Морози до –30 °C і ризики для озимих: польові оцінки аграріїв
Джерело фото: Latifundist.com
Наприкінці минулого тижня аналітики Barva Invest забили на сполох: нова хвиля сильних морозів несе високі ризики для посівів озимих по всій країні.
«Ми справді очікуємо різке зниження температури: до –25…–30 °C на північному заході, –20…–25 °C у центрі та до –20 °C на півдні», — говорить керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.
Найнебезпечніша ситуація, за її словами, у південних, центральних та частково східних областях, де сніговий покрив недостатній — менше 5 см або відсутній зовсім. Саме там зростає реальна загроза вимерзання, передусім озимого ячменю та ріпаку. Щодо пшениці, то все залежатиме від конкретних умов. Для пізніх і слабких посівів такі морози можуть стати критичними
Ми запитали аграріїв, що ж відбувається на їхніх полях.
Холод узимку — шанс на м’якшу весну?
На полях СФГ «Астра» у Полтавській області, співзасновником якого є Роман Горобець, сніговий покрив становив лише 2–3 см. Під час морозів температура ґрунту на глибині 10 см опускалася до –2 °C. У четвер минулого тижня настала відлига, і цей показник піднявся до –0,7 °C.
Роман Горобець
cпівзасновник СФГ «Астра»
«З огляду на глибину загортання насіння 4–5 см і правило, що в мороз кожен сантиметр глибини дорівнює одному градусу холоду, можна припустити, що під час сильних морозів температура на глибині залягання опускалася щонайменше до –7…–8 °C. Що не є критично, для пшениці, адже вона витримує до –17 °C. Оскільки снігу майже не було, під час відлиги не було чому танути. Навіть учорашній дощ сьогодні на полях уже підтав. Відповідно кірки у нас не було», — розповідав нам у четвер 29 січня Роман Горобець.
Однак уже за добу ситуація кардинально змінилася. Станом на 30 січня на полі утворилася не те, що кірка, а добрий сантиметр льоду.
Роман Горобець
cпівзасновник СФГ «Астра»
«Озимі точно постраждають. По пшениці ще питання відкрите, а от ріпак, ячмінь і озимий горох можуть не пережити. До того ж прогноз погіршився: раніше передавали до –18 °C на наступний тиждень, тепер — до –25 °C», — зазначив Роман Горобець..
Із застереженням на погодні прогнози дивляться і в UVK Group, яка також працює на Полтавщині. Тут очікують, що через відлигу, а потім морози на полях утвориться льодова кірка. За словами співвласника і CEO UVK Group Михайла Кобченка, механічно боротися з нею практично неможливо, тож залишається сподіватися, що під час відлиги вона розстане.
Михайло Кобченко
cпіввласник і CEO UVK Group
«Тобто буде трохи розставати, трохи замерзати. Якщо це буде просто промерзлий ґрунт, то нічого критичного. Але якщо потім температура підніметься до +5…+6 °C і знову вдарять морози — це вже небезпечно. Такі різкі переходи можуть дати пшениці сигнал до відновлення вегетації, і тоді наступне похолодання вдарить сильніше по посівах. Тому за ними треба уважно спостерігати», — пояснює він.
Те, що у лютому після певного послаблення є ймовірність повернення холодної погоди, попереджає Тетяна Адаменко.
Водночас нинішню ситуацію на полях UVK Group Михайло Кобченко оцінює як стабільну: краще почуваються ранні посіви, пізніші — слабші, і рішення щодо них ухвалюватимуть уже навесні.
Михайло Кобченко
cпіввласник і CEO UVK Group
«Поки що нічого критичного немає. Зима, я вважаю, адекватна для формування гарного врожаю. Більш небезпечний період березень–квітень, коли рослини відновлюють вегетацію і можуть потрапити під заморозки. Саме тоді ризики вищі, ніж зараз. А нині ситуація не настільки серйозна, щоб пити валідол», — додає Михайло Кобченко.
Він також зазначає, що морози цієї зими радше тішать. На його думку, холод «змістився» з весни на зиму. Відповідно, є надія, що весна буде теплішою, а літо не таким жарким, як у попередні роки. «Це якраз те, чого нам не вистачало останні кілька років», — зазначає він.
Температурні гойдалки як головний ризик
Погоджується зі своїм колегою і фермер із Дніпропетровської області Сергій Суровий. Він теж вважає, що найбільш критичними є температурні гойдалки.
