Вибуховий ресурс: як аграрії та держава шукають компроміс у постачанні селітри

Україна залишається одним із ключових гравців світового аграрного ринку, забезпечивши у 2024 році понад $24,5 млрд валютної виручки. Але стабільність цього сектора напряму залежить від доступності азотних добрив — зокрема, аміачної селітри.

І тут постає дилема: це речовина, без якої не отримати високих врожаїв, але яка водночас має небезпечний вибуховий потенціал.

Чому аміачна селітра — стратегічний ресурс

  1. Підвищення врожайності.
    Азотні добрива стимулюють розвиток рослин, збільшуючи врожайність на 30–50%.
  2. Валютна стабільність.
    Аграрний експорт формує до 40% валютних надходжень країни. Збої в постачанні добрив відбиваються на обсягах експорту та доходах фермерів.
  3. Продовольча безпека.
    Доступність добрив визначає, чи вдасться країні зберегти урожай навіть у складних геополітичних умовах.

.

Щорічна потреба українського агросектору в аміачній селітрі — понад 1,2 млн тонн.

Ризики: уроки з трагедій

Аміачна селітра — сильний окислювач, який за певних умов стає причиною катастроф.

  • Бейрут, 2020: 2750 тонн селітри вибухнули в портовому складі, зруйнувавши частину міста та забравши 210 життів.

  • Одещина, 2024: СБУ запобігла теракту, де зловмисники планували підірвати сховище з 1500 тонн селітри.

Ці події нагадують: перевалка та зберігання аміачної селітри в портах — це зона підвищеного ризику, що потребує особливого контролю. Саме тому Військово-Морські Сили України запровадили заборону на її обробку в акваторії та на території українських портів. Це особливо важливо для країни, яка вже четвертий рік живе в умовах повномасштабної війни, коли будь-яка техногенна аварія чи диверсія може мати катастрофічні наслідки не лише для економіки, але й для життя тисяч людей.

Альтернативні маршрути постачання: як ринок адаптується

Після запровадження обмежень на ввезення аміачної селітри морем до портів України учасники ринку почали активно шукати нові логістичні рішення. Сьогодні використовується кілька основних підходів:

  • Маршрути через порти сусідніх країн

Румунія (порт Галац) та Болгарія стали ключовими транзитними точками.
Перевага — можливість швидко вивантажити добрива в біг-бегах і відправити їх залізницею без довготривалого зберігання.

  • Комбіновані залізничні схеми

Використання вузької колії на території ЄС з подальшою перевалкою на широку колію на прикордонних станціях (наприклад, Вадул-Сірет або Дорнешти).
Мінімізація ризиків завдяки відсутності тривалого складування в небезпечних зонах.

  • Мультимодальні перевезення

Поєднання автомобільного транспорту та залізниці, що дозволяє доставляти добрива у віддалені регіони навіть у пікові періоди.

Ці маршрути розроблені з урахуванням міжнародних стандартів безпеки та спрямовані на забезпечення стабільних поставок у критичні для аграріїв сезони.

Як зміни вплинули на вартість логістики

Запровадження нових маршрутів, викликане перш за все питаннями безпеки, спричинило підвищення вартості логістики на приблизно 20–25 $/т. Це відображає складність рішень та додаткові операції з транспортування та перевалки. Ринок намагається мінімізувати додаткові витрати для аграріїв. При цьому потрібно розуміти, що ці заходи дозволяють уникнути значно більших втрат, пов’язаних для нашої країни з ризиками диверсій або обстрілів.

Історія з аміачною селітрою показує, що логістика може стати питанням національної безпеки. Український ринок оперативно адаптувався, запропонувавши низку рішень, які дозволяють поєднати стабільність аграрних поставок і зниження ризиків.

Дмитро Казанін, власник та директор логістично-експедиторської компанії «Теус Термінал»