Українські консерви, макарони та цукор для Гани. За які ринки наша агропродукція може поборотися в цій країні. Інтерв’ю з головою аграрного комітету республіки
Джерело фото: Latifundist.com
Всім відомо, як росія намагається розширити свій вплив на африканські країни, але не скрізь їй це однаково вдається. Однією з дружніх до нас країн є Республіка Гана, з якою ми зараз намагаємося будувати економічну та торговельну співпрацю.
Нещодавно делегація парламентарів цієї республіки відвідала Україну (вперше за історію нашої незалежності). З ними ми зустрілися на Черкащині у хабі консорціуму «Рідне», який виробляє продукти для гуманітарних місій і в Україні є найбільшим партнером фонду Говарда Баффета — GEM. В день приїзду іноземних гостей тут саме закінчували комплектувати першу партію продуктових наборів для відправки в Гану.
Десь пів року тому представники «Рідного» відвідали Гану і презентувати проєкт постачання українських продуктів для продовольчих місій в цій країні. Знайшли партнера — місцевий благодійний фонд, з яким тепер разом будуть формувати продуктові набори. Співпраця виглядає так: з України відправляються пакунки з овочевими та м’ясними консервами, рослинною олією, цукром, макаронами, горохом, згущеним молоком тощо. А вже в Гані благодійний фонд доповнює їх продукцією місцевого виробництва — какао, кукурудзяною крупою, арахісом, кеш’ю тощо.
Користуючись нагодою, ми поцікавилися у Джона Фрімпонга Осея (John Frimpong Osei), голови комітету з продуктової безпеки, сільського господарства та какао Республіки Гана, яким є агросектор Гани, наскільки він залежить від імпорту, як на нього вплинула війна в Україні та як співпраця з нашою країною сприяла б його розвитку.
Як у Гані стимулюють фермерів вирощувати більше агропродукції
Джон Фрімпонг Осей: Гана — аграрна країна. В цьому секторі зайнято близько 60% населення. Але це переважно натуральне господарство. Тобто ми виробляємо продукти, щоб прогодувати себе, а не на продаж. І цих продуктів не вистачає, тому ми сильно залежимо від імпорту.
Так, у нас є урядові програми, спрямовані на культивування великих площ під зерновими та овочами. Проводиться політика стимулювання посіву різних культур заради продовольчої безпеки та створення робочих місць. Наразі проходить другий етап, для якого ми відібрали 11 продуктів — це рис, зернові, соєві боби, сорго, овочі (перець, помідори тощо). Тобто це ті продукти, якими треба себе забезпечити на додаток до деяких продуктів з птиці.
Нова політика уряду допомагає фермерам обробляти принаймні 10 акрів землі (приблизно 4 га — прим. ред.). Якщо у нього є така ділянка, то він може розраховувати на добрива від держави. Виходить, що задля підтримки наших фермерів, ми змушені імпортувати багато добрив. російсько-українська війна у цьому плані зачепила нас, бо вплинула на їх вартість. Це у свою чергу впливає на вартість продукції. Ви не можете виробляти її у великих масштабах, а попит і пропозиція підвищують ціни. Тому я і говорю, що цього року у нас дефіцит, і для його заповнення знадобиться багато імпорту. Зараз уряд шукає додаткові кошти для імпорту та способи, як компенсувати втрати фермерам, постраждалим від посухи.
Системи зрошення в Гані та вплив зміни клімату на агросектор
Джон Фрімпонг Осей: Ми залежні від погоди. Систем зрошення в країні мало. Через це багато фермерів страждають. Цього року, наприклад, посуха тривала три місяці. Це вплинуло на продуктовий кошик, особливо по злаковим. Тож ми думаємо навіть імпортувати продукцію, яку традиційно вирощуємо всередині країни.
Звісно, що треба розвивати зрошення. У нас є родюча земля. На жаль, певні території знаходяться в лісі — ці ділянки не можуть культивуватися. Але в зоні саван багато родючої землі, де ми можемо вирощувати певні культури. Та через проблеми зі зрошенням багато обробити не виходить. Ось чому нам важко.
