Китай підняв ставки: Ціна на український ячмінь 208$/т, але чи надовго?
Джерело фото: Latifundist.com
Підвищений попит, обмежена пропозиція та «гарячі» контракти — схоже, український ячмінь став справжнім героєм липня. Розібрали, що відбувається з цінами, хто з аграріїв уже продає, а хто вирішив почекати і чому.
Як Китай «зробив погоду» на ринку ячменю
«Ячмінь — попит огого і ще тєлєжка. Кораблики видніються на горизонті, а на складах порожньо. Ціна вже перевалила $200/т (сильно за $200) в порту і, схоже, що зупинки не буде (поки)», — пише Аналітичний Батон.
«Кораблики» на горизонті — це судна під завантаження ячменю до Китаю. Як зазначає Reuters із посиланням на аналітиків Barva Invest, Китай законтрактував 500-700 тис. т українського фуражного ячменю. І готовий платити 240 $/т з урахуванням вартості, страхування та фрахту (CIF), що відповідає $203 FOB Одеса або $193 CPT.
Богдан Костецький, співвласник і операційний партнер Barva Invest, підтвердив нам, що на ринку присутній ряд експортерів, що очікують надходження перших 3-4 суден під завантаження ячменю на Китай (всього продано 9-11 суден класу панамакс).
За його словами, рівень покриття експортерів — слабкий. Настрій фермерів — спекулятивний на фоні достатньої забезпеченості обіговими коштами. Це створює «ринок продавця». Сьогодні ми вже бачимо закупівельні ціни $208/9900+ СРТ глибоководний порт.
Богдан Костецький
співвласник та операційний партнер Barva Invest
«Традиційно українські виробники зайняті жатвою та вичікують на максимальні ціни. Власне, цінова підтримка стимульована тим, що експортерами продано на Китай ячмінь саме українського походження. Вихід з контрактних зобов'язань для них коштуватиме десятки доларів на тонну. Тому на сьогодні експортери змушені конкурувати за ячмінь із сертифікацією на Китай, навіть якщо рівень закупівельних цін буде для них збитковим».
Це підтверджує і один із трейдерів, зазначаючи, що вплив весняних заморозків на врожайність, а також небажання фермерів активно продавати врожай під жнива, трейдерам варто було враховувати ще на етапі продажів — адже ці фактори теж розігрівають ринок.
«Ми в цю гру не грали й за ними не бігали — відкуповуємо те, що можемо, по 9200–9250 грн/т. Без жодних планів на партію: що візьмемо — те й продамо», — коментує наш співрозмовник.
Тим часом Аналітичний Батон у властивій йому іронічній манері зауважує, що «палання трейдерів вже з космосу видно,... вже навіть звичайний ячмінь гребуть як китайський. Покупці за кожну тонну воюють. Потенціал росту зберігається».
Barva Invest оцінює врожай ячменю цього сезону на рівні 4,6 млн т (5,3 млн т у 24/25), експортний потенціал — 1,8 млн т (2,3 млн т у 24/25).
Дещо оптимістичніше налаштовані в УЗА: там прогнозують урожай 5 млн т, а експорт — 2,3 млн т, що, як видно, приблизно відповідає минулому сезону. Президент УЗА Микола Горбачьов зазначив, що в цілому поява такого потужного покупця, як Китай, є позитивним сигналом для ринку.
«Ми живемо у Північній півкулі, і саме тут виробництво зерна буде більшим. Думаю, через великий урожай у Північній півкулі ціни знижуватимуться. Тому те, що продали заздалегідь, це дуже добре. Навіть за умов падіння цін сільгоспвиробник матиме гарантовану можливість реалізувати певний обсяг», — наголосив Горбачьов.
Стратегія аграріїв: хто продає, а хто чекає — і чому
У СДВК «Авангард», що на Миколаївщині, цього року врожайність ячменю суттєво гірша, ніж торік — від 0,6 до 7 т/га.
«Високих показників урожайності досягли на полях, де попередники були томатами. Там був крапельний полив і волооозабезпечення восени та весною для ячменю вистачило», — розповідає керівниця кооперативу Людмила Голуб.
Збирання ячменю (280 га) у господарстві завершили ще в червні. Зараз косять пшеницю. Ячмінь майже весь уже продали — через брак складських потужностей.
«Частина складів зазнали значних пошкоджень під час бойових дій у 2022 році. Загалом наша стратегія: товарний ячмінь продаємо одразу в жнива, а пшеницю закладаємо на зберігання. Бо її ціна зазвичай суттєво зростає, на відміну від ячменю. Тож цінне складське місце відводимо тій культурі, яка більше зростатиме у ціні протягом зберігання», — пояснює Людмила Голуб.
В агрогрупі «Агрейн» також не планують надовго закладати ячмінь на зберігання. Як пояснює CFO компанії Віталій Штемпель, через постійні дроно-ракетні атаки на об'єкти агросектору немає впевненості у безпеці зберігання. Тож краще відвантажувати продукцію зараз, поки порти працюють ритмічно, адже в майбутньому їх безперебійна робота залишається під загрозою через повітряні атаки.
«Продаючи вже зараз, маємо найнижчі витрати на логістику та перевалку. Це компенсує потенційне подальше зростання цін. Ціни вже досягли високого рівня і відіграли фактор Китаю, додаткових факторів зростання ми не бачимо, хоч і не виключаємо це», — зазначає Віталій Штемпель.
А ось керівник СВК «Трудівник» Олександр Литвинюк переконаний: ціни на ячмінь ще зростатимуть. Цього року його підприємство зібрало з 52 га 420 т озимого ячменю — середня врожайність склала 8,1 т/га.
«А тепер помножте цей обсяг на 9,2 тис. грн, які зараз дають за ячмінь. Що я роблю? Не продаю. Хоча міг би продати і погасити аванс. Торік у жнива ціна була 6 тис. грн/т. Усі сусіди тоді продали. Казали: «Саня, ти що, думаєш, подорожчає? Ціни ж упадуть!». Але я така людина — надіюся на краще. Всі продали по 6 тис. грн/т, а ми — по 9,8 тис. грн/т. Заробили 3,8 тис. грн на тонні. А в нас було тисяча тонн — от і мали плюс 3 млн 800 тис. грн», — розповідає Олександр Литвинюк.
То ціни на піку чи ні?
За оцінками GrainTrade, низькі світові ціни на фуражну кукурудзу та пшеницю будуть обмежувати подальше зростання цін на ячмінь, тому після збирання врожаю в Україні, ЄС та рф ціни на ячмінь у серпні можуть розвернутися донизу.
Богдан Костецький також зазначив, що як тільки короткі позиції будуть покриті — ціни на ячмінь коригуються.
Богдан Костецький
співвласник та операційний партнер Barva Invest
«По-перше, Китай не готовий платити більше. По-друге, без преміального попиту з боку Китаю українському ячменю доведеться конкурувати з іншими чорноморськими країнами-експортерами, де нижчий поточний рівень цін на 5-10 $/mt», — підсумував Богдан Костецький.
