Оліяр та Avesterra Group будують птахофабрики-гіганти. Хто купить всі ці яйця та курятину?
Джерело фото: Latifundist.com
Avesterra Group розширює птахофабрику на Волині майже у 5,5 рази. «Оліяр», один із найбільших виробників олії в Україні, вже запустив птахофабрику на 2,3 млн курей-несучок. Лише за останні п’ять місяців ринок почув про будівництво і розширення десятків нових пташників у західних областях. І все це в умовах, коли населення в Україні скорочується, а європейські виробники все більше скаржаться на українські яйця та курятину. Тож виникає логічне питання, а чи не наближається ринок до профіциту і куди збувати всі ці обсяги?
Які нові птахофабрики будують в Україні?
Один із найбільших інвестиційних проєктів у галузі належить холдингу Avesterra Group. Компанія планує збільшити потужність птахофабрики на Волині з 2,3 млн до 12,4 млн бройлерів на рік.
На Львівщині компанія «Гал-Інком» (бренд «Улар», що входить до п'ятірки найбільших виробників курятини в Україні), подвоює потужність бройлерної птахофабрики у Глинянах до майже 3 млн тушок на рік. Ще одне підприємство, «Суховоля Агро», яке ЗМІ пов'язують з групою «Улар», планує наростити потужності своєї птахофабрики поблизу Бродів у 1,5 раза.
Не менш активно інвестує бізнес і у виробництво яєць. «Летичівська птахофабрика» на Хмельниччині планує збудувати два пташники для молодняку курей-несучок та новий яєчний комплекс поблизу Рудні потужністю 1,45 млн курей і понад 470 млн яєць на рік.
«Оліяр» уже запустив птахофабрику на Львівщині, розраховану на понад 1,7 млн яєць щодоби. Поки що працює перша черга, де утримують понад 100 тис. голів птиці.
Лише проєкти, які вказані у таблиці, додають ринку сотні мільйонів яєць і мільйони голів птиці щороку. То профіцит на ринку неминучий?
Чому птахофабрики розширюються саме зараз?
Нова хвиля інвестицій у птахівництво пов’язана одразу з декількома факторами — сприятливою кон’юнктурою світового ринку, скороченням приватного сектору та зростанням ролі великих промислових виробників.
За словами директора із маркетингу YEDNIST' GROUP Едуарда Михайлютенка, останні кілька років світовий ринок жив у режимі дефіциту птиці через спалахи інфекційних захворювань. Тож зараз кількість птиці у світі не критично велика. Відповідно і експортна ціна непогана. Це дозволяло українським промисловим виробникам балансувати між внутрішнім ринком і експортом та поступово нарощувати поголів’я.
Едуард Михайлютенко
директор із маркетингу
YEDNIST' GROUP
«Якщо говорити про промисловий сегмент, то як у світі, так і Україні зараз етап нарощування поголів’я. Це перше літо, протягом якого відносно високої ціни на м’ясо та яйце не буде. Якщо попередні роки був дефіцит, уже цього року — ні. Але ще й не профіцит», — говорить Едуард Михайлютенко.
І додає, що оптові ціни на яйця вже знижуються. Ціни на м'ясо птиці залишаються відносно невисокими. Найімовірніше, ця тенденція збережеться до кінця літа, бо традиційно саме влітку на ціноутворення впливає приватний сектор.
Ще один фактор — ситуація в домогосподарствах. В Україні сільське населення завжди було значним гравцем на ринку м’яса та яйця, та протягом останніх років частка приватного сектора зменшується. На це впливають і воєнні ризики, і скорочення населення, й урбанізація.
Едуард Михайлютенко
директор із маркетингу
YEDNIST' GROUP
«Ми простежуємо цю тенденцію, бо YEDNIST’ GROUP виготовляє комбікорми не лише для промислового сегмента, а й для домашнього подвір’я. Бачимо зниження попиту по продажах фасованих кормів як для м’ясної птиці, так і для курей-несучок», — зазначає Едуард Михайлютенко.
А ось сегмент промислових виробників за рахунок найбільших гравців із року в рік виростає, говорить експерт.
За його словами, якщо ж оцінювати ринок у цілому, то він наразі на місці або навіть падає саме за рахунок скорочення приватного сектора. Деяку частину останнього заміщає промисловий виробник, але не всю. Крім того, відбувається монополізація ринку. Великі гравці укрупнюються. Для виробників кормів, на жаль, середнього розміру клієнт зникає.
