Осіння посуха, безсніжна зима, лютневий мороз, квітневі приморозки і дощовий травень. В якому стані посіви? Запитали аграріїв з Центру, Півночі, Півдня, Сходу та Заходу країни (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Джерело фото: Latifundist.com
«Через тривалу посуху ситуація критична», — відповідають аграрії південних областей на наше запитання про стан посівів озимих. Натомість у східних областях досі оговтуються після квітневих заморозків, а в західних — від заморозків та надмірних опадів у травні. Зібрали оперативну інформацію про те, як весняні — часто контрастні — погодні умови вплинули на стан посівів та які області постраждали найбільше.
Харківська, Запорізька, Донецька та Дніпропетровська області
«Ріпаку майже не залишилось в нашому регіоні», — говорить менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group Сергій Корнюшенко, у зоні відповідальності якого Донецька, Запорізька та Дніпропетровська області.
«Тричі були приморозки по різним районам. Один в квітні і два в травні. Крайній приморозок був десь 23 травня. Який добив останній ріпак. Той, що залишився, я думаю, що де зрошення, там може ще зберуть 3-4 т/га. А там, де не на зрошуваних полях, там, мабуть, від 0,5 до 1,5 т/га», — говорить він.
І додає: тричі пройшлися приморозки і по пшениці. В доброму стані десь 30-40% посівів. Є поля, де були приморозки і не було опадів, то пшеницю передискували, бо вона навіть не викинула колос. Де немає вологи, передискували поля, зараз дощ пішов місцями, подекуди пересівали ті поля соняшником, десь просом. Там, де вологи недостатньо, залишили площі під паром.
«Така ситуація практично в усіх районах вказаних областей. Тобто майже по всіх районах приморозки пройшли смугами. Є господарства, де одні поля загинули, а інші практично не постраждали, тобто, скажімо, 50/50», — зауважив Сергій Корнюшенко.
У Харківській області «АПК Хлібопродукт» очікує мінус 25-30% від запланованого врожаю озимини, яка постраждала від весняних приморозків.
«Озимина загалом відійшла, якщо порівнювати з тими, у кого поля повністю вимерзли. Безумовно, частина посівів постраждала: приблизно 2–3% площ повністю вимерзли, але це поодинокі ділянки, тому ми їх не дискували — залишили. Близько 50% посівів спочатку пожовтіли, але зараз більш-менш відновлюються», — розповів Хасан Ісламов, співвласник підприємства «АПК Хлібопродукт».
Посіви ГК «Агрейн» у Харківській області перебувають у кращому стані порівняно із сусідніми підприємствами, розповідає Тарас Корнієнко, головний агроном компанії. Через дефіцит опадів у регіоні компанія вирішила підживлювати озимі не розкидачами, а сівалками — для прикореневого внесення добрив. Це і стало ключовим технологічним рішенням.
«Сукупність факторів — помірна вегетативна маса, технологія підживлення та своєчасні опади — дозволила озимим на Харківщині пройти цей складний період. Рослини нині в гарному стані. Навіть за індексом NDVI ми — серед трійки кращих».
Поля «Агрейн», травень-червень 2025 року
Посіви кукурудзи також зазнали стресу через весняні приморозки, але вже повністю відновилися, зазначає Корнієнко. Усі заходи боротьби з бур’янами були проведені вчасно, тож рослини активно розвиваються.
Миколаївська область
Насіннєве господарство «ВВІ Агро» у Березанському районі на південному заході Миколаївської області спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних, зернобобових, а також нішевих культур — коріандру, гірчиці, льону, сорго — загалом близько 12 культур. Його власник, Андрій Чичета, вже багато років — переконаний «ноутільщик».
«Нам цього року пощастило. У квітні випало 10 мм дощу, а потім, через 5 днів, — 8 мм снігу. На цій волозі ми дотягнули до травневих опадів. А в травні випало 40 мм. Отже, в порівнянні з багатьма іншими в нас більш-менш стабільна ситуація. Але відносно благополучно — від нас і десь до Баштанки та в сторону Нової Одеси. В напрямку Києва, до Любашівки, опадів не було у квітні, і заморозки виявилися більш сильними».
Тобто рослини отримали два стреси — відсутність вологи і квітневі заморозки, які посилили негативний ефект.
«Тому у багатьох постраждав ріпак, який на той час був у різних фазах. Якийсь більше, якийсь менше. Горох постраждав також у багатьох. Але такої катастрофи, щоб дійшло аж до пересівання, я не бачив. Може, в окремих господарствах і було», — каже Андрій Чичета.
