Кримський міст після ударів. Що буде із судноплавством і російським зерном


Джерело фото: Latifundist.com

Керченський міст, який з'єднує Росію з тимчасово окупованим Кримом, зазнав двох атак поспіль — 16 та 17 листопада. Після повторного удару автомобільна арка разом із дорожнім прольотом обвалилася у воду. Уламки могли перекрити Керч-Єнікальський канал, яким судна проходять між Чорним та Азовським морями.

Це може ускладнити відновлення російського експорту зерна, нафтопродуктів та інших вантажів через порти Азовського моря, де судноплавство було суттєво обмежене ще з липня. Розібралися, що відомо про пошкодження мосту, чи можуть судна проходити протокою та як експерти оцінюють наслідки для зернового ринку.

Що сталося з Керченським мостом

Першого удару міст зазнав 16 листопада. За повідомленнями OSINT-аналітиків, тоді була пошкоджена автомобільна арка над судноплавним каналом. Конструкція деформувалася, а дорожнє полотно частково просіло. Рух автомобілів тимчасово перекрили, однак увечері російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін заявив про його відновлення в реверсивному режимі.

Наслідки атаки на Кримський міст 17 листопада

У ніч проти 17 листопада міст атакували повторно. Генеральний штаб ЗСУ підтвердив, що автомобільна арка та дорожній проліт обвалилися. Залізнична конструкція встояла, однак її арка зазнала пошкоджень.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що удар став завершальним етапом операції, яку протягом кількох тижнів готували СБУ та Генеральний штаб ЗСУ. Автомобільну частину мосту уразили безпілотники «Паляниця», а залізничну — ракети «Нептун», дрони «Рута» та FP-5. Також під час атаки застосували ракети «Фламінго».

За інформацією Reuters, 17 листопада залізничний рух мостом відновили після нетривалої зупинки. Водночас автомобілістам російська влада рекомендувала користуватися поромними переправами.

У Кремлі заявили, що Кримський міст відновлять, однак конкретних термінів не назвали. Речник президента РФ Дмитро Пєсков пообіцяв, що після ремонту міст стане «ще кращим, ніж був».

Чи можуть судна проходити Керченською протокою

Керченська протока — єдиний морський шлях між Азовським і Чорним морями. Через неї проходять судна із зерном, нафтопродуктами та іншими вантажами з портів Азовського басейну.

Однак судноплавство тут було обмежене ще до пошкодження мосту. 10 липня Росія призупинила приймання заявок на прохід суден через Керченську протоку після українських атак на російські судна. Також було обмежено рух Азово-Донським судноплавним каналом, який з'єднує річку Дон з Азовським морем.

Станом на 13 липня торговельні судна могли пересуватися всередині Азовського моря, але не мали можливості виходити через Керченську протоку до Чорного моря. До запровадження обмежень цей маршрут забезпечував близько чверті російського експорту зерна, писав Reuters.

Лише наприкінці жовтня Росія почала частково відновлювати судноплавство. Влада вперше з липня почала видавати дозволи на вихід зерновозів з Азовського моря через Керченську протоку. Дозволи передбачали проходження суден у період до 15 листопада.

Як повідомляв Bloomberg, дозволи почали надавати суднам із портів Темрюк і Кавказ. Наприкінці жовтня щонайменше одне судно вже пройшло Керченською протокою до Чорного моря.

Отже, на момент нових ударів по Кримському мосту Росія лише почала відновлювати зернові перевезення через протоку після більш ніж трьох місяців обмежень. Тепер цей процес може знову зупинитися через пошкодження конструкцій мосту.

На супутниковому знімку — міст через Керченську протоку, Крим, 16 листопада 2026 року. 2026 PLANET LABS PBC / REUTERS

Головне питання для морської логістики — чи залишився доступним Керч-Єнікальський канал, яким торговельні судна проходять між Чорним та Азовським морями.

Керченська протока переважно мілководна. На значній частині її акваторії глибини становлять лише 3–6 м. Тому торговельні судна, зокрема зерновози й танкери з відповідною осадкою, користуються спеціально поглибленим Керч-Єнікальським каналом.

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар вважає, що руйнування мосту надовго обмежить судноплавство.

«Тепер путінське мостобудування поставило на довготривалу паузу судноплавство через Керченську протоку. І не тільки в контексті Азов —Чорне море», — зазначає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

За словами експерта, блокування каналу зачіпає не лише порти Азовського моря, а й перевезення з річкових портів Дону та Волги, пов'язаних із Каспійським басейном через систему внутрішніх водних шляхів. Йдеться, зокрема, про транспортування зерна та нафтопродуктів суднами класу «ріка-море».

