Замість 6 млн т пшениці — 1 млн т. Хто ще постраждає після скасування «торгового безвізу» з ЄС? Розпитали Олександру Авраменко з УКАБ
5 червня закінчується «торговельний безвіз» з Євросоюзом. Ми повертаємось фактично до умов угоди про асоціацію з невеликою модифікацією — Україні буде надано доступ до 7/12 своєї річної квоти. Але єврочиновники обіцяють, що це ненадовго: до того, як пройдуть вибори у Польщі і вляжуться політичні пристрасті. Тоді вони сядуть за стіл переговорів з Україною, аби внести поправки до статті 29, яка регулює експортний режим з нашою країною. Чи буде лібералізований в результаті торговий режим — невідомо. Коли домовленості запрацюють — невідомо. Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко розповіла Latifundist.com про закулісся роботи Єврокомісії з «українського питання», гальмівні механізми, болючі теми і перспективи подальшого освоєння європейського ринку.
Не 7, а 30 обмежень
Latifundist.com: З 6 червня закінчиться режим автономних торговельних заходів (АTM, так званий «торговельний безвіз») для України. Отже, як це було оприлюднено кілька днів тому Financial Times, річна квота на кукурудзу скоротиться з 4,7 млн т до 650 тис. т, птицю — з 57,1 тис. т до 40 тис. т, а цукор — з 109 тис. т до 40,7 тис. т. Це коректні цифри?
Олександра Авраменко: Як дуже часто буває, не всі розуміють, які цифри рахують. Чому? Журналіст FT взяв текстову версію угоди про асоціацію, яка не була оновлена, хоча до самої угоди зміни вносилися. Тому деякі цифри пораховані некоректно. Наприклад, квота на птицю має бути не 40 тис. т, а 90 тис. т, адже у 2019 році до 40 додалося ще 50 тис. т. І цифри по цукру були пораховані разом з цукровими сиропами, бо сама квота на цукор — 20 тис. т. Словом, все було пораховано лінійно.
Але найболючіший момент полягає в тому, що ми повертаємося не просто до квот на сім товарних груп, які є в АTM, а до умов ПВЗВТ — поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA), яка була встановлена Угодою про асоціацію, підписану у 2014 році. Нею передбачено близько 30 квот. Відтак до пшениці, кукурудзи, цукру додається томатна паста, молочна продукція, етанол, свинина, яловичина... Отже, після 5 червня у нас буде набагато більше обмежень.
Latifundist.com: Чому стався такий різкий поворот, адже ще три місяці тому обговорювався лише АTM, а тепер йде відкат до стандартних умов Угоди про асоціацію?
Олександра Авраменко: Єврокомісія ще в травні минулого року попередила, що «торговельного безвізу» більше не буде, натомість вони сконцентруються на оновленні торговельної частини Угоди про асоціацію.Тому я б не назвала це різким поворотом. Просто, всьому українському АПК хотілось вірити, що ми і надалі будемо мати необмежений доступ до ринку ЄС, хоча по факту потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію.
Latifundist.com: Нагадайте, що передбачає стаття 29 Угоди про асоціацію?
Олександра Авраменко: Стаття 29 Угоди про асоціацію визначає умови роботи Поглибленої Всеохоплюючої Зони Вільної Торгівлі (ПВЗВТ). Пункт 4 цієї статті передбачає, що коли мине п'ять років після запровадження ПВЗВТ, українська і європейська сторони можуть обговорити «прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними». У 2021-му році Україна подала запит на оновлення Угоди по 29-й статі. І це мало б відбутись у 2022-му році, але не відбулося.
Latifundist.com: …зі зрозумілих причин.
Олександра Авраменко: Тому введений у 2022 році ATM — це тимчасове явище і жест доброї волі зі сторони Євросоюзу, за який ми маємо подякувати. Ще один позитивний момент: за ці три роки дійсно проблемними виявилися лише декілька продуктів, всі інші українські експортні товари не викликали дисбалансу і спротиву. Тому у майбутніх перемовинах по 29-й статті ми їх можемо адвокатувати.
