

«Для інших операцій поки не бачимо доцільності застосування агродронів через низку проблем із якістю внесення. Від обприскувачів вони все ще відстають. Для десикації якість достатня, а от контроль під час внесення інсектицидів складніший. Мали досвід роботи з гербіцидами й фунгіцидами, але залишилося багато питань», — зазначає Юрій Лисак.

В «Агропросперіс» у минулому році агродронами обробили 37 тис. га, а в цьому вже 50 тис. га. Зазвичай використовують їх на ріпак (інсектицидний та фунгіцидний обробіток, десикація), на озимих культурах розкидання бактороденциду, на соняшнику (інсектицидний та фунгіцидний обробіток, десикація), соя (десикація), кукурудза (інсектицид).

«У пік сезону внесень ЗЗР наші дрони залучені на постійній основі, де дійсно приносять результат та вчасний захист. Загалом, виходячи із потреб підприємства та наших партнерів, з 2021 року оброблені площі дронами зростають, кожен рік бачимо приріст приблизно на 30-35%. Культури та операції залишаються, але деякі техоперації слід ще детальніше досліджувати, тоді нові площі та обробітки, звичайно, будуть», — розповідає керівник напрямку агродронів ГК «Агропросперіс» Андрій Рекал.

Також агрохолдинги починають експериментувати з внесенням сухих добрив дронами. Як зазначають у «Контінентал», зараз з’явилися змінні баки, їх можна поставити як бак-розкидач для сухих добрив, наприклад, селітри, або речовин на зразок молюскоцидів, які потребують внесення шляхом розкидання. В умовах, коли ґрунт перезволожений і навіть техніка з низьким тиском не може проїхати, дрон просто летить і зверху розкидає необхідну речовину.

Втім, за словами Миколи Черняка, поки що розкидати дронами добрива економічно невигідно. Рахуйте: дроном це обійдеться від $10–50/га, тоді як колісною технікою у $2–15/га

«Але компанії все ж починають це застосовувати. Іноді точково дрон може бути дуже ефективним, а також коли йдеться про важливі посіви», — додає Микола Черняк.

У цьому сезоні кукурудза у «Городищепустоварівському бурякорадгоспі» компанії «Галс Агро» теж настільки висока, що звичайна самохідна техніка не змогла зайти в поле для обробки інсектицидом.

«Наш обприскувач Hardi розрахований на культури до 1,8 м, а цього разу рослини були ще вищими», — пояснює головний агроном Володимир Кодинський.

Трихограму тут вносять дронами вже кілька років, а цього сезону вперше використали їх і для інсектицидного захисту. Загалом обробили 374 га, після чого перейшли на інші кластери, залучаючи послугу з ринку.

Головна перевага агродронів, за словами агронома, можливість працювати по високих культурах і швидко виконувати окремі операції. Те саме нам озвучили і в агрохолдингах.

«Дрони не пошкоджують рослини, на відміну від обприскувача. На прикладі внесення інсектицида самохідним обприскувачем по кукурудзі — маємо втрати врожаю від 2 до 4 га на кожні 100 га сходів, бо обприскувач затоптує частину рослин. А по соняшнику обприскувач може частково оббивати кошики об дно або штанги машини. Це призводить до деяких втрат врожаю. Чого немає від використання агродронів», — пояснює провідний агроном HarvEast Петро Кравчук.

Насамперед це актуально на розлогих культурах, таких як ріпак або соняшник у період цвітіння, кажуть в «Контінентал».

Також у МХП і «Контінентал» до переваг відносять здатність працювати по вологому ґрунту без необхідності чекати його підсушування.

Ще одна перевага стосується внесення сухих розсипних речовин, наприклад молюскоцидів, норма для яких доволі мала — 4 кг/га.

Крім того, дрони можуть змінювати розмір краплі — у них для цього є спеціальні розпилювачі, і це базова опція. Натомість серед обприскувачів функцію змінення розміру краплі можуть забезпечувати тільки більш дорогі і сучасні машини, пояснюють в компанії.

Та попри очевидні переваги, є в процесі користування агродронами ложка дьогтю. У МХП головним недоліком називають неконтрольоване покриття, що може виникати через помилки оператора, зміну погоди або фізико-хімічні властивості використаних препаратів.

