Посуха накрила Захід України. Що буде з ранніми зерновими і ріпаком? Запитали найбільші холдинги Волині і Львівщини
Джерело фото: Latifundist.com
«Скільки живу, не бачив, щоб наша глина так репалась. Це капець, ніколи такого не бачив», — фермер з Дубенського району на Рівненщині Віталій Теслюк показує в TikTok своє поле, усіяне товстими тріщинами. В наступному відео уже демонструє згорілі поля ячменю.
«Згорів. І в нього якась солома незрозуміла — бачте, така біла. А по колосках — полова», — сумно коментує він, розтираючи в долоні колос.
Для Заходу України такі кадри незвичні. Волинь, Рівненщина, Львівщина — це регіони, де аграрії частіше скаржаться на перезволоження, важкі ґрунти і «водяні блюдця» на полях, ніж на тріщини в землі. Але сезон-2026 перевернув ситуацію: ранні зернові та ріпак входять у фінішну пряму на тлі дефіциту вологи і аномальних температур.
У «Волинь-Зерно-Продукті» очікують, що по пшениці можуть недобрати близько 20% від плану. Фермери на Львівщині говорять про мінус 30% по зерновій групі. У компанії «Західний Буг» оцінюють ризик недобору врожаю ранніх зернових у західних областях приблизно на рівні 18%. Водночас у Vitagro Partner не бачать катастрофи для всього Заходу: ситуація дуже різниться залежно від області, району і навіть окремого села.
Захід без вологи
У нас є дільниці, де з початку березня випало лише 44 мм опадів. І це не за місяць, а з березня по сьогодні, розповідає керівник департаменту аграрного виробництва «Волинь-Зерно-Продукт» Ярослав Мазуренко.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва
«Волинь-Зерно-Продукт»
«Щоб ви розуміли, у нас тільки березнева норма — близько 40 мм. А травень і червень — це місяці, коли має випадати під 100 мм. А тут за весь період — 44 мм. Недобір вологи просто величезний», — пояснює він.
Найкритичнішою Мазуренко називає ситуацію на Волині, півдні Рівненщини, півночі Тернопільщини та частині Львівщини. Ті самі 44 мм — це Млинівська дільниця компанії на Рівненщині.
Фермер Ігор Зварич з Дрогобицького району Львівщини описує схожу ситуацію. Його підприємство розташоване фактично біля Карпат.
«У мене стабільна зона аж надмірного зволоження. Завжди тих дощів у середньому по 100 мм на місяць падає», — каже він.
Але цього року, за словами Зварича, з 1 квітня випало максимум 50-60 мм. І то нерівномірно: в одному селі дощ пройшов, в іншому — ні.
«По окрузі десь 50 мм. Більше не було — це точно», — говорить фермер.
На полях «Західного Бугу» (Львівська, Чернівецька, Тернопільська та Волинська області) від березня до сьогодні випало лише 19–52 мм опадів.
«Ситуація критична особливо для карбонатних, торфових і піщаних ґрунтів. Маємо доволі істотну редукцію стеблостою. Станом на сьогодні по пшениці маємо в межах 4,2–4,5 млн стебел, по ячменю — близько 5 млн. Для порівняння: типовими для нас є 5,5 млн по пшениці та 7 млн по ячменю», — говорить Дмитро Кисельов.
Олександр Холод, гендиректор Vitagro Partner, погоджується, що для Волині та Рівненщини це аномальна історія. Але закликає не переносити цю картину автоматично на весь Захід України.
Олександр Холод
генеральний директор
Vitagro Partner
«Це точно аномальна історія для Волині та Рівненщини. Але я не бачу критичного стану по всьому Заходу України. На Тернопільщині та Львівщині ситуація виглядає дещо кращою. По Хмельниччині ситуація набагато краща — і по волозі, і загалом по стану посівів», — каже Холод.
Пшениця скинула густоту, ячмінь «проскочив» не всюди
Найбільше зараз говорять про ранню зернову групу — пшеницю та ячмінь. Саме для них дефіцит вологи збігся з критичною фазою наливу зерна.
У «Волинь-Зерно-Продукті» кажуть, що озимий ячмінь ще «більш-менш проскочив», бо холодна весна пригальмувала розвиток рослин. А от пшениця зайшла у стрес уже тоді, коли мала формувати врожай.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва
«Волинь-Зерно-Продукт»
«Пшениця вже повністю побіліла — приблизно на два тижні раніше, ніж зазвичай», — говорить Мазуренко.
Додає, що пшениця посіви стали рідшими, а рядки просвічуються, хоча в нормальний рік у цей період їх майже не видно. Дощі ще можуть частково допомогти з масою тисячі зерен, однак густоту посівів культура вже втратила.
