Чому зупинили бронювання та як агропідприємствам довести статус критичності?

Уряд до 15 листопада 2024 року призупинив дію постанови про критерії визначення критично важливих підприємств від 27 січня 2023 року. Про це йдеться у протоколі засідання Кабміну від 8 жовтня поточного року. 

Було вирішено:

• створити при обласних та Київській міській адміністрації комісії, які мають провести аудит рішень про визначення підприємств та установ критично важливими для функціонування економіки;
• Мінекономіки проаналізувати отриману інформацію і до 20 листопада надати свої висновки до Кабміну;
• У разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання, скасувати відстрочки від мобілізації;
• До врегулювання питань бронювання органам влади утриматися від рішень про надання відстрочки працівникам критично важливих підприємств. 

Такому рішенню передувало обурення Президента Володимира Зеленського тим, що в Україні заброньовано вже 1,5 мільйона працівників. 

Як повідомляло на запит Радіо Свобода Мінекономіки, від початку повномасштабної агресії росії станом на липень 2024 р. Міністерство економіки ухвалило близько 31 246 наказів про бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами чи організаціями, з них приблизно 16 297 є чинними.

За інформацією керівника Департаменту сервісу «Діла» Ігоря Рубана, яка була отримана з відкритих джерел, станом на 4 липня 2024 року було заброньовано 565 тис., на 18 липня — 800 тис., 20 серпня — 930 тис., з яких через «Дію» — більше 250 тис. осіб. Тому він вважає логічним проведення аудиту.

«Рішення ухвалили, бо різко пішло збільшення кількості заброньованих людей. Протягом двох років було 540 тисяч людей, а тут за пару місяців — зростання вдвічі», — каже і перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк.

Слабким місцем в системі надання відстрочки від мобілізації називають надану з 17 липня можливість бронювання працівників через «Дію». Таким чином намагалися спростити процедуру і уникнути бюрократичної тяганини і непорозумінь, які мали місце за «класичної» системи узгодження списків працівників через галузеві міністерства. 

На думку урядовців швидкість і простота бронювання через «Дію» спровокувала такі зловживання:

• заброньовані працівники відряджалися за кордон і не поверталися до України;
• термінове бронювання працівників, яким вже вручено повістки. Підприємство залишало певну кількість місць для тих, кого потрібно буде терміново забронювати. За допомогою «Дії» такого працівника можна було забронювати за 15-20 хвилин. В жовтні на процедура бронювання через «Дію» була дещо продовжена — до 72 годин. Але це не вирішило проблему. 

Отримання та підтвердження підприємством статусу критично важливого для оформлення бронювання відбувалося відповідно до Порядку та критеріїв, визначених постановою Кабміну №76.

Для отримання статусу критично важливого підприємству слід було звернутися до центрального органу виконавчої влади, іншого держоргану, органу держуправління, або до обласної адміністрації, на території юрисдикції яких воно розташовано, чи КМДА.

Отут виявилося ще одне слабке місце бронювання. Почала з'являтися інформація про надання статусу «критично важливих» компаніям, які, принаймні на перший погляд, такими не можуть бути. Наприклад, у травні в перелік критичних підприємств ввійшли «Гловоапп Україна» (доставка Glovo),  «Фавбет Тек» (компанія зі схожою назвою приймає ставки на спорт Favbet) та рекламне агентство «ССМ». Це оприлюднив нардеп Олександр Федієнко у своєму Телеграм-каналі, зазначивши, що критерії надання статусу критично важливих підприємств не витримують ніякої критики.

«Інколи навіть керівники ТЦК не можуть зрозуміти, чому підприємства які випускають дрони, реби, не бронюють, бо не проходять по критеріям, а от такі як у переліку, лист додав, вони вимушені бронювати, закон… На всіх нарадах кажу, мінстратегпрому, змініть критерії!! Підприємства які роблять реби та дрони, вони апріорі не можуть мати ту історію яку ви заклали у критеріях!»,  — пише Олександр Федієнко.

Про виявлені зловживання при наданні статусу «критичних» повідомив NV Бізнес і посадовець з команди Президента, який попросив не називати його імені. За його словами, статус критичних отримали придорожні кафе та ресторани, які бронювали по 20 працівників. Та найбільше порушень стосується заробітної плати. Для отримання статусу підприємство вказує велику зарплату, а отримавши його починає платити мінімалку. Тобто, періодична перевірка підприємств, як показує досвід, необхідна. Посадовець каже, що вже за перші дні проведення аудиту виявили 40 тис. військовозобов'язаних, які були заброньовані з порушеннями.

18 жовтня під час інтервʼю в ефірі «Єдиного телемарафону» Володимир Зеленський заявив, що економічне бронювання має бути справедливим. Він вважає, що моделі, які досі пропонувало Мінекономіки, «не зовсім справедливі»і не відповідають інтересам малого та середнього бізнесу.