Додатковим викликом стає вплив засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та розвідки (РЕР), що теж істотно знижують продуктивність внесення, говорять у холдингах. Адже як тільки надходить сповіщення про повітряну небезпеку, роботу потрібно одразу зупинити, бо зникає сигнал.

Також серед недоліків холдинги відзначають недостатній досвід команд, що надають послуги, а відтак низьку продуктивність їхньої роботи. Це пов’язано з тим, що ринок активно розширюється. Багато хто може просто купити кілька дронів та почати надавати послуги, не володіючи при цьому належною експертизою, а з’ясовується це вже в процесі роботи, пояснюють в «Контінентал».

І додають, що ще один недолік полягає якраз у складності такий контроль іноді здійснити. Тобто, є ризик отримати неякісний обробіток, наприклад, поле смугами. Іноді це наслідок недосконалої комунікації між безпосереднім замовником послуги з боку виробництва та підрядником. Іноді — втручання погодних умов, поєднане з небажанням простоювати через них. Іноді — недотримання наперед визначених льотних параметрів відповідно до технології, які неможливо проконтролювати.

Суттєвим також є ризик втрати сигналу керування, що ускладнює роботу на великих за площами полях та зі складною конфігурацією. При роботі з дроном оператор не повинен віддалятися від нього більш як на 1,5 км та піднімати його вище, ніж на 10-15 м, відповідно до налаштувань програми.

Дроном складно працювати поблизу посадок та ліній електропередач, і тому дуже часто доводиться такі поля закривати по периметру спочатку обприскувачем, а потім всередині — дроном. Якщо дивитися з точки зору організації та продуктивності, то один обприскувач за зміну може обробити, скажімо, 400 га. Щоб покрити таку ж площу дронами, потрібно щонайменше 4 одиниці.

Якщо у контрагента є 4 екіпажі, що можуть працювати одночасно, то це не проблема — для них все привозиться в одну точку. Але організовувати логістику для дронів, які розосереджені по різних локаціях — це вимагає додаткових зусиль у координації процесу, зауважують в «Контінентал».

Які ще проблеми озвучили холдинги? У Групі «АГРОТРЕЙД» відзначили  низьку норму виливу та значний відсоток знесення робочого розчину. Петро Кравчук додає, що саме через меншу норму виливу використання дронів не завжди доречне.

Юрій Лисак зазначає, що основна проблема агродронів — це продуктивність і якість внесення. Продуктивність намагаються компенсувати кількістю дронів. А от із якістю внесення поки що є питання, особливо під час роботи з гербіцидами, де потрібно забезпечити рівномірне покриття. Крім того, роботу обмежують погодні умови: якщо швидкість вітру перевищує 3 м/с, дрони вже не літають, тож буває, що техніка простоює по тижню. Усі ми знаємо про весняний сезон вітрів, який триває близько двох тижнів — саме в цей період робота дронів майже неможлива.

«Виробники багато розповідають про переваги агродронів, але не завжди ці переваги спрацьовують на практиці. Для десикації високостеблових культур, де можна трохи знехтувати якістю, ми їх використовуємо — на Житомирщині це працює добре, у Бориспільському районі — приблизно 50 на 50. А от на Чернігівщині цього року роботу обмежували системи РЕБ. Удень ми часто не можемо внести десиканти через вітер або сильне сонце — за інтенсивного ультрафіолету дія препарату, зокрема диквату, суттєво знижується, адже він швидше розпадається. А вночі роботу обмежують системи РЕБ», — пояснює Юрій Лисак.

Ми попросили Миколу Черняка прокоментувати поширені недоліки у використанні агродронів. Він вважає, що більшість проблем, окрім впливу РЕБ, вирішуються досить просто: потрібно навчати власних пілотів і залучати професіоналів у підрядники. AGRONIX розробила власну методику підготовки та відкрила академію пілотів, з якої за кілька років випустила понад 200 фахівців.

«До нас часто звертаються по рекомендації щодо пілотів. Взагалі зараз, як і на всьому ринку, є кадровий дефіцит. Нам потрібно щонайменше удвічі більше спеціалістів, ніж приходить, тому ми постійно навчаємо нових», — зазначає Микола Черняк.