Нам потрібен обмін технологіями. Потрібна сільськогосподарська техніка, яка б дозволила фермерам обробляти великі площі. Це те, до чого мій уряд зараз намагається заохотити. І ось тут досвід України і партнерство могли б нам стати у пригоді.
Про галузь птахівництва і що її гальмує
Джон Фрімпонг Осей: Галузь птахівництва працює не так добре, як хотілося б. Все через високу вартість кормів. Загалом це стосується і галузі тваринництва. Саме тому разом з крупами ми маємо намір імпортувати багато молочної продукції та курятини. І ось в цьому напрямку ми б теж хотіли заохотити Україну до партнерства.
Нам потрібно знайти спосіб, як здешевити корми. Ми щось намагаємося робити в цьому напрямку, але цього недостатньо.
Ми б хотіли переробляти сою на шрот. Поки ми сою експортуємо. Тобто, якщо ми зможемо створити механізм, який подбає про кормову галузь, то це спонукає до розвитку галузь птахівництва в Гані. Потрібен цілісний підхід до проблеми.
Нещодавно я був у Чехії, де нас водили на фабрику з виробництва кормів для всіх видів тварин, включаючи навіть коней. І вони розповіли про початок свого проєкту в Замбії з виготовлення корму. Тобто ми також можемо разом з вами це зробити. Я хочу, щоб ми дивилися на гуманітарну діяльність цілісно. Ви годуєте наших тварин, ми годуємо наших людей.
Про переробку в країні
Джон Фрімпонг Осей: Нам би дуже допомогла підтримка у розвитку переробки агропродукції. Ми переробляємо какао, горіхи, але при цьому багато експортуємо сировини. Основні товарні культури в Гані — кокос, манго, олійна пальма, кеш’ю, мангольд тощо. Але ми їх не переробляємо. Тому переробка — це те, що нам би дуже допомогло.
Для вирощування зерна у нас є землі. Все, що нам потрібно — добрива. Обладнання для комерційних ферм. Давайте над цим попрацюємо разом. Я голова аграрного комітету і чудово розумію, як багато ми можемо зробити разом для того, де ми є зараз.
Від редакції: У Гані переробка сконцентрована переважно на виробництві кукурудзяної крупи та борошна, какао і горіхів. Ганський фонд, з яким співпрацює «Рідне», розмірковує над відкриттям в країні виробництва з переробки курятини, яке б курували українські спеціалісти.
Враження від України
Джон Фрімпонг Осей: Я вперше в Україні і я в захваті від того, які українці привітні. Ми за цей час зустріли багато класних людей. Ми були у парламенті, МЗС, Міноборони. Ми поїхали до представників кримськотатарського народу. Побували на території, де ведеться розмінування. У нас склалося враження, що країна має великий потенціал.
Ваш внесок у підтримку продовольчої безпеки в усьому світі дуже великий. Ви повинні продовжувати виробляти агропродукцію та годувати світ. Я був щасливий почути, як ви змогли відновити експорт зерна з Чорного моря. Якщо становище в країні погіршиться, це вплине на всіх. Економіки країн Африки вже страждають через цю війну.
Враження від «Рідного»
Джон Фрімпонг Осей: Я в захваті від того, що сьогодні тут побачив. Я вірю в цей проєкт, і в україно-ганську співпрацю.
Сергій Ковальчук, комерційний директор консорціуму «Рідне»: Така співпраця відкриває і інші можливості для Гани. Зокрема, є можливість налагодити безпосередньо в Гані виробництво продуктів для гуманітарних місій, наприклад, в Замбії або Анголі.
«Завалювати» ганський ринок тільки зерновими — не досить успішна історія для нас, бо велика конкуренція з мультинаціональними компаніями. Заходити у рітейл? Так цей ринок зайнятий Ліваном, Єгиптом, Туреччиною тощо, і пробитися туди важко. А ось постачати продукти для гуманітарних місій — дієвий проєкт. Це і стабільна оплата, і впевненість, що тебе не введуть в оману. Наразі ми відправляємо в Гану два контейнери з 3,4 тис. продуктових наборів.
