Польські перевізники обіцяють на два місяці заблокувати кордон. Що буде з експортом в Європу?
Схоже, що черговий конфлікт між Україною та Польщею не за горами. З 6 листопада польські перевізники розпочали двомісячну блокаду українського кордону. Що цього разу вимагають протестувальники, що насправді ними керує та як ця ситуація вплине на українських експортерів? За відповідями ми звернулися до агробізнесу.
Що в даний момент відбувається на польському кордоні?
Заблоковано три найбільші пункти пропуску «Корчова — Краківець», «Хребенне — Рава-Руська» та «Дорогуськ — Ягодин».
«Між водіями поширюється думка, що будуть пропускати одне авто за одну годину. У нас пʼять авто стоїть у черзі».
Раніше про це повідомила і Державна прикордонна служба: протестувальники планують пропускати по одному вантажному автомобілю на годину, а також вантажні автомобілі з вантажами безпекового, гуманітарного характеру, ті, які перевозять тварин, продукти, що швидко псуються.
Однак заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач у Facebook написав, що станом на вечір 7 листопада «Ягодин — Дорогуськ» та «Рава-Руська — Хребенне» повністю заблоковані, а на «Краківець — Корчова» можна тільки виїхати з України. На всіх пунктах пропускають гуманітарні вантажі та пасажирських транспорт. У напрямку України учасники акції пропускають по одній або кілька машин за годину.
В еЧерзі, станом на 9 ранку 8 листопада, на трьох заблокованих пунктах пропуску стоять 2109 вантажівок з агропродукцією.
«Все буквально зупинилося. Черги розтягнулися на 14-15 днів. Вчора (6 листопада — ред.), за даними Укртрансбезпеки», «Ягодин» пропустив 16 автомобілів. Це мізер. Наразі проблеми немає, але якщо так продовжиться ще кілька діб, то проблема з чергами зʼявиться. Машини стоять завантажені, перевізники почнуть вимагати доплату», — розповідає менеджер з продажів агрофірми «Білий Стік» Остап Іванчина.
Що вимагають польські перевізники?
У Мінінфраструктури повідомили, що станом на 7 листопада не отримували офіційних вимог від польських перевізників.
Але, як зауважив в інтерв’ю Forbes Сергій Деркач, напередодні перелік вимог українська сторона отримала від посольства України у Польщі. Отож, польські перевізники вимагають:
- повернути систему дозволів для українських перевізників;
- посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ;
- заборонити реєструватись компанії в Польщі, якщо фінанси компанії знаходяться не на території ЄС;
- створити окрему чергу для польських перевізників у єЧерзі для авто на номерах ЄС і окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур;
- надати польським перевізникам доступ до системи «Шлях».
В цьому ж інтерв'ю Сергій Деркач висловив думку, що цими протестами вони хочуть зменшити конкуренцію, оскільки вважають, що українські перевізники «обвалюють їм ринок» (аналогія із зерном очевидна). Але це помилкове судження, адже ринок ЄС як раз і тримають польські перевізники, бо мають найбільший автопарк вантажівок — сукупно десь половину всього блоку. І галузь автоперевезень приносить Польщі значний відсоток ВВП.
Сергій Деркач
заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури
«Складається враження, що вони не мають бажання розвʼязати проблему. Але й реальної проблеми ж насправді немає. Їхня блокада — це просто можливість перекрити кордон для українських перевізників-конкурентів: саме українці — це 85% тих, хто перетинає українсько-польський кордон, щоб завезти в Україну товари чи вивезти експорт».
Чи дійсно вся справа у конкуренції? Ні, кажуть на ринку. Польські перевізники, побачивши, які дотації собі отримали від ЄС фермери, вирішили: а чим вони гірші? Тобто це перекриття кордону майже на 2 місяці ніщо інше, як спроба отримати компенсацію від ЄС.
Сергій Деркач
заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури
«Було питання про можливу дотацію перевізникам з боку уряду Польщі. Тобто ці питання саме до керівництва їхньої країни. І, чесно кажучи, я не знаю, як ми можемо реагувати на ці неофіційні закиди».
Укрінформу він також розповів, що сьогодні-завтра українська сторона очікує офіційну інформацію від польського уряду. Після цього почнуться переговори по вирішенню цього питання.
Чи реально виконати ці умови?
Ці вимоги безперспективні, наголошує Сергій Деркач.
