АгроЕкспедиція Посівна 2023: Полтавщина та Дніпропетровщина


Джерело фото: Latifundist.com

Поки перший екіпаж АгроЕкспедиції перевіряв західні регіони, другий проінспектував хід посівної у Полтавській та Дніпропетровській області. Як завжди, товариство склали партнери проєкту — експерти компаній BASF і Crédit Agricole Bank.

Через затяжні дощі та холодну весну строки сівби в обох регіонах теж дещо змістилися, подекуди у два тижні. Аграрії зробили ставку на рентабельні культури, саме тому площі під озимим ріпаком та соняшником тут збільшилися. Хоча першість по вирощуванню кукурудзи Полтавська область не втратила. А от Дніпропетровська виділилася — цього року вона лідер по площам під яру пшеницю. 

Полтавська область

Посів зернових, олійних та цукрового буряку в Полтавській області закінчився 31 травня. За інформацією департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА, загалом агрокультурами засіяли 1,4 млн га. Зокрема:

  • ранніми зерновими — 104 тис. га;
  • кукурудзою — 528 тис. га;
  • соняшником — 435 тис. га;
  • соєю — 150 тис. га;
  • цукровим буряком — 22,5 тис. га;
  • гречкою — 5,3 тис. га.
АгроЕкспедиція Посівна. Тернопільщина, Львівщина та Волинь
Читати також

У департаменті зазначили, що останньою завершили сіяти гречку, для неї цього року відвели більше площ, ніж торік. Дещо збільшилися площі і під соєю. По площам під соняшник область в п’ятірці лідерів в Україні, а по кукурудзі на першому місці (на другому і третьому — Вінницька та Черкаська області відповідно).

Про зміну структур посівних площ та збільшення посівів соняшнику зауважив і регіональний менеджер з продажу BASF у Полтавській області Олександр Примоленний. Також він зазначив, що в області майже в два рази збільшилися площі під ріпаком.

Олександр Примоленний

регіональний менеджер з продажу BASF у Полтавській області

«У нас в області відбулося незначне зменшення посівів озимої пшениці. Це передусім було пов'язано з тим, що минулого року через погодні умови було пізнє збирання попередників. І вже деякі господарства могли посіяти пшеницю аж в жовтні, тому прийняли рішення, що це все-таки ризиковано і краще взагалі не сіяти. Тому на початок весни структура площ дещо змінилась, господарства збільшили площі під соняшником, зменшили під кукурудзою. При цьому площі під озимим ріпаком в області збільшили майже вдвічі. Цілком можливо, що господарства і далі будуть більше переключатися на ріпак як економічно вигіднішу культуру».

Тренди посівної. Стан озимини у Полтавській області

  • Через холодну весну на початку з рясними дощами, а потім різке підвищення температури, на посівах озимої пшениці почала формуватися ґрунтова кірка.
  • З хвороб майже повсюди є септоріоз, подекуди борошниста роса. В майбутньому можливі прояви піренофорозу, якщо температури залишаться високими і будуть опади, є ризик розвитку фузаріозу колоса.

Олександр Примоленний

регіональний менеджер з продажу BASF у Полтавській області

«BASF має гарні комплексні рішення для контролю цих хвороб: Пріаксор та Адексар Плюс, які містять Ксеміум®, одну з кращих діючих речовин на сьогодні для контролю піренофорозів, а для вирішення питання фузаріозу колосу ми рекомендуємо Осіріс Стар».

За словами директора Східного макрорегіону по роботі з малим та середнім бізнесом Crédit Agricole Bank Сергія Жиліна, аграрії Полтавщини, як і аграрії інших регіонів, теж економили на посівному матеріалі і добривах.

Сергій Жилін

директор Східного макрорегіону

по роботі з малим та середнім бізнесом

Crédit Agricole Bank

«Я керую не тільки Полтавським, а й Харківським, і Сумським регіонами. Дуже багато моїх клієнтів взагалі не змогли провести посівну, бо були по півроку в окупації. Попри це, ми бачимо, що весняні роботи пройшли по всій Полтавській області, по 95% Сумської області і десь по 55-70% Харківської області. Звичайно, наші аграрії почали трошки більше заощаджувати на посівному матеріалі і на добривах. Дехто з них навіть змінив сівозміну в бік збільшення площ під посів соняшника. Але попри всі проблеми, вони провели посівну, і я вважаю, що це головне сьогодні».

«Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС»: кукурудзу тут люблять

На Полтавщині АгроЕкспедиція відвідала «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС», що знаходиться в селі Новий Тагамлик. Земельний банк нараховує 5 тис. га. Сівозміна виглядає так:

  • кукурудза — 1 тис. га;
  • соняшник — 1,5 тис. га;
  • озимий ріпак — 1 тис. га;
  • озима пшениця — решта. 

Для потреб власної їдальні та працівників вирощують овочі. Також розбили невеликий горіховий сад і минулого року отримали вже перший урожай горіхів.

Цього року зменшили на 300 га посіви кукурудзи на користь озимого ріпаку. Хоча, як зізнається голова наглядової ради підприємства Олександр Прокопенко, кукурудзу тут люблять, бо вона завжди була прибутковою.

Олександр Прокопенко

голова наглядової ради «Карлівського сільгосппідприємства «ЛОС»

«Кукурудза в нас завжди прибуткова, не виняток і врожай 2022 року. Ми кукурудзу любимо, відмовлятися від неї не плануємо. Маємо власні потужності зберігання, елеватор, зерносушарку, плюс посіяли минулого року кукурудзу рано і зібрали в оптимальні терміни. Збирали з вологістю зерна 20%, тому досушування не стало проблемою, хоч сушарка в нас газова».

АгроЕкспедиція Посівна. Черкащина та Вінниччина
Читати також

Олександр Прокопенко також зауважив, що в регіоні багато господарств розширили площі під соняшником, але вважає це недалекоглядним. Наприклад, «Карлівське СГП «ЛОС» ще не продало минулорічний врожай соняшнику: немає ціни та попиту. Добре, що є де зберігати врожай: підприємство має власний елеватор потужністю 45 тис. т одночасного зберігання. Зараз збільшують його потужності до 70 тис. т. Тут зберігають не лише власне зерно, а й приймають на досушування та зберігання з інших підприємств області.

Елеватор «Карлівського сільгосппідприємства «ЛОС»

Цьогорічна посівна для підприємства була важчою, ніж у 2022 році. Адже на початку повномасштабного вторгнення воно ще мало певний «запас міцності»: були обігові кошти, добрива, насіння та ЗЗР закупили заздалегідь ще у 2021 році, тож відсіятись змогли без проблем.

Олександр Прокопенко

голова наглядової ради «Карлівського сільгосппідприємства «ЛОС»

«В першу чергу морально важче працювати. Війна, хоч безпосередньо нас не торкнулася, все одно впливає на всіх. Також проблемою стала нестача робочих рук, у нас вже 15 людей з господарства мобілізували, і повістки приходять регулярно. На агробронювання подали документи, але справа затягується».

Кукурудзу тут посіяли рано: кінець березня — початок квітня. Так само рано сіяли і соняшник. Щойно припинились весняні дощі і була змога зайти з сівалками, одразу відсіялись. В такі ж терміни сіяли і минулого року, що дало змогу зібрати врожай вчасно і не залишати в полі зимуючу кукурудзу.

Олександр Прокопенко

голова наглядової ради «Карлівського сільгосппідприємства «ЛОС»

«В нас доволі специфічний клімат, хоч географічно ми відносимось до зони Лісостепу, насправді кліматичні умови вже ближче до степових. У нас постійно не вистачає вологи, особливо тоді, коли вона найбільше потрібна рослинам. Липень, серпень зазвичай взагалі опадів немає. Тому стараємось сіяти рано, щоб використати запаси вологи, що є в ґрунті з зими».

АгроЕкспедиція. Посівна. Київщина та Чернігівщина
Читати також

Як вже згадувалося, площі під ріпаком дещо збільшили. Сіють селекцію Strube, причому скоротили норму висіву до 200 тис. насінин на гектар. Минулого року з такою нормою висіву отримали врожай 3,77 т/га в заліку. Кукурудза селекції Dekalb, а соняшник Syngenta. Причому весь соняшник вирощують за технологією Clearfield. Цього року заклали полігон гібридів ріпаку Dekalb.

При цьому керівник зазначає, що хоч вартість вкладень в гектар зросла на 40-50%, економити на ТМЦ та операціях тут не збираються, адже така економія може позначитись на результатах виробництва.

