Сосиски в Африку, кавуни з Тернопільщини. Агропродсервіс будує повний цикл — від насіння до переробки і контейнера на експорт

Раз на рік «Нове зернятко» стає майданчиком для демонстрації інновацій в агросекторі. Для Latifundist.com це також можливість подивитися зблизька, як живе компанія-організатор — «Агропродсервіс».

Тарас Баран

комерційний директор

«Агропродсервіс»

«Усе, що ми вирощуємо, ми прагнемо переробити. Це не гасло, це суть нашої роботи. Ми не просто торгуємо, ми будуємо навколо базову інфраструктуру: насіннєвий, комбікормовий заводи, ферми, птахівництво, переробка, елеватори, трейдинг», — говорить Тарас Баран, комерційний директор компанії.

Компанія стабільно обробляє 49 тис. га в основному в Тернопільській області. У рослинництві роблять ставку на культурну диверсифікацію: окрім зернових і олійних, вирощують цукрові буряки, горох, кукурудзу на силос, кормові суміші. 

У тваринництві — у ТОП-5 за обсягом реалізації свинини в Україні (220 тис. голів на рік), мають 14,5 тис. голів ВРХ і щоденне виробництво 200 т молока. Птахівництво: 450 тис. голів бройлерів, 50 тис. індиків одночасного утримання. Частина продукції йде під ТМ «Наша птиця».

Два роки як «Агропродсервіс» пішов в трейдинг, займається ним «Галицька зернова компанія». Спочатку концентрували закупівлю навколо елеватору в селі Яструбове, але наразі розширяють її на всі шість зерносховищ. У перший сезон наторгували 68 тис. т, минулого — подвоїли, до 137 тис. т. В цьому сезоні хочуть зберегти динаміку і вийти на 200-250 тис. т.

Тарас Баран

комерційний директор

«Агропродсервіс»

«Навіть в часи, коли невелика маржа в трейді, ми зробили непогані обсяги. Ми не ставимо за мету стати національним трейдером. Ми локальні. Але в нас є інфраструктура, і якщо вона працює ефективно, трейдинг також може бути прибутковим».

Компанія пішла і в контейнерний експорт. Для цього запустила власний мінітермінал для контейнерних перевезень — фактично, невеликий сухий порт. Ідея виникла з простого «чому б і ні»: був вільний майданчик, інфраструктурна можливість і бажання протестувати ще один логістичний напрям.

Першими пішли 80 контейнерів сої — через Одесу, у партнерстві з логістичними компаніями. Власники зізнаються: контейнерна логістика далеко не завжди вигідна, особливо в умовах дешевих вагонів і автотранспорту. Але для окремих товарів — працює.

«Маємо сою — хочемо возити макуху. Маємо переробку — чому б не експортувати ковбасу чи сосиски?» — кажуть у компанії.

На $6 дешевше за вагон: зерно «пересіло» в контейнер. Інтермодал чи зелений коридор «для своїх»?
Читати також

Так, з-під Тернополя до Африки вже поїхали морожені ковбаски й сосиски — у контейнерах. Клієнти самі знайшли виробника, і в якийсь момент з’явилася регулярність: раз на тиждень по контейнеру. Сценарій неочікуваний, але цілком робочий.

А от найближчий крок — новий комбікормовий завод. Днями Bühler Україна підписала контракт із «Агропродсервіс» на будівництво цього активу. Потужність — 50 т на годину. Він має стати одним з найтехнологічніших виробництв у країні, яке спеціально розроблене для потреб свинарства. Початок будівництва запланований на цей рік.

Як використати всі плюси відновлювальної енергетики в агро, оминути підводні камені і подолати перешкоди, — Володимир Бліхар, «Агропродсервіс»
Читати також

Все починалося з насіння

У компанії насінництво має історію довжиною майже у два десятиліття. 

Галина Біловус

заступниця комерційного директора з насінництва «Агропродсервіс»

«Ми завжди починали з насіння», — розповідає Галина Біловус, заступниця комерційного директора з насінництва «Агропродсервіс».

Минулого року компанія вийшла на довоєнні обсяги продажів — 10 тис. т насіння. Працюють з чотирма культурами: пшениця, ячмінь, соя, горох. Близько 60% припадає на перші дві. Але цього року всіх здивував горох: величезний ажіотаж, навіть не очікували.

Основу складають сорти іноземної селекції. Частину насіння вирощують самі на демополях у партнерстві з компаніями-виробниками. Також реалізують насіння клієнтам і викуповують урожай. Цей цикл дозволяє тримати якість і клієнта в полі зору.

