АгроЕкспедиція. Посівна. Київщина та Чернігівщина
Джерело фото: Latifundist.com
АгроЕкспедиція повернулася! Два роки ми проводили її в онлайн-форматі через епідемію Сovid-19. В минулому році через повномасштабне вторгнення поставили проєкт на паузу. А цього року вирішили: коли, як не зараз? Тим більше, що аграрії запрошували в гості показати, як долають труднощі воєнного часу.
Відкрили сезон АгроЕкспедицій з Посівної 2023. Отож у складі двох екіпажей разом із незмінними партнерами проєкту — експертами компанії ВASF та міжнародного банку Credit Agricole Bank — стартуємо з Київської та Чернігівської областей.
Київщина. Посівна
Отже, станом на 18 травня Київщина посіяла 613 тис. га ярих культур (включаючи зернові, зернобобові, технічні), зокрема:
- кукурудзи — 229 тис. га;
- соняшнику — 178,8 тис. га;
- сої — 131 тис. га;
- ячменю — 26,9 тис. га;
- пшениці — 27 тис. га;
- цукрового буряку — 15 тис. га;
- вівса — 5,6 тис. га;
- гороху — 5 тис. га.
В Київській обласній військовій адміністрації ще на старті посівної заявили, що здебільшого посівні площі ярих зернових та зернобобових культур — пшениці, ячменю, вівса, гороху, гречки, проса — залишаться на рівні 2022 року.
«Виняток — кукурудза на зерно. ЇЇ заплановано посіяти на 19,5 тис. га менше, ніж минулого року», — повідомляли в адміністрації.
Що стосується соняшнику, то у 2022 році на Київщині посіяли 198,3 тис. га. Зважаючи на те, що посівна на фініші — навряд чи побачимо по області збільшення посівів олійної. Такі компанії, як «ТАС Агро» та «Агро-Регіон», після минулорічного збільшення посівів соняшнику, цьогоріч його скорочують.
Тренди посівної. Стан озимини
- На Півночі України квітневих дощів повинно вистачити для отримання дружніх сходів кукурудзи та соняшнику. Зокрема, це стосується соняшнику — необхідні запаси ґрунтової вологи дозволять отримати врожай навіть за відсутності дощів.
- Стан озимих буде залежати від погодних умов у червні. Якщо не буде дощів, то ріпак не наллється і аграрії не отримають ті показники, на які розраховують. Якщо червень буде дощовий, то показники можуть бути за 5 т/га, бо потенціал для цього є.
- У 70% господарств на Київщині пшениця слабка. Через надлишок опадів восени були кореневі гнилі. Зараз на окремих посівах вже є борошниста роса та септоріози.
- Найчастіше попередником для озимих в регіоні є соняшник та соя, через осінні дощі господарства не встигли підготувати ґрунт до посіву. Тому якщо на сьогоднішню дату повинен бути вже прапорцевий листок — його немає.
- Є загроза діабротики по кукурудзі, її все частіше фіксують в області. Шкідник зимує в рослинних рештках, оскільки сильних морозів не фіксувалося взимку, то ймовірність його появи зростає. Особливо це загрожує господарствам, які не використовували інсектициди.
- Через високі затрати на сушіння зерна аграрії скорочували ФАО при виборі гібридів кукурудзи.
- Багато підприємств переглянули карти живлення та скоротили норми внесення азотних добрив. Деякі, так як «АПК Насташка», вперше використовували рідкі добрива.
ТАС Агро Центр
Перші у нашому маршруті — «ТАС Агро Центр». Кластер має 14 тис. га, що знаходяться по обидва береги річки Рось. Кукурудза у сівозміні займає біля 30% площ, соняшник та пшениця — по 20%, соя — 14,5% і ріпак — 8,4%. Ще біля 5% площ відведено під кормові культури. Так, ви все правильно зрозуміли, компанія не відмовлялася від кукурудзи, а навіть збільшила її площі. Ключовим аргументом на користь кукурудзи була сівозміна, адже минулого року довелося засіяти 30% земель соняшником.
«Ми повернулись до сівозміни, бо один раз ви можете отримати прибуток, а наступного разу «попасти», — розповідає заступник директора з виробництва «ТАС Агро Центр» Валентин Дем’яненко.
Дещо довелося змінити цього року підходи до вирощування кукурудзи, зокрема, перейти на гібриди з нижчим ФАО — у середньому обирають 220. У своїх господарствах на півночі навіть експериментують з ФАО 160-180. Причини всім зрозумілі — затрати на сушіння.
