Микола Горбачьов: Якщо буде можливість реєструвати накладні вручну, кожен «заведе» свого менеджера з податкової
Джерело фото: @stasbordeniuk
У грудні експорт зерна з України зіткнувся із серйозними труднощами. Через нову систему реєстрації податкових накладних понад 700 тис. тонн зерна застрягли в портах. Як зміни вплинули на ринок і чого чекати фермерам, що зараз з експортом та як працює нова система експортного забезпечення? Розпитали президента УЗА Миколу Горбачьова.
Latifundist.com: У перші дні грудня фактично зупинився експорт зерна. Що відбувається в даний момент?
Микола Горбачьов: Ситуація покращилася. Компанії, які працюють прозоро, практично не мають проблем. Однак є одна складність, з якою стикнулися всі великі експортери: майже у всіх на кінець року вичерпаний розрахунок лімітів на реєстрацію податкових накладних. Він розраховується на основі спеціальної формули, яка не є доступною для компаній. Ці ліміти контролює податкова служба, а вона не надає підприємствам інформацію про їх ліміти.
Однак, з 1 січня ситуація має покращитися — ліміти піднімуть, і проблем з резервуванням не має виникати.
Latifundist.com: Давайте нагадаємо, про які ліміти мова.
Микола Горбачьов: За новим законом, кожна компанія, яка реєструє податкові накладні для експорту, має вписатися в ліміти. Вони розраховуються на основі результатів по експорту попереднього року.
Але в чому нюанс — ціни на зерно виросли, вони вищі, ніж минулого року. Майже всі компанії виходять за ліміти. Ось така математика.
Latifundist.com: Ще одна математика: за перші 15 днів грудня маємо падіння експорту на 60% в порівнянні з груднем минулого року.
Микола Горбачьов: Перші пʼять днів майже нічого не їхало. Тоді в портах застрягли майже 700 тис. тонн агропродукції. Система нормально не працювала, накладні не реєструвалися. Далі потроху пішов прогрес.
Хоча, на мою думку, є і інший фактор для такого падіння. Деякі компанії, які раніше працювали в тіні, зараз стикаються зі складнощами. Вони не можуть виконувати свої зобов'язання з експорту, і тому додаткового потоку товару на ринок не спостерігається.
Latifundist.com: Деякі компанії на ринку вже заявляють, що звертають закупівлю зерна через нові правила експорту.
Микола Горбачьов: Серед них — зокрема, і ті, хто працював в сірій зоні. Наприклад, по соняшнику, якого традиційно багато в тіні.
Latifundist.com: Що зараз відбувається з реєстрацією податкових накладних? Є якісь затримки чи проблеми? У перші дні система багато накладних просто не бачила.
Микола Горбачьов: Так, є певні затримки, але на сьогодні ситуація значно покращилася. Нам пообіцяли, що до кінця року вийдемо на формулу: якщо подаєш податкову накладну до 11:00, то реєстрація відбувається в той самий день; якщо після 11:00 — зареєструють наступного дня. Це вже не така велика проблема як раніше. Особливо якщо заздалегідь підготувати документи.
Я спілкувався в пʼятницю з міністром агрополітики Віталієм Ковалем, на зустріч також запросили митницю і податкову. Податківці розказали, що станом на пʼятницю на реєстрацію подали накладних на 160 млрд гривень. З них начебто на 158 млрд гривень зареєстрували, 2 млрд взяли на перевірку.
Latifundist.com: Якщо вийшов за ліміти, далі, здається, йде додаткова перевірка.
Микола Горбачьов: Так, якщо компанія вискочила за ліміти, її накладні можуть потрапити на додаткову перевірку, що триває три дні.
Latifundist.com: Що буде з експортом на кінець грудня, він сильно просяде?
Микола Горбачьов: Через ці ліміти він знизиться. Плюс у перші пʼять днів місяця фактично не було експорту. Це створить ефект «короткого місяця».
Для порівняння: за листопад ми експортували 4,57 млн т зернових і олійних культур, а за перших 15 днів грудня — лише 1,45 млн т. Прогнозую, що по місяцю вийдемо на 3-3,5 млн т. Очікувано недоекспортуємо від 500 тис. до 1 млн т за грудень.
Latifundist.com: Раніше діяло рішення голови Одеської ОВА Олега Кіпера, за яким якщо хочеш експортувати, теж повинен мати зареєстровані накладні. З 2 грудня воно вже не працює. Зараз логіка схожа — експортуєш, коли зареєстровані накладні. Тоді якщо пояснити простими словами, що змінилось з 1 грудня?
