Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
АгроЕкспедиція Посівна. Черкащина та Вінниччина
Джерело фото: Latifundist.com
Наш АгроЕкспедиційні екіпажі спільно з друзями-експертами з компанії ВASF та міжнародного банку Credit Agricole Bank сьогодні у гостях в черкаських та вінницьких аграріїв. Вінниччина історично в трійці лідерів по зерновому валу, а Черкащина регулярно збирала найвищі врожаї. На відміну від південних областей, тут більший діапазон вибору культур і на перший погляд веселіше з опадами. Але далеко не все так безхмарно. Хоча і хмари з дощами допомогли цьогоріч аграріям, та в областях все в останні роки частіше лютує посуха. Хто би подумав, але Черкащина в 2020 році мала чи не найменше опадів по країні (передостаннє місце — прим. ред.).
Судячи з динаміки посівів, Вінниччина з кукурудзяного поясу потроху переміщується в соняшниковий. В Черкащині структура посівів, згідно офіційних даних, мало змінилась у порівнянні з минулим роком, хоча місцеві аграрії теж кажуть про перекіс в бік олійної. Отож, як посіялись аграрії цих областей — читайте далі.
Черкащина. В променях пекучого сонця
В Черкаській області посівна зернових та зернобобових підходить до завершення. Станом на 25 травня засіяно 345,7 тис. га, зокрема:
- кукурудзи — 350,6 тис. га;
- соняшника — 236 тис. га;
- сої — 98 тис. га;
- ячменю ярого — 35,5 тис. га;
- ярої пшениці — 6 тис. га;
- гороху — 5,5 тис. га;
- цукрового буряку — 9,5 тис. га.
За інформацією Черкаської ОВА, загалом у регіоні вже завершили сівбу пшениці, ячменю і вівса. Аграрії досівають кукурудзу, просо і технічні культури. Картоплі й овочевих культур уже висадили на 68,4 тис. га.
Сергій Даденко
експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank
«Я б не сказав, що структуру посівних площ у цьому році в регіоні змінювали кардинально, але соняшнику все ж посіяли відчутно більше, ніж минулого року. На мою думку, це не зовсім виграшна стратегія, адже залишається проблема збуту і ціни. Багато господарств не змогли ще продати насіння соняшнику урожаю 2021 і 2022 років, тому з продажем можуть виникнути проблеми».
Рівень вологозабезпечення метрового шару ґрунту під всіма культурами залишається одним із найкращих за останні 7 років. Хоча Черкащина ще кілька років тому була передостанньою в списку з регіонів найменшою нормою опадів.
Читати по темі: Мокра справа: рейтинг найсухіших і найвологіших регіонів України
Тренди посівної. Стан озимини
Основними тенденціями посівної 2023 на Черкащині стали:
- З осені не засіяли всі заплановані раніше площі озимими, оскільки завадили дощі.
- Стан озимих переважно добрий або задовільний. Озимий ріпак у доброму стані, рослини вийшли із зимівлі добре розвиненими. Наразі культура перебуває у фазі цвітіння.
- Внаслідок затяжних дощів на початку весни терміни проведення посівної відтягнулися.
- Вологи в ґрунті достатньо для забезпечення дружних сходів пізніх ярих культур.
- Площі під кукурудзою в господарствах залишили майже на тому рівні, що й минулоріч. Подекуди зменшували, але незначно. Деякі господарства збільшили площі під соняшником.
За словами менеджера зі збуту BASF у Черкаській області Артема Захарченка, з осені був недосів озимої пшениці, пов'язаний в першу чергу з надмірною кількістю опадів. Навесні ті ж опади завадили вийти в поле в звичні терміни. Весна була доволі затяжна і холодна, за рахунок цього можна спостерігати погану роботу ґрунтових гербіцидів. Тому експерт вже зараз рекомендує господарствам вводити в себе по соняшнику системи Clearfield, Clearfield Plus, для того, щоб перестрахуватись від холодів та зручно вносити гербіцид. А є господарства, які перейшли на Clearfield та Clearfield Plus, працюють грунтовими гербіцидами, а потім, якщо потрібно, є варіант підшліфувати Євро-Лайтнингом та Євро-Лайтнингом Плюс.
