Україна може нагодувати всю Європу: Міхаель Вагнер (BASF) про потенціал сільського господарства
Джерело фото: Latifundist.com
Міхаель Вагнер, віцепрезидент BASF Agricultural Solutions субрегіон Північна Європа, досвідчений експерт у сфері агробізнесу з більш ніж 50-річним досвідом, який присвятив своє життя сільському господарству. Від дитячого захоплення сільським господарством до керівних посад у BASF та галузевих асоціаціях він був безпосереднім свідком еволюції світового сільського господарства. В інтерв'ю Міхаель поділився з Latifundist.com своїми думками про сільськогосподарський потенціал України, виклики, що стоять перед європейськими фермерами, та роль інновацій у формуванні майбутнього галузі.
Зв'язок з Україною
Latifundist.com: Рада вітати вас в Україні. Скільки разів ви вже були в Україні? Якою була ваша перша асоціація з нею, коли ви приїхали сюди?
Міхаель Вагнер: Це мій четвертий візит за останні 1,5 року. До цього я ніколи тут не був.
А моя асоціація з Україною — коли я вивчав сільське господарство, я дізнався, що Україна може прогодувати всю Європу. Це було у 1980-х роках. Побачивши сьогодні сільськогосподарський потенціал України на власні очі, я й досі вірю, що це правда.
Latifundist.com: Чи відчуваєте ви себе в безпеці під час перебування тут?
Міхаель Вагнер: Так, я відчуваю себе в безпеці. Звісно, походи в укриття під час повітряної тривоги переривають робочий процес, адже війна все ще тут. Розмови з людьми, які переживають війну, їхні історії — це все розбиває серце. Як компанія, ми робимо все можливе, щоб захистити наших співробітників, але ми не всесильні.
Кар'єра в агробізнесі
Latifundist.com: Ви зробили видатну кар'єру в агробізнесі. Розкажіть, чому ви обрали саме цей шлях, саме агробізнес?
Міхаель Вагнер: Можу чесно сказати, що я працюю в сільському господарстві вже понад 50 років. Моє захоплення агро почалося, коли мені було лише п'ять. Я проводив час на сусідній фермі і сказав батькам, що хочу бути фермером.
З тих пір моя пристрасть до сільського господарства ніколи не згасала. Мій батько не був фермером, але я працював на фермі у вільний час з п'яти років. Я проводив там усі свої канікули, з 6 ранку до 8 вечора.
Коли мені виповнилося 12 років, я розпочав власний «фермерський бізнес». Я вирощував півгектара картоплі та огірків, продавав картоплю сусідам, а огірки — на завод. Це був початок мого фермерського шляху. Відтоді я повністю присвятив себе сільському господарству.
Я працював в овочівництві, вирощував велику рогату худобу, свиней та олійні культури. Навіть працював з тропічними культурами, такими як цукрова тростина та кава в Центральній Америці. Фермерство стало справою мого життя.
Latifundist.com: Отже, ви були закохані в агро з дитинства.
Міхаель Вагнер: Так, сільське господарство — це моє життя.
Latifundist.com: А ким працювали ваші батьки?
Міхаель Вагнер: Мій батько був вчителем, а мати — психологом. Вони не мали жодного відношення до сільського господарства. Однак, якщо повернутися на кілька поколінь назад, то всі мої предки були фермерами. Мої прадіди були дрібними фермерами в Німеччині. Але мої батьки, дідусі та бабусі не були фермерами.
Latifundist.com: Скільки років ви вже працюєте в BASF?
Міхаель Вагнер: Я працюю в BASF понад 30 років. Починав у напрямі з виробництва добрив. Був помічником президента підрозділу добрив. Тоді нам довелося реорганізувати цей напрям через тиск на витрати та ціни.
Пізніше я працював у сфері захисту рослин, виконуючи як стратегічні, так і операційні ролі.
П’ять років я провів у Барселоні як керівник маркетингу для Південної Європи. Потім ще п’ять років був керівником країн Північної Європи — це включало Великобританію, Ірландію, країни Скандинавії та Балтії. Зараз моя посада охоплює Німеччину, Польщу, Україну та південні країни Східної Європи.
Виклики та можливості в європейському сільському господарстві
Latifundist.com: Які ключові виклики та можливості ви бачите для європейського сільського господарства в найближчі п'ять років?
Міхаель Вагнер: Я також є президентом Німецької промислової асоціації, яка представляє бізнеси з виробництва добрив, насіння, засобів захисту рослин та біостимуляторів. У цій ролі я входжу до урядової комісії, що консультує канцлера Німеччини та міністра сільського господарства. Головний виклик — це знайти баланс між екологічними вимогами та виробництвом якісної їжі за доступними цінами для населення світу, яке зростає. Я вважаю, що це найбільший виклик для сільського господарства в усьому світі.
Головний виклик — це знайти баланс між екологічними вимогами та виробництвом якісної їжі за доступними цінами для населення світу, яке зростає.
