Перехід на безкліткове утримання коштує до €20 на курку: чи готові до цього українські виробники і споживачі. І чи дійсно в Європі кури вже «не живуть» в клітках
Українських виробників яєць та м’яса птиці в Європі часто критикують не лише за нібито демпінг цін на продукцію, а й за умови виробництва. Один із головних закидів — «розрив у стандартах добробуту тварин», адже в Україні досі широко використовуються кліткові системи утримання курей, які частина європейських споживачів і компаній вважає негуманними.
Саме ці заяви і підштовхнули нас розібратися, наскільки обґрунтованими є такі претензії. Адже, попри поширений міф, ЄС поки не заборонив кліткове утримання птиці повністю. Ба більше, чимало європейських виробників і досі використовують різні типи кліткових систем, одночасно поступово переходячи на альтернативні технології.
Тож чи справді клітки можуть зникнути з європейських птахофабрик? Як країни ЄС проходять цей шлях, скільки він коштує виробникам і чи готова Україна до таких змін — розбираємося разом з експертами галузі.
Чи заборонене кліткове утримання птиці в ЄС?
Ні. Попри поширену тезу про «заборону кліток з 2030 року», чинного нормативного акта ЄС із таким дедлайном немає. Як пояснює виконавчий директор «Союзу птахівників України» Сергій Карпенко, на рівні Євросоюзу зараз не існує документа, який прямо забороняє кліткове утримання птиці у 2028 чи 2030 році.
Сергій Карпенко
виконавчий директор
«Союз птахівників України»
«Це лише обговорюється на експертному рівні з усіма зацікавленими сторонами, оскільки це вимагає суттєвих інвестицій і може порушити продовольчу безпеку країн ЄС», — говорить Сергій Карпенко.
Які кліткові системи досі дозволені в Європі?
Розрізняють два типи кліток: «звичайні» (батарейні) та «збагачені». У звичайних клітках на одну курку припадає лише 400–550 см² залежно від кросу. Відповідно до Директиви Ради ЄС 1999/74/EC, з 2012 року такі системи утримання заборонені в країнах-членах ЄС, роз'яснює Сергій Карпенко.
І додає, що натомість дозволеними залишаються «збагачені» клітки. Вони передбачають щонайменше 750 см² простору на одну несучку, з яких 600 см² — корисна площа, при цьому загальна площа кожної клітки має становити не менш як 2000 см².
«Збагачені клітки» обов’язково мають бути обладнані гніздом, підстилкою, сідалами, системами годівлі та напування, пристроями для сточування кігтів, а також забезпечувати умови для природної поведінки курей і зручного догляду за ними.
Наскільки Європа вже перейшла на безкліткове утримання?
За останні роки спостерігається чітка тенденція до скорочення частки птиці, що утримується в збагачених клітках (код 3), та збільшення частки альтернативних систем утримання, говорить менеджерка з розвитку бізнесу Vencomatic Group Тетяна Аліфанова.
Сьогодні все більше курей утримується в системах підлогового утримання (код 2) та на вільному вигулі (код 1).
Тетяна Аліфанова
менеджерка з розвитку бізнесу Vencomatic Group
«Також варто зазначити, що загальна тенденція розвитку птахівництва в Європі спрямована на збільшення частки альтернативних систем утримання птиці та органічного виробництва яєць. Цей тренд активно підтримується європейською політикою у сфері сталого розвитку, добробуту тварин та екологічного виробництва», — говорить Тетяна Аліфанова.
І зазначає, що зміни, які сьогодні відбуваються на ринку, не є випадковими.
Вони стимулюються регуляторними ініціативами та підтримкою з боку європейських урядів. Органічне яйце стає більш привабливим для кінцевого споживача, а попит на таку продукцію продовжує зростати.
Очікується, що до 2030 року все більше споживачів у Європі надаватимуть перевагу яйцям, виробленим в органічних або альтернативних системах утримання. Відповідно, виробники будуть змушені враховувати ці тенденції під час планування нових інвестицій, адже саме вони визначатимуть конкурентоспроможність підприємств у майбутньому.
Чи однакова ситуація в усіх країнах Європи?
Ні. Темпи переходу на безкліткове утримання в країнах ЄС відрізняються, говорить Тетяна Аліфанова.
За її словами, показовим прикладом трансформації галузі є Швейцарія та Нідерланди, де використання збагачених кліток практично припинено, а виробництво яєць базується переважно на альтернативних системах утримання птиці. Це свідчить, що європейський ринок уже тривалий час рухається у бік виробництва без кліток для тварин і збільшення частки органічної продукції.
Схожі тенденції спостерігаються у Франції та Німеччині, де ритейл і споживачі дедалі більше орієнтуються на яйця з альтернативних систем утримання.
А ось у країнах Південної та Східної Європи, зокрема в Іспанії, Італії, Португалії та Польщі, «збагачені» клітки досі широко використовуються. Втім, за словами Тетяни Аліфанової, ЄС орієнтується на поступову відмову від таких систем до 2030 року.