У свою чергу директор Східного макрорегіону по роботі з малим та середнім бізнесом Crédit Agricole Bank Сергій Жилін, зауважив, що попри значне збільшення затрат на гектар, господарства регіону засівають всі площі і сподіваються отримати не лише гарний врожай, а й певний прибуток.

Сергій Жилін

директор Східного макрорегіону

в роботі з малим та середнім бізнесом

Crédit Agricole Bank

«Звичайно, наші аграрії потребують підтримки як від держави, так і від банків. Про Crédit Agricole Bank я можу з упевненістю сказати, що ми максимально підтримуємо всіх своїх клієнтів, з якими співпрацювали на початок повномасштабного вторгнення. Саме з господарством «ЛОС» ми, наприклад, працюємо вже 12 років, і це одне з найкращих підприємств у співробітництві, це надійний клієнт, з яким ми радо продовжуємо відносини».

«Карлівське СГП «ЛОС» має власні вагони для зберігання безводного аміаку. Тут вважають його найкращим азотним добривом. Звісно, через повномасштабне вторгнення довелося перейти на КАС та карбамід, але в майбутньому планують повернутися до цього виду добрив.

Олександр Прокопенко

голова наглядової ради «Карлівського сільгосппідприємства «ЛОС»

«В нас сівба йде з одночасним внесенням добрив, обладнання наших сівалок дає змогу одразу вносити добрива з сівбою на два рівні, на 12 і 20 см в глибину. Щоб рослина по мірі росту могла їх використовувати».

Команда АгроЕкспедиторів разом з Олександром Прокопенком

Дніпропетровська область

Аби посівна проходила безпечно, в регіоні вибухотехніки розмінували понад 2,6 тис. га полів. Всього, станом на 1 червня у Дніпропетровській області посіяно:

  • озимої пшениці — 406,4 тис. га;
  • ярої пшениці — 32,1 тис. га;
  • озимого ріпаку —125,2 тис. га;
  • ярого ячменю — 66,4 тис. га;
  • озимого ячменю — 65 тис. га;
  • соняшнику — 531,6 тис. га;
  • кукурудзи — 197,21 тис. га;
  • гороху — 15,32 тис. га.

Сергій Даденко

експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank

«В цілому по області я можу відмітити збільшення площ під соняшником, хоча й раніше його тут вирощували доволі багато. Також є тенденція переходу на широкозахватну техніку через дефіцит механізаторів».

По площам під яру пшеницю цього року Дніпропетровщина в лідерах. Також вона у трійці лідерів по площам під ячмінь та ріпак озимий, ячмінь ярий та соняшник.

Тренди посівної. Стан озимини у Дніпропетровській області

В регіоні відмічалися надмірні весняні опади, що вплинуло на терміни проведення посівної. За словами менеджера технічної підтримки клієнтів у Дніпропетровській та Харківській областях BASF Євгена Трегубенко, терміни посівної змістилися щонайменше на 2 тижні порівняно з попередніми роками. Багато хто через надмірні квітневі опади не встиг добре підготувати ґрунт під сівбу.

Євген Трегубенко

менеджер технічної підтримки клієнтів у Дніпропетровській та Харківській областях BASF

«Осінні погодні умови гарно вплинули на розвиток озимих культур в регіоні. Озима пшениця зараз перебуває на початку колосіння, подекуди у фазі прапорцевого листка. Озимий ріпак підходить до завершення цвітіння. Господарства вносять фунгіциди в Т2: на пшеницю Пріаксор® 0,3 л/га; на ріпак Альтерно® 0,5 л/га і Піктор® 0,5 л/га».

Він також додав, що ситуація в регіоні доволі непроста, особливо в південних районах, адже область прифронтова і тут майже щодня є обстріли, а деякі площі ще й досі розміновують.

Агрофірма «Колос»: рентабельні культури в пріоритеті 

На Дніпропетровщині ми відвідали агрофірму «Колос», яка працює поблизу Царичанки. Тут АгроЕкспедицію зустріли співзасновники господарства, Микола Хорольський та Петро Горбатюк. Кажуть, що «Колос» працює вже 30 років і за цей час керівники постійно нарощують та розвивають виробництво.

Починали тут зі 100 га землі, зараз вже земельний банк складає 3 тис. га. Вирощують соняшник (1 тис. га), озимий ріпак (1 тис. га) та озиму пшеницю (1 тис. га). За словами Миколи Хорольського, ріпак став єдиною рентабельною культурою минулого року, тому цього року вирішили збільшити під ним площі.

