На Черкащині фермери масово пішли в сою. Через це не матимуть ціни ні вони, ні ми, — Анатолій Кисіль
Джерело фото: Latifundist.com
Все почалось з пива, але не з келиха в компанії друзів, а одразу з приватизації пивоварного заводу. Далі був пошук пивоварного ячменю і бажання самостійно вирощувати сировину. Приблизно так виглядав прихід в бізнес Анатолія Кисіля, що очолює групу компаній «Байс», яку більше на ринку знають за брендом «Уманьпиво». З Анатолієм Івановичем ми познайомились під час зустрічі учасників програми «Цукровий буряк — вибір розумних!» від «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО». Під час короткої розмови в кулуарах розпитали про те, як пережили спеку ярі культури, чому компанія не бачить перспектив у тваринництві та як готується до кліматичних змін.
Latifundist.com: Анатолій Іванович, розкажіть трохи про ваш агробізнес.
Анатолій Кисіль: У нас група компаній, в якій локомотивом є сільське господарство. Чотири агрокомпанії обробляють близько 14 тис. га землі. Це сімейний бізнес, у мене чотири сини, кожен з них веде окремий напрямок. Основний зембанк на Черкащині, але є землі на Кіровоградщині і одна агрофірма на Вінниччині.
Маємо трохи тваринництва, 1200 голів ВРХ, з яких 350 дійні. Але, на жаль, там не бачимо перспектив. Воно трохи краще, ніж було при колгоспній системі. Тому скоріше за все скоро у нас зникне.
Latifundist.com: Настільки збиткове?
Анатолій Кисіль: Надої в 16 літрів на корову — це зовсім мало. Ми отримуємо збитки.
Latifundist.com: Але для багатьох тваринництво стало рятівним колом під час війни.
Анатолій Кисіль: Це дійсно так, але за наявності спеціалістів, хорошого зоотехніка, ветеринара, завферми. У нашій стороні таких майже нема.
Latifundist.com: Компанія родом з Умані, це ж цитадель аграрних кадрів.
Анатолій Кисіль: Основні кадри в тваринництві з Білої Церкви. Більшість з них після випуску йде менеджерами з продажів.
Latifundist.com: Давайте перейдемо до рослинництва. Яка у вас топ-культура?
Анатолій Кисіль: Стовідсоткову переробку має пивоварний ячмінь, бо в групу входить «Уманьпиво». У нас своя солодовня маємо контракт з солодовнею в Славуті, тож увесь ячмінь з полів переробляємо. Пивовари замовляють сорти, які проходять випробування, лабораторні аналізи. Далі вирощуємо, аби закрити їх виробничу програму.
Latifundist.com: Скільки цього року посіяли?
Анатолій Кисіль: Майже 2,4 тис. га. За 25 років моєї роботи в агросекторі ще такого якісного ячменя, таких врожаїв я ще не бачив. Майже 6,1 т/га, білок у діапазоні 10,1-10,5%, пивовари не могли натішитися. Натура теж хороша. Це результат чітко дотриманих агрооперацій: посіву, внесення добрив, захисту. Ми двічі вносимо фунгіцид, щоб зберегти листкову поверхню і продовжити вегетацію.
Latifundist.com: А що по пшениці?
Анатолій Кисіль: Ми отримали на 1,7 тис. га у середньому по 6,9 т/га. На жаль, значна частина — фураж. Зараз вивчаємо нові технології живлення, щоб отримувати кращу клітковину і вийти на 2-3 клас.
Latifundist.com: Черкащина в останні роки кліматично тяжіє до півдня. З вологою біда?
Анатолій Кисіль: Так і є. Хоча в осінньо-зимово-весняний період опадів було вдосталь. А в червні-липні-серпні, на жаль, майже не було вологи. В результаті ми ще ніколи так рано не збирали сою чи соняшник. В одному з районів ми почали збір кукурудзи (розмова проходила 28 серпня — прим. ред).
Ясно, що пізні зернові дадуть нижчий врожай, ніж минулого року.
Latifundist.com: На Черкащині посіяли багато сої, деякі фермери відвели під неї половину зембанку. Ви часом не з таких?
Анатолій Кисіль: Дійсно, таких вистачає. Але ми так не працюємо. Ми дивимось на технологію, сорти, сівозміну, маємо демоділянки по всіх культурах. Так от саме через таких людей і ціни не буде: і вони зароблять менше, і ми.
Latifundist.com: Що у вас по сої?
Анатолій Кисіль: Ранні сорти дали 1,7-1,8 т/га. За 25 років моєї роботи в сільському господарстві ми не мали таких низьких результатів. Соя абортувала верхні яруси: там де формує по три стручка і три боби, були один чи два стручка і два боби. По середньоранніх сортах розраховуємо вийти на 2,2 т/га. Бункер покаже.
В 2022 році ми зібрали 4,2 т/га сої, минулого року — 2,4 т/га. Якщо цього отримаємо за 2 т/га в середньому по заліку — буде за щастя.