На Львівщині Ігор Зварич описує схожу картину. За його словами, пшениця ще у квітні скинула все, що розкущила.
«Вона все, що розкущила, скинула ще в квітні. Зараз видається рідесенька така. Ми сподівалися, що, може, масу тисячі поправимо. Але дощів не було — то і маси тисячі не буде», — каже фермер.
Недобір врожаю: що посуха вже зробила з ранніми зерновими
Якщо в нормальні роки господарство стабільно збирало близько 8 т/га ячменю, то цього року 6 т/га Ігор Зварич називає дуже добрим сценарієм.
«Я в душі ще надіюся на 6 тонн, але, скоріше, буде між 5 і 6», — каже Зварич.
По пшениці його оцінка схожа: замість звичних 7-8 т/га — імовірно 5-6 т/га. Загалом недобір по зерновій групі фермер оцінює приблизно у 30%.
У «Волинь-Зерно-Продукті» прогноз обережніший, але теж із помітним мінусом. Компанія очікує, що по пшениці може недобрати близько 20% від плану. Для них це відчутно, бо торік зібрали 10 тис. га пшениці з рекордною для себе урожайністю — 9,2 т/га. Зазвичай у зоні Полісся та Лісостепу отримують 7,5-8 т/га з «хвостиком». Цього року, якщо говорити обережно, може бути близько 7 т/га.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва
«Волинь-Зерно-Продукт»
«У зоні ризику в нас зараз приблизно 80-85% пшениці. Це не окрема проблемна дільниця, а глобальна історія для Волинської та Рівненської областей», — каже Мазуренко.
Дмитро Кисельов оцінює можливий недобір урожаю ранніх зернових у західних областях приблизно на рівні 18%. Найбільше занепокоєння, за його словами, викликають показники маси тисячі зерен і натурної ваги.
Дмитро Кисельов
заступник директора з аграрного розвитку компанії «Західний Буг»
«По ячменю ми вже робили контрольні заміри — маса тисячі поки що непогана, в межах 52 г. Але натура розрахунково низька. Щоправда, це лабораторні дані при вологості близько 38%, тому поки рано робити остаточні висновки. Ми ще не почали жнива. Думаю, в перші ячмені зайдемо вже орієнтовно в суботу», — зазначає Дмитро Кисельов.
За його словами, схожі ризики є і по пшениці. В ультраранніх сортах вологість зерна зараз становить близько 40%, тоді як у просто ранніх сортів вона ще вища — понад 40%, тож вологоміри її поки навіть не фіксують.
Олександр Холод також називає головними ризиками для ранньої зернової групи недоналив зерна і нижчу масу тисячі. Але його оцінка менш драматична.
Олександр Холод
генеральний директор
Vitagro Partner
«Це зона ризику, але поки не катастрофа. З іншого боку, через стрес може підтягнутися білок, тож по пшениці можемо побачити більше продовольчого зерна», — каже він.
Дощ уже не все врятує
І Мазуренко, і Зварич сходяться в одному: навіть якщо дощі прийдуть найближчим часом, для ранніх зернових вони вже не повернуть повністю втрачений потенціал. Хоча і дещо можуть допомогти.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту аграрного виробництва
«Волинь-Зерно-Продукт»
«Фактично найближчі два тижні будуть вирішальними для пшениці і ріпаку. Ми дуже чекаємо дощів, бо вони ще можуть трохи змінити ситуацію», — каже Мазуренко.
Додає, що волога ще може допомогти масі тисячі зерен, але не густоті. Пшениця вже скинула частину продуктивних пагонів.
Зварич ще жорсткіший у формулюваннях. Каже, що для ячменю, ярої пшениці та частини озимини дощ уже мало що змінить.
«Для ярих зернових — ячменю, ярої пшениці — цей дощ уже нічого не вирішує. Це навіть гірше може бути, бо зараз піде період збирання. Якщо підуть затяжні дощі, вони можуть знищити якість», — каже він.
У Vitagro Partner звертають увагу на нижчу активність аграріїв по тих групах препаратів, де очікували більше роботи, зокрема по фунгіцидах.
Олександр Холод
генеральний директор
Vitagro Partner
«Аграрії ніби завмерли і дивляться, що буде далі. Вони не поспішають вкладатися в рослину, яка зараз перебуває у стресі через таку спеку», — каже Олександр Холод.
На рівні ринку ситуація він не катастрофічна, додає він. Так, окремі господарства можуть отримати суттєвий недобір, особливо якщо заходили в сезон із високою планкою врожайності. Але масових ранніх сигналів проблеми наразі немає: у розрахунках аграріїв це ще не проявляється.