Щодо малих норм виливу, то він пояснює, що не стільки недолік технології, скільки наслідок бажання компаній зекономити. Як приклад наводить компанію АТК. Її власник Юрій Дробязко детально розібрався в темі й наполягав на нормі 20 л/га. AGRONIX запропонувала ціну 1 тис. грн/га, що спочатку не влаштувала замовника. Після переговорів домовилися про ціну, яка влаштовує обидві сторони, і в результаті обробили близько 12,5 тис. га.

Сьогодні обробка посівів агродронами коштує в середньому $10/га — залежно від технічного завдання. Для порівняння, у Європі ціна коливається від $15 до $50/га.

Середня продуктивність дрона за день в оптимальних умовах 200–300 га. Але через дію РЕБ, повітряні тривоги чи погоду показники можуть падати в кілька разів: до 50, 100 або 140 га.

Ринок, який ще у 2021 році був супернішевим — із єдиним напрямом технології десикації соняшнику, — сьогодні стає повноцінним. Якщо тоді 80–90% усіх обробок виконувалися шістнадцятилітровими дронами, то зараз десикація займає лише близько 30% від загальної площі. Це стало можливим завдяки появі значно ширшого ринку для внесення інсектицидів по кукурудзі — адже цей процес швидкий, дешевий і простий. Еволюція техніки — від T16 до T100 — зробила дрони універсальним інструментом для найрізноманітніших завдань у полі

DJI Agras T100 — вже мають бак на 75 л і вантажопідйомність до 100 кг.

Нещодавно AGRONIX презентувала DJI Agras T100 — дрон із 100-літровим баком. Він може обробити 10 га з нормою 10 л/га або 5 га з нормою 20 л/га. До речі, саме 20 л/га — це офіційно зареєстрована норма для корегену в Європі та США.

«Внести дроном — це просто шикарно. Повітряні потоки розносять і закручують краплю, рослини не витоптуються, а витрата води зменшується в рази: замість 200 л достатньо 20 чи навіть 10. Це економія сотень тисяч літрів», — каже Микола Черняк.

А що з цінами? Наприклад, комплект DJI Agras T50 коштує €23 тис. без ПДВ — з батареями, зарядкою тощо. Але щоб він повноцінно працював, потрібні ще генератор і додаткове обладнання. Загалом виходить приблизно €30 тис. Найдорожчі комплекти можуть сягати і €40 тис.

Чи готові холдинги вкладати у власні агродрони та створення повноцінних команд, які будуть ними займатися? «АГРОТРЕЙД» і «ТАС Агро» поки — ні.

Виключно послугами найманих дронів користується і «Контінентал». 

І додають, що наявні в компанії спеціалісти залучені на обльотах в рамках програми моніторингу полів, тому розширювати штат задля забезпечення ще й обприскування в теперішніх умовах не планують. Тим паче, що на ринку зараз проблем із надання таких послуг немає, пропозиція тільки зростає.

В «Агро-Регіоні» також користуються послугами агродронів із ринку, але мають і власний DJI T30. Як пояснює Юрій Лисак, його використовують для вузькоспеціалізованих завдань, наприклад, коли потрібно оперативно обробити 100–200 га, а обприскувачем зайти неможливо, або на підтоплених ділянках.

«Ми взяли дрон, щоб подивитися, як він працює, проводили випробування ефективності — так би мовити, експериментували. Якщо розвивати цей напрям далі, то потрібні люди, яка постійно цим будуть займатися, пілоти. Взимку їх теж треба чимось завантажити. Поки ж у нас є агроном, якому доручили роботу з агродроном. І з досвіду бачимо, що надалі доцільніше передавати такі роботи спеціалізованим компаніям», — каже Юрій Лисак.

А ось HarvEast працює власними агродронами і має свій підрозділ в штаті компанії — це 2 досвідчених пілота. Вони підпорядковуються провідному агроному. Найближчим часом компанія планує оновити свій парк дронів до більш продуктивніших.

«В Агропросперіс» також використовують власні агродрони — у парку компанії їх 12. Команда складається з 12 фахівців. Наразі тут розглядають нову модель DJI Agras T100 як одну з найбільш продуктивних і високотехнологічних.

МХП має чотири власні агродрони в одному з хабів, які повністю закривають його потреби. Створено дві бригади за кожною з них закріплені два пілоти та помічник. Операційне та адміністративне управління здійснює керівник відділу БПЛА на хабі. Загалом на дві бригади задіяно сім працівників. Решта хабів залучають сторонні компанії для внесення ЗЗР.

