Південь на стресі. В середньому соняшник «обіцяє» не більше 0,5-1,4 тонни з га. АгроЕкспедиція 2024: Миколаївщина, Одещина
Джерело фото: Latifundist.com
АгроЕкспедиція разом з партнерами проєкту — експертами компаній BASF і Crédit Agricole Bank — вирушила на південь країни. Як місцеві аграрії долають економічні виклики? На які культури роблять ставку? Як виживають в умовах посухи? Яких урожаїв очікують?
Миколаївська область. Тренди агросезону-2024
- Рілля Миколаївщини становить 1,7 млн га, посівна площа — 1,3 млн га, до 2022 року аграрії області обробляли 1,5 млн га. Станом на кінець червня 2024 року у сільгоспвиробництві Миколаївської області було задіяно більше 86% земель від довоєнного рівня, каже голова ОВА Віталій Кім.
- З осені 2023 року на Миколаївщині висіяли 521,5 тис. га озимих культур, з яких 425 тис. га — зернові, 97 тис. га — ріпак. Ярий клин в області становить 780 тис. га.
- У 2024 році місцеві фермери суттєво збільшили площі нішевих культур. Наприклад, льону у довоєнний період сіяли лише 5 га, у 2024 — 10 тис. га, гірчиці було 738 га, у 2024 році посіяли 5 тис. га, площі під коріандром збільшилися з 30 га до 3,2 тис. га. У 2024 році площа посівів нішевими культурами становить 64,5 тис. га. Це майже на 50% більше, ніж у 2023 році та на 66% більше у порівнянні з 2021 роком.
- Нішеві культури у сівозміні, за словами фермерів, незважаючи на волатильність, дозволяють диверсифікувати цінові ризики, забезпечити посіви гарними попередниками і не залишати поля під паром.
- Площі під овочами збільшилися на 3-4 тис. га, порівняно з попереднім роком.
- Найбільший скарб на Півдні України — волога, якої стає все менше. Тож, фермери відходять від традиційних способів обробітку ґрунту до No-Till і Verti-Till.
- Аграрії Миколаївщини застосовують елементи точного землеробства. Це дозволяє оптимізувати норму посіву і отримати кращі врожаї на полях, де є суттєві перепади висоти та різний потенціал врожайності, що є характерним для рельєфу області.
- Через посуху сільгоспвиробники скорочують норми внесення добрив, оскільки в у сухому ґрунті вони не працюють.
- У північній частині Миколаївщини (Первомайськ) не спостерігається різкого збільшення посівів соняшнику, але південніше така тенденція має місце. Це пояснюють економічною доцільністю.
- Липневе сонце випалило соняшник на великих площах. За прогнозами начальника управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігоря Гуржія, на деяких полях урожайність не перевищуватиме 0,5 т/га. Аграрії сподіваються на високі ціни на соняшник.
- У березні на крайній південній межі вирощування кукурудзи (Первомайський, Арбузинський райони) було достатньо вологи: 150 мм в метровому слої. Але період запилення припав на високі температури.
- У 2023 році дощів було достатньо, а у 2024 році в області зменшилася річна кількість опадів, каже завідувачка сектору агрометеорологічних прогнозів та спостережень миколаївського гідрометцентру Ольга Сотникова.
- Для ефективного ведення сільського господарства на Миколаївщині необхідне повноцінне відновлення Інгулецької зрошувальної системи. Загалом, кліматично орієнтоване сільське господарство є ефективним інструментом у боротьбі зі зміною клімату, повідомили на дослідній станції кліматично орієнтованого сільського господарства НААН.
За повідомленням Spike Brokers, південні регіони розпочали збирання соняшнику з рекордно низьким показником олії — 33-36% на суху речовину. Основною причиною цього стали посуха та високі температури.
ФГ «Аннушка»: давайте порахуємо ціну вологи
Ми на півночі Миколаївщини, у Первомайському районі. Підприємство «Аннушка» має біля 3 тис. га землі. 1 тис. га займає зернова група — пшениця і ячмінь (для власної свиноферми, 200 голів), по 500 га соняшнику, ріпаку, кукурудзи і сої. Компанія одна з небагатьох, хто сіє сою на Миколаївщині, причому не на поливі.