Валентин Дем’яненко говорить, що посівна в компанії завершена на 98%. Лишилось посіяти менше 1 тис. га кукурудзи та сої з загальних 51 тис. га, які компанія відвела під ярі культури.
За словами менеджера по роботі з агрохолдингами ВASF Олександра Бєліка, в сезон-2023 по вологозабезпеченню більшість господарств Центру, зокрема Черкаська, Вінницька і Київська області зайшли в кращих умовах, ніж роком раніше.
«Озимі мають непоганий стан. Озимий клин в регіоні збільшили. Далі їх стан буде залежати від погодних умов у літні (червень-липень) місяці. Якщо не буде дощів, то ріпак не наллється і аграрії не отримають ті показники, на які розраховують. Якщо червень буде дощовий, то показники можуть бути за 5 т/га, бо потенціал для цього є. Щодо соняшнику, то необхідні запаси ґрунтової вологи дозволять отримати врожай навіть за відсутності дощів», — розповів експерт.
АПК Насташка
Наступна зупинка у Київській області — підприємство «АПК Насташка», яке має в обробітку 2,8 тис. га. Воно засноване у 2004 році і крім рослинництва займається ще тваринництвом. Зокрема, має свиноферму на 33 тис. свиней і комбікормовий завод.
Як розповів головний агроном «АПК Насташка» Іван Малий, під зернові цього року відвели більше ніж 40% площі, зокрема, під кукурудзу 30%. По олійним 10% займає ріпак і 10% соняшник, ще 5% — соя. Вперше компанія посіяла жито на площі 146 га.
«Це потреба тваринників. Також жито буде поповнювати ту частку озимої пшениці, які компанія видаватиме пайовикам. Від тваринників отримали запит і на кременисту кукурудзу. Але через те, що в цьому сезоні було важко знайти гібриди (вони менш врожайні за зубовидні, тому насіннєві компанії потроху їх виводять з портфоліо), відклали це питання до наступного року. Вирощували і сорго, та поки відмовилися від цієї культури через проблеми зі збутом», — розповідає Іван Малий.
Заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Василь Бєлозерських зауважив, що з проблемами з експортом, тваринництво стало більш прибутковим і є ефективнішим в сьогоднішніх реаліях.
«Якщо говорити про оптимальну бізнес-модель, то бажане співвідношення між тваринництвом та рослинництвом повинно бути 30:70 або 50:50. Тому що не завжди буде так погано в напрямку рослинництва і не завжди буде все так ідеально в галузі свинарства», — зазначив він.
За словами директора «АПК Насташка» Руслана Зелінського, у минулому році в сівозміні переважала соя, бо через повномасштабне вторгнення постачальники гібридів кукурудзи не змогли вчасно доставити у регіон насіння. Були навіть думки залишити землі під паром. Але маючи в наявності власне насіння сої, вирішили провести посівну. У цьому році зуміли вийти на свою традиційну структуру посівів.
Високомаржинальні культури господарство продає, як-от ріпак, соняшник та частково сою. Решту зерна використовують для виробництва кормів на власному комбікормовому заводі.
По пшениці компанія працює з Limagrain, RAGT Semences, DSV. Щодо кукурудзи, то це гібриди RAGT Semences, «КВС-УКРАЇНА», Corteva, Lidea, Syngenta та інші. В «АПК Насташка» теж знижують ФАО і перейшли на 240-250, бо витрати на сушіння не покривають прибутку від врожайності.
Чи не було проблем із купівлею насіння соняшника? Не було, але з'явилися питання до його якості. Оскільки строки посіву піджимали, то вже не було часу робити повернення.
До посівної в господарстві готуються ще з листопада, тому проблем із забезпеченістю насінням, ЗЗР та добривами не було. Вперше в сезоні використовували рідкі добрива, під які спеціально переобладнали сівалки.
«Цього року провели аналіз ґрунту та переглянули карти живлення. Після консультацій з агрохіміками відмовилися від внесення безводного аміаку та аміачної води на кукурудзі. Минулого року на полях з цими добривами, де бракувало вологи, кукурудза підгоріла через надлишок азоту. В цьому сезоні не стали ризикувати. Частково внесли азотну групу добрив разом з сіркою. Якщо буде можливість, то ще підживимо культуру КАСом», — розповідає Руслан Зелінський.
