Митниця шукає російський слід в імпортованих добривах. Що відбувається на кордонах та до чого готуватися ринку?


Джерело фото: Facebook BINFIELD

Це вже стає якоюсь традицією: перед сезоном весняно-польових робіт українська митниця блокує імпорт мінеральних добрив. Цього разу знову шукають «російський слід» в їх виробництві. На ринку є побоювання, що через це виникне дефіцит добрив, а підживлення озимих культур, яке стартує вже за декілька тижнів, опиниться під загрозою зриву.

З іншого боку, учасники ринку підтверджують, що в Україну продовжували заходити перепаковані в непідсанкційних країнах російські та білоруські добрива. Та чи правильний метод обрала українська митниця, зупинивши весь імпорт? Ми поцікавилися в учасників ринку, до чого може призвести така блокада та який механізм контролю за походженням добрив вони пропонують.

Отож, що сталося?

З 1 січня Державна митна служба України не розмитнює добрива поки вони не пройдуть перевірку в лабораторії на відповідність заявленим кодам класифікації, наявності вмісту прекурсорів та «російського сліду» в їхньому виробництві. 

Підставою для блокування імпорту є розпорядження від СБУ, яке отримали керівники всіх митних постів. В листі вказано, що вони повинні під особисту відповідальність забезпечити обов' язкове залучення митної лабораторії під час оформлення мінеральних добрив. 

Якщо ми не поборемо сірий експорт зерна, то передамо цю історію митникам та правоохоронцям. А там все погано — Ярослав Железняк
Читати також

Робиться це для «для перевірки заявлення правдивих відомостей у МД та товаросупровідних документах, для уникнення спроб фінансування тероризму, та спроб уникнення заборони ввезення товарів з рф».

За даними компаній-членів «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ), станом на 15 січня відомо про щонайменше 12 тис. т міндобрив з 20 різних партій, заблокованих на митниці. Вони прямували до України суднами, залізницею та автотранспортом.

Денис Дмитрієв

комерційний директор

«Санагро Україна»

«Історія у всіх однакова. На початку січня під приводом перевірки добрив на походження з росії, білорусі чи інших підсанкційних країн, в імпортерів почали відбирати проби зразків. Наші автомобілі вже тиждень простоюють на кордоні, все — через цю причину. Отже, намагаються продати публіці, що хімічним аналізом можуть визначити виробника».

Станом на 17 січня відомо про 26 заблокованих суден з добривами. Фото з відкритих джерел

«Українська Агропромислова Група» надала пробні зразки в лабораторію ще 4 січня і дотепер не отримала результату. Тож баржа з гранульованим сульфатом амонія досі стоїть не розмитнена. 

Володимир Трюхан

директор і засновник «Української Агропромислової Групи»

«Все зараз робиться для того, щоб затягнути розмитнення вантажів на 2-3 тижні. І, на жаль, позиція у митниці принципова — пришвидшувати цей процес вони не хочуть. Зараз у портах Дунаю простоює до 10 суден з нерозмитненими добривами».

В УКАБ зазначають, що більшість заблокованих партій надійшли з ЄС від відомих виробників добрив.

Приміром, у одного з гравців ринку на митниці у Львівській області з 4 січня простоює потяг на 40 вагонів, який мав доставити NPK (близько 2 тис. т) відомого виробника Yara. Ситуація аналогічна: митниця запросила лабораторну експертизу, хоча у компанії були документи, які підтверджують країну-походження товару. 

BINFIELD зіштовхнулася з цією проблемою 3 січня під час митного оформлення комплексних добрив FERTIS 8-24-24, виробництва Marijampoles NPK (Литва). Це продукція одна з ключових в портфоліо компанії і імпортується на регулярній основі під потреби великих агровиробників.

Керівник відділу логістики і ЗЕД ГК BINFIELD Валентин Перванчук розповідає, що попри наявність сертифікату EUR1 в січні компанія отримали усну вимогу надати сертифікат про походження ТПП (Торгово-промислова палата — прим. ред.) від імені виробника, в інакшому випадку — відбір проб без права оформлення тимчасової митної декларації.

Валентин Перванчук

керівник відділу логістики і ЗЕД

ГК BINFIELD

«Виробник виконав дану вимогу і надав сертифікат від ТПП Литви. На жаль, нами були понесені збитки, пов'язані з простоями вагонів під митним оформленням. Цими днями надійшла чергова партія з добривом FERTIS 8-24-24, відносно якої митними органами було винесено рішення про відбір проб з метою визначення правильності класифікації згідно з УКТЗЕД, визначення країни походження та встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів».