Артем Захарченко
менеджер зі збуту у Черкаській області BASF
«Цьогоріч опадів навесні отримали багато, але вже другий рік поспіль в області суховії, які швидко пересушують 4-5 сантиметровий шар ґрунту. В зв'язку з цим грунтові гербіциди недопрацьовують, як потрібно, а терміни обробок зміщуються, хоч поки і незначно. Озимі вже зараз мають прапорцевий листок, господарства вже заходять в поля з фунгіцидом Т2. З хвороб цього року особливо проявляється борошниста роса, є септоріоз, подекуди піренофороз. Тому всі, хто хочуть отримати якісний урожай, на фунгіцидах не заощаджують».
«ЛАН»: збільшення площ під соняшником і перехід на No-till
У Черкаській області наші АгроЕкспедитори побували на підприємстві «ЛАН», яке обробляє 6,5 тис. га в тому числі 2,5 тис. га у Житомирській області. Вирощують пшеницю, ріпак, соняшник, кукурудзу на зерно і силос, сою та кормові трави.
В цьому році вполовину збільшили площі під соняшником (з 300 га до 612 га), і зменшили майже втричі під кукурудзою (з 300 га до 120 га). На момент нашого приїзду посівна на підприємстві була на фініші — залишалося засіяти останні 5% площ соєю. Як пояснив головний агроном «ЛАН» Андрій Симоненко, поле знаходиться в низині і після квітневих дощів ще не просохло.
Підприємство, щоб зекономити фінансові ресурси у такий складний час, поступово переходить на нульовий обробіток ґрунту. Та інколи погода заважає цим планам.
Андрій Симоненко
головний агроном «ЛАН»
«Наприклад, в цьому році не змогли запустити поля через інтенсивні опади у квітні (у нас випало 96-98 мм за місяць). Поле моментально висохло. Хоча попередником і була кукурудза, але волога не втрималася у верхньому шарі ґрунту, все взялося суцільним коржом. Довелося поле передисковувати. З досвіду скажу, що найкраще в нульову обробку заходити через ріпак або пшеницю. Вони гарно структурують ґрунт, а остання ще й вкриває поле соломою. Нещодавно сіяли соняшник по ріпаку і кукурудзі — то взагалі пісня!».
Озима пшениця на полях «ЛАН» через пізню сівбу (29 вересня-10 жовтня) важко перезимувала. Та, що посіяна раніше, встигла розкущитися, решта увійшла у фазу 2-3 листки. Та пересівати не довелося. Тут обирають зарубіжні сорти пшениці, оскільки вони найбільше підходять для цієї зони. Сіяли сорти вітчизняної селекції, але урожайність отримали 7 т/га, найбільше 8,8 т/га у вологий рік. Пробували сіяти сорт Сагайдак полтавської селекції. Але поки що зарубіжні сорти виграють по врожайності і краще реагують на добрива.
Щодо хвороб, то Микита Яременко розповів, що в цьому році, через затяжні опади, в регіоні можливе поширення борошнистої роси, септоріозу та піренофорозу на озимій пшениці, сітчастої плямистості на озимому ячменю та фомозу зі склеротиніозом на озимому ріпаку. Для контролю плямистостей на пшениці та ячмені найдієвішими будуть препарати Пріаксор та Адексар Плюс, які мають надпотужну діючу речовину Ксеміум у своєму складі.
Микита Яременко
менеджер зі збуту BASF у Черкаській області
«Бачу, що ріпак залишається стратегічною культурою для багатьох господарств на ряду з соняшником, а площі під кукурудзою дещо зменшуються. Тому на Черкащині важливо застосовувати препарат Піктор, складники якого потужно працюють проти склеротиніозу. Єдине, що для отримання максимальної ефективності від препарату потрібен висококліренсний обприскувач, щоб зайти в необхідну фазу по ріпаку та по соняшнику».
В минулому році найрентабельнішою культурою на підприємстві «ЛАН» була кукурудза. Середня врожайність — 9 т/га у сухому заліку. До повномасштабного вторгнення цю позицію займав ріпак — 3,8 т/га.
