Ячмінь від фермера, борошно з заводу, набори для фондів, а тепер і продукти для громад: як RIDNE змінює підходи до гуманітарної допомоги
Джерело фото: Latifundist.com
«Фабрика бакалійних товарів» виробляє крупи, фермер у Черкаській області вирощує овес, а гуманітарний фонд GEM у співпраці з The Howard G. Buffett Foundation допомогає людям на прифронтових територіях.
RIDNE вже третій рік виробляє продукти для міжнародних гуманітарних організацій. Ця сформована екосистема сьогодні складає 11 переробників та 25 фермерів. Недавно вона доповнилась Соціальним Центром, де вразливі категорії населення можуть купувати продукти за субсидованими цінами, які на 30-50% нижче у порівнянні з цінами інших торговельних мереж. Як це працює — наш репортаж з Житомирщини.
Від добрив до виробника продуктів харчування
Майк Пенроуз
«Україна — самодостатня країна у сфері виробництва й має що запропонувати світові».
Наш співрозмовник — експерт із 30-річним досвідом у гуманітарній сфері, що працював у найгарячіших точках світу. У карʼєрному профайлі є позиції виконавчого директора UNICEF UK, генерального директора Action against Hunger та керівника Save the Children UK. Ми розмовляємо з ним у Коростені на Житомирщині, куди Майк приїхав з Лондона на відкриття консорціумом RIDNE Соціального Центру.
Як народився цей консорціум ми писали ще півтора роки тому. Це історія про «українську мрію», коли постачальник стабілізаторів азоту у перший рік повномасштабної війни створив під одним дахом найбільший в країні консорціум виробників продуктової гумдопомоги.
Продукти під брендом RIDNE почали постачати міжнародним гуманітарним фондам, таким як Global Empowerment Mission (GEM) у співпраці з The Howard G. Buffett Foundation.
Починали з 2-3 тис. продуктових наборів на місяць. Сьогодні тільки для GEM постачають 130 фур продуктів в місяць, з яких формуються 230 тис. наборів. Всього GEM у співпраці з HGBF розповсюдила по прифронтових територіях 4,2 мільйона продуктових наборів.
Андрій Негрич
директор GEM Ukraine
«Чому саме RIDNE, а не великий монополіст чи відома торгова марка? Бо під час війни найбільше страждають малі та середні виробники агропродукції. Їм важко вижити і вони потребують підтримки».
Але повернемось до нашого співрозмовника з Великобританії.
Коли гуманітарна допомога — це не лише про боротьбу з голодом
«Знаєте, яка основна проблема традиційної гуманітарної допомоги?», — запитує Майк. Вона здатна тимчасово вгамувати голод, але не створює довгострокових рішень. Ба більше, нерідко така підтримка підриває місцеві економіки, оскільки великі фонди закуповують продукти у транснаціональних корпорацій, а не в місцевих виробників.
Майк Пенроуз
«Ідеальний варіант — це коли люди мають роботу, отримують стабільний дохід і самостійно можуть дозволити собі купувати продукти. Але якщо взяти конкретний випадок — Україну, — то навіть після завершення війни й зниження уваги донорів, соціальні проблеми залишаться. Саме тому мені імпонує підхід, який застосовує RIDNE разом із міжнародними партнерами, такими як GEM. Консорціум залучає до процесу місцевих фермерів і виробників, а міжнародний фонд закуповує в них продукцію. Це створює замкнутий цикл: виробники сплачують податки, які надалі спрямовуються на розвиток країни».
Тим часом комерційний директор RIDNE Сергій Ковальчук знайомить з роботою Соціального Центру. Тут малозахищені верстви населення можуть придбати товари першої необхідності за субсидованою ціною, яка є на 30–50% нижчою у порівнянні з цінами у торгових мережах.
Знижка формується не за рахунок якості продукту, упаковки чи строку придатності, як це часто буває на українському ринку, пояснює Сергій. А завдяки підтримці міжнародного партнера, який компенсує цю суму виробникам.