«Основним аргументом на користь найму є майже повна відсутність ризиків, пов’язаних із падінням техніки та наявність в надавачів послуг великої кількості БПЛА і в разі неполадок з одним бортом можна швидко замінити його справним без втрати продуктивності», — каже Федір Куртєв

Зараз у МХП пропрацьовують заміну наявних DJI Agras T30 на найновіші моделі DJI або XAG, що дозволять збільшити площі внесення.

Микола Черняк зазначає, що дійсно більшість агрокомпаній воліють замовляти послугу з ринку. «Так набагато менше головного болю», — пояснює він. Не потрібно доглядати за технікою, ремонтувати її, навчати людей і думати, чим їх зайняти взимку.

Цікаво, як тоді виглядає економіка використання агродрона у порівнянні з самохідним обприскувачем? Тут погляди холдингів розділилися.

Федір Куртєв каже, що згідно зі стратегією МХП, БПЛА та обприскувачі доповнюють один одного, і в тандемі забезпечують максимальну продуктивність, тому пряме економічне порівняння не є доцільним.

У «Контінентал» порахували, що вартість послуги найманого дрона або найманого обприскувача на гектар майже однакова. Але з точки зору всіх супутніх витрат може коливатися в обидві сторони.

Обприскувач сам по собі — дорога техніка, яку ще потрібно обслуговувати. Дрон дешевший, але йому потрібно забезпечувати більше логістичних витрат. На ринку є можливість залучати щораз новіші моделі, а якщо купувати власні дрони — то так часто їх оновлювати не вдасться. Загалом для компанії вигідніше ситуативне використання найманих дронів, виходячи з конкретних потреб. А основний масив робіт закривати власними обприскувачами, які є в парку «Контінентал» та персонал для роботи на яких є в штаті.

У HarvEast різниці теж майже не бачать.

«Якщо вона й є, то мінімальна і на рішення не впливає», — каже Петро Кравчук.

Олег Заплетнюк теж говорить, що економіка обприскувача і агродрона плюс-мінус однакова.

Юрій Лисак зазначає, що дрони вигідніші під час обробки високорослих культур, де обприскувач може витоптати посіви. А от на пшениці, якщо техніка рухається технологічними коліями без пошкодження рослин, обприскувач обходиться дешевше.

У Групі «АГРОТРЕЙД» переконані, що у плані ефективності та економіки перевага все ж за самохідними обприскувачами, а дрон лишається допоміжним інструментом.

У Tekom Agro Group агродрони вже використовували під час тривалих дощів, коли техніка не могла вийти в поле. Винаймали дрони для внесення ЗЗР, результатом залишилися задоволені.

«На початку 2022 року ми навіть планували закупити для наших господарств п'ять агродронів. Але війна внесла корективи у плани. Проте категорично відмовлятись від оприскувачів ми в жодному випадку не плануємо. Адже маючи велику кількість гектарів, дронами не все можна вчасно встигнути обробити, бо вони здебільшого мають ультрамалий об'єм обприскування», — каже головний інженер Сергій Подолянов.

У майбутньому компанія планує поєднувати обидві технології.

Микола Черняк пояснює, що дрон сьогодні економічно програє самохідному обприскувачу не тому, що він гірший, а тому, що в багатьох господарствах уже відбулася амортизація техніки.

«Якщо обприскувач купили 5–10 років тому, він давно себе окупив. Тож нині собівартість внесення такою технікою — це фактично лише ремонт, пальне і заробітна плата механізатора. Зрозуміло, що коли техніка вже є у господарстві, працює і не потребує великих вкладень, то внесення не коштує таких колосальних грошей, як купівля нової машини, замовлення послуги чи використання дрона», — каже Микола Черняк.

А чи дорогим є обслуговування та ремонт агродронів? Експерт пояснює, що якщо вони падають — тоді дорого, якщо ні — то відносно дешево. Ламатися там особливо нема чому: мотор, батарея та звичайна електроніка. Ресурс двигуна — близько 10 тис. годин, тож за умови, що дрон не падає й у нього не потрапляє пісок, він може працювати до 10 років. Батареї ж потребують заміни приблизно раз на два роки, адже мають обмежений термін служби.

Агродрони вже не екзотика, а інструмент, який поступово стає стандартом у великих і середніх господарствах. Проте поки вони залишаються доповненням, а не заміною обприскувачам.