Якщо ми не поборемо сірий експорт зерна, то передамо цю історію митникам та правоохоронцям. А там все погано — Ярослав Железняк

Ярослав Железняк, народний депутат, голова парламентської ТСК з економічної безпеки

Останні тижні в дунайських портах тривають облави на трейдерів, що експортують куплене за кеш зерно.  Паралельно депутати реєструють законопроект №10169, яким розширюються підстави для відмови в митному оформленні при експорті зерна. Вчора в Кабміні пройшла зустріч за зачиненими дверима, де обговорювали, як побороти сірий агроекспорт. Все натякає на те, що за сіру частину ринку взялися серйозно.

Частина трейдерів такі рухи вітає. Хтось переживає, що відбувається «переділ» ринку і все залишиться як раніше — лише зміняться дійові особи, які контролюватимуть сірий сегмент. Треті переживають, що разом з кешевиками постраждають і «білі компанії», як це було на Дунаї. 

Сьогоднішній наш співрозмовник — Ярослав Железняк, народний депутат, голова тимчасової парламентської комісії, що намагається викрити схеми з сірого експорту зерна. Власне, він є і співавтором законопроекту №10169. 

Говоримо про спроби влади побороти тіньовий агросекпорт — від відшкодування ПДВ лише за умови повернення валютної виручки до ліцензування агроекспорту. 

Latifundist.com: Пане Ярославе, ви співавтор резонансного законопроекту №10169. Одночасно бачимо в дунайських портах «облаву на кешевиків». Влада всерйоз взялась за «сірий ринок»?

Ярослав Железняк: Якщо спрощено, то так. Єдине, я зроблю дисклеймер — без погодження з основними асоціаціями, які представляють агроринок, а це, зокрема, УКАБ, ВАР, ACC, EBA та інші, ми не будемо штовхати якісь законодавчі зміни. І справа навіть не у тому, що буде супротив. Боротьба з сірим ринком має спільний знаменник між владою і білим бізнесом. Якщо вони будуть проти такої боротьби — це виглядатиме досить дивно. 

Закон буде змінюватися. Це один з перших варіантів, щоб дискусія була більш предметною, жвавою та, сподіваюсь, ефективною. 

Існує дві проблеми. По-перше, частина компаній експортує зерно, не сплачуючи ніяких податків. Я тут кажу загалом про формат компаній, які з'являються з повітря.  

І, друге — неповернення валютної виручки. Відповідно чорні експортери забирають місце у білих, які і сплачують податки і повертають валютну виручку. 

Latifundist.com: Чому саме зараз виникла ця історія? 

Ярослав Железняк: Повернемося на рік назад, коли була створена ТСК з економічної безпеки, яка, зокрема, і мала боротися з сірим експортом. Ми провели 5 чи 6 засідань, аби зрозуміти, чому в теорії все має нормально працювати, а на практиці — чомусь все не так.  

Як працює цей ринок? Є компанія-експортер, що подає попередню митну декларацію. Податкова бачить, що там все погано, відправляє на відпрацювання БЕБ, мовляв, друзі, перевіряйте, бо в компанії нема нічого. Митниця має три дні, щоб провести огляд, знайти директора, спитати, де взяли зерно. БЕБ же має проводити слідчі дії. Але митниця по якихось субʼєктах забувала провести перевірку. Або передавала на БЕБ, а той вже нічого не робив. У більшості випадків це перетворювалось на неправомірну вигоду для митників чи БЕБівців. 

Ми викликали митників з Одеси, писали на них заяви в правоохоронні органи. Людина з митниці на ТСК майже дослівно нам казала, що вони крадуть тому, що можуть. Не спрацював цей механізм. 

Далі пішла дискусія, що ж робити. На щастя, звільнили керівництво митниці. Але потім змінилось керівництво Одеської області, прийшов відомий «реформатор» з прокуратури, пан Кіпер (Олег Кіпер, голова Одеської ВЦА — прим. ред), який швидко випустив наказ, що вони тепер борються з чорним зерном. І як потім казали аграрні асоціації, яким я схильний вірити, там пішли не реформи, а кейси, якими мають займатися антикорупційні органи. 

Якщо ситуацію не змінити, вона буде вічна, чим і користуються Кіпер і компанія. Вони ідуть в ОП, кажуть, що ось є чорне зерно, там не повертають валютну виручку, треба жорстоко карати. Карають, але з нюансами. 