Latifundist.com: Наша агроекспедиція показала, що за винятком півдня соняшник витримав спеку, у всякому разі порівнюючи з соєю та кукурудзою.
Анатолій Кисіль: Є таке, бо він має стрижневу кореневу систему, дістає вологу, яка з 2023 року пішла в нижні яруси ґрунту.
Під соняшником у нас загалом 4 тис. га. У південних районах збирали по 2,4 т/га, це теж рекордно низька врожайність для нас. Де підгорав — одразу збирали, не чекали, щоб далі пересихав. Вологість до 8% — комбайни одразу забирає. Північніше ситуація краща.
Latifundist.com: Соняшник вже продаєте?
Анатолій Кисіль: У нас комерційний принцип такий — з поля ніколи не продаємо. Є елеватор на 50 тис. т, своя очистка, так що є де зберігати.
Latifundist.com: Елеватор суто під себе?
Анатолій Кисіль: Ми розраховуємо поставити ще три силоси на 28 тис. т. Бетонні роботи вже зробили. Елеватор на даний момент орієнтований суто під нас. Коли поставимо додаткові ємності — плануємо приймати давальницьке зерно.
Latifundist.com: Ви казали, що почали збирати кукурудзу. Напевно, вся суха?
Анатолій Кисіль: Агрономи зробили аналізи — 12% середня вологість. Сушити не треба.
Сподіваємось, що листкова поверхня і корінь ще дадуть можливість налитися зерну.
На Кіровоградщині гірша ситуація, ніж на Черкащині, там посуха сильніше вдарила. Початок багато де не завʼязався, а де завʼязався — тільки на половину, бо відбулась стерилізація пилку. Тож по кукурудзі врожаю цього року не буде.
Latifundist.com: Якісь висновки зробили для себе з густотами, вибором FAO?
Анатолій Кисіль: Уже третій рік по кукурудзі йдемо мінус 10% по густоті. Сіємо 65 тис. насінин. Раніше сіяли по 75 тис., раділи, бо мали по 15-16 т/га при вологості 24-25%. Зараз такого, на жаль, нема. В Уманській зоні ми використовуємо найвище FAO 320, а південніше — 220, 270. Вище не сіємо.
Latifundist.com: Ми з вами на зустрічі компаній, що сіяють буряки. Скільки у вас під культурою? Як вона перенесла спеку?
Анатолій Кисіль: У нас 220 га буряку на двох агрофірмах. На одній буряки потрапили під град, він знищив всю листову поверхню. Але, дякуючи допомозі «УПІ-Агро», ми оперативно допомогли буряку вижити. Відросла нова листова поверхня.
На другій агрофірмі були гарні умови до спеки, тепер він підсихає. Руху по набору маси не спостерігається. Хоча він живий, чекає дощу.
Latifundist.com: Куди продаєте потім цукор?
Анатолій Кисіль: У нас два переробних виробництва — «Уманьхліб» і «Уманьпиво», весь цукор ішов туди. В цьому році, все ще вірю, що буде кращий урожай. Будемо шукати експорт, бо це — ПДВ, і нам потрібно діяти в цьому напрямку.
Latifundist.com: Як думаєте, цьогорічні температури виняток чи треба готуватися, що так буде і в майбутньому?
Анатолій Кисіль: Треба готуватися і до збереження вологи, і до оптимальних строків посіву, вибору сортів і гібридів.
Latifundist.com: В таких умовах якісь культури будете менше сіяти?
Анатолій Кисіль: Ми вже бачимо, що в південних регіонах будемо менше сіяти кукурудзи. Це мова про Кіровоградщину і південь Вінниччини. Аналітика каже, що в тих районах тільки раз в 5 років оптимальна кількість опадів. А загалом все менше і менше з кожним роком.
Від Умані до Джулинки 55 км, але різниця в опадах 10% по року. І на 1% вища температура, незалежно від пори року. Відповідно і урожаї гірші.
Latifundist.com: Анатолій Іванович, ви більше пивовар чи фермер?
Анатолій Кисіль: Пивовари в більшій мірі один з моїх старших синів та його дружина. Після закінчення університету вони працюють в тому напрямі. Я там більше загальним керівництвом займаюсь. Вони точно це роблять краще мене.
Latifundist.com: Ви у пивоваріння прийшли з агро чи навпаки?
Анатолій Кисіль: В 1998 році я прийшов на пивоварний завод як власник найбільшого пакету акцій. Допомагали в три етапи провести приватизацію. Наступного року побачив, що є потреба в ячмені, тож одразу пішов в сільське господарство. Кожен рік ми додавали по одному колгоспу.
Latifundist.com: Під час війни складно планувати, та все ж, куди будете рухатися?
Анатолій Кисіль: Далі будемо розвивати земельний банк. Орієнтуємось на найближчий період довести до 25 тис. га. А як тільки створимо матеріальну базу, буде видно, що робити далі.