Сергій Ковальчук
комерційний директор RIDNE
«Цей проєкт поєднує і благородну місію, і водночас економічні аспекти. Ми розуміємо, що заводам зараз важко — їм потрібно продовжувати роботу та виживати. Водночас, важливо мотивувати міжнародних донорів підтримувати Україну й після завершення війни. Тобто нам треба думати про довгострокові моделі підтримки, які будуть більш стійкими, стабільними та залучатимуть самих людей до процесу. Тому ми і розробили змішану модель гуманітарної допомоги».
Як вона працює? Є спеціальна картка Соціального Центру, яка розповсюджуються під контролем партнерської організації «Промінь Любові» у співпраці з Коростенською міською адміністрацією. Отримати її можуть лише соціально незахищені громадяни. Для цього вони повинні звернутися до соціального партнера та пройти реєстрацію.
Картка дозволяє раз на місяць придбати в Соціальному Центрі продуктовий набір із 12 найменувань вартістю 363 грн, а також додатково купити консерви та побутову хімію під брендом RIDNE за зниженими цінами.
Сергій Ковальчук
комерційний директор RIDNE
«Таким чином, люди не звикають до безкоштовної допомоги, але при цьому можуть купувати якісні продукти на 30–50% дешевше, ніж у звичайних магазинах. Це дозволяє їм зекономлені кошти витратити на освіту, медицину тощо. Крім того, підтримується економіка України — працюють продовольчі заводи, агропідприємства, люди залишаються у своїх містах і селах».
Майк Пенроуз додає, що модель такого Соціального Центру можна адаптувати не лише для кризових регіонів, а й для розвинених країн, наприклад, США та Великобританії. У його рідній країні соціально незахищені громадяни отримують продукти в так званих «продовольчих банках». Але у більшості ці продукти не від місцевих виробників.
Майк Пенроуз
«Ми не подолаємо бідність, якщо просто завозитимемо продукти з-за кордону. Соціальні Центри мають підтримувати місцевих виробників, створювати робочі місця й сприяти економічній стійкості. Тож я зроблю все можливе, аби допомогти RIDNE масштабувати цей проєкт і поширити його за межами України».
«Екосистема RIDNЕ»
Консорціум зі старту роботи працює за моделлю «Екосистеми RIDNE» (від постачання добрив та насіння, переробки та доставки продуктів людям, які потребують підтримки). Сьогодні в екосистему входять 11 переробних заводів та 25 фермерських господарств (хоча ще у 2023 році їх було всього п’ять). Більшість із них мають земельний банк від 100 до 500 га, але є і кооператив із восьми фермерів, кожен з яких обробляє від 5 до 10 га землі.
Гуманітарні фонди формують замовлення на рік уперед, це дозволяє заздалегідь планувати роботу. Та й тісні партнерські відносини з аграріями допомагають гнучко реагувати на їх потреби. Наприклад, деяким аграріям зараз планують завозити насіння та КАС з інгібіторами, а з березня — вноситимуть аміак на поля.
Сергій Ковальчук
комерційний директор RIDNE
«Ми забезпечуємо наших партнерів якісним насінням і добривами, щоб вони отримували хороший урожай і, відповідно, вигідну ціну за свою продукцію. Базу фермерських господарств постійно розширюємо. Якщо вони справляються із завданнями, то залишаються в консорціумі».
Як працюють з переробними заводами
Переробних потужностей партнерів наразі достатньо, їх кількість поки не планують збільшувати. Серед таких — «Фабрика бакалейних товарів» (торгова марка «Жменька»), виробник в екосистемі RIDNE з першого дня його роботи. Для консорціуму виробляє крупи та цукор.
Олексій Шкабура
власник ТМ «Жменька»
«Основне завдання цього гуманітарного проєкту — забезпечити стабільну наявність продукції. Саме тому нас фінансують заздалегідь, що дозволяє нам вчасно закупити сировину у фермерів RIDNE, які також мають підтримку від консорціуму, що в свою чергу дає змогу фермерам формувати найоптимальніші ціни. Також формуємо складські запаси й працюємо за чітким графіком відвантажень. Ми також маємо окремий склад для продукції консорціуму, максимально автоматизований, щоб скоротити час завантаження автомобілів».
Переробник каже, що з початком війни традиційний сегмент роздрібної торгівлі значно скоротився. Співпраця в рамках консорціуму допомогла зберегти завод, обсяги виробництва та робочі місця.
