В Ірані перемир'я. Проміжний підсумок, чи вдалось Росії стати одним з головних вигодоотримувачів війни на Близькому Сході
США та Іран 8 квітня домовились про двотижневе перемир'я, яке передбачає часткове розблокування Ормузської протоки. Світові ціни на нафту одразу опустились нижче психологічної позначки у $100 за барель, як і ціни на деякі інші біржові товари.
Україна за ці п'ять тижнів погіршила позиції в глобальній торгівлі і готується до складної посівної. Проте деякі країни встигли непогано заробити на продажі сировини, зокрема і країна-агресор РФ. Ми проаналізували, чи гарантували високі ціни на комодітіз надприбутки росіянам, хоча б за цей етап іранської кампанії?
Нафта на піку, Росія у виграші?
Очевидно, що так. Протягом перших 15 днів березня Москва щоденно отримувала від експорту нафти близько €372 млн, що приблизно на 14% більше за її середньодобовий заробіток у лютому. Разом з іншими видами викопного палива її дохід лише за першу половину березня склав €7,7 млрд, включно з газом та вугіллям.
Деякі питання викликає лише здатність росіян вільно експортувати нафту та нафтопродукти. В другій половині березня і на початку квітня Сили оборони України (СОУ) активізували удари по російській нафтовій інфраструктурі, зокрема портам Приморська і Усть-Луги на Балтиці, які забезпечують їй понад 40% морського експорту сирої нафти.
За даними Financial Times, п’ять українських атак в період з 23 по 29 березня коштували російським експортерам нафти близько $970 млн доходів. Bloomberg пише про скорочення експорту нафти з цих портів на 43% протягом тижня — до 16,23 млн барелів, що стало мінімумом за час повномасштабного вторгнення в Україну. Проте ріст цін на російську марку Urals перекрив ефект ударів, і середня вартість російського нафтового експорту за останні чотири тижні зросла до $1,79 млрд/тиждень.
«Кінетичні» санкції СОУ проти нафтового сектору РФ діють, підкреслює співвласник і операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький. Повністю перекрити експорт нафти і нафтопродуктів неможливо, але удари по портах і промисловості вже змусили РФ зупинити експорт бензину до кінця липня 2026 року.
«Важливо, що росіяни стали нетто-імпортерами готових нафтопродуктів, в них дійсно серйозно постраждала нафтопереробна промисловість. Зупинка експорту бензину — не випадкова, вони дійсно змушені відволікати ресурси на внутрішнє споживання, щоб утримувати більш-менш стабільну динаміку на внутрішньому ринку енергоносіїв».
Новини про припинення вогню в Ірані поки погіршують позиції росіян на глобальному нафторинку. 8 квітня ф'ючерси на нафту марки Brent впали більш ніж на 15%, до $94/барель. Падіння очікує і російський Urals, який 7 квітня виріс до максимальних за 13 років $116/барель, але відскок цін відбудеться з певним лагом. Проте навіть в режимі реального часу вже видно, як «засумували» акції нафтогазових підприємств країни-агресора, які в кінці лютого злетіли вгору на новинах про удари по Ірану.
Примітно, що значну частину доходів за цей місяць Росія заробила завдяки тимчасовому дозволу США експортувати нафту та нафтопродукти, яку встигли завантажити на танкери до 12 березня 2026 року. 11 квітня спливає його строк дії, що, ймовірно, ще більше посилить тиск на ціну російської нафти.
Дорога нафта потягнула за собою прибуток на добривах?
Так, РФ заробила і на високих цінах на добрива. Офіційні російські ЗМІ з оптимізмом заявляють, що війна в Ірані дозволила Росії наростити експорт не тільки енергоресурсів, а й продукції хімпрому та продовольчих товарів, що виводить її вигоди від війни за межі ціни бареля нафти. Наприклад, «Коммерсантъ» пише, що «ціни на азотні і фосфорні добрива ростуть з початку 2026 року, а конфлікт на Ближньому Сході накладається на них мультиплікативним ефектом». Як один з наслідків — Угорщина закликала ЄС призупинити мита на імпорт добрив з Росії та Білорусі, але ініціатива була відхилена.
