Соняшник у мінус, ріпак і пшениця — у плюс. АгроЕкспедиція-2025 на Дніпропетровщині та Миколаївщині: Врожайність, стан озимих та адаптація до посухи
Джерело фото: Latifundist.com
«АгроЕкспедиція» рухається на південь. Вигорілі поля соняшнику на Миколаївщині, підмерзлий ріпак на Дніпропетровщині, який довелося пересівати тим самим соняшником, а потім жорстка посуха, яка знову вдарила по врожайності. Ми відвідали аграріїв у цих двох областях, щоб дізнатися, як вони адаптують сівозміну в умовах посилення посухи, які культури тут рентабельні, а які потроху відходять в історію, що цьогоріч з урожайністю та якістю зерна, а також в якому стані зараз озимі.
Разом із Credit Agricole Bank команда бачила, як бізнес інвестує навіть у час невизначеності, а з гібридами «КВС-УКРАЇНА» — як господарства отримують стабільний результат попри дефіцит вологи.
Дніпропетровщина: Тренди агросезону-2025
- У 2024 році — друге місце по Україні за виробництвом соняшника, третє по пшениці.
- Поступове відновлення агровиробництва після перших років війни, з акцентом на розвиток мінімального та вертикального обробітку ґрунту і практик no‑till та strip‑till.
- Кліматичні ризики: нерівномірний розподіл опадів, дефіцит опадів у вегетаційний період і малосніжні зими.
- Для багатьох господарств — загибель озимого ріпаку через нестачу вологи і короткочасні заморозки.
- Соняшник як домінантна культура, ним часто пересівають поля, якщо бачать безперспективність інших культур.
- Скорочення площ під кукурудзою та висока вартість її сушіння, що впливає на рентабельність культури.
Господарство «Колос»: «золота пропорція» із трьох культур
«АгроЕкспедиція-2025» в'їжджає в Дніпропетровську область. Ми поблизу селища Царичанка, де Агрофірма «Колос» обробляє близько 3000 га.
«За сім місяців 2025 року на полях компанії випало 290 мм опадів, а за дев'ять — 310 мм», — розповідає головний агроном господарства Роман Карлов. І продовжує: це небагато, до того ж вони випадають нерівномірно. Дощів до 5 мм недостатньо, щоб промочити навіть верхній шар ґрунту.
Роман Карлов
головний агроном
Агрофірми «Колос»
«Рослина стоїть в’яла, а потім випадає кілька міліметрів дощу. Для розвитку будь-якої рослини це нічого не дає, а для розвитку хвороб — це сприятливе середовище. Рослина вже ослаблена посухою, а коли зранку роса, то розвиваються такі хвороби, як фомоз чи пероноспороз».
В ідеальних умовах «Колос» сіє пшеницю, ріпак та соняшник у рівних пропорціях, виділяючи третину земельного банку під кожну з них. Проте погодні умови вносять свої корективи: деякі поля доводиться пересівати сидератами, зокрема гірчицею.
Роман Карлов
головний агроном
Агрофірми «Колос»
«Цього року ми посіяли 1300 га пшениці. Ріпаку, з урахуванням пересівів, — близько 780 га, на весну залишилося 190 га. Кукурудзи навесні було 250 га, 100 га передискували, залишилося 140 га. І все, де можливо, пересіяли соняшником. Тому соняшника в нас найбільше — понад 1000 га».
Через погодні умови цього сезону показники врожайності становили дещо більше половини від середніх за минулі роки. По пшениці врожайність трохи перевищила 3 т/га, врожайність соняшнику також менше планового — 2 т/га. Кукурудзу зібрали з показником 4,5 т/га, причому через відсутність власної сушарки вибирають гібриди, які на момент збирання мають вологість на рівні 14%. Сенсу збирати вологу кукурудзу не бачать, оскільки сушіння тонно-проценту зерна зараз коштує близько 170 грн. Також в наступному році планують сіяти озимий горох.
