Протест польських перевізників на кордоні: які наслідки може мати для українського експорту
Польські перевізники з 5 вересня блокують доступ до прикордонного переходу в Дорогуську і погрожують перекрити ще як мінімум два пункти пропуску, якщо їх вимоги не будуть виконані. Що трапилося і що вимагають мітингуючі, які наслідки для українського агробізнесу може мати ця ситуація, та як уряди Польщі й України планують вирішувати кризу на кордоні.
Чому почався страйк?
У неділю 4 вересня заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм на своїх сторінках у соцмережах повідомив, що на українсько-польському кордоні постійно зростає черга через низьку пропускну здатність митниці з польської сторони. Зокрема, польських служб, які проводять фітосанітарний та ветеринарний контроль.
За його словами, у докризовий період за добу польські фітосанітарні та ветеринарні служби приймали близько 80 вантажівок на добу. Тепер середній показник — 12-25 вантажівок на добу. Для порівняння: кількість працівників українських служб збільшилась майже у 1,5 рази. Це дозволило зменшити перевірки одного авто до 10-15 хв.
Станом на 4 вересня на українсько-польському кордоні поблизу МПП «Ягодин» черга з вантажівок розтягувалася на 50 км.
Кілометровими чергами незадоволені і польські перевізники, тому анонсували блокування трас. І вже у понеділок 5 вересня перекрили ПП «Дорогуськ». Щогодини вони пропускають по дві автівки — одну з товаром і одну порожню.
За словами президента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Польщі Яна Бучека, польські водії їдуть в Україну з гуманітарною допомогою і хочуть якомога швидше повернутися додому. А це неможливо через величезні черги на кордоні, де вони простоюють до декілька днів. Через це польські водії все частіше відмовляються їхати в Україну.
Деякі водії, які приймають участь в протесті, розповіли журналістам, що на переходах з української сторони є проблеми з доступом до санітарних вузлів, їжі та води. Не раз відбувалися напади на польських водіїв.
Протестувальники також погрожують влаштувати подібні перекриття дороги у ПП «Гребенне — Рава Руська» та «Медика —Шегині».
Що вимагають польські перевізники?
Польські перевізники заявили, що акція протесту буде тривати, поки не будуть виконані їх вимоги. А вони такі:
- повернення з України порожніх вантажівок окремою смугою без черг;
- відновлення дозволів для українських перевізників;
- запровадження цілодобового фітосанітарного та ветеринарного контролю.
Перевізники вимагають, щоб повернення порожніх вантажівок з України відбувалося без черги і окремою смугою. Так було в перші кілька тижнів після початку війни. Автомобілі, які везли гуманітарну допомогу в Україну, а потім поверталися без вантажу, стояли на спеціальній смузі та швидко перетинали кордон. Система працювала без збоїв, але потім українська сторона відмовилася від прийнятих спрощень і вимагала, щоб усі вантажівки, заповнені чи пусті, стояли в одній черзі.
У Мустафи Найєма цей пункт викликає подив.
«Виходить, що польський перевізник за 1-2 доби заїжджає до України, і хоче поза чергою повертатись назад до Польщі. Все, щоб якомога хутчіш завантажитись новим крамом і знову їхати до України. Але нам теж вкрай важливо, щоб і наші товари виїздили на продаж з України якомога швидше. Ми маємо експортувати свою продукцію. Наші перевізники повинні перетинати кордон у нормальні терміни. Бо, коли вони чекають по 7-10 днів у черзі, то щодня втрачають приблизно €400 на кожній автівці. За тиждень проведений у черзі перевізник втрачає не просто гроші, а й будь-який сенс працювати взагалі», — акцентує Мустафа Найєм.
Щодо скасування «транспортного безвізу», то Мустафа Найєм вбачає в цій вимозі політичний підтекст, мета якого — спричинити додатковий тиск на польський уряд для вирішення проблем з чергами на кордонах. І заспокоїв, що поки мова про скасування «транспортного безвізу» не йде.
У свою чергу старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе зауважує, що навряд чи цю вимогу польських протестувальників виконають.
«Вона є справді небезпечною, бо свідчить, що польські водії відчувають загрозу з боку українських колег на ринку праці ЄС. Навряд чи цю вимогу виконають під час владнання нинішньої кризи. Але є всі підстави очікувати, що це — не остання спроба повернути чинність обмеженням на перевезення», — розповіла «Європейській правді» Ірина Коссе.
Якими можуть бути наслідки для агробізнесу?
За словами Мустафи Найєма, враховуючи, що через ПП «Ягодин» виїжджає майже 40% усього експорту на польському кордоні, це призводить до величезних збитків, які, за даними митниці, становлять до 60 млн грн на добу.