Аналогічно нафтовій інфраструктурі, СОУ намагається зменшити доходи хімічної промисловості росіян. За 40 днів з 17 лютого по 28 березня уражено 13 підприємств хімпрому, зокрема «КуйбышевАзот», «Невиномысский Азот» та «Тольяттиазот». Є результативні удари — наприклад «Дорогобуж», великий завод із виробництва азотних добрив, простоюватиме до травня після удару безпілотника у лютому.
Удари мають подвійну мету: скорочення виробництва азотних сполук, які використовуються в виробництві боєприпасів, а також зменшення експортних потужностей хімпрому РФ.
Ймовірно, не удари українських дальнобійних засобів змусили Росію заборонити експорт аміачної селітри до 21 квітня, щоб начебто забезпечити посівну без дефіциту на внутрішньому ринку. Справжньою метою росіян може бути дестабілізація світового ринку добрив, припускає власник і гендиректор GROSSDORF Андрій Халявка. Обмеження російського експорту ще більше підніме світові ціни на азотну групу, що вдарить по врожайності залежних від добрив країн, зокрема ЄС. Менший врожай в майбутньому відобразиться на цінах на продукти харчування, що посилюватиме глобальну напругу.
«Це геополітична гра. У них вистачає для внутрішнього споживання і добрив, і газу. Фактично, ці дії вносять ще більший хаос і ще більшу розруху в світову економіку. І якщо в світі зберуть менше врожаю, цією проблемою займатиметься цивілізований світ, в першу чергу, ЄС. Це реальний удар по Європі, яка і так зараз має дуже велику кількість ударів звідусіль, така велика геополітика».
Попри укладання угоди про перемир'я в Ірані, світові ціни на добрива продовжують зростати. Наприклад, карбамід додав близько 1% з 7 по 8 квітня. Тому дуже ймовірно, що Росія зможе нарощувати прибутки від експорту добрив усіх груп і після укладення перемир'я між США та Іраном.
Росія тепер завалить світ пшеницею?
По зернових культурах позиції Росії слабша, ніж по нафті чи добривах, але ринкова логіка тут теж сприятлива для неї. Хоча нафтовий шок на початку спецоперації США в Ірані призвів до зростання цін на пшеницю, кукурудзу, пальмову та соєву олію, Росія може розраховувати скоріше на сприятливіші умови для експорту, а не гарантований прибуток.
Офіційна російська статистика повідомляє, що в березні країна-агресор відвантажила 4,6 млн т пшениці, що в 2,1 рази перевищує показники березня-2025. Експорт основних зернових культур виріс в 2,4 рази, майже до 5,3 млн т.
Більший вал зерна приносить більші прибутки Росії, але вони не обов'язково пропорційні проданим обсягам, написав в Facebook гендиректор російської консалтингової компанії «СовЕкон» Андрій Сізов. Він нагадує, що загальний прибуток в рослинництві в РФ торік обвалився на 44%, до 161,9 млрд руб. проти 287,7 млрд руб.у 2024 році. Це стало найнижчим показником з 2017 року, а порівняно з піковим рівнем 2021 року прибуток сектору скоротився більш ніж удвічі.
Прибуток російського агробізнесу «душать» адміністративні заходи — введення у 2021 році мит на експорт зернових, а також інших обмежень і зборів, з яких держава отримує кошти, зокрема для продовження війни проти України.
Андрій Сізов
гендиректор «СовЕкон»
«Експортні мита на пшеницю та інші зернові, а також мита на олійні, у багатьох випадках є фактично заборонними, системно занижують внутрішні ціни щодо рівнів, які б виробники отримували без цих обмежень. За оцінкою «СовЕкон», у 2021–2025 роках експортне мито та обмеження коштували сектору рослинництва 7–12% сукупної виручки».
Він очікує, що збереження обмежень на експорт продукції та імпорт ТМЦ для сільського господарства найближчими роками призведе до подальшого погіршення фінансового стану російського агросектора та зниження прибутковості основних культур, насамперед зернових. Те саме стосується і прибутковості продажу російських soft commodities за час війни в Ірані.
«Виграють від війни в Ірані? Мабуть, поки що сильно сказано. Витрати фермерів сильно зростають, ціни на їхню продукцію — теж, але набагато нижчими темпами. За поточних цін на основні азотні добрива, дизель та зерно, виробництво останнього глибоко збиткове майже скрізь. Тож або ціни на ресурси мають впасти, що поки що виглядає малоймовірним, або ціни на сільгосппродукцію мають зрости — тільки за такого сценарію можна говорити, що фермери виграватимуть», — розповів Андрій Сізов в одному з інтерв'ю.
