Як за 7 днів заготовити річний запас корму: досвід Сігнет-Мілк із полімерними рукавами
Джерело фото: Latifundist.com
Всього кілька днів наприкінці літа визначають, яким буде раціон корів протягом наступного року. Саме у цей короткий період на підприємстві «Сігнет-Мілк» агрохолдингу Cygnet Agrocompany заготовляють близько 15 тис. т силосу — основу годівлі молочного стада.
Уже понад десять років для цього використовують полімерні рукави. Технологія дозволила не лише відмовитися від будівництва частини капітальних сховищ, а й краще контролювати якість корму під час зберігання.
Але сам по собі рукав не гарантує результату. Важливі терміни заготівлі, вологість маси, правильне ущільнення та контроль після закладки. Тож ми попросили «Сігнет-Мілк» та вітчизняного виробника полімерних рукавів «Планета Пластик» поділитися досвідом, помилками та практичними висновками такого зберігання.
Силосне вікно: чому важливо не проґавити момент заготівлі корму?
Головна проблема для тих, хто лише починає працювати з полімерними рукавами, — несвоєчасна заготівля силосу, розповідає завідувач кормового двору «Сігнет-Мілк» Сергій Гусарчук. Затримки можуть виникати через поломку техніки, погодні умови або людський фактор. Але в кормозаготівлі час буквально працює проти аграрія.
Якщо почати зарано — корм буде надто вологим і втратить поживність, якщо запізнитися — рослина віддасть частину вологи, а якість майбутнього раціону погіршиться. Тому у «Сігнет-Мілк» уважно стежать за фазою стиглості кукурудзи та погодними умовами.
«Орієнтуємось у першу чергу на молочно-воскову стиглість. Якщо на рівні другого-третього листочка, приблизно на висоті 40 см від землі, рослина починає активно підсихати, то це сигнал, що час наближається. Трошки пішла волога. Ми ще пару днів очікуємо, а потім уже починаємо працювати на повну», — говорить Сергій Гусарчук.
І додає, що оптимальна вологість має складати 60-70%. Він згадує випадок позаминулого року, коли частину врожаю заклали, а друга частина через спеку та сильні вітри буквально за пару днів згоріла на полі (вологість упала до 40%). Тож якщо проґавив строк, то потім уже складно щось виправити.
Щоб точно вкластися в терміни, минулого сезону «Сігнет-Мілк» задіяла дві власні пакувальні машини та додатково два комбайни. Завдяки цьому за добу тут закладали 2,5–3 тис. т силосу, а всю заготівлю завершили за 7–8 днів. Саме така швидкість, за словами Сергія Гусарчука, дає змогу максимально зберегти поживність корму.
Перед стартом обов’язково перевіряють і техніку: ножі комбайна мають бути правильно відрегульовані, ступінь подрібнення — близько 1,5 см. Також важливо перевірити корнкрекер, який розплющує зерно і волокнисту частину рослини, та аплікатор для розпилювання консерванту (він потрібен для правильної ферментації зеленої маси).
Не менш важливо мінімізувати час між збиранням і пакуванням. Подрібнена маса не повинна довго лежати на сонці. Її потрібно якомога швидше доставити з поля до пакувальної машини.
Без кисню: як працює технологія полімерного рукава?
Технологія закладання кормів у полімерні рукави побудована на принципі максимального видалення повітря. Попередньо подрібнену кормову масу підвозять до силосного преса, де її подають на кормовий стіл із самоскида або фронтальним навантажувачем. Далі конвеєр транспортує масу до ротора, який ущільнює її всередині рукава під тиском 400–500 бар.
Саме щільність закладки визначає майбутню якість силосу, пояснює Олександр Черненко, керівник відділу продажу полімерних рукавів Harwell™ заводу «Планета Пластик». Чим менше повітря залишається між частинками корму, тим стабільніше проходить ферментація і тим меншими є втрати поживних речовин. Для контролю виробники навіть наносять на плівку спеціальні лінії розтягування. Якщо відстань між ними відповідає нормі, це свідчить про правильну щільність закладки.
Сергій Гусарчук додає, що процес ферментації триває від двох до п’яти тижнів. Лише після цього силос набуває стабільних характеристик і готовий до згодовування.
А якісний силос у «Сігнет-Мілк» розглядають не просто як запас корму на зиму, а як один із факторів продуктивності стада. У 2025 році ферма із 616 фуражних корів отримала 7,2 млн л молока — стільки ж, як і роком раніше, хоча середній удій на корову зріс із 39 до майже 41 л на добу. Покращилися і показники якості молока — збільшився вміст жиру та білка.
Будь-який рівний майданчик: де можна зберігати корм?
Для розміщення полімерних рукавів не потрібна спеціальна інфраструктура, достатньо лише рівного майданчика. У «Сігнет-Мілк» частину кормів зберігають безпосередньо на фермі, а частину на окремому майданчику за 3 км. Це дає змогу оптимізувати логістику та швидше доставляти корми до годівниці.
