FARMERHOOD завершився, але залишив по собі 23 млн грн підтримки для понад півтори сотні фермерів прифронтових областей
Джерело фото: FARMERHOOD
З 1 березня 2025 року міжнародний благодійний проєкт FARMERHOOD офіційно завершив свою діяльність: збір коштів у США та надання допомоги українським аграріям більше не здійснюються. За два роки ініціатива стала точкою опори для понад півтори сотні фермерів із земельним банком до 500 га, що працюють на землі поблизу лінії фронту чи на деокупованих територіях. Як ідея кількох активістів перетворилася на потужну мережу підтримки з десятками партнерів — читайте далі.
Між війною та врожаєм: фермери прикордоння
«Повномасштабне вторгнення відчули з першого дня», — згадує Сергій Шевкопляс, власник господарства «СВ-Агро Плюс», що на Чернігівщині. Його родина жила всього за 12 км від кордону з росією. Вже о 6-й ранку російські війська зайшли в село. Виїхати було вже неможливо — почалася окупація, яка тривала місяць.
Після деокупації спробували відновити роботу — засіяли поля. На той момент ще вистачало ресурсів. Та зібрати врожай вже не вдалося: від крайньої межі поля до російської Брянщини — всього один кілометр. Зараз двокілометрову прикордонну зону заміновано, а з 1 грудня 2024 року територія, де працює Сергій, офіційно визнана зоною бойових дій. «Тільки за минулий тиждень (розмова записана 5 травня — прим. ред.) у нашій громаді відбулося 304 обстріли та 605 вибухів», — каже Сергій Шевкопляс.
Завдяки ініціативі FARMERHOOD він отримав пальне та фінансову допомогу — усі кошти витратив на розрахунок із пайовиками.
Сергій Шевкопляс
власник господарства «СВ-Агро Плюс»
«Із 219 га, які мали в оренді, сьогодні обробляємо лише 20 га. Але засіваємо якісніше, щоб на меншій площі отримати більший урожай».
У 10 км від російського кордону, в Харківській області, розташоване господарство «Троянда». Його власник — Михайло Оріщенко. Має юридичну та економічну освіти, купив ФГ у 2013 році, але самостійно почав фермерствувати з 2017 — захопився! Квіти для Міськбуду, теплиці, потім рожевий гібрідний помідор та огірок на гідропоніці, на відкритих землях — «борщовий набір». До війни у його господарстві працювало близько 200 людей.
У перший день повномасштабного вторгнення, вже о 8 ранку, село окупували. Як тільки відвіз родину до безпечного місця, Михайло не вагаючись вступив до ТРО, а згодом до Нацгвардії. Окупація тривала до 8 вересня 2022 року. Наступного дня після деокупації він приїхав подивитися, що сталося з його фермою.
«Відчув лише злість. Все, у що вкладено і сили, і кошти, і роки життя — знищено. Тепер мета — завершити цю війну, щоб наші діти не пережили того, що ми. Наш єдиний шлях — зібратися і відбудовувати все наново», — каже він.
У 2023-му нічого не вирощували: поля були заміновані та не було елементарних ресурсів. Зараз господарство поступово відновлюється, зокрема, і за рахунок допомоги від FARMERHOOD. У 2024-му вдалося засіяти 15 із 40 га — більше не дозволили фінансові та людські ресурси (усього зараз зайнято 20–25 працівників). Через нестачу робочих рук вирішили повністю перейти на механізоване виробництво овочів. Попри все, Михайло не втрачає надії. У майбутньому мріє відновити тепличне господарство і повернутися до вирощування квітів.
Хто в Україні підтримав проєкт
Це ми переповіли лише дві історії фермерів з-поміж п’ятисот, які подали заявки на участь у проєкті FARMERHOOD. Сам проєкт був офіційно запущений у травні 2023 року українським благодійним фондом «ДАР» у партнерстві з міжнародним фондом Alight та компаніями Syngenta, Feodal, EarthDaily Agro й Kernel.
Але всі почалось із ідеї у травні 2022, що згуртувала навколо декількох небайдужих особистостей агробізнесу — Андрія Дем’яновича, Романа Хрипка, Інесу Кравченко та Катерину Конащук. Рік пішов на побудову прозорої та надійної платформи та бізнес-моделі проєкту, що пізніше пройшла декілька вимогливих комплаєнсів транснаціональних ABCD компаній.
Метою для засновників, за узгодженням із Міністерством аграрної політики та продовольства, була підтримка малих фермерських господарств із земельним банком від 20 до 500 га (для рослинництва) та від 10 до 200 га (для овочівництва), що працюють у прифронтових або деокупованих районах.
Катерина Конащук
керівниця FARMERHOOD
«Ми від початку розуміли, що всередині України фокус має бути на підтримці ЗСУ. Але хто в такому разі може підтримати дрібних фермерів? Вирішили, що це може бути міжнародна агроспільнота, а саме американські фермери».