Україна має потенціал відіграти важливу роль у вирішенні цього питання завдяки своїм величезним агроресурсам. Інші виклики включають нестачу води та робочої сили, а також доступ до сучасних інновацій. Але головне — це виробляти більше, маючи менше землі, оскільки населення зростає.
Інновації та продуктовий портфель BASF
Latifundist.com: У 2024 році BASF представив в Україні портфель препаратів на основі Ревісол®, починаючи з Ревіона®, а в 2025 році — Даксур® і Ревікер®. Які результати використання продуктів на основі Ревісол® в Україні та ЄС?
Міхаель Вагнер: Спочатку поясню, чому ми розробили ці продукти. Ревісол® — це нове портфоліо фунгіцидів на основі азолу, створене з урахуванням екологічної стійкості. Ми розробили молекулу з кращим екологічним профілем, ніж попередні технології. Це був новий підхід — спочатку ми поставили в пріоритет безпеку для довкілля, а потім розробляли продукт. Ми поступово відмовилися від Епоксиконазолу й замінили його на Ревісол®. Хоча Епоксиконазол все ще зареєстрований в Україні, ми вже переходимо на Ревісол®.
Ми бачимо позитивні результати — приріст урожайності на пшениці та покращення управління резистентністю. Це портфоліо також має продукти для спеціальних культур, які в ЄС стикаються зі значними регуляторними обмеженнями.
Latifundist.com: Які інновації ви плануєте представити аграріям у 2025 році?
Міхаель Вагнер: У 2025 році ми активно розширюємо лінійку продуктів на основі Ревісол® не лише у сегменті спеціальних культур, а й у зерновому сегменті, який є основою сільськогосподарського виробництва. Цього року ми також вперше запускаємо продукти з Ревісол®, зокрема Ревікер®, у сегменті олійних культур і продовжуємо розвивати це портфоліо.
Враховуючи нинішню ситуацію в Україні, ми розуміємо, що, незважаючи на війну та економічні труднощі, аграрний сектор продовжує працювати, хоча й зазнає значних втрат через російську агресію. Тому ми бачимо потребу у впровадженні інноваційних продуктів і нових молекул для сільського господарства.
Ми продовжимо розширювати портфоліо продуктів з Ревісол®, поступово замінюючи інші азольні препарати. Це зумовлено як регуляторними вимогами ЄС, так і потребою в ефективному управлінні резистентністю. Крім того, за нашими дослідженнями та відгуками фермерів, продукти на основі Ревісол® забезпечують вищу врожайність порівняно з більш старими діючими речовинами.
Наша стратегія полягає в тому, щоб впроваджувати інновації не лише в сегменті фунгіцидів, а й у гербіцидах. У 2025 році ми запускаємо новий продукт Базагран® Про, який, на нашу думку, стане справжнім проривом у сегменті гербіцидів для сої. Це покращена формуляція вже відомого Базагран®, яка забезпечує ще кращі результати навіть за знижених норм внесення.
У 2026–2027 роках ми продовжимо адаптувати наше портфоліо до нових реалій. Очікуйте нові продукти, про які ви неодмінно почуєте і побачите їх у полях.
Наша довгострокова стратегія — адаптувати портфоліо до мінливих потреб ринку. Ми також активно інвестуємо в майбутнє сільського господарства України. Одним із наших найбільших проєктів є технологія гібридизації пшениці, яку ми розробляємо для ключових ринків, таких як Німеччина, Франція та Україна. Хоча вона стане доступною лише через кілька років, ця технологія може змінити правила гри для виробництва зерна в Україні. Вона матиме вищий потенціал урожайності, кращу стійкість до хвороб і покращену посухостійкість — що є критично важливим у контексті зміни клімату.
Latifundist.com: Яким ви бачите майбутнє фунгіцидів і засобів захисту рослин у Європі з урахуванням регуляторних змін і цілей сталого розвитку?
Міхаель Вагнер: Європейська регуляторна система — це серйозний виклик. На відміну від інших регіонів, ЄС застосовує підхід, заснований на небезпеці, а не на ризиках. Це означає, що багато діючих речовин поступово виводяться. Як наслідок, у розробці з’являється менше нових продуктів. Саме тому такі інновації, як вже згаданий Ревісол®, є критично важливими для ринку.
Latifundist.com: Які довгострокові ініціативи зі сталого розвитку BASF планує впровадити в Україні?
Міхаель Вагнер: Сталий розвиток починається з безпеки продукції та відповідального використання. Але найбільшою проблемою є зміна клімату. Ми запустили кліматичну програму в Німеччині, Великобританії та Франції. Використовуючи нашу цифрову платформу xarvio®, ми збираємо дані про фермерські господарства, щоб оптимізувати використання засобів захисту рослин і скоротити викиди вуглецю до 30% на тонну зібраного врожаю.
