АгроЕкспедиція Посівна. Миколаївщина та Одещина
Джерело фото: Latifundist.com
Рухаємось на південь. Сьогодні команда АгроЕкспедиторів відвідає Миколаївщину та Одещину. Області традиційно першими розпочинали посів ярих. Та через квітневі дощі посівна змістилась подекуди на три тижні, деякі північні та західні регіони відсіялися цьогоріч раніше, ніж південь.
Одещина та Миколаївщина не мають широкого вибору культур — сіють ті, що здатні пережити посуху. А от щодо співвідношення ярих та озимих, то області підходять до вибору по-різному.
Отож у складі двох екіпажей разом із незмінними партнерами проєкту — експертами компанії ВASF та міжнародного банку Credit Agricole Bank — інспектуємо Одещину та Миколаївщину.
Миколаївська область. Посівна
Частина Миколаївщини перебувала під окупацією. Регіон звільнили ще восени, але наслідки війни досі відчуваються. 10% області досі заміновано. Деякі компанії («НІБУЛОН», ПАЕК) у буквальному сенсі розміновують поля і одразу засівають їх ярими.
В області під урожай 2023 року планується посіяти 1 млн 275 тис. га. Це лише 80% до середньорічних показників довоєнного періоду. Озимі культури становлять 555 тис. га.
Як повідомили нам у Миколаївській обласній військово-цивільній адміністрації, ярий клин очікується посіяти на площі 720,5 тис. га — це на 22% більше, ніж минулої весни:
- соняшник — 460 тис. га (+26,2% до минулого року);
- кукурудза на зерно — 85 тис. га (+3,2%);
- ярий ячмінь — 60 тис. га (+35,2%);
- овочі — 13,7 тис. га (+48,9%);
- картопля — 17 тис. га (+10,4%);.
- кормові культури — 37 тис. га.
Станом на 19 травня ярі культури посіяні на площі 434 тис. га — це трохи більше половини загальних площ. Соняшник посіяли на площі 262 тис. га (57%), а кукурудзи — 66 тис. га (78%).
Одразу помітне значне зростання площ під соняшником та ярим ячменем. Кукурудза майже незмінна. Деякі опитані нами холдинги кажуть, що в області відмовилися від кукурудзи на півдні, зокрема, «НІБУЛОН» та A.G.R. Group. А такі компанії як ПАЕК активно пішли в нішеві культури (3 тис. га під льоном та 3 тис. га під коріандром).
Тренди посівної. Стан озимини
- Передпосівна підготовка та сівба у багатьох господарствах проводились в один день.
- Багато господарств почали сіяти наприкінці квітня і змістилися на 3 тижні, що для Півдня дуже пізно.
- Пізній посів для соняшнику менш критичний, а для кукурудзи є ризики, бо раніше в цей період вона вже мала 3-4 листки і входила в засуху підготовленою. Тому якщо не буде дощів — буде важко.
- Компанії зменшують ФАО кукурудзи. Раніше сіяли кукурудзу з ФАО до 400. В останні роки перейшли на нижче ФАО — 340-360.
- Озима група в умовах Півдня перезимувала добре. Якщо попередником був ріпак або горох, то посіви в чудовому стані, а якщо — соняшник або кукурудза, то трішки гірше. Але весна все поправила. Пройшли весняні опади й пшениця розкущилася. Натомість озимий ріпак перезимував «на відмінно». Рослини нагнали вегетативну масу, гарно розкущились, що зменшило випаровування вологи з ґрунту.
- Подекуди після квітневих дощів змінився стан грунтів під зерновою групою культур. Втрата вологи спровокувала ущільнення грунту. Це може призвести зниження врожайності озимих.
«Промінь»
На підприємстві «Промінь», що знаходиться на півночі області, ми були двічі — у 2015 і 2018 роках. З того часу зембанк майже не змінився — 6,8 тис. га.
«Промінь» — найбільший виробник молока в регіоні, поголів’я — 8 тис. голів зі шлейфом. Також є потужна свиноферма на 8 тис. голів.
Рослинництво у компанії в першу чергу працює і забезпечує потреби тваринництва та є кормовиробничою базою.
«Це не завжди подобається агроному, але Олександр Миколайович завжди нагадує, що агрономічна служба в нас є обслуговуючою ланкою тваринництва».