Ключовим інструментом проєкту стала цифрова платформа, розроблена компанією Feodal. Вона дозволила аграріям залишити заявку, розповісти свою історію, описати втрати й потреби. У свою чергу донори з США могли на платформі переглянути карту DeepState на якій за GPS-координатами були відображені перевірені господарства, їх фото та опис англійською мовою — і зробити внесок.
Усі заявки від фермерів проходили багаторівневу перевірку: Feodal підтверджував локацію (приналежність до 50-км зони) та офіційно зареєстровані площі земельного банку, а партнери YouControl та Kosovan Legal Group — юридичний статус підприємства та відсутність судових проваджень, в яких фермер виступав як боржник.
Катерина Конащук
керівниця FARMERHOOD
«Усі дані фіксувалися в єдиній системі. Допомога надавалася знеособлено, без емоційного тиску. Але був навіть випадок, коли фермер… відмовився від допомоги».
Це був аграрій із Донеччини, Бахмутського району, якому вже схвалили заявку на фінансову допомогу. На запитання, чому ж він відмовляється, відповів: «Я втратив усе. У мене залишилось двоє працівників. Я прийняв рішення, що не зможу цього року засіятись. Як я вам прозвітую? Я не хочу бути нещирою людиною». Але йому відповіли, що допомога призначена саме для таких, як він: «Не потрібно звітувати. Вам треба евакуювати людей? Треба. Вам треба перевезти та полагодити техніку? Треба. Ви потрібні цій землі!».
У результаті фермер взяв кошти, переїхав із родиною до тестя, і вже цього року продовжив обробляти поля в 50-кілометровій зоні від лінії фронту.
Серед згарища і мін: як фермери Херсонщини повертаються до роботи
Ще один учасник проєкту — В’ячеслав Федищев, власник фермерського господарства «Флекс» (200 га) на Херсонщині. Раніше він працював разом із батьком, який, на жаль, загинув. Під час окупації області В’ячеслав із сім’єю евакуювався на підконтрольну Україні територію. А після деокупації повернувся — і побачив наслідки активних бойових дій: знищене зерносховище, згорілу та побиту сільгосптехніку.
Та найстрашніше було попереду: поблизу своєї бригади В’ячеслав підірвався на протипіхотній міні. Внаслідок вибуху йому ампутували нижню кінцівку.
«Пролікувавшись 6 місяців в Австрії навчився ходити на протезі і знову повернувся додому з наміром працювати на землі відновивши роботу фермерського господарства. Зараз я вже вільно працюю на техніці але потебую вашої підтримки так як в мене не вистачає грошей на насіння та паливо на посівну що зараз в край необхідно» — так В’ячеслав написав у своїй заявці на участь у програмі FARMERHOOD.
Хоча на той момент програма збору коштів у США вже була завершена, організатори вирішили направити частину бюджету, передбаченого на адміністративні витрати проєкту, саме на допомогу В’ячеславу Федищеву та ще низці фермерів, що суттєво постраждали.
У селі Новоронцовка, єдиному на півночі Херсонщини, яке не було окуповане, працює підприємство «Шангар». «Наші висоти не дозволяли росіянам зайти — усе проглядалося», — розповідає керівниця господарства Вікторія Шангар. Але до лінії фронту було лише 6 км, тож підприємство теж постраждало: всі склади зруйновано і відновити їх наразі неможливо. Проте воно продовжує працювати: на 50 га вирощують пшеницю, соняшник та павловнію.
Вікторія Шангар
керівниця підприємства «Шангар»
«Зараз із сестрою почали виготовляти крафтову фруктово-ягідну пастилу — зі свого саду та з фруктів і ягід, які купуємо в односельців. Мріємо зареєструвати власну торгову марку».
Завдяки FARMERHOOD підприємство отримало фінансову допомогу на дизпаливо, ЗЗР і будматеріали, які пішли на облаштування майстерні.
FARMERHOOD у цифрах
Кожен фермер мав право подати до 3-х заявок в рамках затвердженого бюджету $50/га для рослинництва та $150/га для овочівництва в еквіваленті до офіційно зареєстрованих земель. За весь час роботи ініціативи було отримано понад 1408 заявок та валідовано 591 заявку від фермерів. Всього вони задекларували потреби на загальну суму понад $1,87 млн.
З цієї кількості вдалося повністю реалізувати відповідно до прозорого механізму розподілу коштів 294 заявки. Найчастіше аграрії зверталися по матеріально-ціннісну допомогу — насіння, ЗЗР, паливо та кошти на відновлення господарської діяльності.
Загалом надано допомогу на понад 23 млн грн, зокрема:
- ЗЗР, насіння, добрива — на 9,281 млн грн;
- агрономічних консультацій — на 153 тис. грн;
- паливних талонів — на 5,52 млн грн;
- будівельних матеріалів — на 1,169 млн грн;
- грошову підтримку — на 7,033 млн грн.
Допомога надходила у партнерстві з низкою компаній:
- GROWEX, Гектар.ua, Агроресурс-А — 95 договорів на ЗЗР, добрива та насіння;
- OKKO — 85 договорів на постачання пального;
- «Епіцентр» — 15 договорів;
- Фонд «ДАР» — 98 договорів безповоротної фінансової допомоги;
- AgriLab – договір на аналіз грунту та агрономічні консультацї.