Тетяна Аліфанова
менеджерка з розвитку бізнесу Vencomatic Group
«Паралельно в низці країн Європи розвиваються й нові підходи до добробуту птиці. Наприклад, у Франції, Німеччині та Нідерландах поширюються технології раннього визначення статі ембріона, щоб уникнути практики знищення півників після народження», — пояснює Тетяна Аліфанова.
І додає, що після Європи тренд на безкліткове утримання підхопили й інші країни. У Великій Британії вже близько половини яєць виробляють у системах вільного вигулу. У США великі компанії, зокрема Starbucks, McDonald’s і Unilever, публічно зобов’язалися закуповувати яйця лише з господарств, де птицю утримують без кліток.
Проєкт Vencomatic Group для Balticovo
А як в Україні? Які типи кліток використовуються?
В Україні використовують як «звичайні», так і «збагачені» кліткові системи, говорить Сергій Карпенко.
Оскільки українське законодавство лише з 1 січня 2026 року не передбачає використання «звичайних» кліткових систем для утримання курей-несучок, значна частина такого обладнання досі експлуатується на підприємствах. Звичайно, вони не відповідають європейським вимогам.
За словами Сергія Карпенка, після того як у 2016 році Україна отримала доступ до ринку ЄС для експорту яєць, виробники, які орієнтувалися на Європу, почали вкладати кошти у «збагачені» кліткові системи. І таких підприємств щороку стає більше.
Також в Україні поступово з'являються й альтернативні системи утримання птиці — багаторівневі вольєри та вільний вигул.
Чи зникнуть клітки на українських птахофабриках найближчим часом?
Ні. Як пояснює Тетяна Аліфанова, темпи переходу залежатимуть насамперед від того, куди виробники продають свою продукцію.
Компаніям, які працюють або планують працювати на ринку ЄС, доведеться інвестувати в альтернативні системи утримання. Натомість виробники, орієнтовані на внутрішній ринок чи країни Африки та Азії, ймовірно, ще довго використовуватимуть клітки, зокрема «збагачені», оскільки яйця з таких ферм залишаються дешевшими для покупців.
Тетяна Аліфанова
менеджерка з розвитку бізнесу Vencomatic Group
«Якщо виробник хоче експортувати в Європу, він уже зараз має думати про альтернативні системи утримання. Але для внутрішнього ринку збагачена клітка залишатиметься актуальною ще щонайменше 15 років», — говорить Тетяна Аліфанова.
Читайте також: Оліяр та Avesterra Group будують птахофабрики-гіганти. Хто купить всі ці яйця та курятину?
Скільки коштує перехід на безкліткове утримання?
Вартість переходу залежить від типу системи утримання та рівня її оснащення. За словами Тетяни Аліфанової, у середньому інвестиції виглядають так:
Найдешевшим варіантом залишається класична клітка — близько €4–5 на голову. Перехід на «збагачену» клітку майже подвоює витрати — до близько €8. Це пов’язано з вищими вимогами до добробуту птиці, бо, як вище вже зазначалося, курка отримує більше простору, місця для пересування та природної поведінки.
Напольне утримання, коли птицю утримують у приміщенні без кліток, але з гніздами та багаторівневою інфраструктурою, коштує вже €10–12 на голову.
Найдорожчими є альтернативні безкліткові системи — €14–20 на голову, залежно від комплектації обладнання, рівня автоматизації та обраного технологічного рішення.
Але це усереднені цифри, адже вартість обладнання значною мірою залежить від виробника та комплектації, пояснює Аліфанова. За її словами, головне питання для галузі — хто фінансуватиме перехід.
До чого мають бути готові виробники під час переходу на безкліткове утримання?
Головний виклик для українських виробників навіть не обладнання, а відсутність досвіду. Більшість птахофабрик десятиліттями працювали з клітковими системами, тому практики утримання птиці в альтернативних форматах поки небагато.
Тетяна Аліфанова
менеджерка з розвитку бізнесу Vencomatic Group
«У клітковому обладнанні фермер управляє птахом, а в безклітковому — птах управляє фермером», — говорить Тетяна Аліфанова.
За її словами, в альтернативних системах головним показником того, чи правильно організоване виробництво є поведінка курей. Якщо вони, наприклад, не користуються гніздами, це може сигналізувати про проблеми з освітленням, вентиляцією, протягами або організацією простору
Тобто фермер має навчитися «читати» поведінку птиці й швидко реагувати на її сигнали. Саме тому, на думку експертки, галузі потрібні навчальні програми, обмін досвідом із європейськими виробниками, профільні вебінари та практичні візити на ферми, де такі системи вже успішно працюють.
Ще один виклик — підготовка молодняка. Для безкліткового утримання курей потрібно вирощувати в спеціальних системах, де вони вчаться пересуватися багаторівневими конструкціями, користуватися гніздами, знаходити корм і воду. Зазвичай молодняк утримують окремо до 16–18 тижнів, а потім переводять у продуктивну фазу.
Це теж означає додаткові витрати. За оцінками Аліфанової, система підрощування молодняка може коштувати ще близько €6–8 на голову. Альтернатива — закуповувати вже підрощену птицю в ЄС, але це також дорого: курка віком близько 18 тижнів із доставкою може коштувати близько €11 на голову.
За словами експертки, саме необхідність спеціального підрощування молодняка часто робить перехід на безкліткові системи складнішим і дорожчим, ніж здається на перший погляд.
Також безкліткове утримання потребує дещо більших витрат корму через вищу рухливість птиці. Якщо у кліткових системах споживання становить близько 125–130 г корму на курку на добу, то в альтернативних — орієнтовно 135–140 г.
Тетяна Аліфанова
менеджерка з розвитку бізнесу Vencomatic Group
«У Європі перехід на безкліткове утримання часто супроводжувався державною підтримкою. Подібні програми діють і в Молдові. Наскільки мені відомо, зараз там можна отримати компенсацію до 50% вартості будівництва ферми на 50 тис. голів. Але спочатку виробник має за власний кошт придбати та встановити обладнання. Після цього проводиться перевірка, і лише тоді держава відшкодовує частину витрат», — зазначає Тетяна Аліфанова.
В Україні масштабних програм підтримки поки не очікується, адже пріоритетом залишається фінансування ЗСУ. Хоча, як зазначає Аліфанова, виробники можуть користуватися міжнародними фінансовими інструментами. Наприклад, через програми експортного фінансування сплатити лише частину вартості обладнання на старті, а решту коштів виплачувати протягом кількох років після запуску виробництва та початку продажу яєць.
Чи відрізняється якість яйця у безклітковому та клітковому утриманні?
Попри поширену думку, суттєвої різниці немає. Як пояснює Тетяна Аліфанова, чистота та безпечність яйця залежать насамперед від менеджменту підприємства, дотримання технологій і санітарних вимог, а не від способу утримання птиці.
Головна різниця полягає не в самому яйці, а в умовах життя курей. У кліткових системах через високу щільність посадки птиця частіше стикається зі стресом і травмами. Тоді як альтернативні системи дають більше простору для руху та можливість реалізовувати природну поведінку.
Тетяна Аліфанова
менеджерка з розвитку бізнесу Vencomatic Group
«Птиця може вільно пересуватися, досліджувати середовище. Для неї створюють додаткові елементи збагачення середовища. У результаті це позитивно впливає на її стан і продуктивність», — зазначає експертка.
Чи готові українці платити більше за безкліткові яйця?
Перехід на безкліткове утримання означає вищу собівартість виробництва, а отже і дорожче яйце на полиці. Тому головне питання не лише в тому, чи готові виробники інвестувати в нові системи, а й чи готовий споживач за них платити.
За словами Тетяни Аліфанової, в Україні яйця від курей вільного вигулу вже продаються з помітною премією до звичайної продукції.
Як приклад вона наводить господарство «Либідь-К» у Хмельницькій області, де кури мають доступ до вигулу. За її словами, такі яйця можуть коштувати 120–130 грн за упаковку.
У країнах ЄС різниця в ціні ще відчутніша. Там споживачі частіше готові платити більше за продукцію, вироблену з дотриманням вищих стандартів добробуту тварин. Наприклад, яйця від курей вільного вигулу можуть коштувати до €3 за шість штук.
Втім, в Україні ситуація поки інша. Через війну та зниження купівельної спроможності покупці значно чутливіші до ціни. Тому розвиток сегмента безкліткового утримання багато в чому залежатиме від того, чи сформується достатній попит на дорожчу продукцію.
«Для таких яєць потрібен покупець, який готовий платити за цей товар», — підсумовує експертка.
Чому Європа взагалі почала відмовлятися від кліток
Розмови про відмову від кліткового утримання в Європі почалися ще у 1960-х роках. Одним із поштовхів стала книга британської письменниці Рут Гаррісон Animal Machines, що вийшла у 1964 році.
Вона привернула увагу суспільства до умов, у яких утримують сільськогосподарських тварин, та запустила широку дискусію про етичність інтенсивного тваринництва.
Після цього у Великій Британії створили спеціальну урядову комісію під керівництвом професора Роджера Брембелла. Її напрацювання стали основою концепції «П’яти свобод тварин» — принципів, які й сьогодні вважаються базовим стандартом добробуту тварин у Європі. Йдеться про доступ до їжі та води, відсутність болю і стресу, комфортні умови утримання та можливість поводитися природно.
У 1980–2000-х роках питання добробуту птиці особливо не впливало на ринок. Ситуація почала змінюватися у 2010-х, коли споживачі все більше почали звертати увагу на якість продуктів, вплив виробництва на довкілля та умови утримання тварин.
Свою роль також відіграли великі компанії, які почали брати на себе зобов’язання щодо добробуту тварин, а також активна діяльність зоозахисних організацій.
Важливу роль зіграла і Європейська громадянська ініціатива «Кінець епохи кліток». Менш ніж за рік вона зібрала 1,4 млн підписів за підтримки зоозахисних організацій (зокрема і Project 1882).
У відповідь Єврокомісія заявила про намір підготувати законодавство щодо поступової відмови від кліткових систем утримання тварин у харчовому виробництві.