«РЖД не витримає перекидання частини цього вантажопотоку на інші порти», — прогнозує Михайло Гончар.

Про неможливість проходження торговельних суден під мостом також повідомив румунський аналітик, засновник AGRIColumn Цезар Георге.

Цезар Георге

засновник AGRIColumn

«Кримський міст через Керченську протоку зазнав надзвичайно серйозних пошкоджень. Автомобільною частиною більше неможливо користуватися, а торговельні судна не можуть проходити під мостом».

Водночас засновник Marelis Navigation S.A. Костянтин Соболь вважає, що блокування Керченської протоки може виявитися тимчасовим. На його думку, уламки конструкцій можна прибрати за допомогою буксирів.

Він припускає, що головною метою ударів було не повне руйнування мосту, а тимчасове перекриття виходу російських військових суден з Азовського моря.

Костянтин Соболь

засновник

Marelis Navigation S.A.

«Я думаю, основна мета ударів полягала саме в тому, щоб тимчасово заблокувати вихід з Азовського моря. Це сповільнить евакуацію російського флоту, яку вони розпочали приблизно два тижні тому. Можливо, розрахунок на те, щоб затримати ці судна до морозів. Якщо вони застрягнуть у льодах і простоять там усю зиму, не всі можуть дожити до весни».

Однак, за його словами, Росія має достатньо криголамних буксирів, щоб розчистити фарватер і забезпечити рух суден навіть узимку.

Аналітик російського зернового ринку, керівник консалтингової компанії SovEcon Андрій Сізов також прокоментував наслідки обвалу арки. На його думку, пошкодження мосту можуть відтермінувати відновлення судноплавства з Азовського моря, оскільки спочатку необхідно розчистити канал від уламків.

Як пошкодження мосту вплине на експорт російського зерна

Генеральний директор портового оператора Olir Resources Іван Ніякий наголошує, що головний наслідок руйнування Кримського мосту для агросектору пов'язаний не з автомобільним сполученням, а з можливим перекриттям судноплавного каналу.

За його даними, у минулому сезоні Росія вивезла з Дону та через Азовське море 14,7 млн т зерна і продуктів його переробки. Це становило близько 27% російського зернового експорту. Основними напрямками поставок були Туреччина та країни Близького Сходу.

Прохід судна через Керченський міст

Водночас ці обсяги характеризують значення маршруту до запровадження липневих обмежень. На момент ударів по мосту повноцінне судноплавство через Керченську протоку ще не відновилося. Тому головний ризик для російського зернового експорту полягає в подальшому затягуванні обмежень.

За оцінкою Івана Ніякого, у разі тривалого перекриття каналу Росії буде складно повернути вантажопотоки до Азовського басейну. Перевезення через альтернативні порти потребуватиме додаткових витрат на логістику. Окремі наслідки можуть виникнути для окупованих портів Маріуполя та Бердянська, які Росія використовувала для вивезення українського зерна.

Іван Ніякий

генеральний директор портового оператора Olir Resources

«Росія використовувала їх для вивезення вкраденого українського зерна і для логістики на окупованому півдні. Тепер цей канал закритий», — зазначає Іван Ніякий.

Ще одна проблема — судна класу «ріка-море», які можуть залишитися в Азовському морі напередодні зимового сезону та завершення навігації Волго-Донським каналом. За прогнозом Ніякого, розчищення фарватеру від уламків мосту може тривати місяцями. Для цього знадобиться важка плавуча техніка, яка працюватиме під загрозою повторних атак.

Водночас наслідки для зернового ринку залежатимуть від того, наскільки довго залишатиметься обмеженим судноплавство через Керченську протоку.

Іван Ніякий також застерігає, що після ударів по Кримському мосту Росія може посилити атаки на українську транспортну та портову інфраструктуру.

Іван Ніякий

генеральний директор портового оператора Olir Resources

«Мова навіть не про Київ: наприклад, міст у Затоці вони намагаються зруйнувати майже п'ять років. Він уже в дуже поганому стані, і удари по ньому триватимуть. По портовій інфраструктурі Одещини б'ють щодня, і після цієї події удари, найімовірніше, посиляться. Тож без ілюзій: відповідь буде. Але в балансі плюси однозначно переважують»