Врожайність по ранній зерновій групі:
- ячмінь — 6 т/га,
- пшениця — 5 т/га (протеїн — 10,5-11%, натура — 830-840 г/л, тобто 3-4 клас),
- ріпак — від 1,8 до 3,6 т/га.
Зріз за 5 років показав, що на підприємстві найрентабельніші кукурудза, соняшник і, як не дивно, — ячмінь (ціна не завжди висока). Пшениця і ріпак — найгірші, бо проблематично отримати сходи.
Посушливий клімат дуже докучає місцевим фермерам, тож у «Аннушці» активно запроваджують систему нульової обробітку ґрунту No-Till.
«Головна причина переходу на No-Till — це волога. Ми зрозуміли, що наша врожайність найбільшою мірою залежить саме від кількості вологи. Скільки б ми добрив не вносили, які б технології не застосовували, все одно усе буде залежати від наявності у ґрунті вологи».
Він переконаний, що необхідно прораховувати баланс затрат на вологозберігаючі технології і класичний обробіток.
«Коли ми почали вимірювати вологу у метровому шарі ґрунту, зрозуміли, що класична технологія набагато дешевша, ніж No-Till, але в No-Till ми ще оцінюємо вологу, яку зберегли. І оцінити цю збережену вологу можна по тим витратам, які ми маємо при класичному обробітку», — каже Максим Віталійович.
Але кожен має сам освоїти і пристосуватися до No-Till, вважає він.
Максим Максименко
директор ФГ «Аннушка»
«Є таке гарне правило: поки ти сам не спробуєш на своїх полях, зі своєю організацією в господарстві, в своїх кліматичних умовах, хто б що не розповідав, результат буде твій особистий. І твій особистий No-Till».
До війни компанія вносила в середньому до півтонни добрив на гектар.
«Потім побачили, що все відштовхується від вологи, скільки б ти не вносив. Скоротили до 250-300 кг на гектарі», — каже Максим Максименко.
Оскільки в «Аннушці» перепад висоти на полях сягає 30 метрів, там застосовують і елементи точного землеробства: Cropio, Climate Fieldview, MyJohnDeere, сіють диференційовано по густоті залежно від рельєфу.
«Якщо середня густота по соняшнику 50 тис., то 60 тис. ми можемо посіяти у якійсь балці, де найбільше буде вологи. А на схилі, який займає 40% поля, будемо сіяти 40 тис., бо більше немає сенсу», — кажуть у господарстві.
Мрія Максима Максименка — відмовитися від соняшника в сівозміні. Якби це сталося, було б підвищення урожайності зернової групи. Але ж економічна доцільність змушує, як і більшість фермерів півдня України, сіяти цю культуру.
І хоча, за його словами, у північній частині Миколаївщини не спостерігається різкого збільшення посівів соняшнику, південніше така тенденція має місце.
Стан ярих
Ми на соняшниковому полі, посіяному по No-Till. Попередник — пшениця. Посів — після 5 травня.
Максим Максименко
директор ФГ «Аннушка»
«Дивлячись на його стан, я не думаю, що на круг ми отримаємо більше 3 т/га, але 3, надіюся, буде. Це наша середня врожайність».
До речі, в господарстві вирощують лише високоолеїновий соняшник. Продають мультинаціональним компаніям. Максим каже, премія від класичного завжди тримається в районі 1,5-2 тис. грн.
Вже другий рік поспіль тут сіють сою. Незважаючи на кліматичні зміни в цілому, і недавній температурний максимум за повної відсутності дощу, культура в активній стадії вегетації, зелена, боби не абортувала.
Агроном Євген Гортовенко пояснює це правильним застосуванням технологій ґрунтообробки No-Till і Verti-Till (в господарстві переконані, що саме така диверсифікація дозволяє знизити ризики і мати стабільний результат).