Сергій Суровий
фермер, агроконсультант
«Сьогодні може бути +9 °C, а вночі уже -9 °C. Такі різкі коливання дійсно можуть негативно впливати, адже рослина то відновлює вегетацію, то знову зупиняється. Для нас це критичніше, ніж просто стабільні -20 °C, наприклад. Тому я пропоную заспокоїтися і не робити передчасних висновків. Весна все покаже», — говорить він.
Загалом тему можливих втрат озимих через аномальні холоди фермер вважає дещо перебільшеною. За його словами, звісно, аграрії переживають за посіви, і це природньо, бо попередні кілька років були дуже важкими для півдня, і ще один такий рік не кожен витримає.
Але якщо подивитися на історію останніх 20 років, масового вимерзання озимих не було. Основна проблема виникала ще на початку 2000-х, коли утворювалася притерта льодяна кірка і посіви просто задихалися. Зараз такої ситуації, за його словами, на півдні немає.
Сергій Суровий
фермер, агроконсультант
«Можливо, певні ризики є у північних і західних регіонах, але поки що рано робити висновки. Тому завчасно панікувати не варто», — каже Сергій Суровий.
Льодяна кірка є, але не критична
На минулому тижні аграрії з південних областей ділилися у соцмережах світлинами та відео полів, вкритих кригою. За словами Тетяни Адаменко, льодяна кірка фіксувалася у північних районах Одеської області, тоді як в інших регіонах такого масштабного поширення не спостерігалося.
Василь Штендера, керівник підприємства «Агрофірма-Додола», оцінюючи стан посівів у південних областях, зокрема на Херсонщині, зауважив, що льодяна кірка на полях справді є, однак вона не глибока. Сформувалася за температури близько -9 °C, тож це не ті умови, коли лід стає суцільним і небезпечнішим для рослин. Щоб робити висновки, потрібно, аби минуло ще 3–4 дні, саме цей період є критичним.
Василь Штендера
керівник підприємства
«Агрофірма-Додола»
«У чому її небезпека? Льодяна кірка може розпирати рослину, пошкоджувати тканини. Якщо ж температура підвищується, а кірка стає суцільним шаром, рослини можуть просто задихатися через відсутність доступу повітря. У такому разі посіви можуть випадати. Але по суті, поки що рано щось стверджувати», — говорить Василь Штендера.
Він теж погоджується з колегами, що наразі зарано говорити про втрати озимих.
Не бачить шкоди від льодяної кірки на своїх полях й підприємство «Флора А.А.» у Вінницькій області. Його власник Андрій Капріца зазначає, що ситуація наразі стабільна.
Андрій Капріца
Директор «Флора А.А.»
«На полях орієнтовно 15–20 см снігового покриву. Зверху, звісно, утворилася льодяна кірка, але, на мою думку, наразі вона жодної шкоди не несе. Земля під снігом промерзла на 4–5 см», — говорить він.
Науковець і автор YouTube-каналу «Український агроном» Сергій Авраменко пояснює, що існує два типи крижаної кірки — підвішена і притерта. Підвішена кірка утворюється над рослинами, коли між кригою і ґрунтом залишається повітряний прошарок зі снігу. Вона майже не шкодить посівам: рослини можуть витримувати такі умови до двох місяців.
Притерта кірка формується безпосередньо на поверхні ґрунту, і рослини вмерзають у лід. Це небезпечно: озимі культури без шкоди витримують її до двох тижнів, далі починається задуха через нестачу повітря. Після 3 тижнів можлива масова загибель, а через 4 можливі повні втрати посівів.
Найстійкіші до льодяної кірки — жито і тритикале, гірше переносять пшениця та озимий ячмінь, ще чутливіші — тверда пшениця, зимуючий горох і ріпак. Якщо це притерта кірка, то ріпак за 2-2,5 тижні може масово загинути. Але це стосується невеликих рослин ріпаку. Водночас ріпак іноді краще витримує кірку завдяки тому, що частина листя може залишатися над льодом.
Стійкість рослин до льодяної кірки також залежить від сорту, фази розвитку рослин і інтенсивності їхнього дихання.
У зоні ризику ячмінь та ріпак
На полях підприємства «Агро-Інтвест» (2,1 тис. га) у Дніпропетровській області льодяної кірки немає, говорить директор Сергій Корж. Однак є певні переживання за посіви ріпаку та ячменю.
Сергій Корж
директор підприємства
«Агро-Інтвест»
«Поки що зарано щось казати, але нам трішки пощастило і в нас на полях немає льодяної кірки. Тому сподіваємось, що сильних втрат по озимим через мороз не буде. За пшеницю трохи спокійніше, за ячмінь і ріпак — більші переживання, але думаю, що все буде добре», — говорить Сергій Корж.
