Кукурудза, соняшник, соя: продавати, не можна, чекати. Де ставимо кому?
Джерело фото: Latifundist.com
Ну що, пиріжки, зачекалися? Знаю, що ні, але я продовжу тут кришити думки. На ринку закручується дуже і дуже цікава історія — заходимо в якийсь екстра дефіцит, при умові, що зерна у нас вистачає.
План такий, пройдемося по ключовим культурам які зараз горять-печуть. Мабуть, більше всього балакають про куку. З неї і стартуватимемо. Готуйтеся батончики до довгого і, моментами нудного, тексту.
Кукурудза
Мабуть, Америку не відкрию, коли скажу, що кукурудзи ми продали на експорт дофіга і ще невеличку тєлєжку до цього. По моїй інформації, на жовтень-грудень законтрактовано 4,8-5,0 млн т. Частину кукурудзи аграрії продавали самостійно, через брокера або маючи прямий вихід на трейдера. Але, значна частина — це трейдерські продажі. Проте, давайте по порядку, хронологія десь буде збережена, десь — ні, в якісь моментами трішки прибрешу:
1. Вересень — всі бачать, що кукурудзи буде дофіга. Учасники ринку говорять про 30 млн т виробництва. І калькулятори є у всіх. Порахувати, що нам з таким обсягом буде не легко, дуже просто.
2. Частина аграріїв приймають рішення фіксувати ціни. І тоді пішла велика пропозиція. Куди кука рахувалися, туди її продавали. А основному, фікс йшов на Констанцу, на Італію, Австрію, Німеччину. Це в основу жд-поставки. Хто закушав торгівлю на CIF-ринках, погнав продавати костери з кукою в ту ж Італію, Іспанію, Грецію, Єгипет. І все це продавалося на жовтень.
3. Приходить жовтень, кука потрохи збирається, починають їхати форварди в ЄС. На дунайських портах ставлять смішну ціну, типу $120-130/т СРТ мала вода. І це при умові, що собівартість у фермера $90-110/т на складі. Тобто, заплати за логістику $30-40/т і щось геть невесело від такої математики. Тому, аграрії, які провтикали і не форвардувалися, прийняли рішення не продавати і точка. Воно і зрозуміло, тільки старт сезону. Можна ще почекати. Але, трейдери з кораблями чекати не можуть. І тут починається веселуха.
4. Потроху розкручується Одеса. Там починають вантажити запаси, які тусуються там ще з весни. Далі, на Китай стабільно торгують по пару кораблів в тиждень. Виставляють $110-115/т СРТ глибока вода, відкривають термінали. А ні фіга не везуть. Ок, +$2... не везуть... ах ви ж, паразити, от вам ще +$3...не-ве-зуть.
5. Ну не знаю, це можливо інтегральний фермерських разум все так облаштував. Але, починають закручувати ф2. Щось там за кеш возилося і торгувалося, але не в тих масштабах. В моменті, всім потрібна стала кука по ф1, або документи від реальних фермерів, бо технічні колгоспи вже не проходили. І тут...
6. І тут уявляємо — жовтень, осінь розмальовує всі дерева у яскраво-багряні кольори, тепло, у трейдерів на руках великі контракти на куку, яку от-от потрібно вантажити. А ця сама кука їде в Констанцу, в Італію, на малу воду, де вона транзитом по прямим контрактам шурує в Єгипет, Греції тощо. Значна частина куки стоїть в полі. У фермера не так вже і багато вільної куки до продажу. А та що вже лежить на складі — не продається. Бо фермер естет-натураліст (то комплімент, єслішо). Він не любить диявольську математику (хто не в курсу, у Середньовіччі від’ємні числа вважали диявольськими, бо мінус то фігня якась, то вам будь який бізнесмен пояснить, без гешефту довго не попрацюєш). А якщо до собівартості $90-110 додати логістику $30-40/т, виходить $120-150/т в порту.
Далі, від цін $140-150/т СРТ мала вода або $130-140/т СРТ Одеса відняти повну собівартість, то на руці отримається мінус або нуль доларів прибутку. Відповідно, виходить фігова математика для фермера. І він, махнувши рукою закурює цигарку (споживання тютюнових виробів може нашкодити вашому здоров'ю) і вирішує присісти на запаси.
7. А от трейдеру ця історія не дуже вигідна. Бо ніхто з панамаксом на руках не буде чекати грудня, коли фермера попустить і він почне продавати. Відповідно, починаються ігри, які так практикував ринок до війни — а похер, шо там тоді давали? Ага, $132 СРТ Одеса. Я $135/т, давай вези. І почалися всепортове міряння ціною, у кого вище.
8. Фермер — ооооо, мені таке подобається, як всі горять, суєтяться, бігають. Подивлюся в лайн-ап, а там всі знайомі фірми. Помахаю на ринку своєю тищонкой тон кукі, хай побігають. Поторгуються за неї...
9. І ось листопад. Сильно історія не змінюється. Можна бачити як об'ємна пропозиція йде на ЄС, авто, вагонами, кораблями, контрабандистами. А на українські порти, якщо і торгуються об'єми або невеликі, або з хотєлкой в $140-150/т СРТ Одеса. Так, трейдери щось відкуповують по елеваторам, на портах. Трохи виручають ринок посередники. Але, пропозиції дійсно мало. Виробники із західних областей не дуже розглядають порти як місце збуту. Простіше і вигідніше продати куку з поставкою до кордону або на Констанцу. Там хоч прибуток можна в руках потримати.