Latifundist.com: Чому перемовини досі не розпочалися?
Олександра Авраменко: Виглядає так, що європейська сторона поки ще не готова розпочати офіційні переговори з Україною. Частково це залежить від політичної ситуації у Євросоюзі. Щойно пройшли вибори в Румунії, також чекають закінчення виборів у Польщі і не бажають опосередковано вплинути на їх результати через прийняття рішень по чутливих питаннях.
Latifundist.com: Чи має польське головування в Єврокомісії суттєвий вплив на її рішення?
Олександра Авраменко: Головування впливає з точки зору формування порядку денного.
Latifundist.com: Припустимо, вибори закінчаться через два тижні. До 6 червня залишиться всього нічого. Знаючи, що переговорний процес — це історія тривала, скоріше за все переговори по 29 статті розпочнуться вже після 6 червня?
Олександра Авраменко: Так, це буде після 6-го червня. Але для того, щоб не допустити різкого падіння українського експорту через те, що квоти вже вибрали, Єврокомісія пропонує запровадити 7/12 від рівня квот 2021 року.
Хто постраждає, а хто — ні?
Latifundist.com: Давайте по окремих товарах поговоримо. До війни квота по кукурудзі була 650 тис. т. Для більшого обсягу розуміємо, що мито де-юре існує, але фактично це нульовий тариф. Всі все розуміють.
Олександра Авраменко: Не всі розуміють. Тому необхідно пояснювати, що всі треті країни мають змогу експортувати кукурудзу по 0% до Євросоюзу. Так, є квота, поза квотою ставка — нуль. До тих пір, поки є необхідна для цього передумова — ціна. Але насправді так виглядає, що ми будемо мати нульові відсотки ще декілька років.
Latifundist.com: Пшениця — зовсім інша історія. Її сам Євросоюз багато вирощує. Та ж сама Франція, наприклад. Напевно, таких поблажок не буде.
Олександра Авраменко: По пшениці і нема такого нульового мита. Тому все буде заходити так, як є — 1 млн т, з митним тарифом €95 за кожну додаткову тонну.
Latifundist.com: Хто від цього найбільше постраждає?
Олександра Авраменко: Постраждають насамперед ті фермери, які залучені в ланцюги доданої вартості, наприклад, з пшениці в борошно. Тому що зазвичай у нас сира пшениця забирає всю квоту. Але ж в квоті у нас не тільки пшениця, а й продукти її переробки, такі як борошно, крупа чи бите зерно, лущина. Відповідно, оця продукція не буде їхати в тих обсягах, як вона їде зараз.
Latifundist.com: Хто ще ризикує втратити доходи?
Олександра Авраменко: Молочники. Вони і так не дуже багато експортували, і їх присутність на ринку не була великою проблемою для європейських молочників — в пікові моменти, коли не вистачає продукції в ЄС, Україна може перекривати нестачу. Так от мита зроблять нашу продукцію непрохідною або ж менш конкурентноздатною на європейському ринку і всі ті, хто залучений в процес формування молочної продукції, також постраждають.
На виробників томатів також негативно вплинуть обмеження, адже їм і так складно доводиться: томати переважно вирощують у Запорізькій, Херсонській і Миколаївській областях, які весь час під обстрілами.
Latifundist.com: Що з яйцями?
Олександра Авраменко: З яйцями теж проблема, адже зараз вони не можуть експортуватися повноцінно на наші «старі» ринки: країни Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Досі залишаються труднощі з логістикою до Гонконгу — через Румунію, а не напряму з Одеси. Через це «з'їдаються» додаткові декілька днів в дорозі, які важливі для цього продукту.
Latifundist.com: Тому що контейнерні перевезення у нас досі нормально не працюють?