Latifundist.com: Памʼятаю, асоціації просили Президента скасувати той наказ Кіпера.

Ярослав Железняк: Дивіться, якщо людину зняти з прокуратури і поставити рулити економікою, то горе тій економіці. 

Latifundist.com: За чутками, він скоро повернеться в Генпрокуратуру. 

Ярослав Железняк: Ну, що вам сказати… Я вірю в наші антикорупційні органи. 

Latifundist.com: Повернемось до боротьби з кешем. 

Ярослав Железняк: Коли зрозуміли, що митниця з БЕБ все одно пропускають «чорне зерно», на рівні ТСК разом з головою податкового комітету Данилом Гетманцевим, експертом з митних питань Робертом Зелді та колегами ми прийшли до висновку, що треба принаймні на час війни це питання врегулювати. 

Податкова написала текст законопроекту, ми обговорили разом з Мінагро, з асоціаціями. Тривало це більше місяця. Зрозуміло, що податкова хоче більше повноважень, а бізнес — зменшення тиску. Вийшов текст, який, я підкреслюю, не є фінальним. Якщо його не погодять бізнес-асоціації, я не буду за нього голосувати. Але це вже спонукало до дискусій. 

Latifundist.com: До речі, вчора було засідання Кабміну по цій темі. 

Ярослав Железняк: Головна ідея за результатами вчорашніх перемовин на засіданні Кабміну: відшкодування ПДВ не буде відбуватися, якщо немає повернення валютної виручки. Тут реальна проблема, про яку сигналізує Нацбанк. 

Друге — чи може експортувати не платник ПДВ. Кабмін схиляється, що це може робити лише платник. Там є інші креативні ідеї…

Latifundist.com: Наприклад? 

Ярослав Железняк: Говорили про ліцензування експорту. Але в Україні погана історія з цими ліцензіями.

Latifundist.com: 10 років тому це перетворилось на корупційну годівницю. 

Ярослав Железняк: Я прийшов в Мінекономіки в 2015 році радником Айвараса Абромавічуса, який зараз ваш колега-аграрій. Пригадую, як людина, що видавала експортні ліцензії, їздила на Порш Панамера. Для розуміння — це директор департаменту. Зрозуміло, що якраз змінились часи Януковича… Але вже тоді було зрозуміло, що це не найбільш реформаторський підхід. 

Ще одна ідея — зробити виключний перелік експортерів. Це теж має високі корупційні ризики. Але у депутатів немає бажання йти проти великих аграрних асоціацій. 

Паралельно, я сподіваюсь, ми проголосуємо за перезавантаження БЕБ. Це виключно їх робота, вони мають боротися з цією історією, а не такі поважні «реформатори» як Кіпер. 

Latifundist.com: Можете пояснити щодо ліцензування. Цього пункту в проекті закону немає. 

Ярослав Железняк: Ця ідея поки не розглядається, не треба заголовків, що Україна вводить експортні ліцензії (посміхається — прим. авт). Я просто кажу, що серед альтернативних ідей така думка є. Але, я вважаю, що це механізм, який можна використати лише в останню чергу. 

Це я до того, що альтернативних сценаріїв небагато. Просто, якщо ми нічого не зробимо, то передамо цю історію в руки митників та правоохоронців. Там зараз погано, і буде погано. Тому треба шукати варіанти, як це вирішити на законодавчому рівні. 

Latifundist.com: Які з цих ідей найбільш реалістичні?

Ярослав Железняк: З більш-менш реалістичних — відшкодування ПДВ лише за умови повернення валютної виручки та експорт лише платниками ПДВ. Але знову ж — якщо їх погодять асоціації. Якщо ні, то, думаю, ми навіть не будемо це розглядати на рівні комітету. Бо навіщо політикам робити добро ринку, який цього сам не хоче. 

Latifundist.com: Збоку це виглядає як експерименти над ринком. У нас була історія з законом про експортне забезпечення, який підписав Президент, але воно так і не запрацювало. 

Ярослав Железняк: Тоді багато депутатів прямо говорили, що це не спрацює. Я це розумів, тому і не голосував. Попереджав колег.  Для мене самого було сюрпризом, що за нього проголосували. Це все про якість держуправління.

Latifundist.com: Мої джерела в ОП кажуть, що на цих нарадах по боротьбі з кешем панує розгубленість, звідси і кидаються з крайнощі. Ви відчуваєте, що…

Ярослав Железняк: Що щось пішло не так в керуванні країною? Так, у мене є відчуття. 

Давайте відверто, я — голова ТСК, у нас були багатогодинні засідання, ми викликали експортерів, митників, прокурорів. Повірте, я досить занурений в цей процес. Мають працювати інституції. Працював би БЕБ, митниця нормально — питань би не було. 

Latifundist.com: На дунайських портах під гарячу руку потрапили і білі компанії. Чув, що на одній з нарад самі податківці визнавали, що незаконно діяли, вимагаючи податкові накладні, бо аграрій має 15-45 днів, щоб їх зареєструвати. Не боїтесь, що з водою (кешевиками) виллємо і дитину (білі компанії)?

Ярослав Железняк: Нам треба альтернатива, яка влаштує державу і не буде зачіпати білий бізнес. Принаймні на 99%, 1% — це похибка, яка буде врегульовуватися. Поки ми цього не закріпимо, в портах постійно буде відбуватися якась така магія. В Одесі на митниці сидять всі кому треба і не треба — поліція, прокуратура, СБУ. 

Latifundist.com: Крім БЕБ. 

Ярослав Железняк: Так, якраз єдиний, хто має там сидіти — БЕБ. 

Як сказав один представник НАБУ, БЕБ настільки безсубʼєктний, що їх  навіть немає в списку контрабандистів, які з ним діляться. Вони зараз справді більше департамент СБУ чи ДБР. 

Latifundist.com: Ви часто згадуєте митницю. Пам'ятаю, митники у відповідь на минулорічні звинування ТСК казали, що не мають повноважень перевіряти ланцюжок постачальників зерна. 

Ярослав Железняк: Податкова подає 10 компаній, каже митниці, що вони чорні. З них 5 зупиняються, митниця все перевіряє. Навіть, якщо все добре — по другому колу перевіряють. А на інші 5 закривають очі. 

Питаєш, чому. І починається: «Та ми не маємо повноважень». Чому тоді ви цих перевірили? У відповідь: «по них була оперативна інформація», «та у нас людей не вистачає». Закликати до совісті органи, які її не мають, неефективно. 

Все це створює корупційні ризики. Багато з митників вирішили фінансові проблеми на кілька поколінь вперед. 

Latifundist.com: Ми говоримо про кеш на рівні експорту. Спустимось до першого рівня — аграрія. Багато з них минулого року перейшли в кеш через блокування податкових накладних. Можливо, з цього варто починати, аби не було причин фермеру переходити в сіру зону? 

Ярослав Железняк: В останні кілька місяців аграрні асоціації не нарікали на цю проблему. Та і за моїм спостереженням, цього стало на порядок менше. Не скажу, що проблема вирішена, але ситуація на порядок краща, ніж рік тому. 

Плюс чорне зерно — це часто зерно з комунальних та державних підприємств. Там майже все за кеш. Парламент з великим боєм прийняв законопроект про НААН, про землі держпідприємств. 

Я б ніколи не подумав, що стільки зацікавлених колег у цьому питанні. Хтось казав, нехай вони зберуть те, що посіяли. Все зрозуміло: хтось захопив землі, неправомірно там працює і хоче тепер відкласти закон, аби зібрати врожай. 

Latifundist.com: У багатьох аграріїв екосистема кешу — купівля дизпавлива, ЗЗР, розрахунки з пайовиками, продаж зерна. Коли продаєш за готівку, десь отримуєш менше, ніж би продавав по формі 1, але уникаєш нюансів з ПДВ, проблем з адмініструванням, менше податків платиш. Як перевести аграрія на білу сторону? 

Ярослав Железняк: Я не вірю в історію з податками. У порівнянні з сусідами у нас вони досить лояльні. Можливо, бачили статтю на УП, як виросли продажі дорогих авто за рік. Традиційно серед клієнтів багато аграріїв. 

Latifundist.com: Зараз навряд, скоріше, експортери. 

Ярослав Железняк: Можливо. Проблема, дійсно в екосистемі, яка змушує бути в кеші. Вам треба дизпаливо, а відома мережа АЗС любить продавати за кеш аграріям. І відбувається магія, яка тягне за собою всю цю історію. Ви платите в конверті працівникам — вам треба готівка.

Історія з кешем не стільки про податки. Треба одночасно з усіх боків заходити на очищення системи. Мені здається, це потроху відувається. Але це довгий процес. 

Костянтин Ткаченко, Latifundist.com