Микола Хорольський

Співвласник агропідприємства «Колос»

«До 2014 року ми ще займались цукровими буряками, але потім почалась війна і цукрові буряки стали зовсім невигідними. Цього року, окрім збільшення площ під ріпаком, нічого не змінювали, сіяли все, як заплановано. Звісно, довелося трохи економити, наприклад, по ЗЗР обирали в першу чергу генерики, якщо вони якісні, тут вже пріоритет був в ціні. Десь на 20% знизили норми внесення добрив».

Через погоду посівну в господарстві почали набагато пізніше, ніж зазвичай: якщо раніше сіяли в середині — кінці квітня, то цього року почали сівбу тільки в другій декаді травня. На момент нашого візиту  тут ще досівали соняшник. Як пояснив головний агроном «Колос» Роман Карлов, до зміщення термінів призвів надлишок вологи в ґрунті, який утворився через рясні квітневі дощі — випало 75 мм опадів. Зараз верхній шар ґрунту вже сухий через суховії, а от на глибині 5-6 см вологи вистачає.

Роман Карлов

головний агроном «Колос»

«Ми застосовуємо в себе Verti-till як основний обробіток ґрунту, також практикуємо прямий висів. Цього року частину соняшнику та ріпаку сіяли саме прямим способом. Основні добрива завжди намагаємось внести з осені, але минулого року не мали такої можливості, тому зараз вносимо під сівбу в рядки. КАС і карбамід вносимо, причому КАС вносимо інжекторним способом. На 50% скоротили внесення фосфорно-калійних добрив, приблизно на 20-30% внесення азотних. Це економічне рішення скоріше».

Соняшник вирощують за технологіями Clearfield та Clearfield Plus, оскільки в регіоні є помітні проблеми з вовчком. Агроном каже, що в господарствах, які не слідкують за проблемою вовчка, він може повністю «вбити» поле соняшнику.

АгроЕкспедиція Посівна. Миколаївщина та Одещина
Читати також

Озима пшениця на полях підприємства перебуває на початку колосіння, тут вже провели дві фунгіцидні обробки і планують третю, по колосу. Проблем зі шкідниками цього року практично немає, оскільки холодна дощова погода не сприяла їхньому розмноженню. Проте всі поля у якості профілактики обов’язково обробляються інсектицидами.

Як зауважує менеджер технічної підтримки клієнтів у Дніпропетровській та Харківській областях BASF Євген Трегубенко після таких значних для регіону опадів та за умови наростання температур можна очікувати розвитку хвороб: на пшениці септоріоз та піренофороз, на ріпаку альтернаріоз та склеротиніоз. Якщо далі ще будуть опади, є високий ризик розвитку фузаріозу колоса на пшениці. Тому він рекомендує в фазі середини цвітіння вносити Осіріс Стар в нормі 1 л/га. На ріпаку для контролю хвороб застосувати Піктор в нормі 0,5 л/га.

Агрофірма «Колос» також має власні потужності зберігання зерна — підлогові склади на 7 тис. т. Планували придбати сушарку, але ці плани довелося відкласти, оскільки ще не продали пшеницю врожаю 2022 року.

Має підприємство і власний техпарк, який повністю забезпечує його потреби.  Якомусь певному бренду перевагу не надають: техніку купують з огляду на те, як налагоджено сервіс. Як кажуть керівники підприємства: найкраща техніка та, до якої сервіс приїде в будь-який час доби. Цього року планують придбати новий обприскувач та сівалку, незважаючи на те, що з початку повномасштабного вторгнення ціни на техніку зросли на 16% у євро. Як зазначив експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank Сергій Даденко, підприємство є одним з найкращих в регіоні і навіть за його межами.

Сергій Даденко

експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank

«Ми співпрацюємо з агрофірмою «Колос» вже понад 10 років, і за цей час, можу впевнено сказати, підприємство активно розвивається. Незважаючи на те, що землі в них розташовані практично в зоні ризикованого землеробства, господарство показує одні з найкращих в Дніпропетровській області результати».

Прощаємося з Дніпропетровщиною і тримаємо курс додому. Тепер вже можна остаточно сказати — АгроЕкспедиція Посівна 2023 відбулася.

До зустрічі в полях!

Виконано за допомогоюDisqus