Строки посіву у господарстві посунулись на два тижні. Якщо стандартно починали посів з 6 квітня, то в цьому році з 18 квітня. Але в терміни вклалися, завдяки гарно спрацьованій роботі інженерно-технічної та агрономічної служб.
Щодо стану озимих, то є проблеми з розвитком кореневої системи. Руслан Зелінський пояснює, що на своєму досвіді вперше бачить, щоб коренева система озимих розвивалася так, як в цьому сезоні.
«Я спілкуюся з аграріями з інших господарств, то вони кажуть, що по пшениці можуть більше потерпати ті, хто користується технологією No-Till. Бо слабше прогрівання ґрунту і слабша аерація. Пройшли дощі, ґрунт замісило. То зараз коренева система відростає із запізненням. Немає такого, щоб у когось озимі були у фазі прапорцевого листка. У нас на одному полі тільки викинуло»,— зауважує Руслан Зелінський.
За словами регіонального менеджера BASF в Київській області Владислава Коваля, у цьому році погода не сприяла розвитку озимих в регіоні. Плюс потрібно враховувати, що найчастіше попередником є соняшник та соя, через осінні дощі господарства не встигли підготувати ґрунт до посіву. Тому якщо на сьогоднішню дату повинен бути вже прапорцевий листок — його немає.
«По ріпаку через погодні умови у регіоні змістилися строки внесення фунгіцидів. Якщо на цю пору робили 3-4 фунгіцидних внесення, то вийшло максимум 3 зробити. А зараз період цвітіння, то активно роблять інсектицидну і фунгіцидну обробку. Але ж знову, температура +27, фунгіцид не внесеш. То стараються робити ввечері, щоб бджола не літала»,— розповідає Владислав Коваль.
Саланг Агро
Наступна зупинка АгроЕкспедиції — Переяслав-Хмельницький районі на Київщині. Тут з 1992 року працює господарство «Саланг Агро», яке обробляє 3,8 тис. га землі та має два борошномельних комплекси, на яких виробляє борошно та крупи.
За словами головного агронома «Саланг Агро» Василя Литвишко, через затяжну та холодну весну посівна кампанія ярих культур затягнулася. Але як тільки погода дозволила вийти в поле, то оперативно відсіялися. Всі польові роботи закінчили тиждень тому (станом на 19 травня).
Господарство щорічно сіє по 400 га ярого гороху та ріпаку. Площу під ріпаком зменшили до 211 га. Близько 900 га відвели під озиму пшеницю, по 500 га — під сою та кукурудзу і у межах 900 га посіяли соняшник.
Як і у попередніх підприємствах, тут площу під кукурудзою не зменшували. Василь Литвишко зауважує, що у порівнянні з минулим роком навіть збільшили на 200 га. Працюють з гібридами Monsanto з ФАО від 250 і до 360, які мають гарну вологовіддачу.
А от на питання щодо врожайності, головний агроном посміхається і каже, що для нього і керівництва прийнятним для озимого гороху є показник не менше 4 т/га, по ріпаку — 3,8 т/га, по кукурудзі 9 т/га і по пшениці 6 т/га.
Їдемо у поле з ярим горохом. Його Василь Литвишко любить найбільше. Культура забарвлює сівозміну і залишає в ґрунті азот. А ще він жартує, що скоро її занесуть до «Червоної книги», адже мало хто хоче її зараз вирощувати. У Київській області її вирощують тільки «Саланг Агро» та ще одне підприємство.
«Може здатися, що ярий горох зовсім не рентабельна культура. Так, вона не рахується по економіці з соняшником чи ріпаком. Але, як говорять німці, і чомусь я їм довіряю — попередник горох — це плюс 1,5 т прибавки до врожаю пшениці на наступний рік. Тому якщо враховувати цей фактор, то з економікою все добре», — зауважує Василь Литвишко.
П’ять років тому господарство отримало рекордний врожай гороху — 5,1 т/га. В середньому врожайність у межах 3,0-3,7 т/га. Минулий рік дещо відрізнявся — всього зібрали 2,6 т/га. Від чого залежить врожайність ярого гороху? Агроном говорить, що з його досвіду: чим раніше зайдеш у поле, тим і врожайність буде вищою. В цьому році «Саланг Агро» встигло посіяти горох ще до затяжних дощів, то і очкує досить непогану врожайність.
«Наголошую, що повинен бути надранній посів. При сучасній техніці, це можна зробити, яка б посуха не була. Але у нас були випадки, коли -8-10°С заморожували горох і ми отримували врожайність 3,7 т/га», — говорить агроном.