Стосовно першого пункту, то в інтерв’ю Укрінформу він повідомив, що офіційно польська сторона відповіла ще перед початком протестів, що ця вимога не можлива до виконання. І цю позицію польський уряд офіційно довів до відома протестувальників.
Сергій Деркач
заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури
«Неможливо відмінити угоду про лібералізацію перевезень, тому що це питання двосторонніх домовленостей ЄС та України. І Польща в односторонньому порядку не може нічого зробити. Ось це було чітко проговорено. Тому я бачу, що є реакція від польського уряду».
Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм у Facebook написав, що Україна не має наміру навіть обговорювати повернення до дозвільної системи (перший пункт вимог).
«Угода про лібералізацію вантажних перевезень була ратифікована та погоджена усіма членами ЄС і підписана між Європейським союзом та Україною, а не якоюсь окремою країною», — зауважив Мустафа Найєм.
Як блокада кордону впливає на агробізнес?
«Наразі на двох пунктах пропускають по одній машині на годину — це крапля в морі. Якщо це буде два дні, або нехай тиждень, то це ще якось можна витримати. Але якщо триватиме, як обіцяють, два місяці, то це буде катастрофа», — розповідає представник трейдингової компанії в одній із країн Балтії.
За його словами, тепер доставка вантажівками української агропродукції до країн Балтії майже заблокована. А це був один із тих варіантів, який найкраще рахувався. Залізниця — це дві перестановки колісних пар, тобто додаткові витрати. Контейнери обходяться у $175/т. А ось вартість доставки тонни ріпаку автівкою до Риги коштує біля 100€/т.
Та й автоперевезення були єдиною альтернативою доставити агропродукцію до портів Балтії. Адже на території Польщі з квітня цього року фактично неможливе перевантаження з вагонів на автотранспорт у режимі транзиту. Як пояснює трейдер, польська сторона це аргументує недостатньою кількістю майданчиків, де можна здійснювати таке перевантаження, недостатньою кількістю персоналу, який повинен це контролювати та недостатньою кількістю промб.
Тож трейдер наголошує, що якщо польський кордон і далі буде блокуватися, то ми не зможемо нормально експортувати з України.
Остап Іванчина також говорить, що логістика автомобілями в Європу обходиться йому в 100 €/т. Його компанія возить автомобілями до Латвії та Чехії ріпак. Зараз на кордоні у компанії «Білий Стік» стоїть 30 автівок з олійною.
«Ми ще не приступали до вивозу кукурудзи і пшениці, бо вони не рахуються. Ріпак рахується попри все, навіть з тим фрахтом, що зараз», — каже Остап Іванчина.
Він також пояснює, що в разі повернення назад вже замитненої машини, необхідно буде анулювати декларації та оплатити як мінімум половину фрахту перевізнику.
Сергій Орловський, засновник трейдингової компанії «Агроойлтрейд» каже, що найбільше від блокади польського кордону постраждають малі фермери, які експортували у ЄС автомобілями до 1 тис. т агропродукції.
Сергій Орловський
засновник трейдингової компанії
«Автотранспорт дав можливість працювати малим фермерам. Відкрив їм можливість бути експортерами. Якщо, наприклад, такому фермеру треба поставити зерно до Німеччини залізницею, то спочатку треба перевезти його на елеватор. Далі експедитор поставить вагони, вони доїдуть до Польщі, там перевантажаться і поїдуть до кінцевого покупця. Логістика автомобілями дещо схожа, але немає оцього перевантаження з вагона у вагон».
Сергій Супрунюк, директор «Волинь-Зерно-Продукт», теж зауважує, що ця історія вдарить боляче насамперед по кишені простого фермера. І додає: багато дрібних фермерів на Волині живуть за рахунок експорту своєї продукції у країни ЄС.
Сергій Супрунюк
директор
«Волинь-Зерно-Продукт»
«Ця ситуація для них є вкрай негативною. Ми теж колись мали гіркий досвід, коли в черзі замитнені автомобілі простояли більше 20 днів. А це заробітна плата водію, амортизація, відсотки банку тощо. Тому я розумію, у скільки їм обійдуться такі простої».
Сергій Деркач повідомив, що Україна вже звернулась до Єврокомісії щодо блокали кордону польськими перевізниками.
А Ірина Коссе, старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, розповіла Forbes, що такі протести з боку бізнесів країн ЄС будуть відбуватися доти, доки Україна не стане членом Євросоюзу.
Не хотілося, щоб це стало звичною практикою для наших сусідів.