Відповідно і зембанк орієнтований на тваринництво:
- 2,1 тис. га кукурудза на силос;
- 1,1 тис. га товарна кукурудза і 400 га кукурудза на корнаж;
- 0,2 тис. га сої;
- менше 100 га під соняшником.
З озимих в компанії — жито та пшениця, ріпак у «Промені» не сіють. Великі площі під люцерною, цього року 900 га. До слова, ми якраз потрапили на збирання люцерни. А саму посівну компанія закінчила напередодні нашого приїзду. Тривала вона з 1 і до 15 травня, хоча традиційно до 20 квітня уже мали фінішувати.
У «Промені» не економили на посівній. Велика частка затрат — добрива — у компанії відсутня, оскільки мають органіку з ферм. Її по «жижопроводу» — розгалуженій інфраструктурі трубопроводу доставляють на поля.
Регіональний представник BASF Андрій Сулима розповів, що через дощі всі польові роботи потрібно було робити в один день. В нього склалось відчуття, що цьогоріч вся Україна як південь так і захід почала сіяти одночасно.
Андрій Сулима
регіональний представник BASF
«Передпосівна підготовка та сівба проводились в один день. Ґрунт був настільки зволожений, що не можна було обробити його правильно, тому багато хто «нарвав» грудки, що вплинуло на нерівномірну схожість посівів. Початок сівби припав на початок травня, що змістило його на 2-3 тижні, від оптимальних строків сівби для півдня. Для соняшнику це не страшно, а для кукурудзи є ризики, бо раніше в цей період вона вже мала 4-5 листки і входила в засуху підготовленою. На даний момент спостерігаємо масові сходи культури від 1 до 2 листків, тому якщо не буде дощів, то подальше грунтово-повітряна засуха може призвести до значного погіршення культури».
Озимі на полях господарства вони добре перезимували. Це підтвердив, як Сергій Ясевін, так і регіональний представник BASF Андрій Сулима.
Андрій Сулима
регіональний представник BASF
«Озима група в умовах Півдня перезимувала на тверду 4. Якщо попередником був ріпак або горох, то посіви в чудовому стані, а якщо — соняшник або кукурудза, то стан трішки гірший. Але весна все поправила. Пройшли весняні опади й пшениця розкущилася. Натомість озимий ріпак перезимував «на пʼятірку». Рослини набрали потужну вегетативну масу, гарно розгілкувались, що зменшило випаровування вологи з ґрунту».
З іншого боку квітневі дощі могли вплинути на формування «ледачої» кореневої системи в озимої пшениці. Це момент, коли коренева система рослин знаходиться у верхньому шарі ґрунту, де знаходить всі необхідні елементи для росту і розвитку, але дана ситуація є вкрай небезпечною при відсутності подальших опадів, що може вплинути на врожайність — додав він.
Щодо ріпаку, то якщо не буде катаклізмів, врожаї будуть високими.
До слова, лінія фронту від «Променю» була за 60 км, а точніше до Вознесенська, де ЗСУ дали відсіч росіянам. Попри таку небезпечну близькість компанія зараз будує телятник на 1 тис. голів, корівник на 1 тис. голів та свинарник на 2 тис. голів.
Звідки такий оптимізм? Сергій каже, що це віра в ЗСУ і далекоглядність власника Олександра Остапенка. Свідченням цього є хоча б те, що компанія задовго до великої війни закупила генераторів сумарною потужністю 2 мВт.
Заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Василь Бєлозерських жартома каже, що банк працює з компанією ще з тих часів, коли та вирощувала буряки. Загалом історія співпраці — вже понад 13 років.
Василь Бєлозерських
Заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank
«Це один з найкращих представників агробізнесу в регіоні. Компанія постійно інвестує. Проєкти з розвитку молочного скотарства довготривалі, не всі банки наважуються на їх фінансування. Але цінності «Променя» і її система координат доводили ефективність, та і зараз дають віру в галузь».
«НІБУЛОН». Ніякої кукурудзи на півдні
Компанія родом з Миколаївщини, але земельний банк розташований по всій Україні.
Наразі холдинг контролює 51,0 тис га, близько 20,0 тис га на сході перебуває під тимчасовою окупацією, ще 4,5 тис га на Снігурівщині обстежується і розміновується.
Основний масив земель знаходиться в двох умовних зонах — Центрально-Західній (Хмельницька, Вінницька, Житомирська області) — це 26,7 тис та Південний (Миколаївщина, Черкащина) — 27,9 тис га, разом з землями, що розміновуються.
