Експорт через Болгарію, або Як країна виграла у ситуації з «навалою» українських олійних
Джерело фото: X/Said Pulido
Разом з компанією «Біоенерджі-Вінниця» продовжуємо спецпроєкт про країни, які в умовах повномасштабного вторгнення стали основними торговельними, чи пак транзитними партнерами України. Ми розповімо, як працює логістика до цих країн (яким транспортом краще везти і як не застрягнути на кордоні), які є ризики при плануванні експорту та назвемо основні помилки експортерів-початківців.
Ми вже розповіли про нюанси експорту через Польщу, Румунію та Угорщину. У нашому заключному випуску — Болгарія.
Якщо ще на початку повномасштабного вторгнення наші сусіди по Європі змагались в найбільш красномовних висловлюваннях на підтримку України, то починаючи з літа 2023 року ситуація дійшла до конфронтації і торгових воєн. В Словаччині так взагалі на виборах перемогли проросійські сили, що прийшли до влади на відвертій антиукраїнській риториці.
На відміну від інших сусідніх країн, з Болгарією двосторонні відносини складались не так драматично. Варто згадати побоювання українців стосовно потужного російського впливу в країні. Але в підсумку, болгари стали одними з найбільших постачальників зброї і боєприпасів для ЗСУ, особливо радянських зразків.
Болгарія підтримала зерновий бан разом з Польщею, Угорщиною, Румунією та Словаччиною, але не все так однозначно. Короткий спойлер: болгари зуміли монетизувати ситуацію, що виникла з українським зерном.
Хоча на протести фермери Болгарії все ж виходили. А як без цього? Місцеві аграрії розпочали протести в середині вересня. З огляду на те, що майже кожен шостий громадянин країни зайнятий у сільському господарстві, втрата традиційних ринків може призвести до збитків та безробіття, стверджував ініціативний комітет.
Проте парламентарі не підтримали фермерів, вважаючи, що скасування заборон на ввіз українського зерна може призвести до катастрофічних наслідків для економіки. Фермерам пообіцяли посилити контроль за українськими товарами та введення заборони на експорт українського соняшника, щоб заспокоїти їх.
Невдоволені виконанням урядом обіцянок, фермери знову вийшли на вулиці 30 листопада, висловлюючи свої протести і вимагаючи підтримки. На початку грудня міністри сільського господарства України і Болгарії домовилися про ліцензування експорту насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці, спрямоване на зменшення напруги у суспільстві.
З жовтня по грудень 2023 року Болгарія забороняла імпорт соняшнику з України.
Але вже в січні цього року болгари почали настоювати на необхідності введення тарифів і квот на імпорт зерна з України до Європейського Союзу. Кажуть, що «суттєві» труднощі виникли у місцевих фермерів після скасування обмежень на торгівлю українською продукцією. Міністерство сільського господарства Болгарії стверджує, що «збільшення експорту з України викликає серйозне занепокоєння серед виробників, які не можуть конкурувати з цінами на українську продукцію».
Країна також має значні можливості з виробництва рафінованої та нерафінованої соняшникової олії та біодизеля, і болгарські виробники в цих секторах входять до найбільших у ЄС. Однак Болгарія не виробляє достатньо насіння соняшнику для власних потреб і сильно залежить від його імпорту з України.
Для відповіді на вимоги болгарських виробників зерна та олії уряд пропонує Єврокомісії встановити «імпортні квоти» для безмитного імпорту. Якщо ці обсяги перевищуються, Міністерство сільського господарства настоює на встановленні мита на українську продукцію.
Структура болгарського експорту агротоварами
Сальдо зовнішньої торгівлі продукцією АПК і продуктами харчування в Болгарії має позитивне значення (експорт перевищує імпорт). Основний притік валютної виручки в країну забезпечує продаж зернових, соняшникової олії, відходів харчової промисловості (висівки, макуха) та кормів для тварин.
З експортом зернових все зрозуміло, в Болгарії кожного сезону збирають приблизно 6-7 млн т пшениці і 2,5-3,4 млн т кукурудзи. Значна частина врожаю відвантажується на зовнішні ринки. Знайома для українців схема — експортуємо сировину, імпортуємо готову продукцію.
Хоча варто відмітити, що зовнішня торгівля продукцією переробки зернових в Болгарії має позитивне сальдо, галузь орієнтується на експорт. Найбільшою статтею експорту в цій категорії товарів є крохмаль. Враховуючи, що в сезоні 2022 болгарські фермери зібрали кукурудзи на 26% менше, а в сезоні 2023 теж були проблеми зі збором, українським експортерам «куки» варто звернути увагу на цей ринок.
Український соняшник і ріст болгарського експорту
В 2022 р. Болгарія вперше імпортувала олійних більше ніж експортувала. Здогадайтеся, звідки були найбільші обсяги? Правильно, з України.
Основний ріст припав на соняшникову групу: насіння, олія і макуха. Саме ці три товарні позиції і забезпечили ріст українського агроекспорту до Болгарії з $85 млн в 2021 р. до $810 млн в 2022 р. Як видно з графіку вище, по інших групах обсяги лишились на рівні попередніх років. А от у 2023 р. обсяги експорту знизились. Далися взнаки перекриття кордонів.