Чи загрожує ринку профіцит курятини та яєць?
«Ринки продукції птахівництва в Україні залишаються профіцитними: виробництво значно перевищує внутрішнє споживання», — говорить Сергій Карпенко.
За його словами, після скорочення обсягів виробництва у 2022 році галузь практично повністю відновила обсяги завдяки привабливій ціновій ситуації як на ринку України, так і на зовнішніх ринках.
Хоча внутрішнє споживання і скоротилося із зменшенням населення, але компенсувалося підвищеним попитом зовнішніх ринків. У першу чергу країн ЄС, де збільшилось населення, і скоротилося виробництво через спалахи пташиного грипу та хвороби Ньюкасла.
Зараз обсяги експорту яєць і м’яса птиці становлять близько 40% від внутрішнього виробництва. За словами Карпенка, будь-яке скорочення експортних поставок тисне на ринок і призводить до зниження відпускних цін.
А ось в Avesterra Group не бачать передумов для критичного профіциту курятини на українському ринку. За словами операційного директора компанії Андрія Бурка, попит залишається стабільним. Курятина продовжує бути одним із найдоступніших джерел тваринного білка як в Україні, так і у світі.
Хоча він погоджується, що конкуренція у галузі дійсно посилюється, і це відчувають усі учасники ринку.
Андрій Бурко
операційний директор
Avesterra Group
«Але сьогодні конкуренція — це вже не лише про ціну. Насамперед це боротьба за ефективність бізнес-моделі, контроль собівартості, доступ до експортних ринків, якість продукції та швидкість прийняття рішень», — додає Андрій Бурко.
Окремим викликом для галузі є кадровий дефіцит. Тому компанії все більше інвестують в автоматизацію виробництва та оптимізацію процесів. Також значно зросли вимоги до біобезпеки, енергетичної стійкості та логістики.
За словами Бурка, у таких умовах конкурентну перевагу отримують компанії з повним вертикально інтегрованим циклом, які можуть контролювати весь процес — від вирощування зернових і виробництва комбікормів до переробки та експорту готової продукції.
Тому, на його думку, у найближчі роки ринок буде рухатися не стільки до перенасичення, скільки до подальшої професіоналізації та технологічного посилення гравців.
Нові птахофабрики: ставка на українського споживача чи зовнішній ринок?
Чи не означає це, що нові птахофабрики будуються вже з прицілом не на внутрішній ринок, а на зовнішній попит?
Сергій Карпенко
виконавчий директор
«Союз птахівників України»
«На сьогодні реальність така, що будь-які додатково вироблені обсяги продукції повинні бути експортовані в натуральному чи переробленому вигляді. Постійне зниження чисельності населення, його купівельної спроможності призводить до скорочення споживання, збитковості та зменшення виробництва», — наголошує Сергій Карпенко.
Avesterra Group планує розширення одразу в обох напрямках.
Андрій Бурко
операційний директор
Avesterra Group
«Український споживач залишається стратегічно важливим, адже ми працюємо у сегменті продуктів щоденного споживання та бачимо стабільний попит на якісну курятину всередині країни навіть в умовах війни», — говорить Андрій Бурко.
Сьогодні близько 95% продажів Avesterra Group припадає на внутрішній ринок — це курятина під брендами «Епікур» та «Чебатурочка». Ще 5% компанія експортує під брендом Delika, однак ця частка поступово зростає.
За словами Андрія Бурка, українська продукція птахівництва на зовнішніх ринках залишається конкурентною за співвідношенням якості, ціни та виробничої ефективності. Саме тому при плануванні розвитку закладають можливість нарощування експорту в середньостроковій перспективі. Загалом компанія вже має досвід експорту до 25 країн.
Куди Україна експортує яйця та курятину?
Найбільш перспективними ринками для своєї продукції в Avesterra Group називають Близький Схід, Африку та Азію — регіони зі стабільно зростаючим попитом на білок. Також важливим для компанії є поступове розширення присутності на європейському ринку.
Андрій Бурко
операційний директор
Avesterra Group
«Це складний і дуже конкурентний сегмент, який вимагає високих стандартів виробництва, простежуваності та контролю якості», — додає Андрій Бурко.
Саме тому вкладають кошти у сучасні технології, автоматизацію, міжнародні стандарти харчової безпеки та розвиток переробки (про це ми ще розкажемо далі). Бо глобальний ринок дедалі більше цінує не лише сам продукт, а й стабільність постачання, прозорість виробництва та репутацію виробника, говорить Бурко.