Володимир Зеленський

Президент України

«Військові бояться, що через це (бронювання — ред) буде недостатньо нових сил. Бізнес по-іншому відноситься: якщо це буде, які критерії? Щоб не було так, що йдеться лише про бізнес з великими прибутками. А як середній, малий бізнес? Тому, мені здається, тут поки балансу немає, не можна просто шашками махати», — каже Президент.

Нагадаємо, у лютому фермери звернулися до Президента з проханням забезпечити справедливі умови бронювання для агрохолдингів та малих господарств.

До недавнього часу деякі експерти надіялися, що будуть перевіряти тільки ті підприємства, які отримали статус критично важливих через місцеві адміністрації. Але з'ясувалося, що аудит стосуватиметься усіх.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів від 22 жовтня, орган, який прийняв рішення про визначення підприємства, критично важливими (...), у разі потреби проводить перевірку відповідності підприємства (...) раніше затвердженим критеріям.

Насправді експерти сумніваються в ефективності такого підходу, адже це означає, що державні адміністрації, нехай і з залученням працівників ТЦК, перевірятимуть самі себе?

Керуючий партнер Kosovan Legal Group Анатолій Косован конкретизує параметри і нові правила перевірки статусу критичності підприємств:

1. Перевіряти будуть всі компанії, незалежно від того, який орган надав статус критичності.
2. Такі перевірки тепер будуть регулярними і здійснювати їх буде орган, який надав такий статус.
3. Якщо протягом своєї діяльності компанія не відповідала хоча б одному із критеріїв, статус критичності буде анульований. Саме так, формулювання в постанові має ретроспективний характер, буде перевірятись відповідність не тільки на дату самої перевірки, а і за весь період з дати надання такого статусу.
4. Таким чином всі, хто мене слухав і питав, чи можна підняти ЗП тільки на 1 квартал задля отримання статусу, тепер можуть спати спокійно. Всі, хто послухав інших консультантів або проігнорував мої поради, — начувайтесь.
5. Звертаю увагу, що серед найрозповсюдженіших критеріїв не тільки розмір ЗП, але і відсутність заборгованості з ЄСВ. Тому дуже рекомендую слідкувати за тим, щоб цей збір платився належним чином і не допускати заборгованостей.
6. Чи значить позбавлення статусу, що компанія більше не зможе отримати статус? Скоріш за все ні, але доведеться відновити свою відповідність критеріям, а у випадку з розміром ЗП, це до кінця поточного кварталу + близько 2 тижнів на прийняття рішення.
7. Чи означає позбавлення статусу критичності і втрату бронювань працівників? Так, звісно, адже це є прямою нормою п. 13 Порядку бронювання.

Якщо говорити про сільське господарство, то, схоже, у випадку з припиненням бронювання разом із водою з купелі вихлюпнули й дитину. Аграрії вже криком кричать про кадровий голод. На агропідприємства, які працюють «вбілу», чоловіки призовного віку йти не хочуть. В агрохолдингах вже говорять про пенсіонерів як про «золотий фонд», а також починають навчати традиційно чоловічим професіям жінок.

Голови галузевих аграрних об'єднань терміново звернулися  до Президента з листом, в якому просять:

• продовжити органами влади надавати підприємствам статус критичних
• забезпечити автоматичне продовження на два тижні статусу критично важливих підприємств та бронювань працівників, термін дії яких закінчується.

У «Європейській Бізнес Асоціації» стурбовані поточним станом справ і, зокрема, відсутністю офіційної комунікації з боку органів влади. Там вважають, що окрім деструктивного впливу на бізнес всередині країни, дана ситуація створює негативні сигнали для міжнародних партнерів, інвесторів та замовників. 

«Раптове підняття податків для білого бізнесу, а тепер — «перерва» у бронюванні співробітників підриває впевненість іноземних партнерів у здатності українського бізнесу виконати умови договору, що ставить під загрозу подальші замовлення та співпрацю», — йдеться на офіційному сайті організації.

Голова правління Німецько-Української промислово-торговельної палати Райнер Перау вважає, що зупинка процесу бронювання може мати незворотні наслідки. Підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки України, можуть втратити ключових співробітників у найвідповідальніший момент. Це рішення підриває стабільність як бізнесу, так і підтримку оборонної сфери країни та армії загалом.

«Корпорації, ризикують зупинити свою роботу повністю, якщо буде втрачено IT-департамент, що управляє усією мережею. Одна з німецьких корпорацій бʼє на сполох через масову мобілізацію працівників, яким видають бойові повістки, навіть у період дії бронювання», — сказано у листі.

Однією з перших на рішення влади відгукнулася і Насіннєва асоціація України. У листі сказано, що основну частину працівників, які потрапляли під бронювання в насіннєвих компаніях, складають регіональні менеджери, агрономи та селекціонери-дослідники різних напрямків.