Після закладки робота не закінчується. Попри те, що плівка рукавів досить міцна (її товщина становить 225–250 мкм) ризик розгерметизації все одно залишається. Плівку можуть пошкодити гризуни, птахи або механічні фактори, тому рукави регулярно оглядають. Навіть невеликий поріз потрібно одразу заклеїти, щоб всередину не потрапив кисень.
Після відкриття рукава силос завантажують у кормозмішувач, де формують раціони для різних груп тварин. Причому весь рукав не відкривають. Зрізають плівку лише для денної норми вибору корму, щоб не втратити його якість. Відбирають корм рівними шарами по всьому діаметру рукава.
Якість силосу перевіряють не лише в лабораторії
Готовий силос оцінюють за кількома ознаками: він має зберігати зелений або світло-зелений колір, мати приємний кислуватий запах і не містити бруду, каміння чи темних вкраплень. Також контролюють температуру маси — вона не повинна бути надто високою.
Раз на місяць на підприємство приїжджають представники лабораторії для відбору проб. Фахівці беруть зразки з кількох рукавів (стільки, скільки треба для корму на місяць) у двох-трьох точках, після чого аналізують на показники вологості, вмісту крохмалю та засвоєння корму.
На основі цих даних у «Сігнет-Мілк» коригують раціони: балансують суху речовину, клітковину, перетравний протеїн, а також визначають, чи потрібно додати вологи або змінити склад кормосуміші.
За десять років роботи з полімерними рукавами у компанії накопичили значний практичний досвід. Та, як жартує Сергій Гусарчук, найсуворіший контроль якості все одно здійснює не лабораторія.
«Найкращий контролер на фермі — це самі тварини. Якщо десь схитрував, щось не додав або зробив неякісно — вони це покажуть одразу. Тут нічого не приховаєш», — говорить він.
Які ще корми можна зберігати у рукавах?
Полімерні рукави Harwell™ використовують не лише для заготівлі силосу. За словами Олександра Черненка, ця технологія підходить і для закладки сінажу, бурякового жому, корнажу, пивної дробини, спиртової барди і т.п.
Але кожен вид корму має свої вимоги до технології заготівлі. Наприклад, сінаж потребує особливої уваги до рівня вологості. Оптимальний показник для нього — 60–65%. За надмірної вологості зростає ризик маслянокислого бродіння, через що корм може втрачати стабільність і набувати небажаного запаху.
У «Сігнет-Мілк» також пробували закладати сінаж у рукави, однак згодом від цієї практики відмовилися через складність контролю вологості в умовах нестабільної погоди.
«Прив’ялили траву, все нормально, а тут пішов дощ, і вже проблема. Або почали збирати, вологість наче підходить, а після обіду сонце припекло і замість сінажу вже фактично отримуєш сіно», — пояснює Сергій Гусарчук.
Натомість у «Сігнет-Мілк» активно розвивають закладання у рукави бурякового жому. Минулого року заклали два рукави свіжого жому загальним обсягом близько 300–400 т. Цього сезону планують збільшити обсяги приблизно вдвічі. «Він зберігся практично як свіжий. Якість була ідеальна», — говорить Сергій Гусарчук.
Чи потрібен окремий рукав для заготівлі кормів?
Окремого типу рукава саме для кормів не існує. За якістю, міцністю та надійністю вони не відрізняються від тих, що використовують для зерна. Головне правильно підібрати розмір під вид продукції та техніку для завантаження, пояснює Олександр Черненко.
Діаметр таких рішень варіюється від 1,65 до 3,05 м. Наприклад, 2,7-метровий варіант рукава, який класично використовують для зберігання зерна, можна використовувати і для кормів.
Загалом робота з кормами у рукаві потребує більшої технологічної дисципліни, ніж закладання зерна, звертає увагу Олександр Черненко. За його словами, оператор повинен добре розуміти властивості кожної маси та правильно налаштовувати процес.
Олександр Черненко
керівник відділу продажу полімерних рукавів Harwell™
заводу «Планета Пластик»
«Завантаження силосу — це одна історія, завантаження, наприклад, гарячого жому — зовсім інша за технологією. Тут потрібні більші знання, вміння і навички операторів. Після того, як рукав завантажений, технік також має розуміти, що саме закладено і коли цей корм буде придатний до використання», — пояснює Олександр Черненко.
Війна і гнучкість: чому ферми шукають мобільні рішення?
Наскільки ж тоді поширеною стала практика закладання кормів у полімерні рукави в Україні? Співвласник «Планета Пластик» Костянтин Ващенко говорить, що з одного боку, через війну аграрії стали обережнішими з великими капітальними інвестиціями, з іншого — інтерес до мобільних технологій лише зріс.