«Вже другий рік поспіль у регіоні складаються екстремальні погодні умови», — підтверджує торговий представник «КВС-УКРАЇНА» по Дніпропетровській області Анна Букреєва. Це тепла безсніжна зима, весна з пізніми приморозками, а потім спекотне й посушливе літо. Вона радить обирати насіння з інноваційною генетикою, а на демополі «Колосу» посіяні гібриди ріпаку, які мають високу стійкість до розтріскування стручків і фомозу.
«Це можливо завдяки наявності генів Rlm-7, Rlm-3 і Rlm-S. На полі є наші новинки, покликані боротися з екстремальними погодними умовами і давати стабільні врожаї в нестабільних умовах. Це гібриди КВС ЛАУРОС, КВС МІКАДОС, КВС САНЧОС, КВС ГАРТУРОС, ГАРВАРД, КВС САУРОС КЛ. Тут ми перевіряємо, які гібриди найкраще підходять для конкретних умов».
Ще одна суттєва проблема пересівання окремих полів — утворення своєрідної «шахматки» з різних культур, що призводить до розриву масивів однорідних посівів. Така ситуація ускладнює технологічні процеси, збільшує витрати на обробіток ґрунту та значно здорожчує збирання врожаю.
Норми внесення добрив через посуху не зменшують, але щодо весняного підживлення рішення прийматимуть залежно від стану рослин після зимівлі та вологості ґрунту. Обробіток ґрунту переважно вертикальний, із застосуванням елементів strip-till та no-till. Більшість полів залишають на зиму необробленими або проходять агрегатом вертикального обробітку. На зиму на полі залишаються пожнивні рештки та бур’яни, а навесні проводять прямий посів із нарізанням борозни та обробітком смуги.
Рентабельність кукурудзи залишається високою, — підкреслює Роман Карлов. Однак погодні умови не дають змоги вирощувати її на Дніпропетровщині. Торік врожайність культури по всьому регіону була низькою, як і п’ять років тому. Попри це, господарство «Колос» планує наступного сезону виділити 300 га під кукурудзу.
«Чумаки»: екстремальна зима без снігу — гарантоване пересівання полів
«АгроЕкспедиція-2025» рухається далі на південь. СПП «Чумаки» в Дніпровському районі Дніпропетровщини, яке входить до складу Ristone Holdings, під урожай 2025 року було вимушене пересівати ріпак соняшником.
Загалом господарство обробляє 4900 га, його структура посівів виглядає так:
- соняшник — 1900 га;
- озима пшениця — 1300 га;
- кукурудза на зерно та силос — 900 га;
- ярий ячмінь — 215 га;
- озимий ячмінь — 150 га.
В наступному році планують посіяти ярий горох на площі 200 га. Така сівозміна пояснюється наявністю тваринницького напрямку в Ristone Holdings: приблизно 35% врожаю силосної кукурудзи та 20% кукурудзи на зерно йде на корм для ВРХ. Врожай ячменю також частково використовується на корм тваринам.
Ярослав Остапчук
головний агроном господарства «Чумаки»
«Погодні умови цього року були надзвичайно складними: з кінця травня по 20 серпня випало лише 92 мм опадів, а з 20 серпня до сьогодні — 98–120 мм. Літня посуха суттєво вплинула на врожайність: соняшник у середньому зібрали з показником 1,2 т/га, зернові — 3,5–3,7 т/га».
Господарство поступово переходить на мінімальний обробіток ґрунту. Частина площ уже обробляється за технологією no-till, і надалі цю частку збільшуватимуть. Використовують однократне дискування перед сівбою та сівалку для прямого посіву, щоб зменшити кількість робочих проходів і зберегти вологу та рослинні рештки.
Через малосніжну зиму доводиться активізувати боротьбу з багаторічними бур’янами. Видовий склад у посівах варіюється залежно від ділянки, але загалом переважають дводольні: амброзія, лобода. Подекуди трапляються ваточник сирійський, осот рожевий і осот польовий. З ваточником борються гербіцидами — локальними обробками, без ручного викопування.