Цікаво було дізнатися, чому саме кукурудза минулого року спрацювала у плюс. Як пояснює керівник підприємства Віталій Перканюк, кукурудзу з полів завозили із вологістю 22%. Сушили на власних потужностях. За його словами, мають зерносушарку, яку перевели на альтернативне паливо — дрова. Таким чином на власних потужностях змогли просушити 4 тис. т зерна кукурудзи, та ще 100 т сої та сорго. Сушіння 1 тонно-відсотка обійшлося в середньому у 70 грн. В той час, коли на елеваторах брали 180 грн за 1 тонно-відсоток. Плюс прийомка і очистка, то разом виходило 212-215 грн. От і вийшло так, що рентабельність по кукурудзі була значно кращою, ніж по соняшнику.
Все зерно минулого врожаю підприємство вже відправило на експорт. До речі, від вирощування сорго в цьому році відмовилися, бо є проблеми з його збутом. За словами головного агронома, минулого року, який був не надто вологий, посіяли сорго на одному полі з кукурудзою. То кукурудза дала 10,7 т/га, а сорго — 7 т/га. Сенс тоді вирощувати? Така сама врожайність була по сорго і у 2021 році — 7,7 т/га. Плюс воно завжди йде сире. Це один із факторів, чому його не хочуть брати. А от сорго силосне цікаво вирощувати — майже 80 т/га зеленої маси збирали.
Крім рослинництва, «ЛАН» також займається тваринництвом: а саме птахівництвом (має два пташника), та ВРХ. У господарстві налічується 500 дійних голів ВРХ, та близько 1,2 тис телиць-нетелів. Виробляють молоко екстра-ґатунку, яке реалізують компанії «Волошкове поле».
«Перемога»: як чергування сівозміни сприяє підвищенню врожайності
Вирощують ВРХ і на підприємстві «Перемога» у Золотоніському районі Черкаської області. Мають два тваринницькі комплекси на 2,4 тис. голів.
З них 800 голів дійного стада. Решта — молодняк та бички (їх вирощують до 450-500 кг і здають на м’ясокомбінат). Молоко екстра-ґатунку реалізовують компаніям Danonе, «Сладосвіт» та «Сиророб» у Шполянському районі. Планують в цьому році отримати статус племінного господарства. Також у планах побудова другої черги тваринницького комплексу і розширення дійного стада до 1,5 тис. голів.
Отож, рослинництво на підприємстві «Перемога» більше орієнтоване на потреби тваринництва. Земельний банк складає 2 тис. га. У липні, коли завершиться поглинання ще одного господарства, земельний банк збільшиться ще на 800 га. Сівозміна виглядає так:
- 300 га соняшнику;
- 250 га озимої пшениці;
- 100 га озимого ріпаку;
- 400 га зернової кукурудзи;
- 540 га силосної кукурудзи;
- по 50 га ярого ячменю та гороху;
- 100 га жита на зелений корм (вже зібрали і на цій площі посіяли просо);
- 220 га люцерни.
Також засіяли 90 га озимим тритикале на зелений корм. Після збору половину поля засіють гречкою, а половину соєю. Директор підприємства Дмитро Соломаха зазначив, що завдяки збереженню такої сівозміни мають високі показники врожайності по основним культурам. Наприклад, кожне поле по три роки «відпочиває» під люцерною. Соняшник на поле повертають тільки раз на 7-8 років, то і мають врожайність 3,5-4 т/га.
За словами головного агронома Валерія Яшника, основною проблемою цьогорічної весняної посівної була погода.
Валерій Яшник
головний агроном підприємства «Перемога»
«Взагалі такої вологої осені і весни не було вже в нашій зоні, мабуть, років 40. У нас волога замкнулася. Такого за останні 10 років не пам’ятаю, щоб ґрунтова волога і поверхнева волога зімкнулися. В нас калюжі стояли на полі, не було куди воді стікати. Зараз вже підсушило, звісно, опадів досить давно немає, але будемо сподіватися на краще».
Він показав нам деякі поля. На одному з них посіяний горох, він вже змикає рядки, рослини здорові та добре розвинені. На наступному полі посіяний соняшник. Сііяли рано, 10 квітня, тому зараз вже рослини мають 3-тю пару справжніх листків. Тут вносили 80 кг/га органічних добрив (з власної ферми) під основний обробіток та по 100 кг азоту в діючій речовині в рядок.
Продає підприємство тільки кукурудзу та соняшник. Третина всього врожаю йде на потреби тваринництва. Мають підлогові склади на 4,5 тис. т одночасного зберігання та зерносушарку, яка працює на природному газу.