Участь у таких гуманітарних ініціативах позитивно впливає на репутацію компанії, додає Олексій. Це важливо при отриманні фінансування від міжнародних донорів. Наприклад, «Жменька» минулого року виграла грант від ЄС на будівництво заводу з виробництва гречаної крупи.
Масштабування проєкту Соціальних Центрів
Консорціум RIDNE взяв ризик створити пілотний проект за власні кошти, аби на практиці показати потенційним партнерам модель, її ефективність у новому підході до гуманітарної та соціальної допомоги громадам України. Саме це і є ідеологією RIDNE — брати ризики пілотних проєтків на себе.
Така модель роботи дає міжнародним донорам прозору, персоніфіковану статистику про користувачів та їх потреби, пояснює Андрій Негрич з GEM. А ще вона враховує інтереси всіх сторін. Наприклад, не нав’язує допомогу всім підряд, а спрямована саме на тих, хто дійсно її потребує.
Андрій Негрич
директор GEM Ukraine
«Ми уважно спостерігаємо за досвідом RIDNE. Вивчаємо всі досягнення і можливі недоліки аби у майбутньому, коли постане питання впровадження цієї моделі на ширшому рівні, вона була максимально ефективною та адаптованою до конкретних умов».
Ще одна важлива складова проєкту — виїзна торгівля. Вона орієнтована на жителів віддалених населених пунктів Коростенської громади. Принцип її роботи аналогічний до Соціального Центру: людина отримує картку Соціального Центру і по ній раз на місяць (за графіком) отримує продукти за спеціальною ціною.
За словами Сергія Ковальчука, Коростенський Соціальний Центр має стати навчальним хабом проєкту. Тут планують приймати делегації, демонструвати роботу нової моделі гуманітарної допомоги та навчати фахівців. Подальший розвиток проєкту RIDNE бачить у створенні «соціальних модулів» — компактних Соціальних Центрів, які можна швидко масштабувати по всій Україні.
Африканська місія і не тільки
З RIDNE у Майка Пенроуза давня історія дружби. Зараз разом працюють над експортним проєктом, аби допомогти виробникам консорціуму вийти на міжнародні ринки.
А з кінця 2023 року його платформа FuturePlus допомагає консорціуму впроваджувати екологічно стійкі методи виробництва. Платформа аналізує діяльність за такими ключовими критеріями, як вплив на клімат, стан навколишнього середовища, економічна стійкість, різноманітність та інтеграція, соціальна відповідальність.
Майк Пенроуз
«RIDNE внесло всі необхідні дані на платформу FuturePlus, після чого наші фахівці їх аналізували та перевіряли. Ми вдосконалювали окремі аспекти, вносили зміни, і цей процес досі триває. Наша співпраця навіть вийшла на новий рівень — тепер у нас є офіс в Україні».
І додає, що європейські споживачі висувають високі вимоги до якості та екологічності продукції. Саме тому важливо залучати український агробізнес до сталого розвитку.
Щодо виходу на зовнішні ринки, то RIDNE ще у минулому році почало працювати над проєктом з поставки гуманітарних наборів у Гану. Восени відправили першу пробну партію, до якої увійшли овочеві та м’ясні консерви, рослинна олія, цукор, макарони, горох, згущене молоко тощо. У Гані місцевий благодійний фонд доповнює ці набори регіональними продуктами, такими як какао, кукурудзяна крупа, арахіс та кеш’ю.
Сергій Ковальчук
комерційний директор RIDNE
«Такий підхід не лише забезпечує допомогу, а й підтримує як українських, так і африканських виробників, що важливо для міжнародних донорів. Також важливо, що ця діяльність не конкурує з локальними комерційними підприємствами в Гані. RIDNE отримує замовлення від міжнародних фондів, що гарантує стабільний збут продукції та стале партнерство».
Партія вже прибула до Гани, і з середини лютого розпочнеться її розповсюдження на державному рівні. У майбутньому RIDNE планує поглибити співпрацю. Наприклад, рослинну олію, яка входить до складу наборів, планують фасувати безпосередньо у Гані. Принцип зрозумілий: це має стимулювати розвиток місцевої переробки та створити нові робочі місця.