«Миколаївщина не дає нам дуже широкого діапазону по вибору культур — це ріпак, соняшник, пшениця та ячмінь. За сприятливих умов минулої осені в області посіяли більше ріпаку, соняшнику відповідно буде дещо менше».
Холдинг завершив посівну кампанію в усіх регіонах за три тижні. Дощі змістили старт на середину третьої декади квітня. За підсумками посіяли майже 19,5 тисяч гектарів соняшнику, 5,8 тисяч гектарів кукурудзи та близько 3,5 тисяч гектарів сої.
З незвичайного цього сезону, через підвищену кількість опадів, на Миколаївщині роботи завершили пізніше (стартували 23 квітня), ніж на Сумщині, де маємо 1,7 тис га. Чи критичний пізній посів соняшнику на півдні?
Костянтин Хмельницький
директор з агровиробництва «НІБУЛОН»
«Наразі волога є, отримуємо сходи, є певні побоювання, що рослини можуть потрапити під дію критичних температур під час цвітіння, у першій декаді липня. Це може вплинути на врожайність соняшника».З позитивного — наявність вологи в такі пізні терміни дозволяє сіяти додаткові обсяги соняшника в Снігурівському районі на землях, які щойно розмінували».
Кукурудзи по холдингу посіяли в поточному сезоні на 50% менше. Зокрема, відмовилися від посіву зернової в зонах ризикованого землеробства на Миколаївщині та півдні Черкащини.
Костянтин Хмельницький
директор з агровиробництва «НІБУЛОН»
«Економічний результат при вирощуванні кукурудзи в цьому сезоні сильно залежить від формування затрат. Великі витрати на логістику і доопрацювання товарних партій нівелюють прибутки аграріїв. Докорінно змінювати структури посівів для більшості господарств доволі важко. Зазвичай, щороку, відбуваються коригування в діапазоні 5-10% від середніх багаторічних обсягів тієї чи іншої. Структура формується на початку сезону, і не всі можуть вносити оперативні зміни в розрахунки очікуваних результатів. На відміну від більшості ми керуємо прогнозами щомісяця й велику кількість рішень приймаємо оперативніше».
В холдингу порахували, що прямі затрати на гектар по ярих культурах у середньому знаходиться в діапазоні $300-550. Найдорожча — кукурудза, разом з добривами і доробкою затрати сягають $500-550. Найдешевші озимі зернові (пшениця і ячмінь) — біля $200 на 1 га.
Основний акцент під час весняної посівної зробили на соняшнику. По Західному кластеру посіяли 8,8 тис га соняшнику, хоча, це не провідна культура в цьому регіоні. По Півдню — 10,1 тис га, ще 0,6 тис га на Сумщині.
Чи економили на добривах? По ріпаку зберегли систему живлення - це високомаржинальна культура й у поточному сезоні (N52). Зберегли також і по ячменю (N34). А от на пшениці – скоротили (N22).
На Миколаївщині робили передпосівне внесення складних добрив по соняшнику (N7P12K12), Азотні добрива по олійній ми не використовуємо.
ПАЕК — сусіди ТОВ СП «НІБУЛОН» на Миколаївщині, зокрема, в Снігурівському районі. Компанія цьогоріч пішла в нішеві культури — сіє 3 тис га коріандру та 3 тис га льону. Чи були плани сіяти культури вузького ринку збуту й у вас? Не збиралися. Якийсь час на сході та півдні працювали з сорго, але зрозуміли: якщо не вийти на 7-8 т/га, культурою немає сенсу займатися. Зараз сконцентровані на вирощуванні експортної групи культур.
На Миколаївщині озимі — в хорошу стані. Але, через квітневі дощі ґрунти дещо переущільнені і, при відсутності опадів та підвищених температурах, можуть пересохнути приводячи до пошкоджень кореневої системи культур. Це може призвести до зниження врожайності озимих.
Що стосується підходів при виборі ЗЗР, то компанія комбінує, виходячи з власного досвіду та оцінки ризиків використання окремих продуктів. Багатокомпонентні продукти купують у мультинаціональних компаній, це переважно продукти фунгіцидної групи. Однокомпонентні продукти купують і перевіреного генеричного проходження. У фізичному вираженні портфель ЗЗР на 70% складається з ЗЗР-генериків.