Сіють сорти Мадонна і Саламанка німецького виробника. ЗЗР для гороху використовують тільки компанії BASF — Базагран (в цьому році) і Корум (минулого року).
Василь Литвишко надає перевагу саме ярому гороху. Щодо озимого гороху, то він краще себе почуває на Півдні України. У Київській області є великий ризик, що він погано перезимує, бо любить більш м’які зимі.
Озимі у господарстві «Саланг Агро» тільки почали виходити зі стресових умов. Регіональний представник BASF по Київській області Дмитро Петришин теж про це говорить: у 70% господарств пшениця слабка. Через надлишок опадів восени були кореневі гнилі. Зараз на окремих посівах вже є борошниста роса та септоріози.
Ярі зернові господарства регіону сіяли у середині квітня. По кукурудзі ще понад 50% аграріїв продовжують сіяться. Ще тільки на старті посів сої (станом на 16 травня). Всі очікували здешевлення цін на добрива, бо мали обмежені фінанси. А потім чекали, коли їм доставлять продукти. Не сприяла посівній і погода.
«За весну на Київщині випало від 80 до 110 мм опадів. Якщо зараз зайти у поле, то на глибині до 5 см вологи вже немає. Тобто запаси ґрунтові є, але як для сходів дуже мало опадів. Це вплине на роботу ЗЗР, особливо ґрунтових. При відсутності вологозабезпечення їх ефективність впаде до 30-40%», — говорить Дмитро Петришин.
У «Саланг Агро» зараз працюють по озимій пшениці препаратом Рекс, а по фланговому листу — Пріаксором. Залишилось провести один обробіток по ріпаку — Піктором. Близько 50% ЗЗР представлені продуктами BASF.
По іншим культурам спостерігають за розвитком. Агроном також зауважив, що в регіоні вже зустрічається в незначній кількості вовчок соняшника.
Господарство максимально підтримує ЗСУ — на це виділяє кошти, провізію, транспорт. Підтримати військових аграріїв, які наразі боронять Україну, можете і ви. Підтримуйте ініціативу ГеройCar. Зараз спільно з «Фондом Руслана Шостака» ми збираємо кошти на пікап для Кирила Бондаренка.
Чернігівська область. Посівна
Аграрії області засіяли ярими культурами 697 тисяч гектарів полів, це 86% від запланованого, тож проміжні висновки вже можна робити. Отже, засіяли:
- кукурудзою — 265 тис. га;
- соняшником — 258 тис. га;
- картоплеовочевою групою — 75,7 тис. га;
- ярою пшеницею — 7,8 тис. га;
- ярим ячменем — 13 тис. га;
- вівсом — 13 тис. га;
- горохом — 5,6 тис. га;
- просом 5,5 — тис. га;
- цукровим буряком — 13,9 тис. га;
- соєю 46,3 — тис. га.
Чернігівщина — класичний кукурудзяний регіон, в мирні роки її тут сіяли біля півмільйона га.
У порівнянні з минулим роком відчутно впали посіви зернової. Для порівняння — у 2022 році вона займала 338,8 тис. га. Звісно, залишилось посіяти ще 14% площ, але висновки вже можна робити. Причини зрозумілі: в області збирали зернову з високою вологістю, що потягнуло за собою витрати на сушіння, плюс культура потребує азотних добрив у великих обсягах. А ще — з Чернігівщини дуже дорога логістика кукурудзи.
На початку року деякі опитані нами компанії з Чернігівщини саме логістичний фактор називали причиною, чому планують відмовитися від кукурудзи. Замістити ці площі компанії планували, зокрема, і соняшником. Хоча, як показує статистика, збільшення під олійною, якщо і станеться, то несуттєве. Минулого року під культурою було 290 тис. га, а наразі її посіяно 258 тис. га.
«Агро-Регіон» минулого року суттєво збільшив на Чернігівщині площі під соняшником, але через рясні дощі сильно втратив в урожайності, тому повернув фокус до кукурудзи. Північний кластер «ТАС Агро» теж наростив площі під зерновою вдвічі. «РОСТОК-ХОЛДИНГ», який планував робити акцент на соняшнику, посіяв його на площі 1,7 тис. га, тоді як під кукурудзу відвів 5,2 тис. га. А ось «Агротрейд» (Чернігівська та Сумська область) другий рік поспіль збільшує посіви соняшнику — його посіють на площі 13 тис. га, тоді як кукурудзою — 6,7 тис. га.