Олександра Авраменко: Так, на жаль, контейнеровози та рефрижератори не заходять в достатній кількості. Тому наші виробники в значній мірі залежать від експорту до Європи, сплачуючи мита. Бо це економічно вигідніше, ніж суттєво скорочувати виробництво без розуміння, як його потім знову нарощувати.
Latifundist.com: Великі виробники, такі як МХП, диверсифікували свої ринки, а от цікаво як решта?
Олександра Авраменко: Я думаю, що всі компанії розуміли ризики. Питання торгівлі з ЄС з ними проговорювалось заздалегідь, в тому числі через внутрішнє ліцензування експорту. Відтак, компанії мали б підготуватись і розробити альтернативні сценарії.
Latifundist.com: Що матимемо в результаті?
Олександра Авраменко: По фіналу, продукція, яка залишиться в Україні, звичайно, впаде трохи в ціні, тому що її може бути забагато. Непідготовлений виробник не може так швидко ні адаптувати своє виробництво, ні швидко переорієнтувати свій експорт. Тобто на внутрішньому ринку ціна може трохи впасти. В Євросоюзі вона навпаки може зрости.
Latifundist.com: Європейці говорили про можливість компромісної опції — фінансування наших експортерів, аби вони поставляли продукцію, наприклад, на ринки Африки.
Олександра Авраменко: Нема такого фонду в Євросоюзі, щоб покрити всі наші логістичні витрати. Це обговорювалося ще в 2022-му році і в 2023-му, і з того часу успішного вирішення цього питання все ще немає. Це реально дуже великі суми, а Євросоюзу необхідно і надалі підтримувати Україну, а також нарощувати власну обороноздатність. Відтак, це питання не дуже на часі.
7/12 — компромісний варіант перехідного періоду
Latifundist.com: 7/12 — це пропозиція конкретної країни?
Олександра Авраменко: Наскільки ми розуміємо, ні, адже зараз немає переговорів з окремими країнами. Контакти йдуть на рівні Україна-Єврокомісія.
Latifundist.com: Я маю на увазі, чи є серед країн ЄС наші адвокати, як і антагоністи?
Олександра Авраменко: Комісія має бути виважена. Вона має брати до уваги не інтереси якоїсь окремої країни, а всього Євросоюзу. Наприклад, віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович — словак. Але він працює в європейських установах вже більше 20 років,тобто все одно має більш збалансоване бачення. Комісар ЄС із питань сільського господарства — люксембуржець. Він відстоює інтереси малих в нашому розумінні європейських фермерів і виступає проти нашого тиску на європейський аграрний сектор. Але я не бачу якогось такого категоричного упередження.
Я бачу просто, що вони, аби не робити велику проблему всередині Євросоюзу (а Польща — це важливий важіль впливу всередині ЄС), чекають. Виграють час максимальними способами, просто даючи можливість не впасти нашому експорту 6 червня, а мати якийсь перехід.
Тому що йдеться не тільки про обсяги. Йдеться ще про митне регулювання, ліцензування, взагалі різні варіанти імпорту продукції. Тобто роблять все можливе для того, щоб трохи підтримати Україну, але й не зробити проблему собі.
Latifundist.com: Отже, 7/12 від умов угоди про асоціацію — це тимчасове рішення?
Олександра Авраменко: Виглядає, що саме так. Єврокомісії треба було оперативно прийняти рішення, причому до якого не мав би бути залучений Європарламент і якомога менше залучена Рада ЄС. Чому? Тому що Європарламент скоріше за все буде голосувати проти. І Рада ЄС на рівні міністрів також не буде сильно підтримувати. Відтак, Єврокомісія мала виходити з тих інструментів, які були у неї на руках. Максимально швидко це було можливо зробити, взявши Угоду про асоціацію, її торговельну частину, і якось підформатувати її під той момент, коли 29-та стаття буде проговорена і по ній знайдуть якесь рішення.