Підставою для блокування імпорту добрив є розпорядження від СБУ, кажуть на ринкуБлокування імпорту комусь на руку?

Учасники ринку говорять, що історія систематично повторюється з 2019 року, коли було введене ембарго на російські добрива.

Одні вбачають в цьому слід OSTCHEM Дмитра Фірташа: «Схоже на те, що OSTCHEM ставить палки в колеса імпортерам». Інші кажуть, що раніше так і було, бо блокувався імпорт саме азотної групи. А зараз блокуються всі види добрив.

Як розмитнювали добрива раніше?

Володимир Трюхан каже, що з 17 жовтня 2023 року набрали чинності зміни до Митного кодексу України щодо виконання митних формальностей при оформленні добрив. А перед тим відбулась зустріч в Кабінеті Міністрів України під головуванням Юлії Свириденко, де було узгоджено перелік документів необхідних для перевірки «російського сліду». Мова йшла про надання всього ланцюжку доставки вантажів від країни виробника до України.

Володимир Трюхан

директор і засновник «Української Агропромислової Групи»

«Наприклад, якщо товар вироблено в Азербайджані, а в Україну він їде з порту Туреччини, то ми показували повністю весь ланцюжок поставки: як товар довезли до порту, на яких автомобілях. Перелік цих автомобілів тощо. Це все легко можна було перевірити».

Більш детально це пояснив Денис Дмитрієв. Він нагадав, що минулого року імпортери добрив мали ряд зустрічей з керівництвом митниці, радились і підказували, як можна повністю обмежити імпорт через треті країни перепакованих російських чи білоруських добрив. Зокрема, митники цікавилися, чи можна через хімічні аналізи зрозуміти, хто виробник. Всі представники імпортерів запевнювали, що це неможливо.

Натомість вони запропонували контролювати весь ланцюг поставок, всі логістичні ланки, що дозволяло відсікти основну масу такого імпорту. Це і було впроваджено.

Як каже Денис Дмитрієв, деяким імпортерам практика показувати увесь ланцюжок поставок не сподобалась, особливо тим, хто возив товар сумнівного походження з третіх країн. Деякі імпортери могли «грішити» і не розуміючи того. Але для «білого» імпорту, який працює вже багато років на ринку — це становило суттєвих проблем і він зумів швидко переналаштуватися. Додалася незначна кількість додаткової роботи, не більше. Зрештою ринок почав жити по новим правилам.

З жовтня минулого року імпортери добрив надавали весь ланцюжjк доставки вантажів від країни виробника до України

Що стосується добрив походженням з країн Середньої Азії чи Кавказу, де можуть виникати складнощі з наданням підтверджуючих документів по всьому ланцюгу поставки, то з постачальниками всі умови можна було обговорювати на момент контрактації, включаючи надання необхідного пакету документів. Адже трейдери, що продають умовно туркменські, узбекські, казахстанські чи азербайджанські добрива, розуміють ситуацію в Україні і зазвичай нюансів не виникало.

В Україну возили перепаковані російські та білоруські добрива?

Учасники ринку кажуть, що дійсно такі поставки були. Їх обсяг, за об'єктивними оцінками, не перевищував 5% від загального імпорту.

Денис Дмитрієв

комерційний директор

«Санагро Україна»

«На мій погляд, до введення документального простежування всього логістичного ланцюгу, багато продуктів, що заходили «а-ля» Туркменістан, Казахстан, Узбекистан, насправді могли перепаковуватися і бути російськими чи білоруськими. Потім ці потоки йшли або в Туреччину чи Грузію, рідше Румунію, до України. Загалом більш ніж в 90% випадків це був морський шлях. Залізничним чи автомобільним шляхом переважно йде продукція через Польщу з повністю зрозумілим ланцюгом постачання і відповідно зрозумілим виробником добрив».

То чи можна в лабораторних умовах знайти «російський слід»?

За словами опитаних нами учасників ринку, практично неможливо. Денис Дмитрієв пояснює, що хіміналіз добрив на 99,9% не дає такого розуміння. 0,1% умовно лишається лише для деяких добрив, де можливо визначити, що це «росія», і то скоріше не по хімічному складу, а по зовнішньому вигляду.

Денис Дмитрієв

комерційний директор

«Санагро Україна»

«Деякі добрива російського виробництва мають специфічний колір, форму гранул. Це, мабуть, зрозуміли і в владних кабінетах, тому почали додатково шукати в добривах прекурсори».