Читайте також: Як в умовах півдня України захистити врожай від посухи, а себе — від збитків? Рецепт від фермера з Миколаївщини Андрія Чичети
Він переконаний, що саме технологія обробітку ґрунту No-till, яку в господарстві застосовують вже багато років, в умовах півдня країни дозволяє зберігати вологу і рятує врожай від погодних катаклізмів.
«Цей метод дав нам можливість протриматися до квітня. А ті, хто обробляли землю пізньої осені, а потім сіяли той же горох, мали проблеми, бо вологи не було.
Зараз, слава Богу, хоча б літо настало після весни. Бо в нас зазвичай зима відразу переходить в літо. Цього року весна була. Не дощова, але була. Нині в нас вже +30℃. І далі просвіту нема. Ячмінь і пшениця вже почали жовтіти. Думаю, на деяких полях, в окремих господарствах, збирати ячмінь почнуть вже з 10 червня, що насправді — не найкращий варіант», — каже фермер.
Херсонська область
Фермерське господарство «Шангар» (с. Новоронцовка, Херсонська обл.) вирощує озимі та олійні культури на площі 50 га. За словами власниці Вікторії Шангар, ситуація з озимими наразі критична. Через нестачу вологи восени та взимку, а також весняну посуху, сподівань на врожай майже немає — посіви озимини стоять на полях жовтими.
Також Вікторія Шангар поділилася з нами світлинами полів сусідів у Бериславському районі.
Одеська область
«По колосу та стручках ріпаку вже видно, що частину потенціалу «з’їли» заморозки та посуха. Наскільки — покаже комбайн», — зазначає Тарас Корнієнко, головний агроном ГК «Агрейн».
І додає: весна 2025 року була непростою, але до неї підійшли більш підготовленими, врахувавши уроки 2020-го — одного з найскладніших років в історії Бессарабії.
За його словами, як і в 2020-му, озимі цьогоріч дали ранні сходи через м’яку зиму, однак згодом потрапили під хвилю заморозків, а пізніше — під посуху.
«Та, маючи попередній досвід, ми розуміли, що запаси ґрунтової вологи дозволять рослинам пережити критичний період. Так і сталося — після заморозків пішли дощі, і озимі вистояли», — каже він.
Щодо ситуації в інших регіонах присутності компанії, то на Півночі та в Центрі України також спостерігалися заморозки. За словами Корнієнка, цьогорічна висота озимого ріпаку (1,20–1,30 м) дуже схожа на показники 2020 року. Але, на відміну від тієї весни, цього разу дощі пішли раніше і в достатній кількості. Станом на 5 червня ріпак усе ще доцвітає.
Поля «Агрейн», травень-червень 2025 року
«Будемо сподіватися, що кожна квіточка, яка зараз доцвітає, додасть врожайного потенціалу», — говорить Корнієнко.
Озимі зернові — пшениця та ячмінь — залишаються невисокими (60–70 см), але мають повноцінно сформований колос. Водночас заморозки зменшили густоту стеблостою.
«Рослини зазнали стресу й скинули частину продуктивних пагонів. Втім, нині умови для наливу зерна сприятливі, тож розраховуємо зібрати врожай на рівні планового», — додає він.
Пересіви озимих у компанії були мінімальними. По ріпаку — до 2–3% площ, переважно через пошкодження морозом слабших рослин у Центральному та Північному регіонах. А от по зернових сильніші посіви постраждали більше — їм було складніше відновитися після стресу. Натомість слабші, з меншою вегетативною масою, потребували менше енергії на відновлення і перенесли погодні умови легше.
Кіровоградська область
Агропідприємство «Омельяненко», що в Новоукраїнському районі Кіровоградської області на 5 тис. га вирощує соняшник, кукурудзу, пшеницю, сою, ріпак, нещодавно до сівозміни ввели горох.
«У нас озимі почувають себе добре. Дуже гарні дощі були в травні місяці. Якщо навіть далі буде посушливо, урожай озимої пшениці очікуємо непоганий, як мінімум 5 т/га. Далі подивимося. Може, й більше зберемо. Нині більше тривоги за кукурудзу. Будуть дощі — буде кукурудза, не буде дощів — не буде її. А з озимими цього року все гаразд», — каже власник господарства Сергій Омельяненко.
Поля у Кіровоградській області, кінець травня 2025 року. Фото: Владислав Іщенко
А от у «ТАС Агро» повідомили, що саме на Кіровоградщині та ще на Чернігівщині на полях компанії постраждав ріпак.
Загалом «ТАС Агро» має аж чотири кластери по всій країні — і на Півночі, і на Півдні, і у Центрі, і на Заході. Тому мають повну картину того, як відобразилися стресові погодні умови в різних куточках України на посівах.
«У 2025 році 10-15% площ озимих постраждало від приморозків. Проте більшість культур відновило вегетацію і на сьогодні знаходяться у хорошому і задовільному стані», — кажуть у компанії.