Фермери самостійно обирали необхідну товарні позиції за мінімальними цінами — жодних зобов'язань чи обмежень щодо брендів не було, зауважує Катерина Конащук. І додає: всі документи підписувалися виключно в електроному форматі, сприяючи діджиталізації аграріїв. Тож весь документообіг на майже півтори тисячі документів вмістився на одну флешку — менш ніж 1 ГБ.
Бухгалтерський та податковий супровід проєкту надавала компанія Baker Tilly, що по завершенню проєкту надала партнерам аудійований звіт за кожен витрачений долар.
Донори проєкту: від релігійних громад до корпорацій
А тепер про тих, завдяки кому все стало можливим. FARMERHOOD за ці два роки роботи вдалося зібрати 405 донацій на загальну суму понад $627 тис., що покрило лише третину потреб, задекларованих у заявках фермерів, розповідає Катерина Конащук.
Збирати кошти в США було непросто. Так, з одного боку, американське законодавство заохочує благодійність: донори — як фізичні, так і юридичні особи — можуть розраховувати на податкові пільги в розмірі до 25%, якщо переказують кошти через фонди зі спеціальним статусом. Але з іншого — цього недостатньо, аби фермер зі США підтримав невідомий йому український проєкт.
Катерина Конащук
керівниця FARMERHOOD
«Фермери, які вже задонатили говорили нам, що американський фермер довіряє тільки іншому американському фермеру. Тож нам рекомендували йти у місцеві кофе-шопи, сідати за стіл і розповідати їм свої історії. Казали: ви ж приїхали до нас, поділилися — і ми вам повірили».
Додатковий поштовх дала медіакампанія. Щоб привернути увагу американської агроспільноти, Howard G. Buffett Foundation допоміг FARMERHOOD опублікувати історії українських фермерів у впливовому журналі Farm Journal Magazine — одному з найавторитетніших медіа для фермерів у США. Також ці історії транслювались американським глядачам сільськогосподарського телеканалу RFD-TV за підтримки USAID та LatifundistMedia.
Серед донорів були не лише фермерські господарства, а й релігійні громади — церкви та синагоги. А ось найбільшими донорами стали ADM, Cargill та Ameropa.
Ірина Присяжнюк
CEO ADM Україна
«Для нас велика честь співпрацювати з FARMERHOOD для підтримки українських фермерів, які постраждали від війни. У такі часи, як зараз, допомога фермерам у забезпеченні їхньої діяльності та відновленні господарств — це не лише необхідність, а відповідальність, яку ми з гордістю поділяємо».
За словами Катерини Конащук, суттєвою була допомога Грегорі Пейджа, колишнього CEO Cargill. «Він просто сказав у телефонній розмові: Катю, я вам вірю. Україна має перемогти», — пригадує вона.
Cargill провела кілька етапів перевірки структури FARMERHOOD — від прозорості процесів збору донатів до системи розподілу допомоги. Коли всі бар’єри були пройдені, це стало своєрідним «знаком якості».
Так, 31 грудня 2023 року FARMERHOOD несподівано отримав $100 тис. від Ameropa — компанії, яка навіть не працює в Україні. «Ми запитали, як вони про нас дізналися, адже жодних перевірок не проводили. Вони відповіли: Ми бачили, що вам довірив кошти Cargill. А вони просто так їх не дають. Якщо ви пройшли їхню перевірку, то й нам цього достатньо», — розповідає Катерина Конащук.
Значну підтримку надала й українська компанія Kernel. Вона допомогла не лише із запуском проєкту, а й безпосередньо спрямувала ресурси на відновлення постраждалих господарств.
«Наша компанія дуже добре розуміє виклики, з якими щодня стикаються аграрії, тому у рамках FARMERHOOD цінно бути частиною підтримки українських сільгоспвиробників. Цей проєкт доводить, що ринку потрібно об’єднувати зусилля задля зміцнення агробізнесу України зсередини».
Підсумовуючи, Катерина Конащук наголошує: на шляху створення та реалізації проєкту команду чекало чимало викликів, але водночас й багато однодумців та підтримки.
Катерина Конащук
керівниця FARMERHOOD
«Ми пишаємося тим, що змогли надати реальну допомогу на суму більше ніж 23 млн грн сотням українських фермерів у найскладніший для них час. Ця підтримка не лише допомогла зберегти їхні господарства, але й зміцнила економіку південно-східного регіонального фермерства, що зазнало найбільшого руйнівного впливу від війни».
У свою чергу в компанії Syngenta зазначили, що успіх FARMERHOOD був би неможливий без віри у фермерське братерство, відповідальності партнерів та активної позиції як донорів, так і бенефіціарів.
Ми ж зі свого боку додамо, що історії аграріїв — учасників проєкту — свідчать: FARMERHOOD був для них не просто джерелом матеріальної підтримки, а ще й повертав віру — у себе, в землю, в аграрну спільноту та у майбутнє.