Олена Конуп
регіональний директор з МСБ Credit Agricole Bank
«З точки зору фінансування для нас важливо, щоб клієнт розумів, що в нього є ризик, якого можна уникнути або мінімізувати. Наприклад, дана компанія має мінімум дві системи обробітку ґрунту. Тому, якщо на одному полі погодні умови далися взнаки, то на іншому полі, з іншою системою обробітку ґрунту, результат буде кращий».
Агроном пояснює хороший стан сої тим, що не почали посівну завчасно.
Євген Гортовенко
агроном ФГ «Аннушка»
«Цього року рано прийшло тепло і всі кинулися сіяти. Ми не піддалися «спокусі». Почали сіяти в кінці квітня. Були одними з останніх в районі. При застосуванні технології No-Till ґрунт довше прогрівається і тримає вологу».
Ігор Гуржій звернув увагу, що нижній ярус бобів знаходиться на відстані близько 15 см від поверхні ґрунту. Це комфортна висота для збору врожаю.
Найбільше у господарстві від спеки постраждала кукурудза, бо її цвітіння прийшлося на період аномальних температур. Нижні яруси підгоріли, хоча основний лист збережений. Зниження врожаю оцінюють орієнтовно у мінус 3 тонни. Максим Максименко очікує, що вийдуть в середньому по компанії на 5 т/га. Вихід в нуль оцінюють десь в 4 т/га.
Їдемо на південь Миколаївщини. Обабіч дороги пролягають поля соняшнику дуже постраждалі від спеки. Зупинилися на випадковому полі у Вознесенському районі, щоб продемонструвати ефект посухи.
Ігор Гуржій
начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank
«Кошик соняшника до 8 см. Виповненість дуже погана, через те, що у період цвітіння були високі температури. По периметру бачимо насіння, але поміж ним багато пустого. Налив не відбудеться, бо вегетація зупинена. Значна частина полів у області досить постраждали від посухи. Малоймовірно, що на цих полях зберуть гарні врожаї. Кінець вегетації. Листя погоріле. На жаль, не буду оптимістом, на цьому полі можна буде зібрати 0,2-0,3 тонни з га. Якщо соняшник в період цвітіння потрапив у посуху, буде дуже низький результат».
Ближче до Миколаєва, ситуація стає кращою. Особливо там, де густіші посіви і ґрунт закрило листовою масою. Ігор вважає що по області це середньостатична картинка. На цьому полі можуть до тонни зібрати.
ВВІ-Агро: нішеві культури — це і диверсифікація ризиків, і здоровий агрофон
Повертаємо на південний захід від Миколаєва і прямуємо до відомого в Україні «ноутільщика» Андрія Чичети, власника компанії ВВІ-Агро. Це насіннєве господарство в Березанському районі. В обробітку 2 тис. га. Спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних, зернобобових, а також нішевих культур.
Збирання нуту
Врожайність по ранній зерновій групі:
- пшениця — 3,5 т/га (протеїн в діапазоні 11,5-12,5, натура 770-780 г/л, вихід насіння — всього 28-32%, в нормальний рік — 40-45%),
- ячмінь 3,7 т/га.
«Якби я тоді не перейшов на No-till, то уже був би банкрутом», — каже Андрій Чичета.
У 2015 році фермер вирішив розпрощатися із класичним обробітком землі і перейти на прямий посів.
Андрій Чичета
власник компанії
ВВІ-Агро
«До цього в мене були соняшник, ячмінь, пшениця, інколи, коли дозволяла погода, — ріпак. А коли перейшов на прямий посів, так не виходить. На прямому посіві має бути сівозміна, інакше тебе чекає невдача. Тому що «заростаєш» злаковими бур'янами. Зернові в будь-якому випадку мають бути з розривом мінімум у два роки. А краще — 3. Тоді є шанс утримати злакові бур'яни. По-іншому ніяк не вийде».
Цього сезону на підприємстві посіяли 170 га соняшнику, 350 га пшениці, 40 га ячменю. Але основну частину зембанку фермер відвів під «нішу».