Незважаючи на несприятливі погодні умови у осінньо-весняний період, лише у 4% посіяного у «ТАС Агро» ріпаку мали зріджені та недорозвинені сходи. Пересіяти довелося 500 га (200 га — через весняні морози і 300 — через несприятливі погодні умови восени).
Але ярі культури не постраждали від морозів у 2025 році у зв'язку з незначним перенесенням строків посіву.
«На сьогодні ярі культури перебувають у хорошому стані», — кажуть у компанії.
У компанії «АгроВіста», яка обробляє 80 тис. га у Кіровоградській області, минулої осені відмовилися сіяти ріпак через відсутність вологи.
«А от пшениці у нас великий клин — 30 тис. га. Через морози вона дещо втратила, маємо менший колос, але глобальних втрат нема. Трохи знизили планову врожайність — до 5,5—6 т/га. Найпроблемніша ситуація із озимим ячменем, який ми сіємо під наше тваринництво».
Черкаська область
У ще одного холдингу, який працює у центральній Україні, із 13 тис. га ріпаку ще з осені значна частина не зійшла, решту «добили» останні приморозки. Тож довелось пересіяти 8 тис. га, розповів нам СЕО. 2/3 ріпакових площ пересіяли соняшником, решту — кукурудзою. По пшениці пересів незначний: до 300 га. В цілому врожайність планують отримати в рамках планових +/-5%.
У компанії «Хорс» (13 тис. га) у Черкаській області від останніх приморозків постраждала сильно пшениця — з 2100 га довелося пересівати 650 га кукурудзою (60%) та соняшником (40%). На решті площ ситуація теж не найкраща, говорить генеральний директор Валерій Ласьков.
«Щось вирішили не пересівати, зокрема, по краях полів. Щодо врожайності — замість планових 6 т/га скоріше всього вийдемо на 4,5 т/га», — додає він.
А ось від посівів озимого ріпаку в холдингу відмовилися: восени було достатнього вологи, тож не ризикували.
Пошкоджені приморозками посіви у Золотоніському районі Черкащини, середина травня 2025 року. Фото: Олександр Балабуха
Київська та Житомирська області
Аномальна погода не зашкодила посівам у столичному регіоні. Наприклад, на полях аграрної компанії HarvEast (25 тис. га земельного банку в Київській, Житомирській та Донецькій областях) проблем з ярими культурами немає. Про це розповів її провідний агроном Петро Кравчук. Холдинг закінчив посівну кампанію в оптимальний строк, 10 травня. Всі засіяні ярими культурами площі дали сходи, і зараз холдинг займається їх захистом від шкідників та бур’янів.
В цьому сезоні у HarvEast від занизьких температур частково постраждав озимий ріпак, приблизно 3% посівів. З 1450 га під цією культурою зафіксовано пошкоджені рослини на 45-50 га. Ріпак почав квітнути в період занизьких для цього часу температур, тому постраждали рослини, які знаходяться рельєфно в низинах полів.
Поля ріпака HarvEast, середина травня 2025 року
«Ми прийняли рішення не пересівати такий ріпак, і поки воно виглядає досить вдалим. Зараз цей ріпак все ще квітне, випустив бокові пагони та продовжує вегетацію. Наразі посіви вже в нормальному стані», — розповів Петро Кравчук.
Загалом від пошкоджених рослин ріпаку не варто очікувати запланованої врожайності, проте передисковувати та пересівати їх було б дорожче, констатує провідний агроном.
Тернопільська область
Найбільшою бідою для озимих Тернопільщини цього року стала навіть не посушлива осінь чи безсніжна зима, а 20-градусні морози, які вдарили наприкінці лютого. Про це розповів головний агроном агропідприємства «Україна» (15 тис. га) Віталій Мороз. Однак, пшениця витримала випробування.
«Якщо говорити за пшеницю, то з тою погодною ситуацією, яка була, вона добре перезимувала. З 3,5 тис. га, які були відведені під неї в нашому господарстві, приблизно на 200 га трохи примерзли кінчики, то це не є критично. Решта пшениці відмінна, стоїть», — каже Віталій Мороз.
А от з ріпаком, як і майже всюди, ситуація була критичною.
«По-перше, осінь була суха, сходи погані. Деяка частина ріпаку в зиму ввійшла, не набравши вісім листків. Було лише чотири. Але зиму перезимували і я вже вважав, що небезпека минула. Але ті мінус 18-20 градусів наприкінці лютого за відсутності снігу змінили ситуацію. Частина ріпаку вимерзла, довелося його передискувати. Втім, більша частина лишалася. Але в квітні знову прийшли заморозки, і той ріпак, що був на торф'яних грунтах і вже цвів, так само вимерз. Йому мороз зробив таку десикацію, що я такого ще не зустрічав. Тож, довелося пересівати 140 га», — каже Віталій Мороз.