Тренди посівної. Стан озимини
- Посівна як і в більшості областей пройшла з затримкою. Всі технологічні процеси змістилися на 1,5-2 тижні через проливні дощі.
- Багато компаній скоротили норми внесення добрив. Деякі компанії (наприклад, «РОСТОК-ХОЛДИНГ») відмовилися від комплексних добрив, фосфору та калію, сконцентрувшись на азотних, але і їх норму скоротити («РОСТОК» приблизно на 30-40% зменшив у порівнянні з минулим роком).
- Зимове та весняне падіння цін на газ та добрива стимулювали частину компаній повернутися до кукурудзи.
Начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій по слідах відвідання Чернігівщини акцентує, що цьогорічна посівна кампанія проходить з врахуванням не лише погодних факторів, але й є скоригованою відповідно до викликів воєнного часу. Агровиробники адаптували сівозміну, виробничі практики, комерційні підходи до придбання основних витратних ресурсів та реалізації врожаю тощо.
«Саме вартість ресурсів, невизначеність роботи каналів збуту продукції, дефіцит обігових коштів та нестача кваліфікованих кадрів вплинули на остаточні рішення і хід посівної. В даних умовах прослідковується чітка тенденція до все активнішого використання ресурсозберігаючих технологій. Так, агровиробники фокусуються на технологіях мінімального обробітку ґрунту таких як No-Till та Strip-Till. Їх впровадження дозволяє зберегти вологу, зменшити об’єми використання палива, оптимізувати систему мінерального живлення та значно скоротити час виконання польових робіт», — каже експерт.
Ці переваги також дозволяють бути більш гнучким у питанні адаптації до змін клімату, додає він.
Олстас Льон
Компанія «Олстас Льон» обробляє 8 тис. га. Структура посівних площ має такий вигляд:
- кукурудза — 5,5 тис. га,
- озимий ріпак — 700 га,
- соя — 100 га,
- решта — озима та яра пшениця.
Якщо бути чесними, то нам дуже подобається «любов підприємств Півночі до кукурудзи». У «Олстас Льон» нам відповіли, що незважаючи ні на які виклики, не відмовляться від вирощування цієї культури.
«Ми патріоти і віримо у ЗСУ і в те, що агресора скоро не буде на нашій землі, «зерновий коридор» буде не потрібний, бо порти будуть відкриті. Тому і сіємо кукурудзу», — пояснює заступник директора з рослинництва Олександр Корогод.
Минулого року компанія зайшла у посівну пізно і не встигла засіяти всі поля. За словами Олександра, в самому селі бойових дій не було, але проходила техніка окупантів. Оскільки на базі залишалося 30 т палива, то його вирішили заховали, щоб росіяни не могли заправитися. Після звільнення регіону перевірили поля — вибухових пристроїв не знайшли. Але була інша проблема: дороги і мости підірвані, тож ніхто не хотів везти насіння, добрива і ЗЗР. Відгукнулася LNZ Group, яка і надала посівний матеріал.
Хоча 2022 і був важкий, але в плані врожайності віддячив підприємству. Отримали по кукурудзі 10 т/га з вологістю 22-24%. І це не дивлячись на пізній посів та недостатню суму активних температур.
«Восени, як і більшість аграріїв, не встигли вчасно обробити всі поля через дощі. Вже думали рис вирощувати. Тому весною було велике навантаження на техніку. Але докупили новий плуг, спланували роботи і вчасно відсіялися», — розповідає Олександр Корогод.
Кукурудзу тут сіють по американській системі: 30 дюймів (76,2 см) міжряддя. Використовують сівалку Horsch Maestro. Для просапних культур — John Deere та Väderstad. Домінує класична технологія обробітку. ФАО 280-300.
Регіональний менеджер BASF у Чернігівській області Євген Гаєвий розповідає, що через дощову погоду восени і навесні ріпак озимий у Чернігівській області добре розвинений, втім, подекуди спостерігається поширення фомозу і пероноспорозу, з основних проблем це — альтернаріоз та склеротиніоз.
На пшениці спостерігається висвітлювання листочків та перетяжки це все наслідки перепадів температур та приморозки, під час яких рослинам не вистачає живлення. З основних хвороб навесні розвиваються плямистості на листі, септоріоз та борошниста роса.
Зберігають зерно у «Олстас Льон» на власному елеваторі потужністю 55 тис. т. Зберігання підлогове. Мають сушарку Bonfanti, яка працює на природному газі (перехід на альтернативне паливо не передбачений).