Загальна стратегія — подальша мінімізація обробітку ґрунту та розвиток вирощування рентабельних культур із фокусом на стабільну економіку. Найближчим часом планують дообладнати сівалки для внесення стартових рідких добрив, а також планують запровадити ін’єкційне внесення рідких добрив на озимі культури — пшеницю та і ріпак.
Миколаївщина: Тренди 2025
- Аграрії коригують сівозміну відповідно до умов сухого степу, в якому розташована область. Ставка на озимі культури, насамперед пшеницю та ячмінь. Станом на 20 жовтня посівна озимої пшениці виконана на 70%, площі збільшилися неістотно — до 425 тис. га (423,1 тис. га у 2024-му). Озимий ячмінь висіяли вже більш ніж наполовину від запланованого, очікувана площа становить 110 тис. га. Посівну ріпаку майже завершено: його площі скоротилися на 25,8 тис. га — до 110 тис. га.
- Поступово зменшуються площі під соняшником. Якщо у 2024 році ним засіяли 500 тис. га, то цього року — 410 тис. га. Станом на 23 жовтня середня врожайність по області становила 0,76 т/га.
- Скорочення спостерігається і по інших ярих: під соєю площі зменшилися з 11,7 тис. га торік до 4,3 тис. га цьогоріч, під кукурудзою — з 82,3 тис. га до 67,1 тис. га.
- У 2025 році в області сім підприємств тестово посіяли близько 3 га бавовника.
- Експериментують з нішевими культурами: коріандром, гірчицею та льоном. Їх площі у 2025 році зросли утричі порівняно з минулим роком — 10 тис. га.
За словами Ігоря Гуржія, начальника управління агроекспертизи Credit Agricole Bank у 2025 році кліматичний ризик був ще більш масштабним порівняно із попереднім роком. Спочатку декілька хвиль заморозків негативно вплинули на ріпак та пшеницю, а потім тривала посуха в південних, східних та частково центральних областях України зрізала врожайність соняшника, кукурудзи та сої. У найскладнішій ситуації перебувають фермери південних областей.
Так, в Миколаївській області вирощування сої та кукурудзи без зрошення — збиткове. Рятує одне: і кукурудза, і соя мають мінімальні частки в структурі сівозміни господарств півдня.
Щодо соняшника, то ті підприємства, які отримали врожайність хоча б 1,1-1,3 т/га, зможуть повернути вкладені у виробництво кошти. Решта виробників, які отримали нижчу врожайність, вже мають складнощі із фінансовими ресурсами.
«В цій ситуації весняна посівна кампанія 2026 року буде формуватися в умовах істотного дефіциту обігових коштів. Звичайно, виробники будуть змінювати сівозміну, зменшувати виробничі затрати, домовлятися із постачальниками ТМЦ. Також одним із вигідних для фермерів рішень є використання векселя».
Основними перевагами вексельної форми розрахунку є значно нижча вартість порівняно з стандартним банківським кредитуванням та можливість ефективніше використовувати власні обігові кошти, зазначає Ігор Гуржій. Для оптимізації фінансових витрат агровиробників Credit Agricole Bank пропонує авалювання векселів для придбання насіння та ЗЗР від провідних гравців ринку.
НІБУЛОН: ріпак і пшениця замість соняшнику
У Миколаївському кластері «НІБУЛОН», який обробляє понад 14 тис. га, ставку роблять на озимий ріпак і пшеницю. «А яка ще тут є альтернатива?», — запитує директор з агровиробництва «НІБУЛОН» Олег Веселов.
2025 рік виявився ще посушливішим, ніж попередній. З початку року випало всього 120–140 мм опадів. Попри це, пшеницю зібрали з урожайністю 3,5 т/га й отримали $150/га прибутку, а ріпак — 1,3 т/га і 130$/т прибутку.
А ось соняшник посіяли на 400 га у Прибужанській філії (пересіяли ріпак, який навесні не витримав трьох заморозків під час цвітіння) і зібрали з урожайністю всього 0,2-1,2 т/га за точки окупності 1,4 т/га. За словами Олега Веселова, соняшник фактично загнав кластер у мінус, до того ж його доводилося збирати переважно зерновими жатками. Наступного року від вирощування цієї олійної тут вирішили повністю відмовитися, як і від більшості інших ярих культур.