Одещина любить озимі
Ще у кінці лютого директорка департаменту АПК Одеської ОВА Алла Стоянова анонсувала, що в області планують засіяти 726 тис. га ярих культур:
- соняшнику — 410 тис. га;
- кукурудзи — 150 тис. га;
- ранніх зернових (яра пшениця та ячмінь) та зернобобових — 68,5 тис. га;
- картоплі та овоче-баштанних культур — 37 тис. га;
- льону олійного — 15 тис. га;
- круп’яних культур — 7,2 тис. га;
- сої — 6,5 тис. га.
У користуванні аграріїв Одещини перебувають 2,1 млн га орних земель. Тож як бачимо, основний акцент у одеських аграріїв — на озимій групі. У цьому ми, власне, і самі пересвідчимось. Департамент АПК анонсував чималі площі під соняшником, але компанії, з якими ми поспілкувалися (три компанії з зембанком від 8 тис. га), значно скоротили посіви під олійною.
Тренди посівної. Стан озимини
- Цей рік унікальний для регіону дощами у квітні. Раніше Одещина починала сіяти яру групу першою. Але опади затримали цьогорічну посівну на 2-3 тижні, відтак виникла затримка і на внесенні добрив, агрохімічних обробках.
- Посівна відбувалась в перезволожений ґрунт, бур'ян почав активно рости й довелось проводити або додаткову агрохімічну або ґрунтову обробку. Наразі соняшник у фазі перша пара, кукурудза — 2-3 листки, хоча зазвичай — 3-4 листки.
- В області багато аграріїв сіють ріпак F2.
- Фермери Одещини максимально економили на купівлі ЗЗР та добривах. Частина господарств озиму групу сіяла взагалі без добрив.
- У цьому році фермери намагались зекономити, купуючи китайські неякісні ЗЗР. Економлять значно більше, ніж попереднього року
- Фермери ще інтенсивніше намагаються обирати вологозберігаючі технології обробітку ґрунт: вертикальний обробіток, пар, культивацію, No-till.
Василь Бєлозерських
Заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank
«Класична фраза — зона ризикованого землеробства — це якраз про південь України й відповідно це край найефективніших антикризових менеджерів. Звичайно, повномасштабне вторгнення мало свій негативний вплив, але сіятися без добрив з мінімальними затратами не є новим явищем для фермерів. З іншого боку, географічна близькість до портів дозволила в минулому році отримати виробникам хоч мінімальний, але прибуток по основній культурі півдня — озимій пшениці».
Стан озимих посівів, за його словами, виглядає дуже оптимістично, що нетипово для регіону. Але водночас терміново потрібні додаткові опади.
«Агропрайм Холдинг»: фокус на озимих
«Агропрайм Холдинг» — це частина холдингу «Агрейн», що, окрім Одещини, має землі на Житомирщині, Чернігівщині, Харківщині та Черкащині. Але саме з Одещини починається історія компанії, тут знаходиться великий масив земель — біля 30 тис. га.
Землі компанії знаходяться як у засушливій Бессарабії, так і на півночі області.
Цього року холдинг в області скоротив посіви соняшнику, розповідає заступник головного агронома Тарас Корнієнко.
Загалом в регіоні зробили трипільну систему: озима пшениця, озимий ячмінь і соняшник з ріпаком.
Тарас Корнієнко
заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн»
«Тобто соняшник з ріпаком йдуть одним полем. До їх співвідношення ми підходимо таким чином: якщо не отримуємо осінньої продуктивної вологи, то поля, які планували під ріпак, відводимо під соняшник. Це хороша ротація, бо олійні і технічні культури потрапляють через два роки на одне поле. Це чудова сівозміна для цього регіону».
Минулого року посіяли 2,5 тис. га ріпаку по технології стріп-тілл. А весною «нарізали» 1,7 тис. га соняшника під стріп-тілл. Частину сіяли і по класичній технології. Але результати по стріп-тілл показали себе краще, тому прийняли рішення докупити ще агрегатів під цю технологію. З точки зору збереження вологи вона має гарні перспективи у регіоні.
Тарас розповідає, що на Бессарабії структура посівів «7-7-7»: 7 тис. га пшениці, 7 тис. ячменю та 7 тис. га під ріпаком та соняшником. Посіви соняшнику та ріпаку традиційно займають 33%.
У структурі Агрейна є також підприємство у Савранському районі, на півночі області. Там теж трипільна система, але замість ячменя сіють кукурудзу. Чому? Відповідь проста — на півночі області краща ситуація з опадами.