За його словами, через мороз уся листова частина ріпаку злетіла і навесні рослини знову наганяли вегетативну масу. Але стручковий шар нині відносно непоганий.
На тлі потрясінь із озимими, цього року може порадувати урожай гороху. На Тернопільщині все більше фермерів вводять культуру у сівозміну.
«З горохом відмінна ситуація на даний момент. Ми п'ятий рік вирощуємо цю культуру, то не пригадую я ще такого гороху. Погодні умови для нього цього року підходящі. Опади є. Зараз пішла температура — скоро буде цвісти. Горох чистий, без хвороб. То я надіюсь, що буде все добре», — поділився головний агроном.
Читайте також: Альтернатива кукурудзі і соняшнику. Як на Тернопільщині будують «гороховий кооператив»
На рекордні врожаї не очікувати: Загальна картина по країні
Якщо порівнювати південь з центральним і північним регіоном України то два крайніх регіони набагато краще перенесли не типову квітневу та травневу погоду, говорить Сергій Шульга головний агроном-консультант департаменту супроводження навчання та розвитку продажів Himagro M. За його словами, є певні питання по озимих зернових та ріпаку. У ріпаку, особливо ранніх сортів та гібридів, частково абортувалися квітка (стручок), що змусило аграріїв певну частину своїх посівів пересіяти соняшником та кукурудзою.
Поле кукурудзи у Сумському районі Сумщини, 5 червня 2025 року
По зернових ситуації трошки краща, але погодні умови також не давали провести якісні повноцінні захисти проти бур'янів та особливо хвороб. Тому аграрії змушені це робити в пізніші терміни, що також вплине на якість та кількість урожаю.
«В загальному по зерновими ситуація різна, залежно від обраного сорту та технології, але на рекордні врожаї не слід очікувати. Однозначно в інших регіонах зернові кращі ніж на півдні. Хоча, я б відмітив, що саме на півдні озимий ріпак виглядає не гірше інших регіонів України», — зауважує Сергій Шульга.
Він також зазначив, що нині проблема полягає в активізації дротяників у перезволоженому поверхневому шарі ґрунту. Вони практично знищують кореневу систему будь-якої культури, що теж призводить до втрат і пересіву. У зв’язку з цим радить приділити особливу увагу інсектицидному захисту. Окремо Сергій Шульга зауважує, що в майбутньому проблема може бути у запасі вологи. Хоча наразі її дефіциту немає, але різке підвищення температури може швидко змінити ситуацію. Тому потрібно своєчасно проводити захисні заходи.
Поля озимих і ярих культур у Шепетівському районі Хмельниччини, 5 червня 2025 року
У свою чергу польовий аналітик ASAP Agri Вікторія Семенова зазначає, що заморозки наприкінці квітня та посуха в травні завдали серйозної шкоди озимим культурам в Україні. Найбільше постраждали озима пшениця та озимий ячмінь. На окремих площах втрати врожаю озимої пшениці можуть сягнути 20-50%. За відсутності рясних дощів у червні середня врожайність озимих буде нижчою, ніж у 2024 році, прогнозує експертка.
За інформацією Олів'є Буйє, керівника відділу аналітики та інсайтів ASAP Agri, у південних регіонах — Херсонській та Миколаївській областях — фіксуються найгірші наслідки через сильну посуху і високі температури. Супутникові знімки та відгуки аграріїв свідчать про значний стрес або пошкодження посівів.
«У Центрі — Кіровоградська і частково Вінницька області — спостерігається ураження посівів від заморозків. Водночас у Київській, Черкаській, Полтавській областях ситуація відносно стабільна. У західних регіонах Україні фермери відзначають затримку весняного розвитку посівів через холодну погоду і надмірні дощі, що може негативно позначитися на врожаї. У східній частині Україні основною проблемою залишається тривала посуха, що розпочалася ще восени й лише частково послабилася в травні», — каже Олів'є Буйє.
Весна 2025 року виявилася справжнім випробуванням для українських аграріїв — контрастна погода з приморозками, посухою та нерівномірними опадами по-різному вплинула на врожай озимих у кожному регіоні. Найбільше постраждали південні області, де поля масово жовтіють, а на врожайність не покладають великих сподівань. Водночас у Центрі та на Півночі ситуація стабільніша, а на Заході — неоднозначна через затяжні дощі й холод. Остаточні підсумки агросезону стане видно вже з початком збирання, однак на рекордні врожаї розраховувати не варто.
Наталія Родак, Віолетта Громова, Олексій Козаченко, Latifundist.com