А тепер найцікавіше: як же впорався болгарський АПК з таким напливом пропозиції соняшнику і продуктів його переробки з України? Збільшив експорт продуктів переробки. Імпорт олійних (не лише українського походження) до Болгарії в 2022 р. в порівнянні з попереднім роком зріс на 108% в грошовому виразі. В свою чергу експорт рослинних олій і жирів з Болгарії виріс на 118%, а експорт макухи з олійних культур продемонстрував ріст на 71%.
І вишенька на торті. Головні напрямки, за якими відбулось зростання відвантажень, стали Індія та Китай. Тобто основні ринки збуту для нашої олійної галузі. Болгари просто замістили частину українських обсягів в цих країнах.
Так, можна припустити, що були схеми реекспорту українських олійних або просто схеми, але факт лишається фактом — Болгарія не колапсувала від лавини пропозиції українських агротоварів, як інші наші сусіди, а змогла заробити на ситуації. Можливо цим можна пояснити м’яку позицію болгарського уряду стосовно заборони імпорту і транзиту нашої продукції АПК. Країна першою зняла заборону на імпорт українського зерна у вересні 2023 р., а прем’єр Болгарії навіть присоромив фермерів, які вийшли на протести.
Ложка дьогтю для болгарських переробників теж знайшлась. Заборона імпорту українського зерна, яку Болгарія запровадила разом з Польщею, Угорщиною, Румунією та Словаччиною вже суттєво вплинула на обсяг торгівлі між нашими країнами. Якщо по соняшниковій олії та макусі зниження імпорту з України не таке значне, то падіння обсягів по насінню соняшника в рази.
І хоча зерновий бан суттєво погіршив ситуацію, болгарські переробники зберігають інтерес до українського соняшнику, адже ця країна має потужності переробки олійних більші ніж власні валові збори. Тому українським експортерам варто придивитись уважніше до галузі переробки олійних в Болгарії.
Транзит через Болгарію
Якщо розглядати Болгарію, як транзитну країну, то є кілька перспективних напрямків. За словами Станіслава Іщенка, керівника відділу по роботі з клієнтами компанії Zernovoz.ua, транзит через болгарську територію відбувається за двома маршрутами: Україна — Туреччина та Україна — Греція.
«Наші країни спільного кордону не мають, тому до Болгарії можна дістатись через Румунію або Молдову. Але перевізники віддають перевагу румунській території через набагато кращий стан доріг в цій країні», — розповідає Станіслав Іщенко.
Також відомо, що з літа 2023 року ведеться комунікація між Грецією та Болгарією щодо можливості організації перевезень української агропродукції залізницею через територію Румунії та Болгарії до грецьких портів Салоніки і Александруполіс.
Хоча морські порти Болгарії залишаються в тіні Румунії і її порту Констанца, який є абсолютним лідером з перевалки українських с/г товарів, варто звернути увагу на болгарську Варну де з початку жовтня 2023 року запрацював новий зерновий термінал Варна-Захід, 8-й причал.
Також наполовину завантаженим є порт Бургас. Але є один невеликий нюанс.
«Варна і Бургас — це цікаві порти, вони наполовину завантажені. В Бургасі взагалі новий порт, є 120 тис. т накопичення. Але там проблема дорогого транзиту через Болгарію. Тому ми зараз говоримо про знижку на ці напрямки вже з болгарськими перевізниками. Аби ставка була хоча би на рівні з Констанцою. Бо вони не можуть працювати як Констанца ship-to-ship. У них нема плавкранів».
Переробна галузь Болгарії
Флагманом олійного сегменту в цій країні є Oliva. Компанія має чотири МЕЗи в Кнежі, Польському Тримбеші, Разделні і Добричі. На частку Oliva припадає 30% потужностей з переробки олійних культур в Болгарії.
Ще одним помітним гравцем на олійному ринку є Papas Oil. В управлінні є три заводи з переробки соняшнику в Ямболі, Балчику і Бяла Слатині, в цьому ж населеному пункті є борошномельний комплекс, що належить холдингу.
В Ямболі також має свій МЕЗ компанія Сльнчо, яка є великим гравцем на болгарському ринку. Агрохолдинг Magic Flame оперує заводом з переробки олійних в с. Карапеліт.
Присутність великих міжнародних гравців в переробці продукції АПК Болгарії не така потужна, як в сусідній Румунії. ADM, LDC та Cargill в основному орієнтовані на зберігання і трейдинг с/г культур. Хоча ADM володіє заводом з переробки кукурудзи в Разграді, виробничі лінії якого було нещодавно розширено.
Вже у найближчому майбутньому стане відомо, що ж відповість Брюссель на запит Болгарії. Адже у листі до Євпропейської комісії болгарське міністерство зазначило, що «збільшення експорту з України викликає серйозне занепокоєння виробників, оскільки вони не можуть конкурувати за ціною з українськими товарами через різницю в стандартах виробництва».
Олександр Тищенко, Latifundist.com