Микола Горбачьов: Історія схожа, але трохи не така. Раніше податкова в Одеській області перевіряла ці накладні, і саме через це виникали складнощі, особливо на вихідних, коли не було можливості отримати підтвердження. Зараз, згідно з новим законодавством, це питання контролює Центральний Офіс податкової служби, і комунікація значно спростилась. Тепер можна звертатися до центральної податкової в Києві, а не до Одеської. Це значно полегшило процес, оскільки все централізовано і працює ефективніше.
Плюс закон змінив деякі аспекти реєстрації. Вони трохи не такі як у Кіпера. Тепер центральна податкова служба бачить не тільки реєстрацію експортерів, але й весь ланцюг — від виробника до кінцевого покупця. Це дозволяє здійснювати більш жорсткий контроль.
Latifundist.com: Чи є вже приклади блокувань?
Микола Горбачьов: Податкова каже, що за новим законом повністю зупинені 40 накладних на загальну суму 320 млн грн. Це там де виникли підозри щодо походження ПДВ. Простими словами, це там де ПДВ набрали з бананів та апельсинів і намагались «трансформувати» в зерно.
Latifundist.com: Давайте повернемось на рік назад. Тоді якраз запрацювала верифікація експортерів та ліцензування експорту. Вони мали побороти сірий ринок і стимулювати повернення валютної виручки. Вони не до кінця справилась з цією задачею?
Микола Горбачьов: Скажімо так, сіре зерно знаходило вихід з України. Вони скоротили процент сірого ринку, але на місці старих зʼявлялись нові схеми.
Latifundist.com: На вашу думку, нові правила допоможуть з цим впоратися?
Микола Горбачьов: Це як в анекдоті про «два путя», що в перекладі на нашу ситуацію «якщо не братимуть хабарі — не буде сірого зерна». Ситуація ризикована, бо все залежить від податкової. Тим більше ми вже побачили, що є можливість реєструвати накладні вручну.
Latifundist.com: Теж чув, що система далека від «автоматичності», мовляв, податківці у перші дні її роботи реєстрували накладні в ручному режимі.
Микола Горбачьов: Так, на жаль, це було. Якщо залишити доступ до «ручного» введення даних, це завжди створюватиме ризики. Коли система дозволяє, завжди знайдеться хтось, хто використовуватиме це в своїх інтересах. Відповідно ми не зможемо повністю контролювати ситуацію, і це може призвести до корупційних схем. Кожен «заведе» собі ручного менеджера з податкової і той реєструватиме накладні першочергово.
Хоча знову ж — у порівнянні з тим, що було у перші дні, на сьогодні система на 95% працює нормально. Може, введуть опцію, коли буде видно, хто конкретно щось міняв в системі.
Latifundist.com: А якщо взяти фермера, як на нього вплинуть нові правила експорту? Що буде з цінами?
Микола Горбачьов: Якщо вже так ставите питання, то скажу як є: ми написали Кабміну листа з проханням відмінити цю історію. Причина саме у потенційному впливі на всю галузь. Для фермерів важливо відчувати попит на своє зерно. Натомість усі обмеження, навіть якщо вони вводяться під благими намірами, можуть принести шкоду. Плюс, як ми проговорили, є корупційні ризики.
Зараз ціни йдуть вгору — це, звісно, добре. Але в першу чергу — це результат світової кон'юнктури. Якби, наприклад, у Європі була краща ситуація з кукурудзою, ми б уже мали проблеми з попитом на зерно. Проблеми почнуться, якщо ціни впадуть, і тоді вже побачимо, чи зможуть великі компанії забезпечити попит так, як раніше.
Latifundist.com: Ринок повертається до довоєнної практики, коли були умовні ABCD + десяток компаній, що контролюють експорт?
Микола Горбачьов: Ринок, безумовно, повернеться до нормальності. Це коли 20 великих компаній експортували 91% зерна.
Це стандарт у світі: трейдери, які мають найефективнішу логістику, найдешевші гроші та найбільші активи, зможуть конкурувати. У багатьох країнах, навіть у Європі, таких компаній 3-4, і вони контролюють більшу частину ринку. Наприклад, у Франції фермери не можуть безпосередньо займатися експортом — для цього потрібно мати спеціалізовану компанію.
Latifundist.com: Але велика конкуренція — це ж навпаки чудово.
Микола Горбачьов: Конкуренція — це добре. Але вона виникла через неефективну логістику в умовах війни. Коли логістика коштувала 100-150 доларів за тонну, з'явилась конкуренція між середніми трейдерами. Але насправді компанії з власними терміналами, які мають дешевші витрати на перевалку та логістику, будуть більш ефективними. Трейдери без таких активів менш конкурентоспроможні. Це абсолютно нормальний процес, який має місце і в інших країнах.