Що може бути далі? Трейд з лодками в порту або на рейді не дуже готовий чекати. Плюс, прикручена ф2, яка не може генерувати значну пропозицію (через яку трейд закривав суттєву частку своїх потреб), плюс нові правила експорту. Трактувати їх можна як завгодно, що вони завдають удар по білих фермерах-експортерах, що вони задають удар по ф2, що топлять експорт зерна і т.д. Хто рано встає, тому.... той вже отримав лист від банку, що у нього все ок з валютної виручкою і чекає на реєстрацію в ДАР. Хто балувався виручкою і не повертав / не повернув в Україну, буде мати (поки) проблеми. Більш цікаві розписано от тут: Нові правила експорту зерна — знову на ті ж граблі?
Тому позитиву для різкого зростання пропозиції кукурудзи на СРТ-ринку, ну як би не дуже і багато. Хто ж буде зливати об'єми, якщо ціна росте? Так, цього не видно по індикації. Покупці намагаються тримати ціни на місці. Проте, всі ж ми знаємо реалії ринку. І, коли трейдер десь-комусь дає ціну вище індикації, це вмить розлітається по закритим чатам і через дві годи, значна частина аграріїв знає всі інтимні подробиці угоди, шо, куди і па чьом.
Єдиним аргументом, який може спонукати продавати куку — це продовження збиральної кампанії і невелике зростання пропозиції через брак грошей або місця. І ще з’являється нова інформація – вартість логістики вгору, що також може мотивувати більше продавати в Одесу.
В цілому, можна довго і нудно філософствувати про $140-150/т, заробляєм чи не заробляєм. Але, продавці вже поступового знаходяться під такі рівні. Десь комусь потрібно буде продати. Але, більше схоже, що трейдери будуть постійно відчувати дефіцит пропозиції на СРТ-ринку. І це буде як мінімум тримати рівні $130-140/т СРТ Одеса.
Соняшник
Блін, час йде, проблеми незмінні. Переробники напродавали олії, а фермери не везуть соняшник. Мабуть, єдина зміна, що від пропозиції соняшнику, ринок перейшов до постійного попиту.
Агровиробники щось продають по соняху. Але, це геть мізерні об'єми, а заводам потрібно більше. І це, до речі, як одна з причин чому частина олії не поїхала на експорт. Бо не було з чого її (олію) вичавити. Але, мабуть більше — це проблема з ф2.
На заборах ми бачимо індикацію по соняшнику 11500-12000 грн/т СРТ-завод у центральних та західних областях. Фактичний або як його ще називають подкавьорний ринок стоїть 12300-12700 грн/т СРТ-завод.
Останній тиждень, в портах пішов рух. Експортери налагодили збут соняху в Болгарію (не питайте як). Тому, ціни досить цікаві фіксувалися $320-330/т СРТ мала вода та 13200-13400 грн/т СРТ мала вода. Така цінова ситуація, змушує припортових переробників також підвищувати ціни. В моменті тонну соняшника можна продати по 12700-13100 грн/т СРТ-завод.
До речі, ще цікавий факт. Багато буває запитань, а чого так повільно росте ціна на соняшник. А відповіддю на це питання будуть дві діаграми. Перша — ціна на соняшникову олію. Вона не дуже і росте останніми тижнями.
Друга — валова маржа переробки соняшнику. Це та малєнькая прелесть, що залишається на заводі після того як перероблять соняшник та продадуть олію і шрот.
Тобто, зростання ціни на соняшник забезпечується тим, що переробники вжимаються у своїх доходах і все вам коханим та любим фермерам. А ви не ціните…
Ну і ось така красАта у нас на біржі по соєвій олії.
Саме соєва олія задає тренд іншим рослинним оліям. Тому, якось не дуже гарно пахне для соняшникової олії. Звісно, ми можемо собі почати натягувати сову на глобус і звісно, мені б хотілось помилятися по направленню тренду. Але, якщо соєва олія вниз вниз соняшникова олія вниз соняшник.
Так, зрозуміло, що на зниженні не буде натовпу який під нуль буде зливатися. Тому, у переробників буде просто патова ситуація — ціна на олію вниз, а от що з соняхом? Фермер же його по 10000-10500 грн/т не віддасть.
Тому, заводи починають сідати на (у) шпагат (як Ван Дам) і будь який кривий рух може викинути завод із ринку. Як буде цікаво….
Ймовірність просадки цін вниз є і не маленька по соняшнику. Тому, потрібно бути дуже обережним. Надіятися на локальні фактори проти глобальних трендів, це як ходити тойво проти вітру (це зрозуміють тільки хлопці). Ще раз, сім раз подивись на графік соєвої олії і один раз продай.
Соя
Лото-забава поки радує фермерів. Попит гарний в усіх направленнях. Весь фокус у тому, що українська олійна дуже дешева проти інших походжень, навіть не хочу багато букв плодити по цій культурі. Просто коли заходите на склад з соєю, дивіться на неї згадуйте слова великого класика «Що ви бачите зараз перед собою? Це скарб». За рахунок значного дисконту проти бразильської та американської сої, українська олійна дуже дешева, що і призводить до значного попиту на неї. Відповідно, на цьому факторі ринок буде рухатися вгору. Можливо, що якісь просадки будуть. Але, поки факторів рости достатньо.
В тому ж Єгипті активно підгрібають пропозицію з України. Тому, світові тенденції можуть тільки пригальмовувати попит на українську сою. А попит на неї буле постійно. Тому, поки ми маємо суттєвий запас міцності. Відповідно, на сою треба менше нервів, бо «….Це скарб».
Замість висновків
Готуємося до волатильного сезону. На СРТ-ринках своя кухня. Тому, в якісь моменти, ціна може без (начебто) логіки опускатися. То трейдери будуть намагатися здешевшувати собі вартість товару на складах. Але, волатильність цікава штука, і ринок кукурудзи тому приклад. Нікому не потрібна і хоп продай мені по $140 СРТ. І таких історій буде маса.
