Ріпак і сою хочуть обкласти експортним митом. Заводам вигідно, а фермерам? Розпитали співавтора «олійної» правки Андрія Мотовиловця
Джерело фото: Facebook
Законопроєкт під соусом медицини, але з присмаком олійних: сьогодні у парламентському податковому комітеті підтримали 10% мито на експорт ріпаку й сої. Далі — друге читання і голосування в сесійному залі.
За словами народного депутата, співавтора правки Андрія Мотовиловця, це «відповідь» на обмеження ЄС імпорту агротоварів і водночас шанс дати дихання переробці. Чому обрали саме таку процедуру і як же інтереси аграріїв, — у розмові з Latifundist.com.
Latifundist.com: Андрію, як розумію, спочатку планувалось ввести обмеження на вивіз ріпаку та сої через зміни в Податковий та Митний кодекси. Чому вирішили це зробити через «лікарський законопроєкт»?
Андрій Мотовиловець: Бо рішення прийняте на підставі статистики. З 1 липня сировина покидає ринок України.
Latifundist.com: Чи правильно розумію логіку: це була прискорена процедура, аби заводи не залишились без сировини?
Андрій Мотовиловець: Так, в іншому випадку правки не мали би логіки.
Latifundist.com: На противагу звучить думка з боку аграріїв: що заважає заводам пропонувати конкурентні ціни, аби продукція не експортувалась?
Андрій Мотовиловець: Бо це експорт, ти експортуєш і отримуєш повернення ПДВ. Сировина вивозиться трейдерами, які конкурують з нашими виробничими потужностями. Це питання захисту власного виробника. До цього не було потужностей, які можуть закрити 100% ринку. Зараз вони є.
Плюс не забувайте, що в олійній переробці велика конкуренція. Внутрішні переробники будуть піднімати ціни, щоб конкурувати за сировину.
Latifundist.com: На ринку зараз маємо профіцит потужностей. Ті, хто будують заводи, по ідеї мали би рахувати баланси. Аргумент, що повторимо диво «переробки соняшника» з ріпаком і соєю не дуже переконливі, адже там ми не маркетмейкери ринку в цих культурах.
Андрій Мотовиловець: Ми вважаємо, що можемо почати конкурувати на світовому ринку по шроту.
Latifundist.com: Чи очікуєте дзеркальної відповіді з боку ЄС?
Андрій Мотовиловець: Ви в курсі обмежень, які вони встановили на наші агротовари. Ми знаємо країни, які були активні в цьому процесі. Тож повністю погоджували цей проєкт з Мінекономіки, говорили з нашим торговим представником, що відбувається на світових ринках і чому вони так роблять. Це відповідь України.
Latifundist.com: У нас є інформація, що в Єврокомісії обговорюються дзеркальні дії, зокрема, по можливому обмеженню наших шроту та олії з ріпаку та сої.
Андрій Мотовиловець: У нас є інші країни, ми можемо поїхати в Китай, Пакистан. Мінекономіки в цьому не бачить проблеми.
Latifundist.com: До слова, в 2018 році ми ж мали соєво-ріпакові правки, якраз вони передбачали неповернення ПДВ.
Андрій Мотовиловець: Я вважаю, що це була помилка, так не можна робити. По-перше, щоб у нас були нормальні перемовини, ми показали це введення, показали зниження мита з роками. І ми кажемо тільки про вивіз сировини. У нас професійніший підхід, ніж просто «рубонути ПДВ».
Latifundist.com: В 2018 році не сталось дива. Виросли кілька заводів, але на противагу побачили падіння посівів ріпаку та сої.
Андрій Мотовиловець: Але ж зараз стільки закладається заводів.
Latifundist.com: На ринку гуляє цифра 11 заводів, Дмитро Киселевський сказав, що будується на 3 млн т. Але ж коли вони будували, напевно мали рахувати ризики.
Андрій Мотовиловець: Я розумію, чому будує «Кернел», МХП, «Епіцентр Агро», «Астарта-Київ». У них своя земля.
Latifundist.com: Але ж її замало для покриття потреб.
Андрій Мотовиловець: Так, не вистачає, але вони частково покриють свої потреби.
Latifundist.com: Вам не здається дещо маніпулятивною теза, що малий і середній фермер зможе експортувати. Це зможе потягнути холдинг, але не вони.
Андрій Мотовиловець: Тому я і заклав пропозицію, аби це могли робити сільгоспкооперативи. Зареєструтесь в ДАРі, обʼєднайтесь в кооператив і експортуйте. В Мінюсті мені казали, що там швидка реєстрація.
Latifundist.com: Чи очікуєте падіння площ як це було в 2018 році?
Андрій Мотовиловець: Я не можу це прогнозувати. Я вважаю, що це питання конкуренції всередині країни. Коли люди побачать, що це вигідно, то і ціна виросте. В 18-м роком не порівнюйте, бо не було стільки потужностей для переробки.
Latifundist.com: Наостанок питання про тваринництво. Спілкувався недавно з американським аграрним експертом Джонатаном Гренджем, на моє питання про можливі обмеження на ріпак, він сказав, що це дещо короткозоро, адже треба мислити всім ланцюжком. І зокрема тваринництвом, яке у нас з року в рік падає.
Андрій Мотовиловець: Є ринки, де потрібен наш шрот, ми можемо туди експортувати. Паралельно розвивати тут тваринництво. І аби думати про весь ланцюжок, нам треба згадати про фінансування, якого в нас нема. Сировина нам цих коштів не дасть, а переробка — так. І щоб говорити про тваринництво, треба зрозуміти, скільки буде людей в Україні. А це можливо після війни.