«Кліщинське». Сівозміну не міняли, але дали менше добрив
Ще одне підприємство, яке ми відвідали у Черкаській області — «Кліщинське», знаходиться у живописному куточку — поряд з Сулинським ландшафтним заказником. В обробітку 1,4 тис. га. Вирощують пшеницю, соняшник, кукурудзу на зерно та силос. Понад 70% зернових йдуть на потреби тваринництва. Мають 1,2 тис. голів ВРХ, з яких 480 — дійне стадо. Молоко екстра-ґатунку здають на підприємство «Галичина».
Як зауважив експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank Сергій Даденко, це одне з топових господарств в Черкаській області.
Сергій Даденко
експерт департаменту підтримки агробізнесу в Полтавській області Crédit Agricole Bank
«Тут завжди використовують найкращі витратні матеріали, застосовують інтенсивну технологію. Щороку намагаються розвиватися, і в тваринництві, і в рослинництві. Ми співпрацюємо вже близько 10 років, тому добре знаємо «Кліщинське». Сюди приїздиш і одразу можеш зрозуміти, яка картина буде приблизно по регіону. Якщо тут не вродило, то, скоріше за все, і в інших господарствах така ж картина буде. Це господарство як лакмусовий папірець для регіону».
За словами засновника підприємства «Кліщинське» В’ячеслава Джулая, в цьому році сівозміну не міняли, але довелося на 10-20% скоротити використання добрив.
В’ячеслав Джулай
засновник підприємства «Кліщинське»
«Ми кожного року робимо аналіз ґрунту і вже по його результатам бачимо, де можемо скоротити внесення. Оскільки маємо тваринництво, то вносимо на поля свій компост. За 16 років роботи вміст гумусу виріс більш ніж на 1,5%. Сівозміну не порушуємо».
Мають також ділянку 62 га під зрошенням. В перспективі під зрошення можуть відвести до 900 га. В’ячеслав Джулай зізнається, що він охоче б розвивав цей напрямок, якщо б дозволили приватизувати землю. За його словами, тільки на відновлення і запуск насосної станції потрібно вкласти понад $700 тис. Тож і хочеться впевненості, що ці кошти підприємство витратило недарма. Хоча в цьому році поки всі інвестиційні плани поставили на паузу.
Щодо витрат на цьогорічну посівну, то вони виросли на 30-40%, говорить В’ячеслав Джулай. Підприємство має власні потужності для зберігання зерна та зерносушарку, яка працює на дровах. Зерно врожаю 2021 та 2022 рр. вже реалізували.
Вінниччина. Кукурудзяний чи соняшниковий пояс?
Вінниччина — область, що традиційно була в трійці лідерів за обсягами зернового валу. Регіон також був основою «кукурудзяного поясу України». Але 2023 рік принципово змінив ситуацію, адже відбувся певний перекіс в бік соняшнику. Якщо у 2021 році вінницькі аграрії посіяли 426 тис. га кукурудзи, то зараз ця цифра може бути на третину меншою.
Натомість за площами посіву соняшнику область входить в число лідерів. Наразі під олійною посіяно 311 тис. га, хоча насіннєві компанії вважають, що цифра може сягнути півмільйона га.
Отож, станом на 18 травня аграрії посіяли:
- кукурудзи — 241 тис. га;
- соняшнику — 311 тис. га;
- сої — 117 тис. га;
- цукрового буряку — 52 тис. га;
- ячменю — 60,5 тис. га;
- пшениці — 14,1 тис. га;
- гороху — 5,2 тис. га;
- гречки — 4,4 тис. га
Область є також лідером за площами під буряком. Для порівняння — Хмельниччина, яка йде другою у цьому списку, посіяла вдвічі менше земель під цією культурою.
Тренди посівної. Стан озимини
Частина холдингів на Вінниччині майже відмовилась від кукурудзи («Кусто Агро» посіяли лише 300 га кукурудзи) або суттєво скоротили (МХП — на третину). Натомість деякі компанії, наростивши минулого року посіви соняшнику, цьогоріч скорочують площі під олійною, аби витримати сівозміну («ТАС Агро»).
- Деякі аграрії суттєво збільшили посіви сої. «Кусто Агро» під неї відвели майже половину зембанку — 10,9 тис. га з загальних 24 тис. га на Вінниччині та Житомирщині.