Ще одне господарство — в районі Одеси, в Любашівському районі. Там сівозміна як і в Савранському районі. В «Агрейні» порахували, що попри відносно невисокі врожаї кукурудзи (4-5 т/га) в цій місцевості, її вигідно вирощувати, бо збирають культуру з невисокою вологістю. Тобто не треба досушувати.
В області багато аграріїв сіють ріпак F2. В холдингу кажуть, що така тенденція дійсно є, хоча самі сіють F1. Тарас додає, що господарства, у яких є перенасичення сівозміни ріпаком, мають постійні проблеми з бур'янами. Щоб їх побороти, працюють по технології Clearfield.
Працюючи по стріп-тілл, компанія на 40% скоротила норми висіву по ріпаку.
Тарас Корнієнко
заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн»
«У нас щорічні витрати на насіння ріпаку сягали 50 євро на гектар, тепер — 30. І ще великий аргумент — дизпаливо. У порівнянні з класичною технологією економія — 30 л на 1 га».
Найбільше підприємство у структурі «Агрейн» — «Агрікор» знаходиться на Чернігівщині. Парадоксальна ситуація, але Чернігів відсіяв соняшник першим, аніж Одеса. На Бессарабії посів почався 20 квітня, а закінчили 3-4 травня.
Основну частку добрив компанія використала на Чернігівщині, Житомирщині та Черкащині. Там багато ярих, тому була можливість дочекатися падіння цін на добрива. По озимому клину на Одещині дали біля 30 кг діючої речовини азоту. Це менше від звичайної норми, адже тоді ціни на добрива були на пікові. Але цей дефіцит пізніше змогли компенсувати сипучими добривами.
Наразі озимі в чудовому стані. Щоправда через погоду є передумови для появи хвороб, тому в компанії активно проводять фунгіцидні обробки. На пшениці фіксували ржавчину, а на ячмені плямистості.
Компанія другий рік використовує протруйник по ячменю Систіва від BASF.
Тарас Корнієнко
заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн»
«Ми його інтенсивно використовуємо на всій площі ячменю. Цей продукт дозволяє стримувати весь спектр плямистостей на ячмені. Ми якраз зараз їдемо на поле подивитися ячмінь, аби прийняти рішення, вносити фунгіцид чи ні».
«Вікторія» та «Ягорлик». І знову озимі
Спілкуємося з фермером Віктором Кожухаренко. У нього на Одещині два підприємства: у Бессарабії «Вікторія» та в Окненському районі «Ягорлик», обробляють загалом 8,5 тис. га. 95% площ аграрій відвів під озиму групу: посіяв 4,2 тис. га озимої пшениці, 2,6 тис. га ріпаку, озимого ячменю — 1,4 тис. га.
Решту площ соняшником чи кукурудзою не збирався засівати. Під ярими 5% в Бессарабії засіяв льоном. Були думки посіяти і кукурудзу, але відмовились, бо боялися повторення 2020 року (сезон тотальної посухи, коли у більшості аграріїв згоріли поля — прим. ред.).
Віктор Кожухаренко
співвласник господарств «Ягорлик» та «Вікторія»
«Спочатку думали сіяти кукурудзу «по-одеськи» — з міжряддям 2,10 метри. Таким чином, можна мульчувати міжряддя, не лопається земля і не випаровується волога. За такою схемою також передбачена менша норма висіву — 27-30 тис. насінин на 1 га. Середня врожайність — 2-4 т/га. Коли більше волога — можна вийти і на 6 т».
Площі під ріпаком відчутно збільшили, в звичайні роки сіють від 0,8 до 1,6 тис. га. Але Віктор каже, що його дуже багато не посієш, бо дорогий у вирощуванні. А ще — він більш ризиковий, ніж пшениця: може не зійти, осипатися.
Чому ще пішли в ріпак — у серпні багато де в області пішов дощ, і це було стимулом сіятися. До слова, цей підхід називали і у «НІБУЛОНі».
Віктор Кожухаренко
співвласник господарств «Ягорлик» та «Вікторія»
«У нас так часто підходять: якщо у серпні-на початку вересня є дощ — сіють ріпак, нема — пшеницю. Сіяли ріпак аж до 10 жовтня. Загалом строки посіву за останні роки зміщуються на два тижні».
Ми запитали регіонального менеджера зі збуту компанії BASF в Одеській області Костянтина Куртєва, чи справді багато аграріїв в цьому сезоні роблять наголос на озиму групу. З його слів, сівозміна в регіоні дуже строката. Фермери обирали культури стихійно і до останнього не знали, що саме сіяти.