Примітно, що світові ціни на зернові почали падати ще до новин про укладення перемир'я. Так, пшениця стабільно дешевшає з 31 березня, а кукурудза — з 26 березня. За цей час світові ціни на ці товари знизились на 5,5% і 4,8% відповідно, що також знижує можливість росіян отримувати додаткові прибутки.
Відколи у РФ в пріоритеті внутрішній споживач?
Війна на Близькому Сході і глобальні перебої з постачанням сировини відкрили нові торговельні можливості для Росії, заявив прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін за день до укладення перемир'я.
За його словами, пріоритетом країни-агресора залишається «цінова стабільність на внутрішньому ринку». Як приклад захисту внутрішніх споживачів від зовнішніх цінових шоків він назвав заборону на експорт бензину та азотних добрив. Його риторика може опосередковано свідчити про те, що РФ не може наростити експорт основних сировинних товарів настільки, щоб отримувати реальні надприбутки в поточній геополітичній ситуації.
Заяви Мішустіна направлені виключно на внутрішню аудиторію і російський бізнес, пояснює Богдан Костецький. Ці группи повинні сумлінно сплачувати податки і експортні мита і підтримувати правлячий режим, не задумуючись про стан економіки країни.
В реальності дефіцит федерального бюджету РФ за підсумками перших двох місяців досяг 3,45 трлн руб, або 1,5% ВВП, що майже відповідає прогнозу на весь 2026 рік у розмірі 3,79 трлн руб, офіційно визнає російське міністерство фінансів. Тренд не зламався і в березні — за три місяці поточного року дефіцит досяг 4,58 трлн руб., що значно перевищує річну норму.
За перший квартал 2026 року енергоносії принесли російському бюджету 1,44 трильйона рублів, що на 45% менше, ніж у січні-березні 2025 року. Всього за три місяці бюджет зібрав 16% від річного плану доходів, нагадує Богдан Костецький.
«Тому я не погоджуюся з думкою, що ці п'ять тижнів Росія отримувала саме надприбутки. Ми не бачимо різкого скорочення величезного дефіциту їх держбюджету, хоча б на даному етапі. На жаль, це додаткові кошти для них, в тому числі, для війни проти України. Але надприбуток — це коли в тебе бюджет профіцитний. Поки що в них бюджет просто менш дефіцитний через процеси, що відбуваються в світі».
Підсумовуючи, РФ через війну в Ірані дійсно отримала вигідні позиції для збуту своїх ключових груп товарів, проте змогла скористатися лише частиною цього потенціалу. Наскільки вона зможе наростити доходи і залатати бюджет — в значній мірі залежить від того, як буде виконуватися, і чи буде виконуватися перемир'я між трьома сторонами конфлікту на Ближньому Сході.
швидко зростати.
Резюме
Росія, очевидно, є одним з головних вигодонабувачів спецоперації США і Ізраїлю в Ірані. Перекриття Ормузської протоки сильно зміцнило світові ціни саме на ті товари, які РФ виробляє в великих кількостях — нафту на нафтопродукти, добрива всіх груп та зернові культури. Тому домовленість при тимчасове припинення вогню і відкат цін, ймовірно, зменшить прибутки країни-агресора.
На чому РФ заробила найбільше?
На експорті нафти. Короткострокове зростання доходів додасть в бюджет країни мільярди доларів за період ескалації в Ірані. Але ці надходження є досить нерівномірними, частково їх обмежили дії СОУ.
Чи заробила РФ на експорті добрив?
Так, ймовірно, і зароблятиме після заключення перемир'я через специфіку цього ринку.
Чи заробила РФ на експорті зерна?
Так, Росія демонструє високі обсяги експорту пшениці, відрахування з її продажу поповнюють російський бюджет. Але посилений тиск мит та зборів не дає заробити місцевому аграрію, що стримує ріст посівних площ і ефетивність рослинництва.
Чи вдалось РФ максимально наростити експорт сировини під час першого етапу кампанії в Ірані?
Ймовірно, не до максимальних показників. Через удари по нафтоперереробних заводах РФ була змушена зупинити експорт бензину, щоб підтримувати стабільність на внутрішньому ринку. Російські політики були змушені говорити про пріорітетність внтурішнього споживання, щоб не визнавати результативність роботи українських дронів та ракет.