Андрій Чичета
власник компанії
ВВІ-Агро
«Я в будь-якому випадку щорічно сію до 600 га пшениці. В мене насіннєве господарство, тож, я повинен тримати весь спектр насіння. Цього року також було 350 га гірчиці, 400 га гороху, 200 га нуту, 110 га коріандру. Ще не прибрано 50 га дайкону, 145 га льону, 120 га сорго. Всього, сію, мабуть, 12 культур».
На полі сорго
Господарство має насіннєвий завод, який переробляє 4-5 т пшениці на годину. Чичета жалкує, що не поставив фотосепаратор. Через це продуктивність очищення гірчиці і коріандру досить низька.
Андрій Чичета
власник компанії
ВВІ-Агро
«Я перестраховуюсь. Можна вкластися у соняшник. В цьому році ціна на нього стартувала з 20 тис. грн/т. Тому що немає соняшника як такого. Зберуть по 0,5 т/га, максимум 1,5 т/га. Нішеві культури — це більш довгий процес, але він має багато переваг. Наприклад, в мене немає жодного гектару під паром. Якщо навіть я вихожу у нуль, вважаю це хорошим результатом, тому що під наступну культуру в мене є хороший попередник, на якому я не тримав пар і не заліз у мінус. Тому що пар — це в будь-якому випадку мінус 300 $/га».
З реалізацією нішевих культур, за словами фермера, немає жодних проблем. Питання тільки у ціні.
«Якщо ціна на льон буде 10 тис. грн/т, це ж не означає, що є проблема з реалізацією. Просто такий цінник в цьому році. Такого, щоб не купували взагалі, немає. Це може стосуватися таких ексклюзивних речей як розторопша, наприклад. Десь її виростили, люди купили і на пару-трійку років її вистачить. А такі культури як льон, гірчиця, коріандр — широкого вжитку», — каже Андрій Чичета.
До речі, можна й почекати, коли ринок запропонує прийнятну ціну.
«Якщо не буде ціни цьогоріч, я залишу урожай на наступний. Якщо не буде на наступний, залишу зберігатися ще на рік. Я дочекаюся ціну», — розповідає Андрій Борисович.
Зберігає збіжжя фермер у рукавах.
Соняшник: гірше, ніж зазвичай, краще, ніж у більшості в районі
Їдемо на поле соняшника, де провели посів 5-6 травня. Попередник — озимий ячмінь. На полі багато де лишилась солома. До посіву провели обприскування гліфосатом, контрольно пройшлись ним перед сходами. У проміжку третя пара-вісім листів оприскали Євро-Лайтнінг. Це фактично всі операції, підживлення не проводили, добрив не вносили
Андрій Чичета
власник компанії
ВВІ-Агро
«Як бачите, на полі тріщини. Дам я сюди добрив. За тиждень все висохне на глибину 10 см і добрива лишаться в сухому шарі. Вони не спрацюють, підуть лише під наступну культуру. Який сенс на пів року чи рік заморожувати гроші? Це безглуздо. Краще під озимі дати складних добрив. 70% врожаю ми отримуємо за рахунок агрофону, який створюємо. Невелика прибавка йде за рахунок добрив, на озимих це якось працює, на ярових ми цього не помічаємо. Доведено купою дослідів».
На полях підприємства з 10 по 15 червня впали 30-50 мм опадів. З того часу накрила спека, а дощі пройшли наприкінці липня, 8 мм.
Соняшник у ВВІ-Агро в непоганому стані, особливо на тлі полів сусідів в районі.
Андрій Чичета
власник компанії
ВВІ-Агро
«І не тільки сусідів, зустрічався з колегою з Кривого Рогу, в них стартувала збиральна, бо соняшник згорів, не дозрівши. Збирають 0,5 т/га, максимум — півтори. Це люди, які минулого року отримували 3 т/га».
Цього року у ВВІ-Агро очікують 1,5 т/га, але і плекають надію на 2/га. В середній рік мають урожайність 2,5 т/га.
Підприємство «Корона»: аграріїв Півдня «врятували» гарні ціни на зернові
«Посуха, ситуація на Миколаївщині дуже критична. Надія тільки на те, що ціна на соняшник буде гарною і ми спрацюємо хоча б у нуль, або близько до нуля».