- Багато аграріїв віддають перевагу гібридам з меншим ФАО, щоб кукурудза встигла запилитися до піку температур. Частина компаній зменшила норму висіву («Ольгопіль» скоротили до 75–70 тис. насінин/га).
- В області все частіше фіксують діабротику.
- На Вінничині фіксують ураження озимих культур борошнистою росою та кореневими гнилями, ринхоспоріозом та іншими плямистостями (Держпродспоживслужба).
«Федорівське»: Треба щось міняти
Рухаємось Вінничиною. Перше підприємство на нашому маршруті — «Федорівське». Очолює компанію Сергій Токан. В обробітку має 1,1 тис. га землі, з яких 100 га старі сади, які зараз викорчовують, а 130 га — яблуня, груша, слива, черешня, абрикоса, 900 га — для рослинництва.
Сергій нарікає, що буквально за три роки клімат в регіоні змінився, засуха впливає на вибір культур. В господарстві вирощують кукурудзу (40%), соняшник (15-20%), озимий ріпак (15%) та пшеницю (15%). Вибір культур і співвідношення площ з минулого року не змінились, але додатково заклали кілька ділянок під насіння сої та кукурудзи. Через проблеми з експортом керівник господарства не виключає, що наступного року будуть міняти.
На половині оброблюваних площ планують встановити зрошувальне обладнання. Воно запрацює вже цього року на невеликій ділянці. Там посіють сою.
Посівна в господарстві розпочалась з запізненням на два тижні. Розпочали сіяти 22 квітня, хоча зазвичай — 8-10 квітня. Поспішали з висівом, тому проводили його в фізіологічно неготовий, перезволожений ґрунт. За словами Сергія Токана, цьогоріч з реалізацією, напевне, будуть проблеми, то на наступний рік можливо будемо щось міняти. Бо через посуху торік кукурудза і пшениця вийшли в «мінус». Соняшник — в нуль. Єдине, на чому заробили — ріпак.
В господарстві сою не вирощували три роки, а в цьому сезоні повернулись знову. Все знову ж повʼязано з погодними умовами.
«Соя приносила нам врожайність в понад 4 т/га. Ми збільшили у 2 рази її площу, але той рік вологи не було, то зібрали в межах 1,5 т/га. Відмовились від сої. Чому в цьому році повернулись? Бо була ділянка, де треба було сіяти пізніше, тому вирішили спробувати».
Озима група увійшла в зиму ослабленою, але весною завдяки опадам вегетація рослин продовжилась і вони добрали, як у корені, так і наземній частині. Щодо добрив, то вносили все по плану, щоправду норму внесення зменшили. Наприклад під озиму групу весняне внесення зменшили норму азоту в 2 рази. А от на внесенні агрохімії не економлять, оскільки на думку агронома господарства «пропустивши певний етап, можна втратити значно більше, аніж гроші».
Господарство має великі плани щодо переробки продукції садівництва. Зокрема, планують купити сортувальну лінію, але її окупність досить довга — до 10 років. Також директор підприємства вбачає майбутнє українського фермерства в кооперації.
Сергій розповідає, що розглядав варіант посіяти овочеву групу — кабачки, солодку кукурудзу, цибулю і моркву. Мотивація зрозуміла — на тлі тимчасової окупації південних областей овочева пропозиція скоротилась. Заповнювати нішу почали центральні та західні області. Але у «Федорівському» не встигли по строках посіятися. Десь і терміни збору овочів не підійшли, бо співпадають з яблуками. «А ще у нас не дуже сприятливі грунти для овочів і слабо розвинена інфраструктура для цієї групи — вона вся на півдні», — додає він.
Заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Василь Бєлозерських зауважив, що останній рік показав, ставка винятково на рослинництво далеко не завжди працює.
Василь Бєлозерських
Заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank
«Вінничина — це край садів, тож багато компаній поруч з рослинництвом займаються і цим напрямком. Виручка з одного гектара у цій ніші в десятки разів вища. Так, у ній чимало викликів, але і не менше можливостей. Окрім цього, на садах задіяно багато людей. Для нас це важливий аргумент, адже це забезпечує сталість компанії, громади та регіону».
У свою чергу менеджер з технічної підтримки напряму спецкультур BASF Ольга Шарапанюк розповідає, що аграрії Західного та Центрального регіонів України, дійсно, масово пішли в овочі. Але багато хто за відсутності досвіду не отримав бажаний результат.