Якби було просто повернення до умов Угоди про асоціацію, не було б навіть 7/12. По квоті з цукром це добре ілюструє ситуацію. У нас на п'ять місяців цього року є ATM, в якому прописано близько 100 тис. т імпорту цукру. По ідеї, як тільки б закінчився ATM, мала б включитися квота: «У вас є 20 тис. т на рік, з яких ви імпортували вже 100. Далі ви не їдете». А по факту Єврокомісія каже: «Ми з вами зараз можемо домовитись про 7/12 від 20 тис. т на квоту». Це ще майже 11 тис. т. Тобто це вже не нуль, але ще й не адекватна торговельна угода.
Latifundist.com: Наскільки буде використана 7/12?
Олександра Авраменко: Це — питання. 7/12 можна використати умовно впродовж трьох місяців, а можна розтягнути до кінця року. Це залежить від експортерів і від того, як швидко будуть відбуватись переговори по 29-й статі. Оце, в принципі, найголовніше.
Latifundist.com: Яка буде хронологія перегляду статті 29, на ваш погляд? Коли чекати змін в угоді про асоціацію?
Олександра Авраменко: 22 травня відбудеться обговорення імплементаційного регламенту по 7/12 (трампліну між АТМ та оновленою Угодою про асоціацію). 1 червня — вибори у Польщі. Далі Рада міністрів ЄС має дати зелене світло для переговорів по 29-й статті. Відповідно, це може відбутися або за польського головування, або вже данського. Це або червень, або липень.
Як тільки Рада ЄС дає зелене світло по 29-й статті, дві сторони сідають і проводять офіційні переговори. Можливо, на це піде 6-10 тижнів сумарно з усіма юридичними напрацюваннями, перекладами і іншими формальностями. А якщо взяти до уваги, що серпень — мертвий місяць в Єврокомісії, десь за чотири місяці ми маємо побачити фінальну угоду по 29-й статті, яка вступить в дію або наприкінці цього року, або вже з 1 січня наступного. Чи погодиться в результаті перемовин Єврокомісія лібералізувати доступ української агропродукції на ринки ЄС, чи навпаки — невідомо.
У них стандарти, а у нас — війна
Latifundist.com: Які найбільші перепони для лібералізації торгівлі з ЄС у найближчому майбутньому?
Олександра Авраменко: Історія про те, що доступ української продукції до ринку ЄС буде підв'язаний під стандарти виробництва — дуже гарний хід зі сторони Євросоюзу, для того, щоб дещо обмежити нас у рухах.
Latifundist.com: Чому?
Олександра Авраменко: Тому що це дуже сильно підв'язує весь євроінтеграційний процес. І там є дуже чутливі речі. Оця зв'язка: стандарти в обмін на доступ до ринку, в умовах, коли все ще війна (або ж повоєнне відновлення) коли у нас проблематична логістика, ставитиме бізнес в дуже складне становище.
Latifundist.com: Коли нас звинувачують в тому, що з України їде неякісна пшениця чи українці застосовують заборонені пестициди, українські експортери відповідають: «Ми ж відправляємо до ЄС продукцію, яка відповідає європейським стандартам».
Олександра Авраменко: У нас просто законодавчо дозволено використовувати більше пестицидів, ніж в Євросоюзі. Сам факт дозволеності робить проблему. І плюс, те, що дуже хоче ВАР, — розтягнути перехідний період на 20-30 років — з Євросоюзом не буде працювати.
Ви хочете експортувати товар на європейський ринок? Будь-ласка, виконуйте вимоги. І це стосується не лише зернових. Цукор також робиться з буряків, які вирощуються з використанням ЗЗР, що законодавчо дозволені в Україні. Чи застосовують їх фермери? Це питання. Але ти не можеш кожного аграрія, особливо в українських реаліях, відслідкувати.
Latifundist.com: Який вихід?
Олександра Авраменко: Спільно працювати, щоб зважено та поступово імплементувати всі європейські норми у своє законодавство.