Костянтин Ващенко
співвласник «Планета Пластик»
«Тваринництво — не той бізнес, який можна легко релокувати. Земля, худоба, інфраструктура — усе прив’язане до місця. Тому ті, хто продовжує розвиватися, дедалі частіше дивляться у бік технологій, які дають більше гнучкості, зокрема полімерних рукавів», — говорить він.
Олександр Черненко зі свого боку додає, що в Україні вже сформувалася власна практика використання цієї технології. І якщо великі підприємства давно працюють із полімерними рукавами, то після 2022 року помітно зріс інтерес з боку середніх і менших ферм. Про зростання попиту свідчить і структура замовлень. Найбільше, за словами Черненка, додав сегмент рукавів діаметром близько 2 м, які активно використовують для зберігання плющеного зерна та інших компонентів раціону.
Олександр Черненко
керівник відділу продажу полімерних рукавів Harwell™
заводу «Планета Пластик»
«Зараз якраз формується розуміння раціону як системи. Полімерні рукави використовують не лише для основного силосу. Значна його частина може зберігатися і в траншеях. А от додаткові компоненти раціону — плющене зерно, різні види кормів залежно від напряму господарства часто закладають саме в рукави, щоб мати можливість точніше формувати годівлю», — пояснює він.
Поширення технології також пов’язане і зі зміною підходів до інвестицій у тваринництві. Для великих комплексів із тисячами голів може бути економічно доцільніше будувати стаціонарні сховища або купувати власну техніку. Натомість для менших господарств рукави часто стають більш доступним рішенням.
Олександр Черненко
керівник відділу продажу полімерних рукавів Harwell™
заводу «Планета Пластик»
«Власну машину є сенс купувати орієнтовно від 500 голів худоби. До цього простіше замовити послугу: приїхати з обладнанням, за один день зібрати зелену масу, запакувати її, і далі підприємство просто відбирає корм і згодовує його», — зазначає Олександр Черненко.
За його словами, подальший розвиток напряму залежатиме від того, яким шляхом піде українське тваринництво: до моделі середніх сімейних ферм чи до великих промислових комплексів. Якщо це будуть великі ферми на тисячу голів і більше, у певний момент може бути ефективніше будувати стаціонарні сховища. Якщо ж розвиватиметься модель середніх господарств, рукави залишатимуться одним із більш гнучких рішень.
Костянтин Ващенко
співвласник «Планета Пластик»
«Зі свого боку ми готові забезпечити поставку практично будь-якого об’єму рукавів Harwell™. Для цього постійно тримаємо незнижувальні запаси продукції різних розмірів і працюємо з багатьма світовими виробниками якісної сировини. Якщо у когось виникають проблеми з поставками, ми можемо швидко придбати потрібні марки поліетилену у іншого партнера. На жаль, ринок залишається нестабільним. Через невизначеність зростають ціни на полімери, і цей вплив відчуває весь світ. Але завдяки такому підходу ми не мали дефіциту ні рукавів, ні сировини», — резюмує Костянтин Ващенко.
Рукави чи траншеї: де технологія має перевагу?
За плечима Сергія Гусарчука не один сезон заготівлі кормів. Він працював і з класичними силосними траншеями, тож має з чим порівнювати. Підсумовуючи досвід «Сігнет-Мілк», він називає кілька переваг полімерних рукавів.
По-перше, відсутність потреби у капітальних сховищах. Для традиційних траншей потрібні значні інвестиції у бетонування, підготовку майданчика та додаткову інфраструктуру. У випадку з рукавами цих витрат немає, бо корм одразу закладається у герметичну полімерну оболонку.
По-друге, менші втрати якості під час зберігання.
«У рукавах втрати мінімальні саме через відсутність доступу повітря. Всередині створюється тиск, і кисень витісняється. Якщо в ямах втрати можуть сягати 20–30%, то тут лише 5–10%. Відповідно, краща ферментація, корм не пліснявіє, краще зберігаються поживні речовини», — пояснює Сергій Гусарчук.
Ще одна перевага — тривалий термін зберігання. За словами Сергія, правильно закладений корм у рукавах можна зберігати від одного сезону до наступного і навіть довше. «Ми заготовляємо корм у серпні-вересні, а його вистачає ще приблизно до жовтня-листопада наступного року», — каже він.
Та й під час роботи із силосними траншеями є ризик потрапляння сторонніх домішок, наприклад, золи чи забруднень із колес техніки, яка заїжджає для трамбування. У рукавах цього вдається уникнути, адже кормова маса одразу подається на конвеєр силосного преса і не контактує із зовнішнім середовищем.
Читайте також: Cygnet Agrocompany: Одна із переваг зберігання зерна та силосу в полімерних рукавах — відсутність заморожених коштів
Крім того, рукави дозволяють зменшити втрати поживних речовин уже під час згодовування. Як вище вже зазначалося, під час вибірки відкривається лише невелика площа, тоді як у силосній ямі забезпечити такі умови значно складніше. Для цього потрібна додаткова техніка, наприклад спеціальний ківш для акуратної виїмки корму.