За його словами, в кінці 2018 року імпортери вже проходили аналогічну ситуацію, коли митниця шукала в добривах прекурсори. Майже місяць нічого не розмитнювали, а в результаті, нічого не знайшовши і нічого не пояснюючи, прийняли рішення розблокувати імпорт.

Валентин Перванчук теж каже, що маючи зразки продукції від конкретного виробника, можна по зовнішніх ознаках чи аналізах визначити походження товару (типовий колір, розмір гранули, вміст основних елементів). Проте це стосується обмеженого переліку продукції. Якщо ж говорити про добрива, вироблені шляхом хімічного синтезу, то сама можливість визначення через аналіз країни походження є вкрай сумнівною. Для прикладу, фосфорна кислота чи аміак мають у виробників одну хімічну формулу. 

Хіманаліз добрив на 99,9% не дає розуміння, чи були добрива виготовлені в росії

Директор «УкрХімЕкспорту» Олексій Малеванець також говорить, що країну виробництва добрив таким методом визначити неможливо.

Олексій Малеванець

директор

ТОВ «УкрХімЕкспорт»

«Хіба що за антислежувачем. Але і тут є нюанс. Росіяни можуть використати американський або німецький антизлежувач і тоді аналіз покаже, що добрива не мають «російського сліду». Натомість по фосфорним, комплексним та калійним добривам можна теоретично зробити лабораторний аналіз, який може показати по непрямим ознакам, з якого родовища калій або фосфор. І це буде дуже приблизний аналіз, і далеко не по всім видам мінеральних добрив можно буде визначити походження основних елементів в мінеральних добривах. Тому метод лабораторної экспертизи я вважаю недоцільним, не об'єктивним та довгим».

І ще один нюанс, на який радить звернути увагу Денис Дмитрієв. Відбір зразків має відбутися до 10 днів. І часто після такого відбору у формулюваннях висновку лабораторії назва товару відрізняється від назви в митній декларації.

Денис Дмитрієв

комерційний директор

«Санагро Україна»

«Це реальні випадки, про які я достеменно знаю. Умовно можна назвати «селітра аміачна», а можна — «нітрат амонія». Ми будемо мати один і той же продукт з різними назвами. Митниця отримує такий висновок і каже, що у вас в декларації товар вказано інакше, а отже ідемо на повторний відбір зразків. Це ще 10-14 днів».

Як перевіряти «російський слід», не блокуючи всіх імпортерів?

Перевіряти при розмитненні країну-походження сировини для добрив, каже власник компанії «Каспіт трейд» Євгеній Воробйов

Євгеній Воробйов

власник

«Каспіт трейд»

«Мені здається, що це адекватна пропозиція з точки зору боротьби з агресором. Бо, як раніше було? Наприклад, країна-походження NPK — Туреччина. Імпортер цього добрива надає відповідний сертифікат. Але ті, хто працюють на ринку, розуміють, що в Туреччині калію немає. Митниця на ринку не працює і не розуміє, чим NPK 15 відрізняється від NPK1 6. Тож зараз вона вирішила розібратися з цим і пішла шляхом блокування всього імпорту. Але цей підхід некоректний».

І додає, що митниця могла б розробити внутрішню систему, як відслідковувати ризикових імпортерів добрив. Наприклад, якщо імпортер має прямий договір з великим підприємством, представленим на міжнародному ринку, то до країни-походження сировини там не може бути питань. А якщо це маленьке підприємство, яке працює умовно в Туреччині, то такі добрива треба більш ретельніше перевіряти.

Євгеній Воробйов

власник

«Каспіт трейд»

«Тобто повинні бути правила. На жаль, сьогодні правил немає. Товар стоїть. Те, що митниця вимагає лабораторні аналізи — незаконно. Спочатку треба ввести правила, а потім зупиняти імпорт».

«російський слід» слід шукати в сировині для добрив

Збитки імпортерів

Як зауважив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко, проблема полягає не у відборі проб, а саме у блокуванні руху транспорту з добривами на склади, адже зазвичай дослідження проводяться паралельно і не мають блокувати постачання, що і передбачено Митним кодексом.

«Це спричиняє величезні збитки через простій транспорту, зрив строків постачання за наявними контрактами та ставить під загрозу подальше забезпечення добрив під весняну посівну кампанію, адже підживлення озимини стартує за кілька тижнів», — говорять в УКАБ.