У «Союзі птахівників України» серед стратегічних напрямів, де тривають переговори про відкриття ринків і погодження ветеринарних сертифікатів, називають США, Китай та Південну Корею.
За словами Сергія Карпенка, перспективними для експорту української курятини та яєць залишаються країни Південно-Східної Азії, такі як Індонезія, Малайзія, В’єтнам, Філіппіни, Сінгапур. Є потенціал до збільшення обсягів експорту до традиційних експортних ринків Африки, Центральної Азії та Близького Сходу.
У 2026 році Україна наростила експорт як м’яса птиці, так і яєць до багаторічних максимумів. У березні, за даними Державної митної служби, які наводить «Союз птахівників України», поставки курятини стали рекордними за понад чотири роки (43,5 тис. т), а експорт яєць — найвищим за останні п’ять років (216,2 млн). Основними покупцями залишаються країни ЄС, а також Велика Британія та Близький Схід.
Чому Європа все частіше незадоволена українськими яйцями та курятиною?
Європейський ринок фактично став рятівним для українського птахівництва після 2022 року. Через пташиний грип, хворобу Ньюкасла та скорочення власного виробництва країни ЄС почали активніше імпортувати українські яйця й курятину. Але це почало викликати спротив місцевих виробників.
Це сталось! Україна і ЄС домовились про нову зону вільної торгівлі. Що змінюється для агро — пояснює Олександра Авраменко з УКАБ
Читати такожТак у Великій Британії галузева асоціація British Egg Industry Council заявила про тиск імпорту на внутрішній ринок. Після отримання Україною безмитного доступу до британського ринку поставки яєць зросли на понад 65% у 2025 році. У галузі скаржаться, що українські виробники мають нижчу собівартість через відмінності у вимогах до утримання птиці, а отже створюють нерівні умови конкуренції.
Схожа ситуація й в Іспанії. Там яйця за рік подорожчали більш ніж на 30%, і частина ринку визнає, що без імпорту, зокрема з України, ціни були б ще вищими. Але місцеві фермери все активніше вимагають посилення контролю за імпортом та однакових стандартів виробництва для продукції з третіх країн.
У наступному матеріалі ми більше розкажемо про те, які саме стандарти по утриманню птиці діють в Україні та ЄС, і чи справді кліткове утримання заборонене в Європі.
Чи посилить Україна свої позиції на ринку ЄС через обмеження для Бразилії?
Десь приблизно схожа дискусія розгортається в ЄС і навколо української курятини. І це не забуваємо, що експорт курятини та яєць з України до ЄС регулюється тарифними квотами в межах поглибленої зони вільної торгівлі. Але є і оптимістичні новини.
У вересні 2026 року ЄС може фактично закрити ринок для Бразилії через невідповідність новим європейським правилам щодо використання антимікробних препаратів у тваринництві. Країна може втратити право експортувати до ЄС м’ясо птиці, яйця та низку іншої тваринницької продукції.
Саме Бразилія залишається головним конкурентом української курятини в ЄС. За даними Євростату, у 2025 році ми посіли друге місце серед постачальників м’яса птиці до ЄС із часткою майже 22%, поступаючись лише Бразилії. Тож потенційне ослаблення бразильської присутності може створити для українських виробників нове вікно можливостей і саме в момент, коли в країні запускаються нові виробничі потужності.
Чи переходить українське птахівництво від сировинного експорту до глибшої переробки?
Так, великі виробники поступово дивляться у переробку та продукти з доданою вартістю.
В Avesterra Group говорять, що це один із головних трендів не лише для українського ринку, а й глобально для всієї галузі птахівництва.
Андрій Бурко
операційний директор
Avesterra Group
«Глибша переробка дозволяє створювати вищу додану вартість, бути менш залежними від коливань сировинних ринків та більш гнучко працювати з різними каналами збуту й експортними напрямками», — говорить Андрій Бурко.
Саме з цією метою компанія інвестувала понад €60 млн у м’ясопереробний комплекс на Волині — один із найбільш технологічних у Східній Європі.
«Ми бачимо великий потенціал саме у розвитку брендових продуктів із доданою цінністю, адже в довгостроковій перспективі це формує більш стійку модель розвитку компанії та всієї галузі загалом», — підсумовує Бурко.