Незабаром ми отримаємо сертифікат на вуглецеві кредити, які учасники харчового ланцюга зможуть використовувати для зменшення свого вуглецевого сліду. Наразі ця ініціатива зосереджена на зернових культурах, таких як пшениця, але в майбутньому буде розширюватися.
Україно-європейські агровідносини
Latifundist.com: Поговоримо про український агросектор. Ви знаєте, що між українським і європейським сільським господарством є певні непорозуміння, протести та інші виклики. Які варіанти налагодження звʼязку ви бачите, як ми можемо співпрацювати?
Міхаель Вагнер: Ми вже співпрацюємо певною мірою сьогодні. Частина української продукції проходить через країни Європейського Союзу і використовується там. Це глобальний ринок. Ми всі граємо на глобальному ринку — як європейські, так і українські фермери.
Так, це створює великий виклик для сусідніх країн, особливо для дрібних фермерів. Існує величезний тиск на підвищення ефективності. Українське сільське господарство конкурентоспроможне на глобальному рівні, але не всі європейські аграрні структури можуть конкурувати на такому рівні. Це може спричинити реструктуризацію, що є серйозним викликом.
З політичної точки зору, ключове питання — як керувати цим переходом, забезпечуючи при цьому можливість дрібним фермерам заробляти. Проте я впевнений, що ми знайдемо спосіб впоратися з цим, адже існує глобальна потреба у виробництві їжі. Україна відіграватиме важливу роль у задоволенні цієї потреби.
Latifundist.com: Ми говорили про інновації та цифровізацію. Як ви бачите, як ці технології допоможуть українським фермерам відновитися після війни?
Міхаель Вагнер: Я вважаю, що українські фермери вже досить добре справляються в цьому напрямку. В Україні, особливо в західних регіонах, які менше постраждали від війни, є високий рівень відкритості до нових технологій.
Я бачу, як українські фермери налагоджують зв’язки з індустріями та партнерами в інших країнах. Цей процес уже триває — ніхто не чекає закінчення війни. Фермери готуються до майбутнього вже сьогодні. Я думаю, що Україна стане ще більш інтегрованою із Західною Європою, що призведе до прогресу у виробничих підходах, торгівлі та численних можливостей для всіх сторін.
Регуляторні виклики та адаптація ринку
Latifundist.com: Які найбільші регуляторні виклики має компанія BASF на ринку ЄС?
Міхаель Вагнер: Найбільший виклик — це підхід до регулювання в Європі, заснований на небезпеці, який значно відрізняється від інших континентів. На великих аграрних ринках, таких як Північна та Південна Америка, є більша готовність управляти ризиками, а не просто уникати небезпек. Я сподіваюся, що Європа трохи скоригує свій підхід.
Це не означає допускати надмірні ризики у виробництві, а радше перейти від суто небезпеко-орієнтованого підходу до оцінки ризиків при розгляді нових технологій. Навіть біологічні продукти мають певні ризики — кожна технологія їх має. Ключ у тому, щоб знайти збалансований підхід, який дозволяє інновації, зберігаючи безпеку.
Latifundist.com: Де легше зареєструвати новий продукт у ЄС чи в Україні?
Міхаель Вагнер: Європа має одні з найвищих стандартів для реєстрації продуктів, що загалом є позитивним. Є відмінності між Європою та Україною, але Україна наближається до європейських вимог щодо реєстрації.
Ми адаптуємо наше портфоліо відповідно, і багато українських фермерів хочуть відповідати європейським стандартам, щоб забезпечити безперешкодний доступ до ринку в майбутньому. Хоча процеси реєстрації в Україні зараз швидші, ніж у ЄС, країна робить кроки до суворіших регуляцій для підвищення якості та відповідності.
Поради фермерам і тренди майбутнього
Latifundist.com: Якби ви могли дати фермерам пораду щодо адаптації до сучасних викликів, що б це було?
Міхаель Вагнер: Моя головна порада — продовжувати впроваджувати інновації. Сільське господарство — одна з найбільш інноваційних галузей у світі, навіть більше, ніж багато високотехнологічних секторів. Фермери мають лише одне найважливіше рішення на рік — посів культур — а потім чекають цілий рік до наступної можливості. Це вимагає постійного вдосконалення та відкритості до нових ідей.
Ніколи не повторюйте просто те, що ви завжди робили. Завжди шукайте нові рішення та застосовуйте нове.
Latifundist.com: Яка найцікавіша технологія чи тренд у сільському господарстві сформує галузь у найближчі десятиліття?
Міхаель Вагнер: Без сумніву, це цифровізація. Точне землеробство — це частина цього, але цифровізація набагато ширша — вона пов’язує сільське господарство з усім ланцюгом створення вартості.
Сьогодні продуктові компанії, наприклад Nestlé, хочуть точно знати, як вирощуються сільськогосподарські продукти. Сто років тому споживачі купували їжу безпосередньо у фермерів. Зараз це неможливо у великих масштабах, але цифровізація дозволяє досягти такого ж рівня прозорості та відстежуваності завдяки технологіям.