Щодо простоїв, то учасники ринку повідомили, що на суднах на добу демередж складає $3-5 тис. Простої автомобілів обходяться у €50-100 на добу (в залежності від того українська чи європейська машина). А тепер порахуйте, які вони можуть нести збитки, якщо дослідження зразків в лабораторії може тривати 10-30 днів. 

Денис Дмитрієв

комерційний директор

«Санагро Україна»

«Всі вважають, що імпортери заробляють золоті гори на імпорті добрив, але насправді рівень маржі коливається в межах 10-15$/т. І якщо у тебе 2$/т на добу простій, то за 5 днів економіка стає нульовою. Якщо більше — це твої прямі збитки, адже більшість цих об'ємів вже законтрактовані агровиробниками, ціни узгоджені і ніхто їх переглядати не буде».

Звісно ж розраховувати на компенсацію збитків бізнесу через затримки з розмитненням не доводиться. Хоча, як зазначає Денис Дмитрієв, існує діючий механізм на час перевірки того чи іншого вантажу, а саме випуск його в обіг по тимчасовій декларації. З однієї сторони це б дало можливість контролюючим органам провести відповідні перевірки, бізнесу не нести збитки, а фермеру вчасно отримати свої добрива.

Імпортери добрив несуть величезні збитки через простої транспорту

Чи не залишаться аграрії без добрив? І що буде з цінами?

На думку Олексія Малеванця, затримки при розмитненні будуть впливати на зріст ціни на міндобрива, що зробить ще більш неконкурентознатним українського сільгоспвиробника.

За його словами, добрива вже ростуть в ціні. Наприклад, до проблем при розмитнені сульфат амонію коштував 13,2 тис. грн/тн з ПДВ в порту Ізмаїл, зараз коштує 15,2 тис. грн/тн з ПДВ. Зростання на 2 тис. грн/тн за 3 тижні — це дуже великий темп зростання ціни. І це ще не сезон.

Олексій Малеванець

директор

ТОВ «УкрХімЕкспорт»

«До того ж проблеми з розмитненям вже привели до скорочення обсягів імпорту і це вже натяк на те, що весною буде дефіцит мінеральних добрив на внутрішньому ринку України. Добрива — це врожай. Врожай — це валюта в Україну. Тому, вважаю, що потрібно негайно створити робочу групу з представниками Мінекономіки, митниці, профільних асоціацій, ТППУ та розробити прозорий та єдиний механізм з оцінки країни-походження добрив при розмитненні».

З селітрою катастрофічної ситуації, найімовірніше, не буде.

Анатолій Чернявський: Минулоріч аграрії користувалися бюджетними добривами. Зараз в пріоритеті знову якість та результат
Читати також

За словами Дениса Дмитрієва, можливий невеликий дефіцит в пікові періоди, але національний виробник зможе його перекрити, нехай із запізненням для фермера.

А от по карбаміду національний виробник покрити потреби на 100% не зможе, тому не виключено, що його на ринку на всіх не вистачить.

Аналогічна ситуація і по сульфату амонію. Його у достатніх обсягах виробляло підприємство «Сумихімпром». Але минулого сезону виробництво на заводі не запускалося і, ймовірно, в поточному сезоні не запуститься.

Інна Камишова: Дефіциту добрив не буде. Будь-яке NPK вам можуть виготовити в максимально короткі терміни
Читати також

Відповідно майже весь сульфат амонію Україні імпортує. Виключення складає незначна частина, що виробляється всередині країни з коксохімічної сировини внутрішнього походження. Всі основні обсяги законтрактованого імпортерами сульфату амонію повинні відбутися якраз у січні-лютому.

Денис Дмитрієв

комерційний директор

«Санагро Україна»

«Якщо розмитнення добрив і надалі блокуватимуться, то по цих позиціях буде величезний дефіцит, який фермеру не має більше де купити. Ще одним негативним наслідком такого «блокування» може стати подорожчання наявних залишків добрив, що в кінцевому результаті, лише ускладнить і до того не просте життя для наших фермерів».

Експерти кажуть, що затримки при розмитненні будуть впливати на зріст ціни на міндобрива

На який хепі-енд чекати?

Євгеній Воробйов каже, що учасники ринку надали свої пропозиції Міністерству аграрної політики та продовольства України щодо того, як контролювати «російський слід» в імпортованих добривах. Надалі міністерство ці пропозиції буде опрацьовувати з митницею.

Тож є всі сподівання, що ця історія закінчиться успішним хепі-ендом і аграрії до весняно-польових робіт отримають свої добрива.

Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus