Відновлення економіки після перемоги, або У фокусі земельні ресурси України
Перемога скоро!
Інших варіантів немає.
За Перемогою — відновлення економіки.
Локомотивом економіки однозначно буде сільське господарство, а його основою — земельні ресурси країни, які мають максимально ефективно забезпечувати економіку країни надходженнями.
Які мають бути надходження від сільськогосподарських земель і де їх шукати?
По перше, надходження від операційної діяльності. Вирощування сільськогосподарської продукції та її реалізація, в т.ч. на експорт супроводжуються податковими надходженнями до державного та місцевих бюджетів: податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизи тощо.
Проблемні місця — приховування бази оподаткування, тіньові схеми закупівлі та реалізації. Ні для кого не секрет, що, навіть під час війни із загарбником, у нас в країні є можливість реалізовувати зернові за готівку, тіньовий обіг якої по економіці б’є не гірше ворога.
Рішення дуже просте — унеможливити продаж зернових з використанням неофіційних розрахунків, а саме — відкрити справжню війну із чорними трейдерами, які скуповують сільськогосподарську продукцію.
По друге, податкові надходження до бюджетів усіх рівнів, що не пов’язані із операційною діяльністю.
Проблемні місця — використання сільськогосподарських земель без правовстановлюючих документів та заниження бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб. На сьогодні в реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься на 10 млн га зареєстрованих земель (22 млн га), ніж є всього ріллі в країні (32 млн га). Думаєте цих 10 млн використовують приватні домогосподарства одноосібно?
На жаль, ні.
Цими землями користуються не безпосередні власники, а ті хто має можливість посіяти, зібрати та реалізувати урожай не сплативши жодної гривні офіційно. Відповідно і розрахуватись за оренду землі із орендодавцем не сплативши податку на доходи фізичних осіб для таких аграріїв ніякої проблеми не має. ОТГ, які мали б отримувати 60% податку на доходи фізичних осіб (а це орієнтовно 500-700 грн/га) від цього страждають неабияк. Деякі намагаються впливати на ситуацію, а деякі взагалі не реагують, оскільки голови, які очолюють громади досить часто саме і є такими аграріями, і самі ж користуються можливістю залишити собі ті кошти, які вони мали б сплатити до місцевого бюджету.
Складних рішень тут теж немає… Все може вирішувати Бюро економічної безпеки. Виявлення порушень без проблем здійснити методом порівняльного аналізу. Ми ж усі розуміємо, що власники землі зазвичай не здають її в оренду там, де їм не вигідно. Якщо в одних землевласників у одному й тому ж населеному пункті сума нарахованого доходу суттєво відрізняється від інших, знайти серед землекористувачів податкового агента, який занизив свої зобов’язання буде не важко.
По третє, сама земля, яка може бути використана агровиробниками офіційно, має бути ними використана з максимально можливим ефектом для держави. Маю на увазі усі землі державних підприємств, установ, організацій. Таких не менше 500 тис. га… Але хто з нас хоч один раз чув цифру скільки надходжень до державного бюджету принесли сільськогосподарські землі, що перебувають у віданні держави (мінАПК, міносвіти, міноборони, Академії Аграрних наук та ін.)? Та точно ніхто не бачив як вони заростають бур’янами, практично усі використовуються. Півмільйона гектар це приблизно 2,5 млрд грн недоотриманих державою коштів.
Рішення на поверхні — якнайшвидше надати можливість передавати ці землі в оренду на відкритих торгах.