Олександр Холод
генеральний директор
Vitagro Partner
«Звісно, у когось може бути серйозний недобір. Якщо господарство звикло отримувати 8-10 т/га пшениці, а цього року збере 5 т/га, для нього це буде шок. Але якщо взяти ширше, я поки не бачу сигналів великої проблеми. Зазвичай, коли ситуація катастрофічна, ми дуже швидко це відчуваємо: фермери починають просити відтермінування, змінюється динаміка розрахунків, з’являються проблеми з оплатами. Зараз таких ранніх сигналів немає», — каже Холод.
Ріпак тримається краще, але ризики залишаються
По ріпаку ситуація виглядає трохи м’якшою, ніж по пшениці. У «Волинь-Зерно-Продукті» ріпаку традиційно багато — близько 10 тис. га, майже 20% у структурі. Навесні він постраждав від заморозків, але загалом виглядав краще, ніж торік. Тепер же спека може забрати частину потенціалу.
Компанія розраховувала вийти на план, однак зараз допускає мінус 5-10% по врожайності. Основний ризик — нижча маса тисячі насінин.
Зварич також каже, що ріпак посуху переніс краще, особливо там, де локально перепадали дощі. Але для Львівщини є інший ризик — град. У регіоні він буває майже щороку, а на нинішній стадії ріпак уже дуже вразливий.
«Якщо будуть гради — йому буде «гайка». Він уже град не переживе. Були роки, коли ми за 15 хвилин втрачали по 3 т/га», — каже фермер.
На полях «Західного Бугу» фіксують часткову абортацію верхівкових стручків. За словами Дмитра Кисельова, основний ризик полягає не стільки у зменшенні кількості стручків, скільки у зниженні маси тисячі насінин.
Холод додає ще один момент: спека може фактично запустити природну десикацію ріпаку.
Олександр Холод
генеральний директор
Vitagro Partner
«По ріпаку ми зараз бачимо, що природна десикація може спрацювати сама. Але знову ж таки, по західних областях у прогнозі через кілька днів показують дощі, тому думаю, що ситуація має трохи вирівнятися», — каже він.
Через спеку жнива на Заході можуть початися раніше. У «Волинь-Зерно-Продукті» очікують старт приблизно 10-12 липня. Зазвичай компанія заходить у жнива ближче до 20-х чисел липня, тобто цього року зміщення може скласти близько 10 днів.
У «Західному Бузі» жнива цього сезону розпочнуться орієнтовно на 4–5 днів раніше від запланованих термінів.
Холод не драматизує цей фактор. Каже, що перша декада липня для старту жнив на заході вже не виглядає чимось абсолютно винятковим.
Олександр Холод
генеральний директор
Vitagro Partner
«Так, можуть бути рухи на 5-10 днів, але для мене це не катастрофічне зміщення. Останні 5-7 років такі гойдалки по строках ми бачимо постійно», — каже він.
Кукурудза і соя ще чекають свого липня
Для ярих культур сезон ще не завершений, але стартові умови теж непрості. У «Волинь-Зерно-Продукті» вже бачать абортацію нижніх бобів сої, бо саме почалося перше цвітіння. Для кукурудзи, соняшнику і сої ключовими будуть липень і серпень.
На Львівщині Зварич каже, що зараз дощ критично потрібен саме кукурудзі та сої. Кукурудза у його господарстві перебуває у фазі 8-10 листків, і її вже починає крутити.
«Якщо найближчим часом дощі не перепадуть, є ризик, що кукурудза просто згорить. Зараз дощ вирішальний саме для кукурудзи і сої. Хоч би липень дав 50 мм», — сподівається фермер.
Холод поки не бачить паніки по соняшнику і кукурудзі. Це пізніші культури, для них критичним буде період цвітіння.
Олександр Холод
генеральний директор
Vitagro Partner
«По соняшнику і кукурудзі я не бачу зараз панічної ситуації. Це пізніші культури, для них ключовим буде липень, період цвітіння. Якщо тоді будуть високі температури, це вже може спрацювати негативно. Але поки просто спостерігаємо», — каже він.
У «Західному Бузі» кукурудза відстає у розвитку приблизно на два тижні.
Дмитро Кисельов
заступник директора з аграрного розвитку компанії «Західний Буг»
«Зараз кукурудза перебуває приблизно у фазі 10 листків. Поки складно щось прогнозувати, потрібно ще дивитися, як рослина розвиватиметься далі», — говорить Дмитро Кисельов.
А ось цукрові буряки вже зімкнули міжряддя. За фізіологічним станом рослини виглядають нормально, однак темпи формування коренеплоду залишаються низькими. Останні півтора тижня через температуру понад 30°C культура фактично перебуває у стані стагнації. У компанії очікують, що після зниження температури буряк відновить активніше наростання.