Партнерство — виключно із зарубіжними селекційними компаніями. Серед них KWS, Selgen, Lidea, Saatbau, RAGT Semens та ін. — з деякими «Агропродсервіс» має ексклюзивні контракти. Це означає, що частина сортів доступна лише у них.

Більше того, компанія не просто купує супереліту — вона розмножує її на своїх полях і продає першу репродукцію за ліцензійними угодами. А іноді навіть виступає як майданчик для виробництва насіння на замовлення селекціонерів.

Галина Біловус

заступниця комерційного директора з насінництва «Агропродсервіс»

«Ми не лише розмножуємо насіння для власного продажу, а й вирощуємо супереліту на замовлення партнерів, як-от KWS чи RAGT. Вони викуповують усе насіння і далі самі вирішують, куди його реалізувати. Це зручно для компаній, які не мають достатньо власних полів».

Серце цього напрямку — насіннєвий завод. За рік він виробляє до 25 тис. т насіння, з них 6-7 тис. т йде на власні потреби холдингу, а решта продається в ринок.

Свині, корови і зміни клімату

Прогнозувати щось важко, але тваринництво це в будь-якому разі вигідний напрям, розповідає Андрій Баран, генеральний директор «Агропродсервісу». 

«Минулого року ціни на свинину були низькі, зараз — навпаки. Так само з молоком. Тут не можна все порахувати наперед. Але сектор залишається вигідним, якщо мислити довгою перспективою».

Андрій Баран, генеральний директор «Агропродсервіс»

Відповідаючи на питання про можливість змови серед молочних переробників, Андрій Баран не став вживати слово «картель», але окреслив ринок доволі відверто:

Андрій Баран

генеральний директор «Агропродсервіс»

«Ми сьогодні видаємо 200 т молока на день. Тому з нами «гратися» ніхто не буде — ми надто великий постачальник. Але загалом переробників набагато менше, ніж виробників. І це створює їм простір для домовленостей. Я вам так дипломатично скажу: можливість у них домовлятись — є».

Аграріїв, за його словами, ніхто не може централізовано об’єднати — ні асоціації, ні галузеві спілки. Але умовна «вища ліга» переробки — п’ять-шість найбільших молокозаводів — цілком може сісти за стіл і вирішити, за якою ціною купуватимуть молоко.

«Я не кажу, що вони це роблять. Але часом ми про це думаємо», — додає Баран.

Формула стабілізації: для чого «Молокія» і «Молочний альянс» пропонують зафіксувати ціни на сире молоко
Читати також

Окремий акцент — клімат. За останні десятиліття він змінився настільки, що культури, які колись на Заході України не вирощували, стали звичними.

Андрій Баран пригадує, як за час його роботи на полях змінювалася аграрна карта регіону. Колись кукурудзу у цій зоні вважали непридатною для вирощування — у 70–80-х роках її майже не сіяли, а перші посіви на зерно з’явилися лише у 90-х. Сьогодні ж на полях «Агропродсервісу» вирощують гібриди з ФАО 300+, і замість 7 т/га збирають до 14. Подібна трансформація відбувається і з цукровими буряками — їхня зона вирощування поступово зсувається на захід країни. Цибуля, кавуни теж перемістилися з Півдня сюди. Минулого року отримали по 110 т/га кавунів, продовжує Андрій Степанович.

Андрій Баран

генеральний директор «Агропродсервіс»

«Все змінилося. Захід України — це вже територія, де можуть вирощуватися всі культури».

На думку одразу прийшов соняшник, про загрозу міграції якого на Захід нас попереджав співвласник «Аграрної технологічної компанії» Юрій Дробязко. Андрій Баран каже, що культурою не зловживають, вона займає в структурі посівів 2-3 тис. га. 

Юрій Дробязко про «відсутність фантазії» у нових ОЕЗів, «екстремальне лібертаріанство» і чому вважає більшість малих фермерів «ломбардами»
Читати також

З форуму — на передову

Форум вже третій рік поспіль поєднує аграрну програму зі збором коштів для військових. У 2025-му акцент зробили на підрозділ 12-ї бригади спецпризначення «Азов». Цьогоріч вдалося зібрати понад 5 мільйонів гривень.

Ці кошти підуть на закупівлю п’яти автомобілів, генераторів, зарядних станцій, ноутбуків, планшетів, Starlink, супутникових модемів, антен і приладів нічного бачення — усе те, чого вимагає фронт сьогодні.

Уперше на форумі діяв повноцінний благодійний ярмарок: учасники могли придбати вироби крафтових виробників, народних майстрів і волонтерів з усієї країни. Також проводили аукціони — продавали артефакти, привезені безпосередньо з передової.

Костянтин Ткаченко, Latifundist.com