Підприємство обробляє 2 тис. га у Баштанському районі Миколаївщини. Під зерновими тут біля 1,2 тис. га і ще 800 га під соняшником. Також вирощують ріпак і горох. Кукурудзу не вирощують. За словами Володимира Онищука, «кукурудзяний пояс» на Миколаївщині починається з Первомайська і тягнеться на північ області. А в їх зоні кукурудза через повітряну засуху в літні місяці просто згорає, бо високі температури тримаються навіть вночі. Якщо хтось і вирощує цю культуру, то тільки на зрошенні.
Володимир Онищук
директор підприємства
«Корона»
«Якщо у старому районі (у 2020 році у Баштанський район увійшли Березнегуватський, Новобузький і Снігурівський райони — прим. ред.) на зрошенні було 35 тис. га, то зараз якщо 1-2 тис. га назбирається — дуже добре. Систему зрошення свого часу розібрали. Практично нічого не залишилося. Та і воду з Дніпра брати зараз проблематично».
По зерновим врожайність отримали на 35% меншу, ніж минулоріч. Така ситуація і в сусідів-фермерів. За словами Володимира Онищука, в цьому році низьку врожайність нівелювали високі ціни на зерно.
«Була б така ситуація з цінами, як минулого року, стовідсотково ми, аграрії Півдня, вже б закрили свої виробництва», — говорить наш співрозмовник.
І додає, що минулої осені багато аграріїв в регіоні не посіяли озимі зернові через посуху. Локально, де пройшли дощі, посіяли ріпак. Але він не зійшов, тож довелося передисковувати. Підприємство «Корона» теж передискувало 70% своїх площ під ріпаком.
Ситуація у регіоні повторюється. Повітряно-ґрунтова засуха поглиблюється. Якщо не буде опадів, то аграрії планують відмовлятися від посівів ріпаку. А ось озимі пшеницю та ячмінь тут у 90% випадків сіють у сухий ґрунт.
Щодо соняшника, то підприємство його ще не почало збирати. Сусіди, які вже приступили до жнив, збирають в діапазоні 0,5-1,4 т/га.
«Для нашої зони — це дуже мало. В середньому це десь половина від минулорічного показника», — говорить Володимир Онищук.
Практично весь врожай зернових підприємство вже реалізувало, адже потрібно обслуговувати кредити. Тому всі сподівання на те, що ціни на соняшник ростимуть.
Володимир Онищук
директор підприємства
«Корона»
«За останні два роки аграрії вибрали практично всі обігові кошти зі своїх підприємств. Бо хоч і врожай мали гарний, але ціни на нього були низькі. Дуже добре, що зараз працює «зерновий коридор». Треба було від початку Україні займатися його створенням, а не сподіватися на ООН».
Одещина. Тренди агросезону-2024
- Одеська область теж потерпає від спеки та посухи. Місцевих аграріїв рятують зрошення, терміни сівби та вирощування бобових культур.
- Тривала спека у період вегетації соняшника та кукурудзи призвела до того, що дехто з аграріїв втратив до половини свого врожаю.
- 9 підприємств області експериментально посіяли бавовник на площі 5 га. Вирощують його як на полях зі зрошенням, так і без нього.
- Цьогоріч місцеві аграрії відвели під баштанні 3,6 тис. га. Сподівалися отримати гарні врожаї. Але через посуху велика кількість плодів згоріла на сонці. До цієї проблеми додалися відсутність робочих рук та низька ціна на продукцію.
- В області відвели 3,9 тис. га під томати. Через спеку плоди пошкоджені сонячними опіками, на них з'являються тріщини. Відповідно, втрачають свій товарний вигляд, що впливає на ціну реалізації.