За словами заступника директора з комплексної логістики та зберігання зерна Світлани Будько, за добу можуть приймати на сушку 1,2 тис. т кукурудзи з вологістю 30%. Коли були проблеми з електроенергією, то купили генератор, щоб запустити хоча б одну лінію і працювати безперебійно. Зараз на елеваторі зберігається до 30 тис. т зерна. Також мають власні вагони-зерновози у кількості 20 штук.
«Якщо після 24 лютого певна кількість кукурудзи залишалася, то в цьому році на елеваторі її у два рази більше. Це досить серозний обсяг. Експортуємо в основному через порт Чорноморськ. Постійно шукаємо інші логістичні шляхи і обговорюємо їх економічну доцільність. Та, на жаль, поки для нас вигідно возити через Велику Одесу», — говорить Світлана Будько.
В «Олстас Льон» нам також сказали, що питання розширення і прибутку не стоїть. Головне завдання — гідно пережити воєнний час.
«Білі Роси»
«Не було б щастя, так нещастя допомогло», — говорить голова фермерського господарства «Білі Роси» Юрій Кобизський. Підприємство, яке засноване у 2006 році у Новгород-Сіверському районі Чернігівській області, починало бізнес з картоплярства. Коли у 2014 році частина Луганської та Донецької областей була окупована, довелося розпрощатися з цим бізнесом, бо всі клієнти залишилися там. Виручені від продажу кошти вклали у тваринництво. Реконструювали тваринницький комплекс, придбали доїльну залу та корів породи Голштин. Зараз поголів’я налічує 2 тис.
У 2022 році, коли виникла проблема з реалізацією молока, вирішили йти у переробку. Орендували цех і тепер щонеділі переробляють 40-50 т молока на молочні продукти, а решту реалізовують на два заводи у Шостку та Житомир. Продукцію під брендом «Білі Роси» реалізовують у Сумах, Чернігові та Черкасах.
Компанія має земельний банк 4,5 тис. га. Озимі пшениця та ріпак займають половину всієї сівозміни, ще 20% відведено під кукурудзу (в тому числі і на силос), решта — соняшник, ячмінь пивоварний та люцерна. Сівозміна кожного року може коригуватися, але не кардинально.
«Ми знайшли культури, які нам підходять, і останні три роки від сівозміни не відходимо. Не зменшували площі ні під якими культурами і цьому році. Ячмінь пивоварний вирощуємо вже 6 років. Якщо ще 5-6 років це була вигідна культура (в перший рік 14 тис. грн/га був заробіток), то за останній рік не заробив нічого. Але така ж сама ситуація майже по всім культурам. Тяжко зараз заробляти», — говорить Юрій Кобизський.
Посівна у господарстві завершена майже на 90%. Залишилося досіяти силосну кукурудзу. Мають надію, що за 10 робочих днів впораються з цим. В тому році через війну закінчили посівну тільки 8-10 червня (на полях стояла військова техніка та і не було можливості завезти ТМЦ). Звичайно це вплинуло на врожайність.
Через проблеми з електроенергією сушили кукурудзу тільки після нового року. Культура перестояла у полі, то й з якістю були проблеми. Зараз намагаються ФАО менше ніж 250-280 не брати. Якщо у минулі роки надавали перевагу гібридам Monsanto та Bayer, то в цьому році взяли ті гібриди, які порекомендувала і надала дистриб'юторська компанія «Ерідон». Щодо силосної кукурудзи, то гарні показники мають гібриди UNIVERSEED (до 55-70 т/га) та Джоді компанії Limagrain.
«По пшениці працюємо з Патрас (DSV) та Колоніа (Limagrain). Нічого кращого для регіону не знаю. Висіваємо з нормою 100 кг/га»,— розповідає Юрій Кобизський.
Зернові підприємство продає трейдинговим компаніям. За словами Юрія Кобизського, зі збутом проблем немає, але є проблеми з цінами і якістю зерна. Свого власного елеватора, компанія немає але є підлогове зберігання. Зерно сушить на власних потужностях. Має 4 зерносушарки, з яких три на альтернативному паливі і одна на газі. Майже 50% зерна сушать на зернових відходах.
Київщина та Чернігівщина позаду, далі рухаємось на південь. Яка там ситуація з посівною — дізнаєтесь у наступних блогах АгроЕкспедиції Посівна.