«Загалом тенденція така, що в цьому сезоні фермери Одещини максимально економили на купівлі ЗЗР. Знаю тих, хто озиму групу сіяв взагалі без добрив. Таких приблизно 40%. В них навіть було заготовлено насіння соняшнику, щоб якщо не зійде пересіяти культуру. Купівля ЗЗР відтягувалась до останнього. Також у цьому році фермери намагались зекономити, купуючи китайські неякісні ЗЗР. Економія значно більше, ніж попереднього року. І це відчувається», — зауважив представник компанії.
Експерт наголошує, що Одещина дуже специфічна: посіяти й в результаті передискувати незібраний врожай — буденна річ.
Вся причина в посушливості регіону. Тому фермери намагаються обирати вологозберігаючі технології обробітку ґрунт: вертикальний обробіток, пар, культивацію, No-till. До оранки звертаються або недосвідчені аграрії, або експериментатори.
«Цей рік унікальний для регіону дощами у квітні. Раніше Одещина починала сіяти яру групу першою. Але опади затримали цьогорічну посівну на 2-3 тижні, відтак виникла затримка і на внесенні добрив, агрохімічних обробках. Посівна відбувалась в перезволожений ґрунт, бур'ян почав активно рости й довелось проводити або додаткову агрохімічну або ґрунтову обробку. Наразі соняшник у фазі перша пара, кукурудза — 2-3 листки, хоча зазвичай — 3-4 листки», — розповів Костянтин Куртєв.
Але ще на виході з зими в Бессарабії не було вологи у метровому шарі, аграрії переживали, що до них «наближається 2020 рік».
«На деяких полях було лише 40 мм вологи у метровому шарі — це геть нічого. Боялися повторення 2020-го, бо пшениця вже почала випадати. А так — дощі врятували», — каже фермер. За квітень пройшло 100-150 мм опадів. Якщо ще пройде дощ, то врожай буде «більш-менш хороший» — по пшениці до 5 т, по ріпаку — 3,2 т.
Віктор Кожухаренко
співвласник господарств «Ягорлик» та «Вікторія»
«Ми підходимо так: сіємо озимі, які можуть використовувати зимову вологу. У нас є господарство на Житомирщині. Там немає проблем, можна посіяти сою, кукурудзу, зробити сівозміну. На Одещині ми так не можемо, нам головне використати вологу по озимих. Тож, окрім пшениці чи ячменю, треба сіяти або ріпак, або горох. Ясно, що гороху багато не посієш — можна попасти на ціни, плюс важко збирати культуру. Тому ріпак — «проміжна культура», щоб була хоч якась сівозміна і можна було боротися з бур’янами».
Що стосується обробітку, то сіють по верті-тілл, аби зберегти вологу.
Ще з АгроЕкспедиції 2015 ми пам’ятаємо одеський жарт, що на Одещині сівозміна трипільна «подсолнечник-соняшник-семечка». Віктор каже, що це далеко не так.
Віктор Кожухаренко
співвласник господарств «Ягорлик» та «Вікторія»
«Це більше про Кіровоград, можливо, північ Одещини. Там кращі грунти, є волога. Нам же треба такі культури, які зберігають вологу. Тому ми хочемо відмовлятися від соняшника. Окрім витягування вологи, він ще й найгірший попередник на Бессарабії».
За його словами, на Бессарабії соняшник зазвичай дає «більш-менш врожай» раз на 5 років, а кукурудзу — раз на 7. Кукурудза «не виходить», бо знову-таки недостатньо опадів. А якщо і працювати з нею, то треба проводити багато операцій.
Перезимували озимі непогано в Окнянському районі, бо був запас вологи. На Бесарабії ж, як писали, весняні дощі стали рятівними.
Що стосується стану озимих, то коренева система, за словами Віктора, лінива. Коли пішли дощі — різко наросла маса кореневої системи. І це може зіграти злий жарт, якщо не буде більше опадів у найближчі два тижні.
На початку війни фермер експортував зерно в Румунію. Потім, каже, що стало невигідно. Зручніше возити на Дунайські порти. У порівнянні з початком війни фрахт знизився, а трейдери зменшили апетити — за оцінками фермера, спочатку заробляли по $60 на тонні, зараз — по $15.
А ми прощаємось з Миколаївщиною та Одещиною, далі по курсу Черкащина та Вінниччина.