регіональний менеджер з маркетингу BASF у південному регіоні (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Кіровоградська області)
«Весняні приморозки дуже негативно вплинули розвиток озимої пшениці. В озимого ріпаку відбулася абортація від 20% до 50% стручків. Також був порушений температурний режим застосування гербіцидів і вони не проявили свою звичайну ефективність на посівах соняшнику. Це стало причиною росту бур'янів. На даний момент у частині південного регіону, яка ближче до моря, йде збирання соняшнику. Врожайність від 0,6 до 1,5 т/га. Деякі поля навіть не культивуються, бо там не було нормального запилення. Найбільш постраждали ті, які були посіяні раніше. Спочатку вони потерпали від весняних приморозків, а потім їх період цвітіння і запилення припав на аномально високі температури. Більш пізні посіви уникнули першого температурного коливання і літніх температурних екстримів у період цвітіння. Тому там ситуація значно краща».
За словами Михайла, кукурудза постраждала також дуже сильно. Її висівають у північній частині південного регіону (Миколаївська, Кіровогорадська, Запорізька області). 3 т/га — це максимальна врожайність, на яку можна буде розраховувати. А більша частина посівів просто знищена. В кого є тваринництво, скосили кукурудзу на силос, поки вона була ще «жива».
Соя — та, що не згоріла, догорає. Невеликі локальні дощі, що пройшли, не змогли кардинально вплинути на ситуацію.
Михайло Черниченко
регіональний менеджер з маркетингу BASF у південному регіоні (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Кіровоградська області)
«Слід відзначити, що височенні температури і посуха не дали розвиватися хворобам. Шкідники, звичайно присутні, але значного негативного впливу вони не мали. На початку літа було велике заселення павутинного кліща на соняшнику у південній частині. Від цього особливо постраждали пізні посіви, які на той час мали невелику вегетативну масу».
«Тимофєєв Є.С»: врожайність соняшника 0,9-1,5 т/га. Спека дала про себе знати
Підприємство «Тимофеєв Є.С» знаходиться в Ізмаїльському районі Одеської області. Тут на площі у 300 га вирощують пшеницю та ячмінь дворядний (по 100 га) соняшник (70 га), горох (30 га). Також на поливі вирощують картоплю сорту Рів’єра (ранній сорт із високою посухостійкістю).
Керівник підприємства Євген Тимофеєв досить відомий на просторах інтернету. Під ніком Фермер Бессарабії він веде канал на YouTube, який вже має 6,5 тис. підписників та активно викладає ролики зі своїх полів у TikTok.
Врожайністю пшениці та ячменю Євген Тимофєєв задоволений, а от на стан соняшника вплинула спека.
«Ранні зернові зібрали з врожайністю 4 т/га, що доволі непогано для регіону. Ми встигли вчасно підкормити рослини. Не економили на агротехнології і добрива вносили ще в січні. Наразі закінчили жнива соняшника. Сіяли гібриди Pioneer 25 і Pioneer 130, які показали однакову врожайність — 0,9-1,5 т/га.», — розповідає Євген Тимофєєв.
Пшеницю тут зібрали 2-го та 3-го класу. Натура ячменю — 640-650 г/л. А ось насіння соняшника показало невисоку олійність — 42%. На запитання, як оцінює ситуацію загалом по області, Євгеній посміхається і каже, що Ізмаїльський район дещо відрізняється від інших районів області, тому може говорити тільки за сусідів.
«Ті аграрії, які економили на добривах, пшеницю та ячмінь зібрали з врожайністю 2-2,5 т/га. По соняшнику показники у деяких господарствах навіть гірші, ніж у нас. На соняшник дуже сильно вплинула спека. Особисто ми очікували отримати 2-2,5 т/га. Бо знову-таки на агротехнології не економили, вчасно підживили. Але маємо те, що маємо», — зауважує Євген Тимофєєв.
Дощі в районі пройшли місяць тому. Випало 20 мм опадів, тому зараз волога у ґрунті є. На жаль, її не було під час вегетації рослин. Підприємство вже підготувало поля під посів озимих. Сівозміна тут з року в рік однакова. Але наступного можливо введуть ще й ріпак.
Більше 70% врожаю зернових підприємство вже продало. Соняшник притримують, сподіваючись на подальший ріст цін.
Віолетта Громова, Наталія Родак, Latifundist.com