«Цибуля, морква, картопля, буряк — для багатьох аграріїв це нові культури. У кожній з них треба добре розбиратися. Тому не всі отримали позитивний досвід вирощування борщового набору в сезоні 2022 — розказує вона.
Експертка продовжує, що чи не головне в овочах — це наявність поливу. Далеко не кожен може його забезпечити.
«Але я знаю господарства, які маючи сади, вирішили спробувати вирощувати овочі. Використовували полив переважно для саду, але частково і на овочі. Та побачивши в кінці сезону дохід від овочів, цього року створили під них окремі мережі поливних систем. Це суттєво підвищить якість та врожайність овочевих», — каже Ольга Шарапанюк.
Окремим викликом для новачків став захист овочевих культур, що є досить складним. Компанія BASF у своєму портфоліо має перелік препаратів саме для захисту овочевих: Стомп 330, Стомп Аква, Бутізан 400, Фронтьєр Оптіма, Акробат МЦ, Кабріо Дуо, Орвего, Серкадіс Плюс, Сігнум, Регент.
«Ольга»: награлися соняшником
Наступне підприємство на нашому маршруті — «Ольга», де, незважаючи на тенденції галузі, збільшили площі під кукурудзою.
Площа оброблюваних земель — 2 тис. га. В господарстві до рослинництва ставляться дуже технологічно та обирають інтенсивний метод господарювання.
При виборі культур не женуться за «модними трендами» чи «популярними культурами». У цьому році сіяли озимий ячмінь та пшеницю, а з ярої групи — кукурудзу та сою.
Пріоритетна культура для господарства — це кукурудза. Її сіють з року в рік і отримують врожайність в залежності від сезону до 14 т/га.
В минулому році господарство вирішило зменшити її кількість до 800 га, посіявши соняшник. Але експеримент не вдався: в серпні 10 днів дощило, хоча і технології дотримались, але 30% було вражено хворобами.
Тому не дивлячись на невирішеність питання з експортом цього року, кукурудзу збільшили до 1,2 тис. га.
Розширили площі пшениці до 200 га зі 100 га в сезоні 2022. Щодо економії, то в господарстві дотримуються принципу, що на технології економити не можна.
«На чому я можу економити? Дам неякісне насіння чи добрива, отримаю меншу врожайність. То хіба я виграю? Зарплати людям хіба можна зменшувати в такий час?».
Тобто фермер звик аналізувати та продумувати свою модель господарювання кілька кроків вперед. Як він сам зазначає: «все криється в деталях».
Андрій Ковальчук
директор з виробництва підприємства «Ольга»
«За нашим досвідом кукурудза є кращим попередником для сої, ніж пшениця. Під кукурудзу ми даємо підвищені норми азотних добрив. Якщо це карбамід, то — 0,3 т, якщо складнозмішані добрива, то 0,2 т під основний обробіток та 0,1 т якісного добрива при посіві. Але останні 2 роки під основний обробіток, не даємо нічого. В нашій зоні недостатня кількість опадів, кукурудза не завжди забирає всі ці добрива. Тому, коли після такого внесення ми сіємо сою, то вона чудово себе почуває».
За таких умов, він вірить, що можна вирощувати сою без азоту. Іншим аграріям такої рекомендації він не дає, бо треба бути впевненим у тому, що попередньо азоту в ґрунті багато, є насичення калієм. Та і взагалі розуміти структуру ґрунту.
Переходимо до озимих. Андрій Ковальчук розповів, що ячмінь перезимував чудово: відмінно розкущився і вже викидає колос. Для озимої пшениці ситуація склалась гірше: весною почалось активне кущення, але у 32-33 фазі почались дощі, на які вона погано відреагувала. Місцями верхній листочок почав жовтіти. Фермери злякались пожовтіння, думали, що це перенофора чи септорія. А це просто була реакція сортів на тривалий холод. Тривале похолодання і забиті ґрунти можуть трішки зменшити потенціал озимої пшениці в регіоні.
І насамкінець Андрій дав пораду: не орієнтуйтесь на одну культуру, а дивіться комплексно на ефективність всіх культур.
Дякуємо Вінниччині та Черкащині, далі за маршрутом — Тернопільська, Львівська та Волинська області.