Під урожай 2026 у Миколаївському кластері посіяли 8800 га озимого ріпаку. Станом на 16 жовтня у доброму і задовільному стані перебували 7700 га посівів. На решті площ, де дощі пройшли пізніше, рослини ще у фазі сім’ядолі. Сподіваються, що надалі суми ефективних температур вистачить, щоб ці посіви увійшли у зиму на стадії 3-4 листків.
Найбільша проблема — отримати сходи восени. Як розповідає директор «Нібулон-Агро» Олександр Шевченко, цього року ріпак посіяли ще в липні, у суху землю, фактично, як він жартує, «законсервували насіння» в очікуванні дощів. Опади згодом пройшли, але локально.
На полі, яке ми оглядали, випало близько 20 мм — цього вистачило, щоб отримати гарні сходи. Та далі знову настала посуха, рослини не набрали потрібних темпів росту, тому рістрегуляцію вирішили не проводити, зосередившись на контролі бур’янів. На глибині 30–40 см ще є волога, а за прогнозами, до листопада очікуються дощі, тож сподіваються, що температури вистачить, аби все ж провести рістрегуляцію.
У свою чергу Олег Веселов зазначає, що на деяких полях сходи ріпаку з’явилися лише десять днів тому (станом на 16 жовтня).
Олег Веселов
директор з агровиробництва «НІБУЛОН»
«Ми не чекаємо дощів — сіємо в суху землю. Буває, що пройде провокативний дощ, отримуємо сходи, потім знову два тижні посухи — рослини гинуть, і ми пересіваємо ріпак. Тому на півдні без ризику і без помилок не можна».
У кластері намагаються максимально оптимізувати витрати, щоб утримати прибутковість: застосовують мінімальний обробіток ґрунту, малооб’ємне обприскування, скорочують кількість проходів техніки та персонал. Наприклад, 95% площ ріпаку висіяні власним насінням F2. Решта — для порівняння оригінальним гібридом. «Цього року різниці між ними не помітили. Навіщо платити більше? Не розумію», — додає Веселов.
Від оранки поступово відмовляються — плуги намагаються не використовувати. Щоб зменшити витрати, переходять на mini-till. Докладніше про це Олег Веселов розповідає у відео.
Добрива восени практично не вносять. Якщо сіють у вологу землю, то додають азотні, якщо в суху — утримуються від підживлення. Починають працювати з добривами вже у лютому–березні, коли бачать, що рослини в нормальній фазі розвитку й варто вкладати в них ресурси. До зими, таким чином, витрати мінімальні. Оптимальну кількість азоту дають під урожайність пшениці близько 5 т/га і ріпаку — 2,5 т/га. На більші показники в регіоні навіть не розраховують. Далі протягом сезону вносять мікродобрива або карбамід обприскувачем.
А от щодо нішевих культур, які користуються попитом у південних областях, Олег Веселов каже, що уважно спостерігає за цим трендом і навіть мав досвід вирощування коріандру в далекому 2004-му.
Олег Веселов
директор з агровиробництва «НІБУЛОН»
«Але ж не забувайте, ми експортоорієнтована компанія. Коріандр — це не наша історія. Уявіть, якийсь холдинг засіє ним кілька тисяч гектарів. Якою буде ціна? От і вся відповідь».
Поки тут планують випробувати льон і озимий горох.
«Аннушка»: соняшник — основна культура, кукурудзу адаптують під посуху
На півночі Миколаївщини, неподалік від Первомайська, заїжджаємо до ще одних наших знайомих — підприємства «Аннушка» (зембанк 3 тис. га). Торік ми вже тут були, тож зараз гарна нагода звірити годинники й побачити, що змінилося.