У свою чергу народний депутат, засновник «Агропродсервіс» Іван Чайківський звертає увагу, що дана ситуація може мати катастрофічні наслідки для українських аграріїв. Адже усі труднощі з якими вони сьогодні зустрічаються — це пряма загроза для продовольчої безпеки. Усе невивезене зерно та додаткові витрати на перевезення вантажів — це недоотримані гроші, які вкрай потрібні для організації посівної, а без цього ресурсу вона просто може бути зірвана.
І зауважує, що у цій нескінченній черзі разом з іншими, стоять і автомобілі з ріпаком.
«Уже півтора місяці я постійно наголошую на необхідності створення зелених коридорів для його вивезення. І тут вже справа не тільки в таких необхідних для посівної коштах, але й в питанні підготовки до холодів. Думаю, нікому зараз вже не потрібно розповідати, яка ситуація з газом і що зима буде важкою. А ріпак — це біопаливо, яке може стати хоч частковим, та все ж альтернативним способом вирішення газової проблеми»
Читати по темі: Зелений коридор для ріпаку в ЄС. Чому важливо його створити?
На йому думку, якби польські фахівці фітосанітарної та ветеринарної інспекцій змінили свій робочий графік на цілодобовий (зараз працюють в одну зміну і з вихідними), то це в суттєво покращило ситуацію з чергами на кордоні.
Як планують вирішувати кризу на польському кордоні?
Рішенням Прем'єр-міністра Республіки Польща вже створений антикризовий штаб, який координує Міністерство внутрішніх справ Республіки Польща. З українського боку працює відповідна група «Відкритий кордон».
Після консультацій з польськими колегами Міністерство інфраструктури разом з Мінагро, Державною митною та прикордонною службами підготували низку пропозицій, які були надіслані польській стороні. Що це за пропозиції?
По-перше, відкриття ПП «Устилуг-Зосін» для виїзду порожніх транспортних засобів як українських, так і польських. Пункт пропуску почне працювати вже з 9 вересня. Це дозволить скоротити черги в Ягодині. Сьогодні Мустафа Найєм виклав відео, де цей пункт пропуску перетинає перша порожня вантажівка.
«Також Україна у найкоротші терміни готова підготувати і відкрити для позачергового виїзду пустих вантажівок з України до Польщі пункти пропуску «Грушів — Будомєж», «Угринів — Долгобичув» та «Смільниця — Кросцєнко». Потрібна згода і дії від польських колег. Ми також готові спланувати спільні кроки щодо можливості відкриття до середини жовтня поточного року місць перетину державного кордону «Нижанковичі — Мальховіце» та «Варяж — Усьмеж» для тимчасового виїзду незавантажених автомобілів», — повідомив Мустафа Найєм.
По-друге, польській стороні порекомендували перестати враховувати порожні вантажівки в кількість оформлених за зміну. Фактично вони проїжджають в рази швидше, ніж завантажені і без жодного оформлення. Оптимальним рішенням було б збільшення кількості вантажівок, що перетинають кордон з 300 до 500 на добу.
По-третє, у найближчі дні українська сторона розгляне можливість попереднього сортування вантажівок, які виїжджають з експортною продукцією залежно від виду вантажів.
«Це дозволить вирівняти навантаження на польських інспекторів різних служб, що працюють на кордоні. Фактично Україна готова випускати на польський бік ті автівки, які інспектори сусідньої країни готові оформити невідкладно, без очікування. Таким чином всередині сусіднього пункту пропуску вдасться зменшити затори», — повідомляє Мустафа Найєм.
По-четверте, збільшити кількість працівників фітосанітарної та ветеринарної інспекції Республіки Польща. Під час брифінгу в «Укрінформ» в. о. голови Державної митної служби України Вячеслав Демченко повідомив, що ця проблема виникла через низьку, як для Польщі, зарплату працівників фітосанітарних та ветеринарних служб.
«У деяких випадках ми запропонували свої послуги, допомогу — для пришвидшення виконання функцій цими службами. Наразі йдуть перемовини. Сподіваюсь, що найближчим часом питання буде розв’язане», — зазначив він.
Україна також пропонує обговорити можливість скасування контролю вантажівок, які перевозять ріпак для виробництва біодизелю та тих, які їдуть транзитом через Польщу у напрямку експорту з України, якщо вони будуть попередньо опломбовані.
Усі вищезгадані пропозиції попередньо обговорені між службами обох країн, а отже є надія, що проблему черг на кордоні в найближчому майбутньому буде вирішено.
Яка ситуація на кордоні зараз?
Станом на четвер 7 вересня в МАПП «Ягодин — Дорогуськ» у черзі перебувало 2437 автівок.
Наталія Родак, Latifundist.com
