Аналіз роботи АПК за роки незалежності

Аналіз роботи АПК за роки незалежності
Аналіз роботи АПК за роки незалежності
Джерело фото: Latifundist.com

Замах на життя аграрного міністра України Романа Лещенка вивів із рівноваги і без того бурхливий медіапростір. Аграрна спільнота бадьоро обговорює резонансну подію і будує версії щодо її причини. На щастя, заплановане не відбулося і Роман Лещенко живий і здоровий. Бажаємо йому не втрачати спокою та нехай подальші дні будуть безпечними.

Читати по темі: Покушение на министра АПК Романа Лещенко: версии конфликта, что известно об обвиняемом и что думает рынок

А сьогодні Latifundist.com вітає всіх своїх читачів із Днем працівника сільського господарства! Ми від щирого серця дякуємо вам за вашу працю, за те, що забезпечуєте продуктами харчування не тільки Україну, а й багато інших країн світу, за те, що не здаєтеся при зустрічі з труднощами, а їх ооось скільки: і мінливий клімат, і COVID -19, і відсутність держпідтримки. Перелічувати можна довго. Але у професійне свято давайте зупинимося на приємних моментах. А саме, подивимося, як змінився агросектор за 30 років незалежності України: його масштаби, етапи становлення, основні тенденції ринку та проблеми, а також відстежимо потенційні можливості його розвитку.

Загальна інформація про АПК України

Україна завжди була аграрною країною. Згадайте хоча б вірш Т.Г.Шевченка «На панщині пшеницю жала...», ось тільки дані про сільське господарство тих часів (1847-1861 рр.) у нас здебільшого з літератури. Офіційні джерела діляться фактами починаючи з 1940-х рр., і розглянути їх можна на графіку нижче.

Про теперішню ситуацію і про те, як змінилися позиції України на світовому ринку, нам показує наступний графік. Виробництво сільськогосподарської продукції від ВВП знизилося більш ніж у 2,5 рази. Експорт продукції АПК з 2000 року зріс майже вп'ятеро. Якщо у 1990/91 МР Україна лідирувала за світовим експортом яловичини, телятини, цукру та соняшника, то у 2020/21МР з цих позицій залишився лише соняшник, але вже на 6-му місці. Наразі Україна лідирує в експорті олії та шроту соняшникового, кукурудзи, ріпаку, ячменю та волоських горіхів, а також входить до ТОП-10 за ще 18 позиціями.

У видах виробленої продукції теж відбулися зміни. За роки незалежності знизилося виробництво продуктів тваринництва на 57%, а саме молоко — -65%, м'ясо — -43%. Вироблення технічних культур знизилося на 37%, переважно через скорочення виробництва цукрових буряків з 44,3 млн т у 1990 р. до 9,6 млн т у 2020 р. Обсяг виробництва зернових та зернобобових культури зріс на 29%. Такого результату вдалося досягти завдяки значному збільшенню врожаю кукурудзи: з 4,7 млн ​​т 1990 р до 30,3 млн т 2020 р., тобто майже 6,5 раз.

А епопею зі скасуванням мораторію на продаж землі потрібно відзначити окремим слайдом. Але й зараз ринок землі відкривається досить повільними темпами через неготовність інфраструктури: складність юридичного оформлення угод, незаповненість реєстрів. За різними оцінками, повне функціонування ринку розпочнеться лише через декілька років.

Рослинництво України

А як розвивався ринок основних зернових культур упродовж 30 років? Через високу конкуренцію на зовнішніх ринках пшениця та ячмінь стали менш прибутковими культурами, що вплинуло на зменшення посівних площ та обсяги виробництва. Кукурудза, навпаки, — одна з небагатьох зернових культур, виробництво якої зросло в декілька разів. Окрім збільшення посівних площ та підвищення врожайності, цьому сприяла зміна клімату.

Безперечно, позитивною тенденцією можна назвати вихід України на міжнародний ринок. Лише через 10 років після проголошення незалежності Україна почала активно експортувати зернові культури, і залишається лідером на міжнародній арені.

Серед зернових культур основними для України є кукурудза, пшениця та ячмінь. За 30 років через зростання конкуренції пшениця та ячмінь стали менш прибутковими, що вплинуло на скорочення виробництва на 16% та 14% відповідно. Кукурудза показує зворотну тенденцію. За роки незалежності її виробництво збільшилось у декілька разів, що дозволило Україні зайняти почесне місце серед світових лідерів з експорту зернових.