На відміну від «НІБУЛОНу», тут соняшник залишається головною культурою. Посівні площі під ним цього року збільшили на 300 га — до 800 га. Як і торік, увесь соняшник високоолеїновий. Дехто з аграріїв побоюється, що такий тип дає нижчу врожайність, але директор «Аннушки» Максим Максименко запевняє, що різниці підприємство не помітило. Натомість премія на високоолеїновий соняшник зараз становить близько $100/т. Зі збутом проблем немає.
Запитуємо про перспективи культури на півдні. На що директор каже, що південь, особливо поблизу Миколаєва, уже «перегрався» із соняшником. Треба повертатися до пшениці й гороху — менше ризиків і витрат.
Максим Максименко
директор підприємства
«Аннушка»
«Я й сам замислювався перейти частково на озимі культури — пшеницю й горох. Зараз головне питання, що сіяти. Ми раніше сформували одну сівозміну, але цей рік показав, що потрібно все переглядати. За нашої кількості опадів — у середньому 300–350 мм на рік — треба дуже чітко працювати з вологою».
Цього сезону основні дощі припали на травень і початок літа, тож урожайність формувалась майже повністю на зимових запасах вологи. В «Аннушці» відстежують запаси вологи в ґрунті двічі на рік — 1 березня і 1 вересня. Навесні в метровому шарі ґрунту було 130 мм вологи. Це мінімум, але працювати можна, особливо на тих полях, де сіяли кукурудзу, каже Максим. До слова, тут застосовують диференційоване висівання — залежно від вологості та рельєфу, що дало змогу за цьогорічної посухи зберегти врожай кукурудзи. Очікують отримати 4 т/га. Оскільки економіка рахується від 3 т/га, то прибуток отримають в будь-якому разі.
Від кукурудзи наступного року не відмовляються, але частку скорочують. Змінюють і підходи до вирощування.
Максим Максименко
директор підприємства
«Аннушка»
«Ми пробували різні ФАО. Є така теорія, мовляв, беріть менше ФАО, щоб уникнути посухи. Але скажу чесно — у нас це не спрацьовує. Маємо поле на 80 га, де висіяно близько 20 різних гібридів з густотою від 35 до 85 тис. насінин/га у двох повтореннях. І спостерігаємо, що зниження ФАО не працює. Наприклад, гібрид із ФАО 340 виглядає краще, ніж із 210».
Близько 40% у сівозміні займають озимі пшениця та ячмінь. Ще 10–20 га відводять під льон. Пробують також озимий горох. Під соєю цього року небагато площ, а наступного повністю виводять із сівозміни. Врожайність лише до 1 т/га. «Потрібно серйозно підходити до насіннєвого матеріалу. Для нас це дорого й ризиковано, тому відмовляємося», — каже директор.
Загалом йому подобається американська система сівозміни, але для півдня вона має свої нюанси, про які Максим Максименко розповідає у відео.
Ріпак теж поки не вирощують: «багато нервів з ним», — сміється він. Сіяли до 1 тисячі гектарів, отримували врожайність до 3 т/га, але тимчасово вирішили зробити паузу.
Підприємство веде аналітику полів завдяки Cropio, John Deere Operations Center і FieldView. Зокрема, аналізують супутникові знімки, карти врожайності, відбирають проби ґрунту, тестують систему від Syngenta для фізичного аналізу. Максим підкреслює, що точне землеробство — це не мода, а інструмент, щоб «не зробити дурного».
До прикладу, після аналізу ґрунтів виявили близько 10% площ із підвищеною лужністю, тож почали працювати над їх підкисленням. Замінили аміачну селітру на сульфат амонію, додають сульфат цинку й тестують поєднання з калійними добривами. Стоїть завдання відновити баланс у ґрунті та підвищити доступність елементів живлення.
Цього року господарство «Аннушка» пішло в тваринництво. Придбали чотирьох корів у підприємства «Промінь». Хоча поки що для власних потреб, але, можливо, сподобається цей напрям і зайдуть у нього серйозніше. Директор жартує, що тепер у нього є своє борошно (мають млин), яйця (тримають курей), яблука (невеликий сад) і молоко.