Про певні ризики для ячменю та ріпаку, пов’язані з низькими температурами та відсутністю снігового покриву, говорять і в групі компанії «Агрейн». За температур -11…-13 °C без снігу можливе часткове вимерзання цих культур в Одеській області. Потенційні втрати залежатимуть від тривалості періоду морозів.
«Поки зарано говорити про наслідки, остаточну картину покаже весна. Озимий ячмінь витримує короткочасні морози до -15…-16 °C. Навіть 3–5 см снігу разом із промерзлим шаром ґрунту значно знижують ризики пошкодження посівів. Озимий ріпак, посіяний сівалками точного висіву HORSCH за технологією strip-till, росте на 2–3 см нижче рівня ґрунту, що зменшує вплив морозів», — зазначає Тарас Корнієнко.
Центр і північ почуваються краще?
А ось у інших регіонах присутності групи ситуація стабільніша. У північних та центральних областях сніговий покрив достатній, рослини перебувають у стані спокою, критичних пошкоджень не спостерігається.
Так, за словами Тараса Корнієнка, у Чернігівській області сніговий покрив 12–32 см, місцями тонка льодова кірка (до 2 мм). Рослини перебувають у стані спокою та почуваються добре. У Житомирській області сніговий покрив 18–25 см, льодової кірки немає. Посіви перебувають у стані спокою, ризик пошкодження морозами відсутній.
Все стабільно і у Харківській області: температура близько -10 °C, сніговий покрив — до 10 см, озима пшениця перебуває в стані зимового спокою.
У Черкаській області сніговий покрив 15–20 см, льодової кірки немає. Озимі пшениця та ріпак здорові, готові до весняного відновлення росту.
Тарас Корнієнко
головний агроном
ГК «Агрейн»
«У регіонах проводяться агротехнічні заходи з підживлення озимих зернових культур. Зокрема, вноситься сульфат амонію в нормі 200–300 кг/га, що забезпечує рослини необхідним азотом для активного старту вегетації навесні та формування потенціалу майбутнього врожаю», — говорить Тарас Корнієнко.
Небагато льодяної кірки і на полях компанії «ХОРС», що на Черкащині. У п’ятницю там ішов сніг, який мав прикрити поверхню після попередньої відлиги.
«На наших полях хоч і небагато, але випав сніг. Коренева зона прикрита снігом — це те, що ми бачимо візуально. Взяти моноліт і перевірити стан рослин поки немає можливості, бо все замерзле. Льодяна кірка є, але її небагато. Сподіваємося, що новий сніг прикриє наслідки відлиги й ми якось збережемо посіви», — говорить Валерій Ласьков.
Але він додає, що, втім, за інформацією, яка поступає з Кіровоградської області, частина посівів ріпаку вже втрачена, а пшеницю може додатково пошкодити нинішня хвиля морозів.
Які морози витримують озимі?
Морозостійкість озимих культур різна і залежить не лише від виду, а й від сорту, попередників, снігового покриву та тривалості морозів, пояснює на своєму YouTube-каналі Сергій Авраменко.
Найменш морозостійкий — озимий ячмінь. У середньому він витримує до –15 °C на глибині вузла кущення протягом однієї доби. За кілька діб морозу або без снігу може загинути вже при –12 °C. Озима тверда пшениця — близько –16…–17 °C. Озима м’яка пшениця — –17…–18 °C. Тритикале — –18…–19 °C.
Найбільш морозостійка культура — озиме жито, яке витримує –20…–21 °C. Але ще раз: це температури на глибині вузла кущення і протягом однієї доби.
Морозостійкість також залежить від снігового покриву.
Сергій Авраменко
доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН
«1 см снігового покриву знижує дію морозу приблизно на 1 °C. Наприклад, якщо шар снігу 10 см і на вулиці –20 °C, на глибині вузла кущення буде близько –8 °C. Чому не –10 C? Бо чим глибше вузол кущення, тим нижчі температури він переносить, але глибина його залягання обмежена — зазвичай 0,5–2 см. Тому при –20 °C без снігу на вузлі кущення температура зазвичай –17…–18 °C», — говорить Сергій Авраменко.
Також критичною є фаза зими. На початку сезону озимі переносять сильні морози краще, ніж наприкінці, коли запаси вуглеводів вичерпуються і морозостійкість різко знижується.