Прийнявши естафету, олійні культури стали більш прибутковими, ніж зернові, що призвело до зростання посівних площ та збільшення виробництва у декілька разів. Головними культурами серед олійних для України вважають соняшник (виробництво збільшилось у 5 разів), соя (у 30 разів) та ріпак (у 21 раз). Позитивний момент у тому, що більшість соняшнику йде на виробництво соняшникової олії, за експортом якої Україна посідає перше місце у світі.

З 1990 р. до 2020 р. виробництво таких культур, як пшениця, соняшник, а також овочів (зокрема, картопля), плодів та ягід змістилося більше до Західної України, це спричинено кліматичними умовами, скороченням виробництва та зміщенням їх до південно-східної частини країни. 

Тваринництво України

Перші роки незалежності були складними для розвитку тваринництва, адже внаслідок втрати ринків збуту значну частину поголів'я вирізали на м'ясо. Істотно знизилося поголів'я тварин і в населення, що вплинуло на прискорення урбанізації.

Тримання с/г тварин технологічно є більш складним порівняно з рослинництвом та менш прибутковим. Тому за 30 років відбулася різка зміна структури поголів'я, адже, на відміну від 1990-х років, більшість поголів'я с/г тварин сьогодні утримує населення. Поголів'я тварин на підприємствах дещо стабілізувалося. Також слід зазначити, що останніми роками зростає обсяг експорту поголів'я, а імпорт залишається відносно стабільним.

Переробка

Для України олійно-жирова промисловість є однією з головних в АПК. Країна займає лідируючі позиції з виробництва та експорту продукції. За 30 років виробництво соняшникової олії зросло у 6 разів, а експорт — у 54 рази. Таке збільшення викликане зростанням ринкового попиту, що спонукало бізнес інвестувати у будівництво олійноекстракційних заводів. З того часу потужності зросли в 9,2 рази.

За часи незалежності Україна втратила більшу частину ринків збуту, і різке скорочення поголів'я призвело до занепаду м'ясопереробної промисловості. Виробництво м'ясних виробів скоротилося майже вчетверо. Нині ринок більше орієнтований на внутрішнього споживача.

Занепад м'ясопереробної промисловості вплинув також на молочну галузь. Спричинено це скороченням поголів'я корів. Так, виробництво молока скоротилося більш ніж у 2 рази.

Інфраструктура та послуги

Проблема посухи — одна з найгостріших в агросекторі. А достатнє зволоження ґрунту – це найважливіший фактор гарного врожаю. Площа сухої та дуже сухої зони за часи незалежності зросла на 7%, а перезволожена та волога зменшилася на 10%. Нині близько 60% ріллі в Україні недоотримують води.

До цього призводить не лише зміна клімату, а й незадовільний стан зрошувальної інфраструктури в Україні. Наприклад, в 1991 р. фактично в зрошенні було задіяно 2,3 млн га земель, зараз це близько 0,5 млн га. Найголовніша проблема — відсутність правових та фінансових можливостей інвестування у зрошення. Мається на увазі як внутрішньогосподарська інфраструктура, так і міжгосподарська, яка перебуває на балансі у держави.

Читати по темі: Воды полям! Системы орошения Украины

За 30 років майже не змінилася площа с/г угідь в Україні. Але обсяги використання добрив перемінилися кардинально. Крім очевидного зменшення обсягу використання добрив, змінилася і його структура. Зокрема, у 2020 р. майже третину мінеральних та органічних добрив було використано на посіви кукурудзи, тоді як у 1990-х це значення не перевищувало 10%. Проте все ж слід зазначити, що останніми роками обсяги удобрення с/г земель в Україні зростають. Ця тенденція чіткіше проглядається на динаміці внесення мінеральних добрив. З розвитком технологій та аналізом ґрунтів використання добрив стає розумним, усвідомленим та економічним. Та й енергетична криза штовхає ціни нагору, сприяючи економії.

Завантажуйте повний інфобук за посиланням та дізнавайтесь ще більше інформації про історію українського агросектора.

Виконано за допомогоюDisqus