Сюзанна Григоренко

виконавча директорка

«Насіннєвої асоціації України»

«Ситуація створює значні економічні та репутаційні ризики – пауза у бронюванні цих ключових співробітників ставить під загрозу виконання поточних замовлень і зобов’язань та подальшу довгострокову співпрацю з боку іноземних замовників і партнерів», — коментує Сюзана Григоренко, виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України» (НАУ).

Наслідки призупинення бронювання не лише шкодять галузі, а й потенційно можуть спричинити серйозніші проблеми для економіки України, вважають в Асоціації свинарів України.

«Варто розуміти, що промислове свинарство — це складна робота, яка включає професійне залучення нутриціоністів, технологів, ветеринарів — спеціалістів, які глибоко розуміються на певній проблематиці, та яких не можна просто замінити звичайними робітниками без спеціалізованої підготовки. Тому критично важливо таких працівників зберегти, щоб господарства не зупинилися, а могли й далі функціонувати, виробляючи продукцію та забезпечуючи продовольчу безпеку країни», — коментують в АСУ.

«Європейська Бізнес Асоціація» пропонує урядовцям розглянути можливість автоматично продовжити дію чинних бронювань в реєстрі «Оберіг» на 60 календарних днів для всіх критичних співробітників компаній, у яких бронювання закінчуються протягом дії аудиту -+3 доби (оскільки «Дія» розглядає заявки до 72 годин), тобто з 17 жовтня по 18 листопада.

Також у бізнес-середовищі пропонують не зупиняти процес бронювання працівників на час проведення аудиту, адже це загрожує масштабною кризою в економіці і обороні. 

У Насіннєвій асоціації пропонують хоча б завершити бронювання, рішення про які мали ухвалити в період з 20 жовтня по 15 листопада.

«Представники НАУ підтримують справедливі мобілізаційні заходи та аудит, який може проводитися в компаніях паралельно — з чітко зазначеними й прозорими критеріями. Водночас вони закликають поновити процедуру бронювань, які мали б завершитись у період з 20 жовтня по 15 листопада, принаймні на один місяць — з метою уникнення великих економічних і репутаційних втрат не лише для окремої галузі, а й для держави в цілому», — сказано в листі «Насіннєвої асоціації України». 

«Українська зернова асоціація» (УЗА) направила лист-звернення до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, першого віцепрем’єр-міністра — міністра економіки України Юлії Свириденко та міністра аграрної політики та продовольства Віталія Коваля. В ньому вона просить уряд про автоматичну пролонгацію статусу критичного підприємства та продовження дії бронювань на період проведення загального аудиту заброньованих працівників, у яких він завершився або завершиться найближчим часом.

В ньому сказано, що багато компаній у портовій та аграрній галузях не можуть оновити свій статус критичності або продовжити бронювання своїх працівників.

«Значна кількість підприємств зіткнулася з ситуацією, коли їхній статус завершився в серпні — вересні, а його відновлення стало неможливим. Це може призвести до їхньої мобілізації, що матиме серйозні наслідки для функціонування підприємств. В аграрній галузі вже відчувають загрозу, адже через мобілізацію цінних і критично важливих співробітників це може спричинити зупинку роботи ключових підприємств», — вважають в асоціації.

УЗА просить уряд запровадити автоматичну пролонгацію статусу критичного підприємства та продовження дії бронювань на період проведення аудиту підприємств для тих військовозобовязаних, у яких він завершився або завершиться найближчим часом.

Змін до постанови № 76, які обговорюються в уряді, — декілька, повідомили NV Бізнес два джерела, знайомі із процесом. 

1. Одна із основних пропозицій — до переліку критично важливих не може потрапити компанія, яка платить своїм працівникам менш ніж 19 тис. грн на місяць. Така вимога, на думку урядовців, додатково принесе в бюджет мільярди гривень на місяць. 
2. Окрім цього, підприємства мають щомісячно подавати звіти про розмір зарплатні. 
3. Розглядається варіант позбавити військові обласні адміністрації права надавати бізнесу статус критично важливого або це рішення чиновники на місцях прийматимуть разом із ТЦК. 
4. Також можуть скоротити кількість заброньованих на критично важливих підприємствах, як от у військовій промисловості чи енергетиці, із 100% до 70−90%. 

«Ці зміни мають між собою узгодити Мінекономіки та Міноборони, але поки відомства не можуть домовитись. Схоже, рішення буде прийматись на вищому рівні, не виключено, що Президентом Володимиром Зеленським», — каже співрозмовник NV Бізнес.

«Щонайменше 20% компаній після аудиту з великою ймовірністю втратять статус критичних підприємств. Це стосується тих, хто спочатку не мав би потрапити до цього списку. Багато з цих компаній торгували квотою на бронь», — пише NV Бізнес з посиланням на посадовця з команди Президента.

Загалом комісіям доведеться переглянути рішення, які стосуються близько 1000 компаній.